Ухвала суду № 24347673, 26.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4584/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"26" квітня 2012 р. м. Київ

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Євро Геймс Технолоджі Україна" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про скасування акту перевірки та податкових повідомлень-рішень від 20.09.2010. №0001350703/0, від 20.09.2010. № 0001360703/0.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 липня 2011 року позов задоволено частково. Визнані протиправними та скасувані податкові повідомлення-рішення від 20.09.2010. №0001350703/0, від 20.09.2010. № 0001360703/0. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Гейме Технолоджі Україна»19.07.2010 р. подало до Державної податкової інспекції Печерського району м. Києва податкову декларацію з ПДВ за червень 2010р. із розрахунком суми бюджетного відшкодування.

Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок складає 1 493 040 грн.

Співробітниками Державної податкової інспекції Печерського району м. Києва проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2007р. по 30.11.2007р., з 01.01.2008р. по 31.01.2008р., з 01.03.2008р. по 31.07.2008р., з 01.09.2008 по 30.09.2008р., з 01.11.2008 по 30.11.2008р.

За результатами перевірки складено Акт від 01.09.2010 р. №118/07-03/33638640.

В Акті перевірки зазначено, що суму бюджетного відшкодування за червень 2010р. було завищено на 9 020 грн., і що остаточні висновки, щодо достовірності заявленої Позивачем суми, щодо бюджетного відшкодування будь здійсненні після отримання відповіді від ГВПМ ДПІ у Печерському районі м. Києва.

Крім того, Відповідачем проведено позапланову невиїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2010р., яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2007р. по 30.11.2007р., з 0І.01.2008р. по 31.01.2008р., з 01.03.2008р. по 31.07.2008р., з 01.09.2008 по 30.09.2008р., з 01.11.2008 по 30.11.2008р.

За результатами перевірки складено Акт від 20.09.2010р. № 140/07-03/33638640.

В Акті перевірки зазначено, що податкова декларація з ПДВ за червень 2010 року (вх. від 19.07.2010 р. № 290785) подана до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва своєчасно, відповідно до вимог пп. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державним цільовим фондами»; в порушення пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповнення Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Гейме Технолоджі Україна»зменшено суму бюджетного відшкодування за червень 2010 року у розмірі 1 493 040 грн.; в порушення пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зі змінами та доповнення Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Гейме Технолоджі Україна»встановлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Гейме Технолоджі Україна»та збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 493 040 грн.

Відповідач дійшов висновку, що у відповідності до п. «а»пп. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що Товаириство з обмеженою відповідальністю «Євро Гейме Технолоджі Україна»добровільно відмовляється від отримання суми заниження в розмірі 1 493 040,00 грн. як бюджетного відшкодування, зазначена сума підлягає зарахуванню у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів. На підставі Акту від 20.09.2010р. № 140/07-03/33638640 незаконно проведеної позапланової невиїзної перевірки Відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 20.09.2010. №0001350703/0 та податкове повідомлення-рішення від 20.09.2010. № 0001360703/0.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями та Актом від 20.09.2010р. № 140/07-03/33638640 Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Гейме Технолоджі Україна»подало скарги до Державної податкової інспекції Печерського р-ну м. Києва, Державної податкової адміністрації у м. Києві та до Державної податкової адміністрації України за результатами розгляду скарги були залишенні без розгляду, а податкові повідомлення-рішення та Акт від 20.09.2010р. № 140/07-03/33638640 - без змін.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позовні вимоги прийшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обгрунтованість прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, а тому позовні вимоги в частині визнання недійсними податкових повідомлень-рішень підлягають задоволенню.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції та зазначає наступне.

Згідно з п.п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Як встановлено судом першої інстанції та не оспорювалось відповідачем при перевірці останнім не встановлено жодного факту недійсності податкової накладної або відсутності інших документів, які є підставою для нарахування податкового кредиту, обставин безтоварності операцій та нікчемності укладених угод. Податкові накладні контрагентів-постачальників були надані позивачу та включені позивачем до реєстру податкових накладних у відповідних звітних періодах згідно з вимогами законодавства. Порушень ведення реєстру податкових накладних не встановлено.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що податковий кредит позивачем у перевіряємих періодах визначено на підставі належних документів (податкових накладних, розрахункових та інших документів).

Відповідно до п.7.7.5 п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 2.2 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України та Головного управління Державного казначейства України від 02.07.1997 N 209/72 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.1997 за N 263/2067, підставою для отримання відшкодування ПДВ є дані виключено податкової декларації за звітний період.

Підпунктом 7.7.6. п.7.6. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем не отримано довідок про результати проведених зустрічних перевірок та не надано суду доказів проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача та направлення відповідних запитів про проведення таких перевірок.

Єдиною підставою винесення оскаржуваних податкових повідомлень рішень стала думка відповідача, що позивачем порушений порядок заповнення податкових декларацій, зокрема, сума бюджетного відшкодування, самостійно обчислену податковим органом та визначену в податковому повідомленні за формою «В2», відповідно зменшується платником значення рядка 26 податкової декларації з податку на додану вартість, шляхом відображення зі знаком «-»в рядку 23.5 (з моменту внесення змін до форми декларації наказом ДПА України від 21.01.2009 р. №8 «Про затвердження змін до податкової звітності з податку на додану вартість»- рядок 23.5 вважається рядком 23.4) податкової декларації податкового (звітного) періоду, наступного за тим податковим (звітним) періодом, в якому відбулося виявлення суми заниження бюджетного відшкодування) (пункт 5.12.6 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.06.1997 р. №166) .

Однак, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Актом перевірки (позапланової виїзної перевірки від 01.09.2010 р. №118/07-03/33638640) встановлено підтвердження заявленої позивачем суми бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 1 493 039,00 грн., у тому числі по періодах: з 01.11.2007 р. по 30.11.2007 р., з 01.01.2008 р. по 31.01.2008 року, з 01.03.2008 року по 31.07.2008 року, з 01.09.2008 р. по 30.09.2008 року, з 01.11.2008 року по 30.11.2008 року.

Крім того, вказана обставина не оспорювалась відповідачем.

Разом з тим, колегія суддів зазначає, що позивач має право сам визначати коли написати заяву про бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірність оскаржуваного рішення.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 -204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 серпня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 03 травня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Аліменко В.О.

Петрик І.Й.