Ухвала суду № 24367715, 21.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 11/75-А Головуючий у 1-й інстанції: Смирнова Ю. М.

Суддя-доповідач: Межевич М.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"21" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого -судді Межевича М.В., суддів Земляної Г.В. та Ісаєнко Ю.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва на постанову Господарського суду мiста Києва від 6 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехснаб»та Приватного підприємства «Фірма «Агро-Екс»про визнання недійнсим договору, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Господарського суду мiста Києва від 6 вересня 2011 року в задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що наслідком заниження ТОВ «Агротехснаб»податкових зобов'язань можуть бути відповідні донарахування сум податків та застосування штрафних санкцій, а не визнання недійсним договору.

З таким висновком суду першої інстанції не можна не погодитися, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі м. Києва проведено перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум ПДВ ПП «Фірма «Агро-Екс»за період з 01.06.2003 по 01.01.2004, про що складено акт перевірки №5/26-062/22951291.

Під час перевірки встановлено, що 01.10.2003 відповідачами укладений договір купівлі-продажу № 01-10/2, відповідно до якого Товариство «Агротехснаб»видало ПП «Фірма «Агро -Екс»податкову накладну від 01.10.2003 №7 на суму 4416,68 грн., в тому числі ПДВ 736,11 грн.

Позивач вказує, що укладена відповідачами угода суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки укладена з метою приховування доходів від оподаткування, посилаючись на рішення Подільського районного суду м. Києва від 23.07.2004 №2155/2004, яким визнано недійсними установчі документи ТОВ «Агротехснаб»з моменту укладання та реєстрації, свідоцтво платника ПДВ та всі фінансово-господарські документи, документи бухгалтерського та податкового обліку цього Товариства.

За змістом ст. 49 ЦК УРСР недійсною є угода, яка укладена з метою, завідомо суперечною інтересам соціалістичної держави і суспільства. Правові наслідки такої угоди залежать від наявності умислу - у обох сторін чи однієї, від виконання угоди обома сторонами чи однією.

Пленум Верховного Суду України в п. 6 постанови «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»№ 3 від 28.04.1978 року (з наступними змінами) роз'яснив, що до угод, укладених з метою, свідомо суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами доходів від оподаткування.

Відповідно до абзацу 3 п. 9 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визначенням угод недійсними»№ 02-5/111 від 12.03.1999 року, якщо у встановленому порядку буде з'ясовано, що зміну носіїв корпоративних прав або продажу таких прав здійснено для укладення відповідачем суб'єктом підприємницької діяльності угод з метою ухилення від сплати податків та інших обов'язкових платежів або легалізації коштів, набутих злочинним шляхом, суд має визнавати такі угоди недійсними за ознаками ст. 49 ЦК УРСР.

Згідно з п. 11 вказаного Роз'яснення, необхідними умовами для визнання угоди недійсною є укладання її з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. До угод, що підпадають під ознаки статті 49 Цивільного кодексу, належать, зокрема, угоди, спрямовані на придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обіг яких обмежено, на приховування підприємствами, установами, організаціями чи громадянами, які набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, від оподаткування доходів або використання майна, що знаходиться у їх власності (користуванні), на шкоду інтересам суспільства, правам, свободі і гідності громадян.

В абзаці другому пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 25 грудня 1992 року, із змінами, внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України №15 від 25 травня 1998 року, зазначено, що задовольняючи позов у такій справі, суд повинен у рішенні вказати, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.

Згідно з п. 19 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»№ 02-5/111 від 12.03.1999 року у разі визнання у встановленому порядку недійсними установчих документів суб'єкта підприємницької діяльності або скасування його державної реєстрації у зв'язку із здійсненням відповідної реєстрації на підставі загубленого документу, що посвідчує особу, або на підставну особу - засновника суб'єкта підприємницької діяльності та за наявності інших обставин, які свідчать про укладення оспорюваних угод з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, укладені таким суб'єктом підприємницької діяльності угоди мають визнаватися недійсними згідно із статтею 49 ЦК УРСР незалежно від часу їх укладення.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи рішення Подільського районного суду м. Києва від 23.07.2004 №2155/2004, яким визнано недійсними установчі документи ТОВ «Агротехснаб»з моменту укладання та реєстрації, свідоцтво про платника ПДВ та фінансово-господарські документи, документи бухгалтерського та податкового обліку цього Товариства, скасовано ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 13.03.2006, а справу направлено на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи рішенням від 22.06.2006 у задоволенні позову про визнання недійсними установчих документів, свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ ТОВ «Агротехснаб»відмовлено.

Отже, рішення, на яке посилається позивач в обґрунтування позову, доказової сили не має.

Крім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що наявність умислу не може бути підтверджена лише рішенням районного суду про визнання установчих документів цієї сторони договору недійсними та скасування державної реєстрації, оскільки предметом дослідження у цивільній справі була, зокрема, відповідність установчих документів вимогам чинного законодавства, а не наявність протиправного умислу при укладенні угоди, що мала місце під час підприємницької діяльності суб'єкта.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що для встановлення умислу та мети в діях юридичної особи, необхідно довести наявність умислу та мети в діях фізичних осіб, що діяли від імені відповідної юридичної особи, на укладення угоди з метою, завідомо суперечної інтересам держави.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і апеляційним судом відхиляються, оскільки вони вже були предметом розгляду суду першої інстанції і їм дано належну правову оцінку.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтвердженими доказами, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ч. 1 ст. 41, ст.ст. 160, п. 2 ч. 1 ст. 197, ст.ст. 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Печерському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Господарського суду мiста Києва від 6 вересня 2011 року -без змін.

Ухвала апеляційної інстанції за наслідками її перегляду, набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Межевич М.В.

Судді: Земляна Г.В.

Ісаєнко Ю.А.