Вирок № 24359849, 18.05.2012, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.05.2012 Справа №1915/417/2012 Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Гуменного П.П.

при секретарі Кришталович Л.Б.

за участю прокурора Жижури Л.О.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Тернополі кримінальну справу про обвинувачення :

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Красна Зборівського району Тернопільської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, одруженої, котра має на утриманні неповнолітню дитину - інваліда третьої групи, котра працювала старшою медсестрою Тернопільської міської комунальної лікарні №3, проживала по АДРЕСА_1, судимої:

1) вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2011 року за ч. 2 ст. 190 на 3 роки позбавлення волі, за ч. 4 ст. 190 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є у її власності. На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим , остаточно визначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є у її власності;

2) вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 грудня 2011 року за ч.2 ст. 190 КК України на 3 роки позбавлення волі, за ч. 3 ст. 190 КК України на 4 роки позбавлення волі. Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено покарання у вигляді 4 років позбавлення волі. Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим за вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12 грудня 2001 року , остаточно визначено покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є у її власності

за ч.2 ст.190 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Підсудна ОСОБА_2, перебуваючи в м. Тернополі, вирішила заволодіти чужим майном шляхом шахрайства. З цією метою вона повідомила ОСОБА_3, що має можливість виготовляти документи для виїзду в США і щоб він скеровував до неї людей, котрі будуть звертатись до останнього з такими проханнями, давши при цьому свій номер телефону.

ОСОБА_3, не усвідомлюючи злочинних намірів ОСОБА_2, повідомив про це ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який в свою чергу порадив ОСОБА_2, як особу, котра може посприяти у виїзді закордон ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

В подальшому, реалізуючи свій злочинний намір, в середині вересня 2010 року ОСОБА_2, перебуваючи в приміщенні Тернопільської міської комунальної лікарні № 3 по вул. Волинська, 40 в м. Тернополі, зустрілась з ОСОБА_4 та повідомила їй завідомо неправдиву інформацію про те, що вона займаєть ся оформленням документів для виїзду в Сполучені Штати Америки і може до помогти їй виграти «Зелену карту». Так, ОСОБА_2 16 вересня 2010 року шахрайським способом, шляхом обману ОСОБА_4, не маючи наміру та можливості виконати взяті на себе зобов'язання, заволоділа її коштами в сумі 4000 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 31 676,8 гривень, чим спричинила ОСОБА_4 шкоду на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, в кінці січня 2011 року ОСОБА_2, перебуваючи в приміщені бару «Теко», що по вул. Князя Острозького в м. Тернополі, зустрівшись з ОСОБА_8, повідомила йому завідомо неправдиву інформацію про те, що вона займається оформленням документів для виїзду в Сполучені Штати Америки і може допомогти йому виграти «Зелену карту». 25 січня 2011 року ОСОБА_2 шахрайським способом шляхом обману ОСОБА_8, не маючи наміру та можливості виконати взяті на себе зобов'язання, заволоділа його коштами в сумі 1500 доларів США, що згідно курсу НБУ становить 11910,75 гривень чим спричинила ОСОБА_8 шкоду на вказану суму.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, в кінці січня 2011 року ОСОБА_2, що знаходилась в приміщені бару «Теко», що по вул. Князя Остро зького в м. Тернополі, зустрівшись з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, пові домила їм завідомо неправдиву інформацію про те, що вона займається оформленням документів для виїзду в Сполучені Штати Америки і може допомогти їм виграти «Зелену карту». Так, ОСОБА_2 28 січня 2011 року шах райським способом шляхом обману ОСОБА_6 та ОСОБА_7, не маючи наміру та можливості виконати взяті на себе зобов'язання, заволоділа їхніми коштами по 1500 доларів США з кожного, що згідно курсу НБУ становить 11 895 гривень, чим спричинила ОСОБА_6 шкоду на суму 11895 гривень та ОСОБА_7 на суму 11895 гривень.

