Постанова № 24340661, 22.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22.05.12Справа №2а-327/12/2770

Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:

судді -Дудкіної Т.М.,

за участю секретаря - Прокопенко О.О.,

за участю представників:

позивача -Іванової А.В.,

відповідача -Обухової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у місті Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель» до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Созидатель»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000632310 від 22.08.2012 на суму 87 876,99 грн., №0000742310 на суму 109 740,58 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що: висновки відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства внаслідок нікчемності правочинів з контрагентами -постачальниками -Товариствами з обмеженою відповідальністю «Партнерторгтранс», «Буд Цегла», ТОВ «Ольберс», «Торгова компанія «Велес-Груп», «Оптовик УА», засновані на припущеннях; цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення; контрагенти позивача у встановленому законом порядку не припинені, тобто володіють необхідною правоздатністю; позивачу не було та не могло бути відомо про «особливості»реєстрації та здійснення господарської діяльності його контрагентів як суб'єктів господарювання, про які йдеться в актах органів державної податкової служби; товари та послуги фактично передані контрагентами та прийняті позивачем; на підтвердження передачі товарів (послуг) та їх оплати у момент здійснення господарських операції складені передбачені законодавством первинні документи, у тому числі акти здачі -приймання робіт, видаткові накладні та податкові накладні, які підписані сторонами та засвідчені печатками підприємств; товари (послуги) були придбані позивачем з метою використання у господарській діяльності.

Представник відповідача надав суду письмове заперечення на позов, у якому із заявленими вимогами не погодився, зазначив: суми валових витрат з податку на прибуток підприємств та суми податкового кредиту з податку на додану вартість по операціях з придбання позивачем у Товариств з обмеженою відповідальністю «Партнерторгтранс», «Буд Цегла», ТОВ «Ольберс», «Торгова компанія «Велес-Груп», «Оптовик УА»товарів (послуг), не підтверджені належним чином оформленими первинними документами у розумінні податкового законодавства, оскільки матеріалами перевірок підтверджено фактичне не здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами; при реєстрації ТОВ «Партнерторгтранс»у 2009 році використовувався паспорт на ім'я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 23.06.2005 Поліським РВ ГУ МВС України в Київській області, а відповідно до зібраної у ході перевірки інформації вказана фізична особа померла у 2007 році, що підтверджується довідкою Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в м. Києві та інформацією Управління карного розшуку ГУ МВС України в м. Києві. Тобто реєстрація ТОВ «Партнерторгтранс»була здійсненна на не існуючу особу, й здійснювати господарську діяльність товариство від імені засновника не могло; по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Буд Цегла»направлено запит до ДПІ у м. Рівне, відповідь до теперішнього часу не надходила; згідно з актом перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя всі правочини ТОВ «Оптовик УА»визнані нікчемними; згідно з актом перевірки Могилів-Подільської ОДПІ всі правочини ТОВ «Ольберс»визнані нікчемними; згідно з актом перевірки Могилів-Подільської ОДПІ всі правочини ТОВ «Торгова компанія «Велес-Груп», визнані нікчемними /т.1, а.с.84-88/.

Судом встановлено, що станом на день розгляду справи правильна назва відповідача - Державна податкова інспекція у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби.

У судовому засіданні 22.05.2012 представник позивача заявлені вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача у судовому засіданні 22.05.2012 позов не визнав, просив у позові відмовити.

Вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Працівниками Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель»(код ЄДРПОУ 20686595) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 31.03.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 31.03.2011.

За результатами перевірки складений акт №3387/23-123/20686595 від 01.08.2011 (далі за текстом -Акт перевірки №3387) /т.1, а.с.13-33/.

В Акті перевірки, зокрема, зазначено, що встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Созидатель»: пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижений податок на суму 106 100,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2010 року - на 3 025,00 грн., за 3 квартал 2010 року -на 99 075,00 грн., за 4 квартал 2010 року -на суму 750,00 грн., за 1 квартал 2011 року -на суму 3 250,00 грн.; пункту 7.4.1 пункту 74, підпункту 7.5.1 пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижений податок на додану вартість на суму 70 733,00 грн., у тому числі: за травень 2010 року -на суму 2 016,67 грн., за липень 2010 року -на суму 28 550,00 грн., за вересень 2010 року - на суму 37 500,00 грн., за грудень 2010 року -на суму 500,00 грн., за січень 2011 року -на суму 2 000,00 грн., за лютий 2011 року -на суму 166,67 грн.

