Ухвала суду № 24368895, 16.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16508/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції:

Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівАліменка В.О., Земляної Г.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інжинірингова компанія «Прима Терм»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення.

ВСТАНОВИВ:

09 листопада 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інжинірингова компанія «Прима Терм»(далі позивач, ТОВ «БІК «Прима Терм») пред'явило позов до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва (далі відповідач, ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19.10.2011 р. № 0025971504 (далі ППР № 0025971504).

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким у задоволені позовних вимог позивача відмовити повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог у зв'язку із тим, що ДПІ у Солом'янському районі м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення -рішення № 0025971504 від 19 жовтня 2011 року.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

19 жовтня 2011 року працівником ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва була проведена документальна невиїзна перевірка своєчасності сплати ТОВ «БІК «Прима Терм»узгоджених податкових зобов'язань з податку на додану до бюджету. За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт № 11420/15-2-32977678 від 19.10.2011 р. (далі Акт перевірки № 11420/15-2-32977678).

За висновками Акта перевірки № 11420/15-2-32977678 ТОВ «БІК «Прима Терм»затримало сплату до бюджету наступних платежів з податку на додану вартість: 1) самостійно визначених у Податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року (вх. № 192951 від 20.06.2011 р.) в сумі 18582,39 грн. на 1 день (сума нарахованих штрафних санкцій становить 1 858,24 грн.); 2) самостійно визначених у Податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року (вх. № 192951 від 20.06.2011 р.) в сумі 1,00 грн. на 1 день (сума нарахованих штрафних санкцій становить 0,10 грн.); 3)самостійно визначених у Податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року (вх. № 192951 від 20.06.2011 р.) в сумі 5,61 грн. на 1 день (сума нарахованих штрафних санкцій становить 0,56 грн.); 4)узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 100705,39 грн., нарахованої контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 22.06.2011 р. № 0002192311 на 24 дні (сума нарахованих штрафних санкцій становить 10 070,54 грн.).

На підставі вищевказаного Акта перевірки № 11420/15-2-32977678 відповідачем прийнято оскаржуване ППР від 19.10.2011 р. № 0025971504, яким за порушення граничного строку сплати сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість визначених п. 57.1ст. 57 Податкового кодексу України, та відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України застосовано штраф у розмірі 11 929,44 грн. (тобто, у розмірі 10% від погашеної суми податкового боргу 119294,39 грн.).

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем самостійно визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2011 року в розмірі 22 009,00 грн. (рядок 25 Податкової декларації) та подано до ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва податкову декларацію з податку на додану вартість за вказаний звітний період 20.06.2011. (вх. № 192951 від 20.06.2011 р.). Граничний строк сплати вище зазначеного податкового зобов'язання 30.06.2011. Самостійно узгоджена сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмір 22009,00 грн. була сплачена позивачем до державного бюджету за одним платіжним документом 01.07.2011 р. (копії податкової декларації, витяг з облікової картки ТОВ «БІК «прима Терм»по податку на додану вартість станом на 01.12.2011 р. (зворотній бік) та узагальнюючої виписки по розрахунковому рахунку позивача № 26002014038148 у Філії АТ «Укрексімбанк»від 09.11.2011 р. наявні в матеріалах справи).

У зв'язку з тим, що вищевказаний платіж на суму 22009,00 грн. було прострочено на 1 день, Позивач одразу сплатив штраф в сумі 1,00 грн. та пеню в сумі 5,61 грн. Тобто Позивачем було самостійно нараховано штраф і пеню за порушення строків сплати самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість задекларованої в податковій декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року, а також самостійно їх сплачено до державного бюджету.

Штрафні санкції в сумі 10 070,54 грн. нараховані ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва за несвоєчасне погашення ним суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 100 705,39 грн. нарахованого відповідачем згідно податкового повідомлення-рішення № 0002192311 від 22.06.2011 р. є нарахованими незаконно, оскільки податкові зобов'язання, на підставі яких розраховано штрафні санкції, є неузгодженими. Зокрема, позивачем було оскаржено зазначене вище податкове повідомлення-рішення № 0002192311 від 22.06.2011 р. до Окружного адміністративного суду м. Києва (копії процесуальних документів по справі № 2а-14464/11/2670 наявні в матеріалах справи).

З огляду на викладене колегія суддів погоджується із тим, що позивачем було прострочено сплату самостійно узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 22009,00 грн. на 1 день.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно статті 203 ПК України податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий (податковий) звітний період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20-ти календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10-ти календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Аналогічну норму встановлено пунктом 57.1 статті 57 ПК України, згідно якого платник податків зобов'язаний самостійного сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В ході аналізу вище наведених норм ПК України випливає висновок, що цим Кодексом не передбачений обов'язок платника податку самостійно визначати, нараховувати суми штрафів і пені, та сплачувати такі суми, в зв'язку з пропущенням строків сплати (перерахування) сум самостійно узгоджених податкових зобов'язань.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що відповідачем в ході проведення документальної невиїзної перевірки своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість та під час складання Акта № 11420/15-2-32977678 була невірно визначена сума податкового боргу з податку на додану вартість, що на підставі даних податкової декларації з податку на додану вартість позивача за травень 2011 року (а саме, рядок 25 Податкової декларації), і як наслідок відповідачем було невірно визначено суми штрафних санкцій за несвоєчасне погашення такої суми податкового боргу.

В матеріалах справи наявні копії ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.10.2011 р. за № 2а-14464/11/2670 про залишення без руху позовної заяви ТОВ «БІК «Прима Терм»до ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002192311 від 22.06.2011 р., ухвали Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.10.2011 р. про відкриття провадження в адміністративній справі № 2а-14464/11/2670 за позовом ТОВ «БІК «Прима Терм»до ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва про визнання протиправним та скасування № 0002192311 від 22.06.2011 р. та копію відповідного адміністративного позову. Факт оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення № 0002192311 від 22.06.2011 р. до суду відповідачем спростовано не було.

Згідно пункту 56.18 статті 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання у будь -який момент після отримання такого рішення.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що ДПІ у Солом'янському р-ні м. Києва не доведено правомірність та обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення

№ 0025971504 від 19.10.2011 р.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 грудня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Аліменко В.О.

Земляна Г.В.