Ухвала суду № 24371870, 19.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2012 р. м. Київ К-32413/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві до якої приєдналась прокуратура Полтавської області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2010 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року

у справі №2а-1649/10/1670

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Полтавакондитер»(надалі -ВАТ «Полтавакондитер»)

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області (надалі - ДПІ у м.Полтаві, ГУДК України у Полтавській області)

за участі Прокуратури Полтавської області

про стягнення невідшкодованої бюджетної заборгованості, -

встановив:

У квітні 2010р. позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за жовтень 2004р. в розмірі 177500,40грн.

Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2010р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2010р., позов задоволено повністю. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в сумі 177500,40грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1700,00грн.

Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій ДПІ у м.Полтава звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права, та неправильне застосування процесуального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовим інстанціями, у встановленому порядку позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість із зазначенням суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2004р. у розмірі 938875,00грн.

В подальшому, 20.12.2004р. податковим органом проведена додаткова позапланова документальна перевірка ВАТ «Полтавакондитер»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2006р., по результатам якої складено акт перевірки №32/234/22173327 від 07.03.2007р., яким встановлено завищення суму бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2004р., про що складено акт №2894/23-2/00382208 від 20.12.2004р., яким визначено завищення підприємством заявленої суми до відшкодування в розмірі 178386,00грн. На підставі вказаних висновків прийнято податкове повідомлення-рішення №0000862305/0 від 21.12.2004р., яким було зменшено позивачеві бюджетне відшкодування на 178386,00грн.

Між тим, рішенням господарського суду Полтавської області від 15.02.2005р., залишеною без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2005р. та ухвалою Вищого адміністративного суду від 20.07.2006р., податкове повідомлення-рішення №0000862305/0 від 21.12.2004р. скасовано.

Таким чином, 15.09.2008р. позивачем направлено до податкового органу вимогу про сплату заявленої суми бюджетного відшкодування за жовтень 2004р.

У письмовій відповіді від 16.10.2008р. на вищевказану заяву ВАТ «Полтавакондитер»контролюючим органом - ДПІ у м.Полтава зазначено, що залишок невідшкодованої суми ПДВ на підставі постанови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22.04.2005р. поновлено в картці особового рахунку позивача.

Крім того, у листі від 22.10.2008р. №2466/10/15-244, ДПА у Полтавській області повідомила позивачеві, що сума бюджетного відшкодування в розмірі 177500,40грн. буде включена до реєстру по відшкодуванню ПДВ та у разі погодження з ДПА України сума бюджетного відшкодування буде повернута на розрахунковий рахунок платника податку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, позивачеві на час звернення до суду не відшкодовано з Державного бюджету України податок на додану вартість в розмірі 177500,40грн. із заявленого до відшкодування у жовтні 2004р.

Згідно з п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п.7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції чинній на час правовідносин), сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.4 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

Із аналізу положень статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»випливає, що підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, яка видається платником податку, що поставляє товари (роботи, послуги), на підтвердження здійснення такої поставки. Тобто Закон України «Про податок на додану вартість»пов'язує виникнення у платника податку на додану вартість (надалі -ПДВ) права на включення сплачених ним сум податку до податкового кредиту із фактичним виконанням робіт (послуг) чи поставкою товарів, у ціні яких цей податок сплачений.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач подав до контролюючого органу податкову декларацію з податку на додану вартість за відповідний період (жовтень 2004р.), в якій вказав суми податку на додану вартість, що підлягають бюджетному відшкодуванню на банківський рахунок підприємства, тобто позивачем були дотримані вимоги пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, відповідно до п.п.7.7.5, п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

За таких обставин, вказані податковим органом причини не виконання зазначених вище норм Закону, стосовно пропуску позивачем строку отримання бюджетного відшкодування, не може бути підставою для позбавлення позивача права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту, що підтверджено рішеннями суду.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду.

Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Полтаві до якої приєдналась прокуратура Полтавської області -залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року -залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко

Суддя Н.Є. Маринчак