Такі висновки, мотивовані відповідачем наступним:

1) ТОВ «Созидатель»у травні 2010 року мало господарські відносини з ТОВ «Партнерторгтранс». Останнім на адресу позивача виписані податкові накладні №387 від 05.05,2011 на суму 5 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 833,33 грн., №388 від 05.05.2011 на суму 7 100,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1 183,33 грн. 05.01.2011 прокуратурою міста Севастополя була порушена кримінальна справа №110001 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), - створення, придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) -ТОВ «Партнерторгтранс»з метою прикриття незаконної діяльності, скоєного невстановленими особами; у ході досудового слідства встановлено, що в період з липня 2009 року по дійсний час на території м. Севастополя і м. Києва невстановлені особи, з метою прикриття незаконної діяльності -ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, без відповідних на те повноважень, організували створення підприємства -юридичної особи (ТОВ «Партнерторгтранс») і зареєстрували її на ім'я ОСОБА_3; при реєстрації підприємства використовувався паспорт на ім'я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 23.06.2005 Поліським РВ ГУ МВС України в Київській області, а відповідно до зібраної у ході перевірки інформації вказана фізична особа померла у 2007 році, що підтверджується довідкою Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в м. Києві та інформацією Управління карного розшуку ГУ МВС України в м. Києві;

2) ТОВ «Созидатель»у вересні 2010 року мало господарські відносини з ТОВ «Буд Цегла». Останнім на адресу позивача виписана податкова накладна №150 від 16.09.2010 на суму 225 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 37 500,00 грн. За результатами аналізу податкової звітності ТОВ «Буд Цегла»з податку на прибуток, встановлено, що товариство не має основних фондів та обладнання для виконання господарської діяльності, декларацію з податку на прибуток за 2010 рік товариством не надано, кількість працівників -1, на час проведення перевірки товариство має стан 7 - запит на встановлення місцезнаходження; ДПІ у Гагарінському районі м. Севастополя було направлено запит до ДПІ у м. Рівне (за новою адресою товариства) про відпрацювання ТОВ «Буд Цегла»- визнання договорів нікчемними, скасування свідоцтв платника ПДВ, зміну стану платника податків, порушення кримінальної справи тощо. На момент підписання акту відповідь не отримано;

3) ТОВ «Созидатель»у липні 2010 року мало господарські відносини з ТОВ «Оптовик УА». Останнім на адресу позивача виписані податкові накладні №61 від 01.07.2011 на суму 150 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 25 000,00 грн., №88 від 09.07.2011 на суму 21 300,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 3 550,00 грн. До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців внесений запис про відсутність юридичної особи за адресою. Актом №38/15-256 від 15.11.2010 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість та виключено з реєстру 15.11.2010. Встановити місцезнаходження директора товариства -Мірошника Р.М., не є можливим. Кількість працюючих у товаристві -1, основні засоби відсутні. Згідно з актом перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Севастополя всі правочини ТОВ «Оптовик УА»визнані нікчемними;

4) ТОВ «Созидатель»у січні 2011 року мало господарські відносини з ТОВ «Ольберс». Останнім на адресу позивача виписана податкова накладна №102 від 31.01.2011 на суму 11 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 1 833,33 грн. В ході перевірки від Могилів-Подільської ОДПІ отримано акт №119/2301/37348284 від 16.03.2011 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Ольберс»за період з 27.09.2010 по 31.12.2010, згідно якого протягом всього перевіряємого періоду чисельність працюючих становила 1 чоловік -директор, основні фонди у товариства відсутні, відсутні будь-які ліцензії та дозволи, товариство за юридичною адресою не знаходиться. Товариством декларувалися показники, не підтверджені документами первинного обліку, без мети реального настання правових наслідків, з транзитного формування обсягів постачання та сум податку на додану вартість по ланцюгу. В результаті всі податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ «Ольберс»визнані нікчемними;