Допитана в судовому засіданні в якості підсудної ОСОБА_2 вини у вчиненні інкримінованих злочинів не визнала. По суті справи повідомила, що вона дійсно за обставин та в сумах вказаних в обвинувальному висновку отримала від ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 грошові кошти, про що написала відповідні боргові розписки. Разом з тим гроші вона у вказаних осіб брала на прохання ОСОБА_3 і відповідні розписки також писала на прохання ОСОБА_3 В подальшому усі отримані від потерпілих кошти передала ОСОБА_3, якого і вважає справжнім злочинцем. Такі свої дії пояснює тим, що на той час у неї були проблеми із приватним бізнесом і ОСОБА_3 обіцяв їй допомогти у їх вирішенні. Саме тому вона погодилася виконати його прохання та отримати від ОСОБА_4, ОСОБА_8, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 гроші та передати їх в подальшому ОСОБА_3

Не дивлячись на те, що ОСОБА_2 вини у вчиненні інкримінованих їй діянь не визнала взагалі, суд вважає, що вина останньої доведена в повному обсязі дослідженими та проаналізованими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- показаннями допитаної в судовому засіданні потерпілої ОСОБА_4 , котра засвідчила, що в середині вересня 2010 року зайшла в приміщенні підприємства «Гермес», котре займається організацією виїзду громадян України в США за програмою «Грін-карта»Там вона спілкувалася з ОСОБА_3, котрий їй порадив звернутись до присутньої в залі судового засідання ОСОБА_2, оскільки остання може зайнятись оформленням відповідних документів для виїзду в США на постійне місце проживання. Наступного дня вона зателефонувала за номером, наданим ОСОБА_3 та домовилась про зустріч з ОСОБА_2 в приміщенні Тернопільської міської лікарні №3. При зустрічі ОСОБА_2 сказала, що виграти зелену карту можна, але необхідно наперед заплатити їй 4000 до ларів США. На цю пропозицію вона погодилась, але грошей при собі не мала і вони домовились зустрітись на наступний день. Після цього вона зате лефонувала до ОСОБА_3 і розповіла йому те, про що говорили з ОСОБА_2. ОСОБА_3 запевнив її, що все буде добре, що гроші ОСОБА_2 можна давати, однак необхідно взяти у останньої розписку. На наступний день, тобто 16 вересня 2010 року вони зустрілися з ОСОБА_2 в ТРЦ «Подоляни», де за столиком в барі вона передала підсудній 4000 доларів США. У відповідь ОСОБА_2 написала боргову розписку, в якій вказано, що ОСОБА_2 позичає 4000 доларів США до першого лип ня 2011 року. У розписці не вказувалось, що ОСОБА_2 бере кошти для вирішення питання виїзду за кордон, оскільки так хотіла сама підсудна. Вона ж не є юридично обізнаною особою і змісту розписки не надала значення.

В червні 2011 року вона зателефонувала до ОСОБА_2, однак її телефон був вимкнений, після цього вона зателефонувала до ОСОБА_3, котрий і повідомив, що ОСОБА_2 перебуває в СІЗО. В подальшому, зрозумівши, що ніхто їй не поверне коштів і що ОСОБА_2 не не вирішить її питань вона звернулась в міліцію. ОСОБА_2 до цих пір не вжила жодних заходів щодо повернення їй грошей.

Заявлений в ході досудового слідства цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити. Щодо міри покарання, то покладається на думку суду, для неї принциповим є питання щодо повернення грошей.

Свої показання потерпіла ОСОБА_4 ствердила в ході проведення очної ставки з ОСОБА_2 на досудовому слідстві (а.с. 119-120);

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_8 котрий засвідчив, що в кінці січня 2011 року він зустрівся з своїм знайомим ОСОБА_5 В ході розмови останній повідомив, що в нього є знайома, яка може оформити усі необ хідні документи для виїзду в США і порекомендував присутню в залі судового засідання ОСОБА_2 Через декілька днів він зустрівся ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в барі «Теко», що по вул. Кн. Острозького, в м. Тернополі. Під час розмови ОСОБА_2 повідомила, що може допомогти виграти зелену карту для ви їзду на постійне місце проживання в США. Також вона розповіла, що спочат ку необхідно заплатити 1500 доларів США, котрі потрібні для оформлення до кументів. Про подальші витрати вона повинна було повідомити додатково.

