Постанова № 24367066, 24.05.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8486/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В.

Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"24" травня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

суддів: Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

при секретарі: Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Національного комплексу «Експоцентр Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2011 року адміністративний позов Національного комплексу «Експоцентр Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення - було задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Спеціалізована державна податкова інспекція в м. Києві по роботі з великими платниками податків, звернувся з апеляційною скаргою та просить суд задовольнити апеляційну скаргу в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Спеціалізованою державною податковою інспекцією у м. Києві по роботі з великими платниками податків проведено перевірку дотримання вимог податкового законодавства України Національним Комплексом «Експоцентр Україна» з питань правильності визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2003 року та квітень 2004 року при здійсненні експортних операцій з продажу труб нержавіючих іноземним компаніям, за результатами якої складено акт № 08/26-0/21710384 від 30.05.06р.

Перевіркою встановлено порушення вимог п. п. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6, п. п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в зв»язку з чим позивачу належить сплатити до бюджету податок на додану вартість у сумі 370 753, 00 грн., в т. ч. за грудень 2003 року -108 382, 00 грн., за квітень 2004 року -262 371, 00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення з податку на додану вартість № 0000241550/0 від 06 червня 2006 року на суму 741 506, 00 грн., з яких за основним платежем 370 753, 00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 370 753, 00 грн.

Позивачем було оскаржено рішення податкового органу в адміністративному порядку.

За результатами розгляду скарги відповідачем прийнято рішення про часткове задоволення скарги позивача, а саме задоволено в частині зменшення застосованої штрафної санкції та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000241550/2 від 02 листопада 2006 року, яким визначено до сплати податку на додану вартість в розмірі 556 129, 50 грн. з яких за основним платежем 370 753, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 185 376, 50 грн.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з договорами купівлі-продажу № 121/10 від 28 жовтня 2003 року, № 179/12 від 24 грудня 2003 року, № 19/02 від 27 лютого 2004 року позивачем придбано у ЗАТ «Завод нестандартного обладнання»труби нержавіючі, які в подальшому передано на імпорт згідно з укладеними договорами комісії № 80/10 від 28 жовтня 2003 року, № 68/12 від 24 лютого 2003 року, № 69/02 від 27 лютого 2004 року з ТОВ «Дніпроспецкспорт»та ПП «Металопром».

На виконання договору комісії № 80/10 від 28 жовтня 2003 року, ТОВ «Дніпроспецкспорт»укладено зовнішньоекономічний контракт № 95/12 від 08 грудня 2003 року з компанією SDS»(Греція).

В свою чергу, ПП «Металопром»на виконання договорів комісії № 68/12 від 24 лютого 2003 року та № 69/02 від 27 лютого 2004 року укладено зовнішньоекономічні контракти № 44/03 від 26 березня 2004 року та № 46/03 від від 26 березня 2004 року з компанію .S.N. & F. LLC»(США).

Задовольняючи позов суд першої інстанції посилався на те, що факт експорту товару підтверджено належно оформленими ВМД № 70301/3/105921 від 29 грудня 2003 року, № 70301/4/101800 від 19 квітня 2004 року, № 70301/4/101776 від 19 квітня 2004 року в зв'язку з чим товар, згідно з п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», вважається експортованим платником податку, що дає йому підстави застосовувати ставку «0»відсотків до бази оподаткування операції з експорту труб нержавіючих.

Проте, колегія суддів з висновком суду першої інстанції не погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР - при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить «0»відсотків до бази оподаткування.

Згідно з п. п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону - товари вважаються експортованими платником податку в разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Відповідно до п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22 травня 1997 pоку - не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами. Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями і якщо у разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеним цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, Національним Центральним бюро Інтерполу в Україні згідно даних Національного Центрального бюро Інтерполу в США та Греції, встановлено, що Компанія (фірма) .S.N.& F.LLC»WYOMING, USA, Capitol Avenue Cheyewne, W48001 (№ IP/4015/04/C33/2865/EC/A7/3 від 16 лютого 2005 року була зареєстрована 23 липня 1996 року в штаті Вайомінг за № 199600312227. Дата виходу з бізнесу 05 листопада 1999 року (річний звіт № 17098, запис за останній рік - 1998). Станом на 01 січня 2003 року компанія .S.N.& F.LLC»припинила своє існування, а її юридичну справу в штаті Вайомінг закрито.