5) ТОВ «Созидатель»у грудні 2010 року, січні та лютому 2011 року мало господарські відносини з ТОВ «Торгова компанія «Велес-Груп». Останнім на адресу позивача виписані податкові накладні №28 від 08.12.2010 на суму 1 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 166,67 грн., №88 від 08.12.2010 на суму 1 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 166,67 грн., №230 від 24.12.2010 на суму 2 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 333,33 грн., №31 від 17.02.2011 на суму 1 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 166,67 грн. В ході перевірки від Могилів-Подільської ОДПІ отримано акт №118/2301/37220026 від 16.03.2011 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Торгова компанія «Велес-Груп» за період з 14.09.2010 по 31.01.2011, згідно якого кількісний склад працівників - 1 особа, основні фонди у товариства відсутні, фактичне місцезнаходження не відомо. Перевірити наявність покупних товарів, матеріалів, сировини, не є можливим у зв'язку з відсутністю документів та інформації про наявність укладених договорів оренди складських приміщень. В результаті всі податкові зобов'язання та податковий кредит ТОВ «Торгова компанія «Велес-Груп»визнані нікчемними.

За вказаних обставин відповідач вважає всі операції з придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «Созидатель» товарів (послуг) у Товариств з обмеженою відповідальністю «Партнерторгтранс», «Буд Цегла», ТОВ «Ольберс», «Торгова компанія «Велес-Груп», «Оптовик УА», такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже, - нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача.

Внаслідок нікчемності операції з придбання Товариством з обмеженою відповідальністю «Созидатель» товарів (послуг) у Товариств з обмеженою відповідальністю «Партнерторгтранс», «Буд Цегла», ТОВ «Ольберс», «Торгова компанія «Велес-Груп», «Оптовик УА», відповідач дійшов висновку про заниження першим податку на прибуток підприємств на суму 106 100,00 грн., заниження податку на додану вартість на суму 70 733,00 грн., по відповідним операціям.

На підставі акта перевірки №3387/23-123/20686595 від 01.08.2011 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель»відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000632310 від 22.08.2011 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 87 876,99 грн., у тому числі 70 733,00 грн. -основний платіж, 17 143,66 грн. -штрафні санкції /т.1, а.с.34/.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Созидатель»надало до Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя заперечення на Акт перевірки №3387/23-123/20686595 від 01.08.2011. На підставі цього та відповідно до підпункту 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 та пункту 44.7 статті 44 Податкового кодексу України інспекцією прийнято рішення про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Созидатель»з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.04.2010 по 31.03.2011.

Працівниками Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель»(код ЄДРПОУ 20686595) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за період з 01.04.2010 по 31.03.2011.

За результатами перевірки складений акт №4166/23-123/20686595 від 13.09.2011 (далі за текстом -Акт перевірки №4166) /т.1, а.с.35-53/.

У висновку Акта перевірки №4166, зазначено, що встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Созидатель»пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижений податок на суму 88 416,00 грн., у тому числі: за 2 квартал 2010 року - на 2 520,00 грн., за 3 квартал 2010 року -на 82 562,50 грн., за 4 квартал 2010 року -на суму 208,33 грн., за 1 квартал 2011 року -на суму 3 125,00 грн.

Висновок Акта перевірки №4166 мотивований викладеними вище обставинами щодо взаємовідносин ТОВ «Созидатель»з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Партнерторгтранс», «Буд Цегла», ТОВ «Ольберс», «Торгова компанія «Велес-Груп», «Оптовик УА».

На підставі акта перевірки №4166/23-123/20686595 від 13.09.2011 відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель»відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000742310 від 26.09.2011 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 109 740,58 грн., у тому числі 88 416,66 грн. -основний платіж, 21 323,92 грн. -штрафні санкції /т.1, а.с.54/.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової адміністрації у м. Севастополі від 03.11.2011 за вих. №2811/10/25-064 податкове повідомлення-рішення №0000632310 від 22.08.2011 скасовано в частині застосування штрафної санкції у розмірі 1,00 грн., в іншій частині залишено без змін;

також без змін залишено податкове повідомлення-рішення №0000742310 від 26.09.2011 /т.1, а.с.55-57/.