25 січня 2011 року він знову зустрівся із ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в барі «Теко», де за столиком він передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1500 доларів США для вироблення документів по виїзду в США.

В свою чергу ОСОБА_2. написала відповідну боргову розписку, в якій вказано, що вона позичає гроші в сумі 1500 доларів США до 01.07.2011 року, також в даній розписці як свідок розписався ОСОБА_5. При цьому ОСОБА_2 його запевнила, що він виграє »Грін-карту». У розписці не вказувалось, що ОСОБА_2 бере кошти для вирішення питання виїзду за кордон, оскільки так хотіла сама підсудна. Він ж не є юридично обізнаною особою і змісту розписки не надав значення.

Коли пройшов орієнтовно місяць з моменту передачі грошей ОСОБА_2 він почав хвилюватись за долю своїх коштів. А тому декілька разів телефонував до ОСОБА_2, однак в неї був вимкнений телефон.

25 липня 2011 р. він звернувся в Тернопільський МВ УМВС України в Тернопільській обл., щоб повернути свої кошти.

На даний час ОСОБА_2 не вжила жодних заходів щодо повернення йому грошей.

Заявлений в ході досудового слідства цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити. Щодо міри покарання то покладається на думку суду, для нього принциповим є питання щодо повернення грошей.

Свої показання потерпілий ОСОБА_8 ствердив в ході проведення очної ставки з ОСОБА_2 (а.с. 121-122);

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_7, котрий засвідчив, що в кінці січня 2011 року - приблизно 25 чи 26 числа він разом із ОСОБА_6 зу стрілися з своїм знайомим ОСОБА_5 В ході розмови останній їм повідомив, що в нього є знайома, котра вирішує питання, пов'язані з виїздом громадян України в США на постійне місце проживання, порекомендувавши при цьому присутню в залі судового засідання ОСОБА_2 З ОСОБА_2 вони разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 зустрілися в барі «Теко», що по вул. Кн. Острозького в м. Тернополі. Під час розмови ОСОБА_2 розповіла, що може допомогти виграти «зелену карту»для виїзду на постійне місце проживання в США. Також сказала, що для цього їй необхідно заплатити І 500 доларів США, котрі потрібні для оформлення відповідних документів. Про подальші видатки вона повинна була повідомити додатково.

28 січня 2011 року він разом із ОСОБА_6 орієнтовно в першій половині дня, точніше вказати не може, знову зустрівся із ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в барі «Фламінго», що по вул. Живова в м. Тернополі. Присівши за столик він передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1500 доларів США для виготовлення документів для виїзду в США. Також 1500 доларів США для аналогічних потреб передав Золото гурській Т.І. і його товариш ОСОБА_6 Навзаєм ОСОБА_2 написала їм боргові розписки про отримання грошових коштів. Також в даних розписках як свідок розписався ОСОБА_5 Крім цього на розписці ОСОБА_7, як свідок роз писався ОСОБА_6, а ОСОБА_7В розписався, як свідок в розписці ОСОБА_6 У розписці не вказувалось, що ОСОБА_2 бере кошти для вирішення питання виїзду за кордон, оскільки так хотіла сама підсудна. Він ж не є юридично обізнаною особою і змісту розписки не надав значення. Отримавши грошові кошти ОСОБА_2 запевнила їх із ОСОБА_6, що питання по виїзду за кордон будуть позитивно вирішені.

Коли пройшов орієнтовно місяць з моменту передачі грошей ОСОБА_2 він почав хвилюватись за долю своїх коштів. А тому декілька разів телефонував до ОСОБА_2, однак в неї був вимкнений телефон.

25 липня 2011 р. він звернувся в Тернопільський МВ УМВС України в Тернопільській обл., щоб повернути свої кошти.

На даний час ОСОБА_2 не вжила жодних заходів щодо повернення йому грошей.

Свої показання потерпілий ОСОБА_7 ствердив в ході проведення очної ставки з ОСОБА_2 (а.с. 123-124);

- показаннями допитаного в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_6, котрий надав суду свідчення, аналогічні за змістом з свідченнями потерпілого ОСОБА_7, додадавши також, що ОСОБА_2 до цих пір не вжила жодних заходів щодо повернення йому грошей.

Заявлений в ході досудового слідства цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить його задовольнити. Щодо міри покарання то покладається на думку суду, для нього принциповим є питання щодо повернення грошей.

Свої показання потерпілий ОСОБА_6 ствердив в ході проведення очної ставки з ОСОБА_2 (а.с. 133-134);

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_5 , котрий засвідчив, що в грудні 2010 року до нього з проханням допомогти виготовити документи для виїзду закордон звернулися знайомі. Після цього він пі шов в товариство «Гермес», що знаходиться по вул. Живова в м. Тернополі, де зустрівся з директором даного товариства ОСОБА_3 В ході розмови останній дав номер присутньої в залі судового засідання ОСОБА_2, повідомивши, що вона допоможе з документами для виїзду зако рдон. Після цього він зателефонував до ОСОБА_2 і домовився про зустріч. В подальшому, при зустрічі ОСОБА_2 підтвердила інформацію отриману ним від ОСОБА_3, про те, що вона може допомогти у вирішенні питань, пов'язаних із виїздом за кордон.

Орієнтовно в січні 2011 року, при зустрічі із своїм знайомим ОСОБА_8, останній повідомив, що хотів би виїхати за кордон. З огляду на наведене він порекомендував ОСОБА_8 звернутись до ОСОБА_2 Через декілька днів вони зустрілися в барі «Теко», що по вул. Кн. Острозького в м. Тернополі. В ході розмови ОСОБА_2 повідомила ОСОБА_8, що може допомогти виграти зелену карту для виїзду на постійне місце проживан ня в США, при умові передачі їй грошових коштів в сумі 1500 доларів США.

25 січня 2011 року він знову зустрівся із ОСОБА_8 та ОСОБА_2 в барі «Теко», де за столиком ОСОБА_8 передав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1500 до ларів США для виготовлення документів по виїзду в США. В свою чергу Золо тогурська Т.І. написала розписку про отримання грошових коштів, в якій він розписався як свідок. Тетяна запевнила ОСОБА_8, що його питання по виїзду за кордон будуть вирішені.

Крім того в січні 2011 року до нього з аналогічними проханями щодо сприяння у виїзді за кордон звернулися також ОСОБА_6 і ОСОБА_7 У відповідь на такі прохання, він знову ж таки порекомендував ОСОБА_2 Через декілька днів вони всі четверо зустрітися в барі «Фламінго», що по вул. Живова в м. Тернополі. В ході розмови ОСОБА_2 повідоми ла, що може допомогти виграти зелену карту для виїзду на постійне місце про живання в США при умові передачі їй грошей в сумі 1500 доларів СЩА з кожного.

В подальшому 28 січня 2011 року орієнтовно в першій половині дня, точніше вказати не може, в цьому ж барі, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 передали ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 1500 доларів США кожен, для виготовлення докумен тів для виїзду в США. В свою чергу ОСОБА_2 написала їм розписки про отримання грошових коштів в яких він також розписався як свідок.

Через деякий час до нього почали телефонувати його знайомі Зо зуля ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і розповідали що не можуть зв'язатись з ОСОБА_2 В подальшому йому стало відомо, що відно сно ОСОБА_2 порушено кримінальну справу і вона знаходиться під вартою.

Особисто йому ОСОБА_2 жодних грошей не передавала і він про її злочинні наміри нічого не знав.

Свої показання свідок ОСОБА_5 ствердив в ході проведення очної ставки з ОСОБА_2 (125-127);

- показаннями допитаного в судовому засіданні свідка ОСОБА_3, котрий засвідчив, що приб лизно в серпні 2010 року до нього звернулася ОСОБА_2 і запропону вала йому, щоб він надавав її номер телефону людям, котрі бажають виїхати зако рдон, а саме в США ,оскільки вона може виробляти документи для виїзду в США та Канаду. Також вона повідомила, що за кожну людину, якій він дасть її но мер телефону отримає 500 доларів США. після того, як вона оформить їм до кументи для виїзду закордон. В подальшому він надавав деяким громадянам, котрі бажають виїхати закордон, номер телефону ОСОБА_2, повідомивши, що вони можуть звернутися до неї у питаннях пов'язаних із виїздом за кордон. Про що з даними ними розмовляла ОСОБА_2 йому невідомо.

Також через деякий час йому почали телефонувати громадяни та розпові дали, що ОСОБА_2 взяла в них гроші на оформлення документів на ви їзд закордон і вони не можуть з нею зв'язатись. Він їм відповідав, що немає до цього ніякого відношення і це їхні особисті справи.

Також, він пригадує, що порекомендував ОСОБА_4 звернутись до ОСОБА_2 Особисто йому ОСОБА_2 жодних грошей, отриманих від потерпілих не передавала. Він вважає, що в судовому засіданні підсудна говорить неправду, щоб уникнути відповідальності за скоєне.

Свої показання свідок ОСОБА_3 ствердив в ході проведення очної ставки з ОСОБА_2 (а.с.131-133).

Окрім цього, вина ОСОБА_2 доводиться і іншими оголошеними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- заявою ОСОБА_7, в якій він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_2, котра шахрайським способом заволоділа його коштами в сумі 1500 доларів США (а.с. 25);

- заявою ОСОБА_8, в якій він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_2, котра шахрайським способом заволоділа його коштами в сумі 1500 доларів США (а.с. 36);

- заявою ОСОБА_6, в якій він просить притягнути до відповідальності ОСОБА_2, котра шахрайським способом заволоділа його коштами в сумі 1500 доларів США (а.с. 53);

- протоколом усної заяви про злочин, відповідно до якого ОСОБА_4 просить притягнути до відповідальності ОСОБА_2, котра шахрайським способом заволоділа її коштами в сумі 4000 доларів США (а.с. 66);

- розпискою №1 від 16 вересня 2010 року, котра визнана по справі речовим доказом, у якій зазначено: : «Я, ОСОБА_2 позичено в ОСОБА_4 4000 дол. США до 1.07.2011 р.»(а.с. 171, 70)

- розпискою №2 від 28 січня 2011 року, котра визнана по справі речовим доказом, у якій зазначено: : «Я, ОСОБА_2, позичено в ОСОБА_7 1500 дол. США до 1.07.2011 року. Мої дані : НОМЕР_1 виданий Зборівським РВУ МВС України Тернопільської області 27 травня 2004 року»(а.с. 171,28 );

- розпискою №3 від 28 січня 2011 року, котра визнана по справі речовим доказом, у якій зазначено: : «Я, ОСОБА_2, позичено в ОСОБА_6 1500 дол. США до 1.07.2011 року. Мої дані : НОМЕР_1 виданий Зборівським РВУ МВС України Тернопільської області 27 травня 2004 року»(а.с. 171,58 );

- розпискою №4 від 21 січня 2011 року, котра визнана по справі речовим доказом, у якій зазначено: : «Я, ОСОБА_2, позичено в ОСОБА_8 1500 дол. США до 1.07.2011 року. Мої дані : НОМЕР_1 виданий Зборівським РВУ МВС України Тернопільської області 27 травня 2004 року»(а.с. 171,39);

- даними висновку експерта № 17/527/11 від 19 грудня 2011 року відповідно до якого рукописний текст, як і підписи у всіх вищевказаних розписках виконаний ОСОБА_2 (а.с. 165-170);

- довідкою управління НБУ в Тернопільській області відповідно до якої офіційний курс НБУ станом на 16 вересня 2010 року становив: 100 доларів США - 791, 92 грн. (а.с. 175);

- довідкою управління НБУ в Тернопільській області, відповідно до якої офіційний курс НБУ станом на 25 січня 2011 року становив: 100 доларів США - 794, 05 грн., а станом на 28 січня 2011 року: 100 доларів -793 грн (а.с. 174).

З огляду на наведені вище докази в їх сукупності, суд критично ставиться до показань підсудної в частині невизнання вини, оскільки вони повністю спростовуються показаннями потерпілих, свідків, змістом власноручно написаних ОСОБА_2 розписок. З огляду на те, що потерпілі, котрі за виключенням ОСОБА_7 та ОСОБА_6, будучи не знайомими між собою, давали суду аналогічні показання щодо поведінки ОСОБА_2, з врахуванням того, що остання працювала медсестрою і жодного відношення до діяльності щодо виїзду громадян за кордон не мала, суд вважає, що підсудна з самого початку, повідомляючи потерпілим неправдиві відомості щодо допомоги їм у виїзді за кордон, мала намір заволодіти їхнім майном шахрайським способом, що і зробила. Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні категорично заперечив показання підсудної в тій частині, що вона діяла згідно його вказівок та віддавала йому кошти потерпілих. У достовірності вказаних показань у суду немає підстав сумніватись. Натомість всі потерпілі повідомили, що грошові кошти передавали безпосередньо ОСОБА_2 про що вона власноручно писала розписки. За таких обставин, суд вважає, показання підсудної в частині невизнання вини недостовірними та такими, що дані з метою уникнення відповідальності за скоєне.

Таким чином, проаналізувавши вищенаведені докази у їх повній сукупності, суд приходить до переконання про доведеність вини підсудної у вчиненні інкримінованих їх злочинів та вважає, що її дій слід кваліфікувати за ч. 2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою - шахрайство, вчинене повторно.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудної, котра неодноразово судима за вчинення умисних корисливих злочинів, а тому приходить до переконання про неможливість її виправлення без ізоляції від суспільства та призначення їй покарання у вигляді позбавлення волі.

До обставин, котрі пом'якшують покарання підсудної, суд відносить наявність у неї на утриманні неповнолітньої дитини - інваліда. Обставин, котрі б обтяжували покарання підсудної судом не встановлено.

Крім того, суд враховує той факт, що ОСОБА_2 судима вироком Тернопільського міськрайонного суду від 28 грудня 2011 року за ч.2 ст. 190, ч.3 ст. 190, ч.4 ст. 70 КК України до остаточного покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є у її власності. Злочини, вчинення яких їй інкримінується на даний час, ОСОБА_2 вчинила до постановлення вищевказаного вироку, а тому покарання їй слід призначити за правилами, передбаченими ч. 4 ст. 70 КК України.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній -тримання під вартою.

Цивільні позови потерпілих слід задовольнити частково, з врахуванням офіційного курсу долара США на момент вчинення ОСОБА_2 злочинів, зокрема стягнувши з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 -31676,8 грн. ; ОСОБА_8 - 11 910, 75; ОСОБА_6 - 11 895 грн; ОСОБА_7- 11 895 грн.

Речові докази -боргові розписки написані ОСОБА_2 - залишити при справі

По справі є судові витрати, які слід стягнути з підсудної ОСОБА_2 у користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області, оскільки вони виникли у зв»язку із проведенням експертизи речових доказів.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та призначити їй покарання у виді 2 років 6 місяців позбавлення волі.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком та за попереднім вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 28 грудня 2011 року, за яким ОСОБА_2 було засуджено до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є у її власності, визначити ОСОБА_2 до остаточного відбування покарання у вигляді 6 (шести) років позбавлення волі з конфіскацією майна, що є у власності засудженої.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити попередній -тримання під вартою.

Строк відбуття покарання призначеного ОСОБА_2 за сукупністю злочинів рахувати з дня її затримання, а саме з 28 січня 2011 року , зарахувавши в строк відбуття покарання відбутий нею термін за попереднім вироком з 28 січня 2011 року по 18 травня 2012 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_2 на його користь 11 910, 75 грн.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково, стягнувши з ОСОБА_2 на її користь 31676,8 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 задовольнити частково , стягнувши з ОСОБА_2 на його користь 11 895 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити частково , стягнувши з ОСОБА_2 на його користь 11 895 грн.

Речові докази -боргові розписки написані ОСОБА_2 - залишити при справі

Стягнути із засудженої ОСОБА_2 судові витрати по справі за проведення експертизи (висновок № 17/527/11 від 19.12.2011 року) в сумі 562,56 грн. в користь НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області (код 24524727, ГУ ДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, р/р 31256272210463 ).

Апеляція на вирок може бути подана протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області до апеляційного суду Тернопільської області, а засудженою, яка перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення їй копії вирок.

Головуючий суддяП. П. Гуменний