Крім того, встановлено, що Компанія (фірма) EXPORT SDS»VENIZELOU 48, THESSALONIKI, GREECE, P. О. BOX 17 (№ IP 4015/04/C33/2865/EC/A7/3 від 16.02.2005р.) наймала магазин по АДРЕСА_1, на ім'я ОСОБА_3. ОСОБА_3 не проходить за документацією пошукової бази як засновник - спадкоємець. Діяльність компанії також не проходить за документацією і не зареєстрована в реєстрі компаній і фінансово-господарської діяльності не здійснювала.

На запит Головного управління Податкової міліції ДПА України Департаментом податків і митниці Естонії отримана інформація щодо філіалу фірми .S.N.& F.LLC»в м. Таллінні ( 1.03.2004.3. № 11.2-10/94-1).

Так, представником філіалу фірми .S.N.& F.LLC»в м. Таллінні є громадянин ОСОБА_4, місцепроживання якого: АДРЕСА_2 ОСОБА_4 повідомив, що у нього є довіреність, видана фірмою .S.N.& F.LLC». В відділенні банку він відкрив від імені фірми розрахунковий рахунок. Філіал даної фірми в Естонії не зареєстрований, а тому адресою філіалу вказано місце його проживання: АДРЕСА_2 Також ОСОБА_4 повідомив, що з проханням прийняти товар (труби нержавіючі) йому дзвонила з України представник ПП «Металопром». Фірма .S.N.& F.LLC»гроші за товар не сплачувала, договір оренди з митним складом «Міраміс»не укладала. Послуги з приймання товару, переміщення його на склад і відправку сплачувала українська фірма.

Згідно електронної бази даних встановлено, що труби з нержавіючої сталі проходили транзитом через митний склад в Естонії - AS MIRAMIS. Товар не перетинав митного кордону Естонії. На зазначеному складі з товаром (труби нержавіючі) проводились операції, змінювались отримувачі товару і кожного разу при надходженні товару на склад його вартість при вибутті зі складу, суттєво зменшувалась, зокрема, вартість одного і того ж товару в один і той же день зменшилась у 130, 16 раз (з 292 996, 70 доларів США до 2 251, 13 доларів США) і в 242, 04 рази (з 6 596 950, 90 доларів США до 27 255, 70 доларів США).

Відповідно до ст. 194 МК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) експорт - митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для вільного обігу без зобов'язання про їх повернення на цю територію та без встановлення умов їх використання за межами митної території України.

Згідно до ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»- при здійсненні експортно-імпортних операцій у сфері ЗЕД резидент з нерезидентом за придбаний чи проданий товар повинен розраховуватись лише іноземною валютою через уповноважені банки.

Між тим, валюта за проданий товар (труби нержавіючі) на розрахунковий рахунок резидента НК «Експоцентр України»від нерезидентів компаній .S.N.& F.LLC»WYOMING, USA. Capitol Avenue Cheyewne, W48001 та EXPORT SDS»VENIZELOS 48, THESSALONIKI. GREECE, P. О. BOX 17 не надходила.

В вантажно-митних деклараціях одержувачем товару (труби нержавіючі) визначено компанії .S.N.& F.LLC»WYOMING, USA, Capitol Avenue Cheyewne, W48001 та »VENIZELOS 48, THESSALONIKI, GREECE, P. О. BOX 17.

Однак, як зазначалося вище, компанія .S.N.& F.LLC»WYOMING, USA, Capitol Avenue Cheyewne, W48001 припинила свою діяльність в США і не має федерального ідентифікаційного номеру платника податків.

А компанія EXPORT SDS»VENIZELOS 48, THESSALONIKI, GREECE, P. О. BOX 17 в податкових органах Греції не проходить за документацією і не зареєстрована в реєстрі компаній і фінансово-господарської діяльності не здійснювала.

З вищевикладеного випливає, що у компаній .S.N.& F.LLC»WYOMING, USA, Gapitol Avenue Cheyewne, W48001 та EXPORT SDS» VENIZELOS 48, THESSALONIKI, GREECE. P. O. BOX 17 немає бізнес-адрес в країнах (США та Греції), фірми не сплачують податки, не звітують про свою діяльність в США і Греції і не мають федерального ідентифікаційного номеру платника податків, що в сукупності підтверджує наявність умислу з боку компаній .S.N.& F.LLC»WYOMING, USA, Capitol Avenue Cheyewne, W48001 та EXPORT SDS»VENIZELOS 48, THESSALONIKI, GREECE, P. O. BOX 17 на досягнення мети, суперечної інтересам держави і суспільства при укладанні контракту, а саме на ухилення від сплати податків.

Доказами спрямованості умислу суб'єкта на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами відомості про відсутність підприємства за юридичною та фактичною адресою, про неподання податкової звітності до органів державної податкової служби та інше.

Крім того, листом ДІІА України від 07 березня 1998 pоку за № 2339/10/12-0217-ДСК повідомлялось, що за інформацією Служби внутрішніх доходів США від липня 1997 pоку № CP:IN:I:RS було встановлено процедуру підтвердження статусу податкового резидента США.

Сертифікат за формою № 6166, який видає Філадельфійський сервісний центр, що є структурним підрозділом Служби внутрішніх доходів США, є офіційним урядовим документом (тобто формою, затвердженою згідно із законодавством США) і єдиною формою підтвердження права особи (резидента США) на пільги, передбачені Конвенцією між Союзом Радянських Соціалістичних Республік та Сполученими Штатами Америки.

В період проведення перевірки та разом з поданням первинної скарги посадовими особами НК «Експоцентр України»не було надано підтвердження статусу податкового резидента США компанії .S.N.& F.LLC»WYOMING, USA, Capitol Avenue Cheyewne, W48001.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що оформлення вантажно-митної декларації не відповідає вимогам п. п. 6.2.1 п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, відсутній факт реалізацій товару на експорт, НК «Експоцентр України»через комісіонера товар був реалізований невідомим особам

Отже, слід зазначити, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції, що виявлені в ході перевірки факти та наявні у матеріалах справи докази свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій з експорту позивачем труб, оскільки з'ясовані судом обставини свідчать про відсутність будь-яких правовідносин між позивачем та розташованими на території США та Греції компаніями.

Крім того, відсутність факту надходження на рахунок позивача коштів від нерезидента саме на виконання названого зовнішньоекономічного контракту, як вірно зазначає апелянт, свідчать про фіктивність спірних експортних операцій, а відтак і про безпідставність застосування позивачем нульової ставки.

Пунктом 1.6 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»- податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно до п. п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 цього ж Закону - датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону - суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Згідно до п. 4.1 ст. 4 Закону - база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами.

Відповідно до п. п. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону встановлено, що податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком апелянта, що за рахунок заниження податкових зобов'язань за грудень 2003 року і за квітень 2004 року підприємством не сплачено в бюджет податок на додану вартість в сумі: за грудень 2003 року - 108 382, 00 грн.; за квітень 2004 року - 262 371,00 грн.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, як таке, що винесене без повного з»ясування обставин, що мають значення для справи.

Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків -задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 жовтня 2011 року -скасувати.

В задоволенні адміністративного позову Національного комплексу «Експоцентр Україна»до Спеціалізованої державної податкової інспекції в м. Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 31 травня 2012 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.

Хрімлі О.Г.

Повний текст постанови виготовлений 30 травня 2012 року.