Ухвала суду № 24371777, 05.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" квітня 2012 р. м. Київ К-27063/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого: Маринчак Н.Є.

Суддів: Костенка М.І., Усенко Є.А.,

при секретарі: Сватко А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у м.Полтаві, Заступника прокурора Полтавської області та Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2010 року

по справі №2-а-46934/09/1670

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Дослідний завод»(надалі - ВАТ «Дослідний завод»)

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві, Головного управління Державного казначейства України у Полтавській області (надалі -ДПІ у м.Полтаві, ГУ ДКУ у Полтавській області)

за участю Прокуратури Полтавської області

про відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість, -

встановив:

У вересні 2009р. позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив зобов'язати ДПІ у м.Полтаві направити до ГУ ДКУ в Полтавській області висновки із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету: за червень 2008р. - 74353,93грн., за липень 2008р. - 127294,82грн. за серпень 2008р. - 15292,00грн., за вересень 2008р. - 1112832,00грн. та відшкодувати з бюджету ці суми.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2009р. провадження в справі в частині зобов'язання ДПІ у м.Полтаві направити до ГУ ДКУ в Полтавській області висновки із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету було закрито.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.12.2009р. залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15.07.2010р., позовні вимоги задоволено. Зобов'язано ГУ ДКУ в Полтавській області відшкодувати заборгованість у сумі 1329772,75грн. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ВАТ «Дослідний завод» витрати зі сплати судового збору у розмірі 03,40грн.

Не погоджуючись з рішеннями попередніх судових інстанцій, ДПІ у м.Полтаві, Заступник прокурора Полтавської області та ГУ ДКУ у Полтавській області звернулась із касаційними скаргами до Вищого адміністративного суду України, в яких просить скасувати судові рішення та постановити нове -про відмову у задоволені позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Представник ДПІ у м.Полтаві у судовому засіданні уточнив вимови до касаційної скарги та просив скасувати оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанції і справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників ДПІ у м.Полтаві, ГУ ДКУ у Полтавській області та Генеральної прокуратури України, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга ДПІ у м.Полтаві підлягає задоволенню, а касаційні скарги Заступник прокурора Полтавської області та ГУ ДКУ у Полтавській області підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судами, ВАТ «Дослідний завод»було подано до ДПІ у м.Полтаві податкові декларації з податку на додану вартість, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування за червень, липень, серпень та вересень 2008р. Позивачем було заявлено до відшкодування наступні суми податку на додану вартість: червень 2008р. - 128176грн.; липень 2008р. - 259754грн.; серпень 2008р. - 62287грн.; вересень 2008р. - 1112832грн.

З метою перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, з 30.10.2008р. по 12.11.2008р., ДПІ у м.Полтаві було здійснено позапланову виїзну перевірку з питань правомірності заявленої до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за травень, червень, липень 2008р., за результатами перевірки було складено довідку №2340/23-2/14312418. З 22.12.2008р. по 09.01.2009р. ДПІ у м.Полтаві було здійснено позапланову виїзну перевірку з питань правомірності заявленої до відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість за серпень та вересень 2008р., за результатами перевірки було складено довідку №34/23-2/14312418.

Крім цього, судами зазначено, що згідно виписок по особовому рахунку позивача за 08.12.2008р. та 18.12.2008р., ВАТ "Дослідний завод" отримало лише часткове відшкодування зазначених сум, а саме: за червень 2008р. в сумі 53822,07грн.; за липень 2008р. у сумі 132459,18грн.; серпень 2008р. у сумі 46995,00грн.

Отже невідшкодованими залишилися: червень 2008р. - 74353,93грн.; липень 2008р. - 127294,82грн.; серпень 2008р. - 15292грн.; вересень 2008р. - 1112832грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з чим і погодилась колегія апеляційного суду, з урахуванням Закону України «Про податок на додану вартість»зазначив, що інспекторами ДПІ в м.Полтаві за результатами перевірки не було встановлено розбіжностей між фактичними сумами податкового кредиту та сумами, заявленими ВАТ "Дослідний завод". За таких обставин, дійшли висновку про те, що надіславши Управлінню Державного казначейства у м.Полтаві, висновки щодо підтвердженої суми ПДВ по ВАТ "Дослідний завод", ДПІ у м.Полтаві не забезпечила виконання вимог Порядку взаємодії між органами державної податкової адміністрації, Міністерства фінансів та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби України та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.2004р. №451/501/132 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.08.2004р. за №971/9570).

Проте, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає такі висновки суддів попередніх інстанції передчасними з огляду на таке.

Під визначенням бюджетне відшкодування, яке наведене у п.1.8 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», слід розуміти суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачений п.7.7 ст.7 даного Закону.

При цьому, слід враховувати п.п.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»згідно з яким, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, судами попередніх інстанції при вирішенні даного спору не взято до уваги посилання податкового органу на те, що питання стосовно правомірності заявленої у позові суми до стягнення було зменшено (за період червень - вересень 2008р.) згідно податкового повідомлення-рішення №0001422301/0 від 01.06.09р., яке прийнятого на підставі акту перевірки №1035/23-1/14312418 від 19.05.09р. При цьому, актом перевірки встановлено порушення позивачем пунктів 1.3, 1.8 ст.1, п.п.7.4.1, п.п.7.4.3 п.7.4, п.п.7.7.2 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім цього, як зазначає податковий орган, вказане податкове повідомлення-рішення №0001422301/0 від 01.06.09р. позивачем оскаржено не було, та є узгодженим у силу приписів ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

За таких обставин неможливо визначитись з питанням обґрунтованості заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування в позові.

Отже, суд постановляє ухвалу про закінчення з'ясування обставин у справі та перевірки їх доказами тільки після того, як проведено всі дії, необхідні для повного та всебічного з'ясування обставин справи, перевірено всі вимоги та заперечення осіб, які беруть участь у справі, та вичерпано всі можливості збирання й оцінки доказів.

Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частина 4 та 5 статті 11 даного Кодексу встановлює, що суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст.227 КАС України дійшла висновку про неповне встановлення обставин справи та обумовлену цим неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа підлягає направленню на новий розгляд для достовірного з'ясування та правильного вирішення цього спору.

Під час нового судового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, повно та об'єктивно дослідити обставини справи, дати їм належну юридичну оцінку, в залежності від встановленого, правильно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції м.Полтаві - задовольнити.

Касаційні скарги Заступника прокурора Полтавської області та Головного управління Державного казначейства у Полтавській області -задовольнити частково.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2009 року ту ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2010 року -скасувати та направити справу на новий розгляд в суд першої інстанції.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий: ____ Н.Є. Маринчак

Судді: ____ М.І. Костенко

____ Є.А. Усенко