Позивач оскаржив вказані податкові повідомлення-рішення до податкового органу вищого рівня.

Рішенням Державної податкової служби України від 19.01.2012 за вих. №1259/6/10-2115 податкові повідомлення-рішення №0000632310 від 22.08.2011, №0000742310 від 26.09.2011 залишено без змін з урахуванням рішення Державної податкової адміністрації у м. Севастополі від 03.11.2011 за вих. №2811/10/25-064 /т.1, а.с.58-59/.

Судом встановлено, що з приводу повноти та правильності нарахування та сплати позивачем податку на прибуток підприємств застосуванню до спірних відносин підлягають норми Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а з приводу повноти та правильності нарахування та сплати податку на додану вартість, -норми Закону України «Про податок на додану вартість»та норми розділу V Податкового кодексу України.

Відповідно до пyнкту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються: зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (підпункт 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону).

За правилом абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

В акті перевірки №4166/23-123/20686595 від 13.09.2011 зокрема, відображено, що відносини ТОВ «Созидатель»з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Партнерторгтранс», «Буд Цегла», «Ольберс», «Торгова компанія «Велес-Груп», «Оптовик УА»виникли на підставі договорів.

Так, відносини ТОВ «Созидатель»з ТОВ «Партнерторгтранс»виникли на підставі договору поставки від 29.04.2010 /т.1, а.с.200-205/. На виконання умов вказаного договору сторонами договору оформлені: видаткові накладні №ПТ-0000075 від 05.05.2010, №ПТ-0000076 від 05.05.2010, податкові накладні №387 від 05.05,2011 на суму 5 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 833,33 грн., №388 від 05.05.2011 на суму 7 100,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 1 183,33 грн., рух товарів за рахунком 631, акти списання від 17.05.2010 /т.1, а.с.206-214/.

Відносини ТОВ «Созидатель»з ТОВ «Буд Цегла»виникли на підставі договору поставки №0109/10-3 від 02.09.2010 /т.1, а.с.178/. На виконання умов вказаного договору сторонами договору оформлені: видаткова накладна №БЦ-0000126 від 02.09.2010, податкова накладна №150 від 02.09.2010 на суму 225 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість -37 500,00 грн., накладні від 01.09.2010, 02.09.2010, товарно-транспортні накладні від 01.09.2010, 02.09.2010 /т.1, а.с.178-199/.

Відносини ТОВ «Созидатель»з ТОВ «Ольберс»виникли на підставі договору поставки №12/01-2011 від 12.01.2011 /т.1, а.с.125-126/. На виконання умов вказаного договору сторонами договору оформлені: податкова накладна №102 від 31.01.2011 на суму 11 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість -1 833,33 грн.; накладні від 02.04.2011 №№1-6, путьові листи вантажного автомобіля від 02.04.2011 №№203, 258, витратна накладна №СЗ-40009 від 01.04.2011 на суму 11 000,00 грн. /т.1, а.с.127-134/.

Відносини ТОВ «Созидатель»з ТОВ «Торгова компанія «Велес-Груп»виникли на підставі договору від 15.10.2010 на виконання вантажно-розвантажувальних робіт /т.1, а.с.218/. На виконання умов вказаного договору сторонами договору оформлені: акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ВС-0000130 від 24.10.2010, №ВС-0000063 від 08.12.2010, №ВС-0000014 від 08.02.2014, №ВС-0000005 від 17.01.2011, податкові накладні №28 від 08.12.2010 на суму 1 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 166,67 грн., №31 від 17.02.2011 на суму 1 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 166,67 грн., №88 від 08.12.2010 на суму 1 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 166,67 грн., №230 від 24.12.2010 на суму 2 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість 333,33 грн. /т.1, а.с.219-226/.

Відносини ТОВ «Созидатель»з ТОВ «Оптовик УА»виникли на підставі договору поставки від 09.04.2010 /т.1, а.с.150-151/. На виконання умов вказаного договору сторонами договору оформлені: накладні від 01.07.2010, 02.07.2010, 05.07.2010, 07.07.2010, 09.07.2010, 02.09.2010, 08.09.2010, товарно-транспортні накладні на перевезення вантажу, видаткові накладні №ОП-0000069 від 09.07.2010 на суму 21 300,00 грн., №ОП-0000043 від 01.07.2010, податкові накладні №88 від 09.07.2010 на суму 21 300,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 3 550,00 грн., №61 від 01.07.2010 на суму 150 000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість -25 000,00 грн. /т.1, а.с.152-174/.

На підставі вказаних вище положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»виписані Товариствами з обмеженою відповідальністю «Буд Цегла», «Ольберс», «Оптовик УА»накладні є підставою для включення зазначених у них сум до складу валових витрат з податку на прибуток підприємств.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктами 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону визначено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, він зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки із врахуванням податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пункту 198.1 статі 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

За правилом пункту 198.2 статі 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України).

За приписами пунктів 199.1, 199.2 Податкового кодексу України у разі якщо придбані та/або виготовлені товари/послуги частково використовуються в оподатковуваних операціях, а частково - ні, до сум податку, які платник має право віднести до податкового кредиту, включається та частка сплаченого (нарахованого) податку під час їх придбання або виготовлення, яка відповідає частці використання таких товарів/послуг в оподатковуваних операціях. Частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями визначається у відсотках як відношення обсягів з постачання оподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за попередній календарний рік до сукупних обсягів постачання оподатковуваних та неоподатковуваних операцій (без урахування сум податку) за цей же попередній календарний рік. Визначена у процентах величина застосовується протягом поточного календарного року.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Суми податку на додану вартість за вказаними вище податковими накладними включено позивачем до складу відповідних податкових періодів.

Перевіркою, за результатами якої складений Акт №4166/23-123/20686595 від 13.09.2011, не встановлено фактів неналежного документального оформлення операцій позивача з придбання товарів та послуг у Товариств з обмеженою відповідальністю «Буд Цегла», «Ольберс», «Оптовик УА». Всі наведені вище вимоги Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»стосовно формування складу валових витрат з податку на прибуток підприємств, вимоги Закону України «Про податок на додану вартість»та вимоги Податкового кодексу України стосовно формування податкового кредиту з податку на додану вартість позивачем дотримані.

На думку відповідача відсутність умов для здійснення господарських операцій постачальниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель»- Товариствами з обмеженою відповідальністю «Партнерторгтранс», «Буд Цегла», «Ольберс», «Торгова компанія «Велес-Груп», «Оптовик УА», унеможливлює існування такої діяльності між вказаними суб'єктами господарювання, а всі операції між ними є нікчемними по всьому ланцюгу, до остаточного придбавача.

Проте, такий висновок відповідача є помилковим стосовно відносин позивача з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Буд Цегла», «Ольберс», «Оптовик УА».

По-перше, фактичне переміщення товарів, поставка яких була предметом згаданих вище договорів, укладених між ТОВ «Созидатель»та Товариствами з обмеженою відповідальністю «Буд Цегла», «Ольберс», «Оптовик УА», підтверджується належними документами щодо їх транспортування -товарно-транспортними накладними, путьовими листами, накладними на приймання-передачу матеріальних цінностей, документами, що підтверджують використання придбаних товарів у власній господарській діяльності.

По-друге, навіть за умови відсутності у якогось суб'єкта господарювання умов для вироблення товарно-матеріальних цінностей, як-то: матеріальних ресурсів, виробничих приміщень, робочої сили і таке інше, не виключена фізична наявність певного товару у розпорядженні відповідної особи та здійснення такою особою господарських операцій з товарами; зокрема, товари можуть залучатися на умовах товарного кредиту, з доставкою покупцю чи безпосередньо особі, якої він перепродається й так далі. Цивільним та господарським законодавством України передбачена значна кількість видів господарських договорів, які дозволяють здійснювати господарську діяльність без власних складських приміщень, транспорту, з незначною кількістю працюючих, у тому числі, однією посадовою особою. Будь-які матеріальні цінності можуть знаходитися у розпорядженні суб'єкта господарювання й внаслідок незаконного отримання таких цінностей. Але, все це, не виключає фізичної наявності товару, який може виступати предметом купівлі-продажу. Неналежне ведення суб'єктом господарювання бухгалтерського та податкового обліку, не оприбуткування матеріальних цінностей, знаходження таких поза його обліком, знов-таки не виключає можливість фізичної наявності певного товару та його продажу іншим суб'єктом господарювання. У такому разі, відповідальність за дії щодо ухилення від належного обліку товарно-матеріальних цінностей, не відображення операцій з товарно-матеріальними цінностями у податковій звітності, несплату податків з відповідних операцій, в силу частини другої статті 61 Конституції України (юридична відповідальність особи має індивідуальний характер) має нести саме та особа, яка допустила такі порушення, а не добросовісний покупець, який веде бухгалтерський та податковий облік фінансово-господарських операцій у повній відповідності з вимогами законодавства.

Таким чином, висновки органів державної податкової служби у акті перевірки №4166/23-123/20686595 від 13.09.2011 щодо неможливості фактичного здійснення господарської діяльності Товариствами з обмеженою відповідальністю «Буд Цегла», «Ольберс», «Оптовик УА», є не більш ніж припущеннями.

Викладення позивачем в акті перевірки висновків, які засновані на припущеннях не відповідає вимозі пункту 6 розділу І «Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010, № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772 (далі -Порядок №984) щодо викладення в акті документальної перевірки фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, чітко, об'єктивно та в повній мірі.

Обставини щодо фактичного руху (переміщення) товарів від продавців -ТОВ «Буд Цегла», ТОВ «Ольберс», ТОВ «Оптовик УА» до покупця -ТОВ «Созидатель», виконання сторонами інших умов договору, наявність у позивача господарської мети у вчиненні операцій з придбання товарів у вказаних контрагентів знайшли своє документальне підтвердження й сумнівів не викликають.

З огляду на викладене, порушення позивачем у правовідносинах з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Буд Цегла», «Ольберс», «Оптовик УА»частин першої та п'ятої статті 203, частин першої та другої статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України відсутні, й висновки відповідача про нікчемність укладених між ними правочинів спростовується матеріалами справи. Відповідно, відсутні з боку позивача й порушення податкового законодавства, про які відповідач дійшов висновку внаслідок визнання нікчемними правочинів.

Разом з тим, відповідач дійшов вірного висновку про порушення позивачем податкового законодавства внаслідок відображення у податковому обліку операцій з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Партнерторгтранс», «Торгова компанія «Велес-Груп».

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи з вимог пункту 2 статті 3 цього Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Водночас статті 1, 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлюють, що господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинний документ -це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пунктів 2.15, 2.16 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704, первинні документи підлягають обов'язковій перевірці працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству, логічна ув'язка окремих показників. Забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Згідно з пунктом 18 «Порядку заповнення податкової накладної", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 165, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, всі складені екземпляри податкової накладної підписуються особою, уповноваженим платником податків здійснювати постачання товарів (послуг).

Виходячи з аналізу викладених норм законодавства, при підтверджені права платника на включення витрат до валових, першочерговими вимогами є зв'язок діяльності підприємства з господарською діяльністю та підтвердження цих витрат відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. При цьому, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції саме з цим контрагентом, яким видані податкові накладні.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди, є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Якщо певна господарська операція не відбулась чи відбулась не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

При цьому наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Крім того, встановлення факту недійсності, у тому числі нікчемності цивільно-правового правочину, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення контролюючим органом грошових зобов'язань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції у розумінні податкового законодавства. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефективність відповідних первинних документів, не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку -учасників відповідної операції .

Аналогічна думка викладена у довідці Вищого адміністративного суду України про результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами окремих норм Закону України "Про податок на додану вартість" від 15 квітня 2010 року та у листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року № 742/11/13-11 "Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України".

