Ухвала суду № 24372146, 19.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2012 р. м. Київ К-1355/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області

на постанову Господарського суду Полтавської області від 03 квітня 2009 року

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2009 року

у справі №17/112-3/231

за позовом Закритого акціонерного товариства «Торговий дім «Укртатнафта»(надалі -ЗАТ «Торговий дім «Укртатнафта»)

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (надалі -Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області)

за участю Прокуратури Полтавської області

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, -

встановив:

ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" звернулось до суду з позовом, в якому з урахуванням уточнень просило визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавській області №0001582301/0/1090 від 15.04.2005р., яким позивачу визначено зобов'язання з податку на додану вартість.

Справи розглядалась судами неодноразово.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 03.04.2009р., позовні вимоги задоволено частково. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавської області №0001582301/0/1090 від 15.04.2005р. в частині визначення ЗАТ „Торговий дім „Укртатнафта" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16881467грн. основного платежу та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16883709,00грн. В решті позовних вимог відмовлено.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.12.2009р. рішення суду першої інстанції змінено в частині визначення по тексту постанови суми штрафних (фінансових) санкцій, зазначивши розмір 16881467грн. та виклавши абзац 2 резолютивної частини постанови господарського суду Полтавської області від 03.04.2009р. в наступній редакції: "Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ у Полтавської області №0001582301/0/1090 від 15.04.2005р. в частині визначення ЗАТ „Торговий дім „Укртатнафта" суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 16881467грн. основного платежу та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16881467грн.". В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, Кременчуцька ОДПІ у Полтавській області звернулась із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Крім цього позивачем було заявлено клопотання про здійснення заміни Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області її правонаступником Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією у Полтавській області Державної податкової служби.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу позивач зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлені з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників відповідача та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками податкового органу була здійснена позапланова документальна перевірка ЗАТ "Торговий дім "Укртатнафта" щодо дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.2003р. по 31.03.2004р., за результатами якої складено акт №252/23-120/30244522 від 15.04.2005р. На підставі акту перевірки відповідачем було прийняте повідомлення-рішення №0001582301/0/1090 від 15.04.2005р. про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за податком на додану вартість у розмірі 16885951грн. та суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 16885951грн., на загальну суму 33771902,00грн.

В ході перевірки встановлено, що придбання та експортування ЗАТ «ТД «Укртатнафта»відливок елементів пода печей для термічної обробки прокату та кришок люків жаростійких для печей для обробки прокату.

Постачальниками експортованого позивачем товару були ТОВ «Квант-А», у якого позивачем придбано 1305 одиниць відливок елементів пода печей і 492 одиниці кришок люків жаростійких на суму 76644278,16 грн. та ПП «Масла і смазки»у якого придбано 570 одиниць відливок елементів пода печей на суму 24644520грн.

В подальшому, зазначений товар ЗАТ «ТД «Укртатнафта»реалізовано за межі митної території України шляхом укладення договорів комісії з ТОВ «Дніпровський річковий елеватор», ТОВ «Форестер», ПП «Масла і смазки», ТОВ «Квант-А». Отримувачами товару були російські підприємства: ТОВ «Никон», ТОВ «Денікор», ТОВ «Супер Техфлеш», ТОВ «Екслюкс», ЗАТ «Трейфін».

Враховуючи вимоги п.п.7.2.1 п.п.7.2.3 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість», суди попередніх інстанції обґрунтували свої рішення тим, що позивачем були придбані відливки елементів пода печей та кришки люків жаростійких для печей для обробки прокату з метою їх подальшого перепродажу (в тому числі і на експорт). Включення витрат на придбання цього товару до складу валових витрат виробництва та обігу використання товарів у господарській діяльності позивача підтверджуються вантажними митними деклараціями, платіжними дорученнями, виписками з банківських рахунків, отриманням виручки від продажу товарів, які є обґрунтуванням правомірності та товарності цих операцій. Відповідач не довів факту безтоварності договорів купівлі-продажу товару, оскільки податковим органом не надано копії вироків про визнання осіб, які склали податкові накладні, оформили митні вантажні декларації винними у скоєнні відповідних злочинів або інші рішення судів, що підтверджують недійсність податкових накладних, митних вантажних декларацій та інших документів, в яких зафіксовано факт здійснення господарських операцій з продажу спірного товару.

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки судів попередніх інстанції передчасними з огляду на наступне.

Розглядаючи справу по суті, судами попередніх інстанції залишено поза увагою посиланням податкового органу як у відзові так і в апеляційній та касаційній скарзі на листи Інспекції Міністерства Російської Федерації по податкам та зборам від 27.12.04 №26-2-07/10811 та від 11.01.05 №26-2-07/70, згідно яких ТОВ «Денікор»(м. Москва) та ТОВ «Супер Техфлеш»(м. Москва) за юридичною адресою не знаходяться, на телефонні дзвінки не відповідають, операції на розрахункових рахунках припинені, ТОВ «Денікор»остання звітність подана за 2003 рік з нульовими показниками.

Також не надано належної правової оцінки та не досліджено посилання відповідача на рішення господарського суду Дніпропетровської області у справі №18/413 від 05.10.05 за позовом Дніпропетровської МДПІ до ТОВ «Дніпровський річковий елеватор»про визнання недійсними установчих документів визнано недійсними статут та свідоцтво про державну реєстрацію останнього з моменту реєстрації, тобто з 07.12.01.

Крім цього, як зазначає податковий орган, пунктом 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні затверджених наказом Мінтрансу України № 363 від 14.10.97, зареєстрований в Мін'юсті України 20.02.98 за №128/2568 встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортна накладна -єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відсутність у позивача товарно-транспортних накладних, відсутність у договорах комісії будь-яких вказівок щодо умов перевезення вказує на те, що елементи пода печей та кришки люків жаростійких на складах постачальників не оприбутковувались, фактичного приймання-передачі товару у місцях зазначених у актах приймання-передачі не здійснювалось.

Слід також відзначити, що під час нового розгляду справи судам попередніх інстанції необхідно врахувати клопотання позивача щодо закриття провадження у справі та додаткові пояснення податкового органу, які були подані представниками під час розгляду справи в касаційному порядку.

З врахуванням викладено, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Частина 2 статті 71 цього Кодексу передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Клопотання Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області задовольнити.

Замінити Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію у Полтавській області на її процесуального правонаступника Кременчуцьку об'єднану державну податкову інспекцію у Полтавській області Державної податкової служби.

Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області Державної податкової служби -задовольнити частково.

Постанову господарського суду Полтавської області від 03 квітня 2009 року та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07 грудня 2009 року - скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко