Ухвала суду № 24356556, 25.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-268/12/2670( у 2-х томах) Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Чаку Є.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"25" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Чаку Є.В.,

суддів: Маслія В.І., Файдюка В.В.,

за участю секретаря Муханькової Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Артіссофт»до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії відповідача щодо винесення податкового повідомлення-рішення № 0000412333 від 11.10.2011 року та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000412333 від 11.10.2011 року, прийняте ДПІ у Дніпровському районі міста Києва.

Окружний адміністративний суд своєю постановою від 30.01.2012 року позовні вимоги задовольнив частково.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

В суді першої інстанції було встановлено, що 29.08.2011 за результатами невиїзної позапланової документальної перевірки TOB «Артіссофт»з питань достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість при взаємовідносинах з TOB «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана-Даблью», TOB «Малекон»за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року ДПІ у Дніпровському районі міста Києва було складено Акт № 4416/23-621-35011524 (далі -Акт перевірки), яким, зокрема, встановлено порушення позивачем пп. 7.2.3 п. 7.2, п. п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, п п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого було занижено податок на додану вартість на 2749344 грн.

11.10.2011 на підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000412333.

Судом першої інстанції було встановлено, що позивачем укладено договори про організацію рекламної компанії з TOB «Укрінвестбудцентр»№ 1-04-10-10 від 04.10.2010 року, з ПП «Дана-Даблью»№ 2-01-11-10 від 01.11.2010 року, з TOB «Малекон»№ 3-26-11-10 від 26.11.2010 року (далі -Договори). На підставі вказаних Договорів TOB «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана-Даблью»та TOB «Малекон»надали позивачу відповідні послуги на загальну суму 13746723,34 грн. (в тому числі ПДВ у розмірі 2749344,40 грн.), що підтверджується належним чином оформленими Актами здачі-прийому виконаних робіт, ефірними довідками та податковими накладними.

Як встановлено судом, зобов'язання за Договорами між TOB «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана-Даблью»та TOB «Малекон»виконувались сторонами у повному обсязі, що підтверджується належним чином оформленими актами здачі-прийому виконаних робіт, ефірними довідками та податковими накладними, копії яких залучені до матеріалів справи.

Реальність спірних господарських операцій підтверджується також залученими до матеріалів справи завданнями, актами здачі-прийому виконаних робіт та іншими документами, що підтверджують факт надання та оплати TOB «Галспирт»рекламних послуг за договором №04-10/10 від 04.10.2010 року, з метою виконання якого позивачем були укладені спірні Договори з TOB «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана-Даблью»та TOB «Малекон».

Посилання позивача на висновок спеціаліста сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС У країн № 1006 від 18.06.2011 року, відповідно до якого зображення підписів директора TOB «Укрінвестбудцентр»ОСОБА_2, директора ПП «Дана-Даблью»ОСОБА_3 та директора TOB «Малекон»ОСОБА_4 на податкових деклараціях з ПДВ виконані іншими особами, а також на інші докази, зібрані в межах розслідування кримінальної справи № 74-00175 відносно директора TOB «Артіссофт»ОСОБА_5 за ознаками злочину, передбаченого ч. З ст. 212 КК України є необгрунтованими, оскільки факти вчинення злочину, в тому числі у вигляді фіктивного підприємництва та ухилення від сплати податків, можуть встановлюватись виключно відповідним рішенням суду.

Доказів існування вироку у кримінальній справі, який відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України був би обов'язковий для суду під час розгляду даної адміністративної справи, сторонами не надано.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Як видно з матеріалів справи, на момент підписання відповідних Договорів, актів здачі-прийому виконаних робіт, ефірних довідок та податкових накладних, юридичні особи TOB «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана-Даблъю»та TOB «Малекон»не були припинені, доказів існування вироків суду у кримінальних справах, якими б встановлювався факт фіктивного підприємництва, відповідачем не надано.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання відповідача на відсутність у TOB «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана-Даблъю» та TOB «Малекон»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань з надання відповідних послуг (виконання робіт), оскільки, порушення контрагентами позивача вимог трудового законодавства та законодавства про бухгалтерський облік не може бути підставою для висновку про безтоварність відповідних господарських операцій.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У Законі України «Про податок на додану вартість»передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, сума ПДВ у розмірі 2749344,40 грн. була віднесена позивачем до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних, виписаних TOB «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана-Даблью», TOB «Малекон». На момент складання вказаних податкових накладних TOB «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана-Даблью»та TOB «Малекон»були зареєстровані платником податку на додану вартість відповідно до чинного законодавства, з урахуванням чого суд приходить до висновку про наявність у них права на складання податкових накладних.

Сума податку на додану вартість у розмірі 2749344,40 грн., віднесена TOB «Артіссофт»до податкового кредиту, підтверджується податковими накладними, оформленими відповідно до вимог ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних TOB «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана-Даблью»та TOB «Малекон»податкових накладних, є правомірним та повністю відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, судом встановлено, що Договори між TOB «Артіссофт»та TOB «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана-Даблью», TOB «Малекон»були укладені з метою здійснення передбаченої законодавством підприємницької діяльності, наявність у TOB «Артіссофт», TOB «Укрінвестбудцентр», ПП «Дана-Даблью», TOB «Малекон»умислу на укладення вказаних договорів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, відповідачем не доведено, натомість судом першої інстанції встановлено факт здійснення відповідних господарських операцій, а тому вказані правочини не можуть розглядатись як нікчемні з мотивів їх завідомої суперечності інтересам держави і суспільства відповідно до ст. 228 ЦК України.

З огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 197, 198, 200, 205 та 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30.01.2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Чаку Є.В.

Судді: Маслій В.І.

Файдюк В.В.