05.01.2011 прокуратурою міста Севастополя була порушена кримінальна справа №110001 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України (фіктивне підприємництво), - створення, придбання суб'єкта підприємницької діяльності (юридичної особи) -ТОВ «Партнерторгтранс»з метою прикриття незаконної діяльності, скоєного невстановленими особами; у ході досудового слідства встановлено, що в період з липня 2009 року по дійсний час на території м. Севастополя і м. Києва невстановлені особи, з метою прикриття незаконної діяльності -ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах, без відповідних на те повноважень, організували створення підприємства -юридичної особи (ТОВ «Партнерторгтранс») і зареєстрували її на ім'я ОСОБА_3; при реєстрації підприємства використовувався паспорт на ім'я ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, НОМЕР_1, виданий 23.06.2005 Поліським РВ ГУ МВС України в Київській області, а відповідно до зібраної у ході перевірки інформації вказана фізична особа померла у 2007 році, що підтверджується довідкою Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру ГУМВС України в м. Києві та інформацією Управління карного розшуку ГУ МВС України в м. Києві /т.1, а.с.37-38, т.2, а.с.22-23, 33-39/.

Статтями 91, 92 Цивільного кодексу України встановлена цивільна правосуб'єктність юридичної особи.

Відповідно до частини першої статті 91 зазначеного Кодексу юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Частиною першою статті 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно зі статтею 203 Кодексу, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства (частина перша); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частина друга); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (частина третя); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина п'ята).

Відповідно до частини першої статті 215 Цивільного кодексу України недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цих вимог є підставою недійсності правочину.

Згідно з частиною другої зазначеної статті Кодексу недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Отже, ОСОБА_3, який зареєстрований у якості директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнерторгтранс», за фактом смерті та за відсутності на підприємстві інших працівників, не міг здійснювати господарську діяльність від імені підприємства, у тому числі укладати та підписувати договори, виписувати податкові накладні тощо, а також фактично здійснювати господарські операції з виконання договору поставки від 29.04.2010, укладеного з ТОВ «Созидатель». З урахуванням цього, укладений між ТОВ «Партнерторгтранс»та позивачем правочин суперечить вимогам статті 203 Цивільного кодексу України, а саме: щодо цивільної дієздатності особи, яка здійснює правочин (оскільки особа, від імені якої була виписана податкова накладна, померла ще до того, як було зареєстровано підприємство), а також щодо вільного та такого, що відповідає внутрішній волі волевиявлення учасника правочину (у ОСОБА_3 як у директора ТОВ «Партнерторгтранс»взагалі не було і не могло бути волевиявлення на здійснення правочинів з позивачем).

Крім того, судом приймається до уваги, що у ході подальшого слідства у справі № 110001 було порушено кримінальну справу щодо встановлених осіб за частиною третьою статті 28, статті 205, статті 358, частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України /т.2, а.с.33-39/.

Слідством встановлено, що після реєстрації ряду фіктивних підприємств, у тому числі Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнерторгтранс», членами злочинного угрупування зазначені підприємства використовувались для здійснення своєї злочинної діяльності -надання послуг по "конвертації" коштів, тобто перетворення безготівкових коштів у готівку, мінімізації податкових зобов'язань контрагентів і ухилення ними від сплати податків в особливо великих розмірах. З цією метою обвинувачені особи надали в банківські установи міста Севастополя копії реєстраційних документів ТОВ «Партнерторгтранс», картки зі зразками підробленого підпису громадянина ОСОБА_3, копії паспорту громадянина ОСОБА_3 і довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, подали заяву про відкриття банківських рахунків від імені громадянина ОСОБА_3 З метою прикриття незаконної діяльності по конвертації коштів з безготівкової форми у готівкову у грудні 2010 року ОСОБА_6, спільно з членами організованої злочинної групи, умисно, з корисних мотивів, створив фіктивне підприємство -ТОВ «Торгова компанія «Велес-Груп», зареєструвавши його у м. Могилів-Подільський та відкривши рахунки у банківських установах у м. Севастополі. Продовжуючи свій злочинний намір, спрямований на сприяння підприємствам-контрагентам у мінімізації податкових зобов'язань, що підлягають сплаті до бюджету, надання вказаним фіктивним підприємствам легального статусу, обвинувачені особи незаконно підписували та надавали до податкових органів по місцю реєстрації фіктивних підприємств документи податкової звітності /т.2, а.с.33-39/.

Таким чином, первинні документи, які складені Товариствами з обмеженою відповідальністю «Партнерторгтранс», «Торгова компанія «Велес-Груп»та на підставі яких позивачем сформовані валові витрати з податку на прибуток підприємств та податковий кредит з податку на додану вартість, суперечать законодавчим та нормативним актам, та є такими, що не відповідають суті і не несуть довідності щодо змісту здійснення операції, а тому не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку.

За розрахунком відповідача, наданим суду, по взаємовідносинах позивача з Товариствами з обмеженою відповідальністю «Партнерторгтранс», «Торгова компанія «Велес-Груп»відповідачем нараховані платежі, які увійшли до оскаржуваних податкових повідомлень-рішень:

1) до податкового повідомлення-рішення №0000742310 від 26.09.2011:

- по взаємовідносинах з ТОВ «Партнерторгтранс»- основний платіж -2 520,83 грн., штрафні санкції - 630,21 грн.;

- по взаємовідносинах з ТОВ «Торгова компанія «Велес-Груп»- основний платіж -1 041,66 грн., штрафні санкції - 52,08 грн.;

Разом -4 244,78 грн. (2 520,83 грн. + 630,21 грн. + 1 041,66 грн. + 52,08 грн.);

1) до податкового повідомлення-рішення №0000632310 від 22.08.2011:

- по взаємовідносинах з ТОВ «Партнерторгтранс»- основний платіж -2 016,66 грн., штрафні санкції - 504,17 грн.;

- по взаємовідносинах з ТОВ «Торгова компанія «Велес-Груп»- основний платіж -833,34 грн., штрафні санкції - 125,00 грн.;

Разом -3 479,17 грн. (2 016,66 грн. + 504,17 грн. + 833,34 грн. + 125,00 грн.), /т.2, а.с.43/.

Отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню у таких частинах:

№0000742310 від 26.09.2011 -в частині суми 105 495,80 грн., у тому числі: 84 854,17 грн., - основний платіж, 20 641,63 грн., - штрафні санкції;

№0000632310 від 22.08.2011 -в частині суми 84 396,82 грн., у тому числі: 67 883,33 грн., - основний платіж, 16 513,49 грн., - штрафні санкції (з урахуванням того, що податкове повідомлення-рішення скасовано рішенням Державної податкової адміністрації у м. Севастополі від 03.11.2011 за вих. №2811/10/25-064, в частині застосування штрафної санкції у розмірі 1,00 грн.

За правилом частини третьої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Постанова складена у повному обсязі 25.05.2012.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя №0000742310 від 26 вересня 2011 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Созидатель»(ідентифікаційний код 20686595) суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, в частині суми 105 495,80 грн., у тому числі: 84 854,17 грн., - основний платіж, 20 641,63 грн., - штрафні санкції.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя №0000632310 від 22 серпня 2011 року про збільшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Созидатель»(ідентифікаційний код 20686595) суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість, в частині суми 84 396,82 грн., у тому числі: 67 883,33 грн., - основний платіж, 16 513,49 грн., - штрафні санкції.

Стягнути з Державного бюджету України, шляхом зобов'язання Головного управління Державної казначейської служби у м. Севастополі (99011, м. Севастополь, вул. Балаклавська, 9, ідентифікаційний код 38022717) списати у безспірному порядку з рахунку Державної податкової інспекції у Гагарінському районі м. Севастополя Державної податкової служби (99014, м. Севастополь, вул. Пролетарська, 24, ідентифікаційний код 23443220) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель»(99014, м. Севастополь, Фіолентовське шосе, 8, ідентифікаційний код 20686595) судовий збір у розмірі 1 898,93 грн. (одна тисяча вісімсот дев'яносто вісім грн. 93 коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Севастополя шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови, з надсиланням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя підпис Т.М. Дудкіна

Згідно з оригіналом

Суддя Т.М. Дудкіна