Постанова № 24339850, 24.05.2012, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 травня 2012 року 11:30 № 2а-4850/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., при секретарі судового засідання Руденко Н.В.,

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 19.03.2012 р. № 18/01/2012)

від відповідача: ОСОБА_2 (довіреність від 16.03.2012 р. № 200/9/10-011)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києвапро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0033381510 та № 0033391510 від 16.11.2011,

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування:

- податкового повідомлення-рішення № 0033381510 від 16.11.2011 р., яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 650778 грн. (за 2 квартал 2011 р., декларація від 08.08.2011 р. № 9006060423), та взаємопов'язаного з цим рішенням,

- податкового повідомлення-рішення № 0033391510 від 16.11.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток»на 20 555 грн.

Позивач зазначає, що перше оскаржуване рішення, яким позивачу зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування, та, у взаємозв'язку з першим рішенням - похідне від нього друге рішення, ухвалені відповідачем виходячи з того, що на думку ДПІ позивачем у декларації про прибуток за другий квартал 2011 року в порушення п. 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України включене від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане за результатами діяльності позивача за перший квартал 2011 року з врахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року. На думку ДПІ, як зазначає позивач, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого -четвертого кварталів здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого за результатами господарської діяльності у першому кварталі 2011 року, без врахування будь-яких інших періодів.

Виходячи з положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX, ст. 150.1. ПК України, п. 6.1., 16.4., 22.4. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі -Закон про прибуток) позивач вважає викладені в акті перевірки висновки ДПІ, які покладені в основу оскаржуваних рішень, помилковими, а оскаржувані рішення необґрунтованими, незаконними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки наведені вище норми законодавства не передбачають обмежень, на які посилається ДПІ.

Представник ДПІ зазначив, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки ґрунтуються на положеннях податкового законодавства, є законними та обґрунтованими, у зв'язку з чим підстав для скасування спірних рішень не має.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 24 травня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову виходячи з наступного.

ДПІ у Голосіївському районі міста Києва проведено камеральну перевірку податкової звітності позивача з податку на прибуток підприємства за 2 квартал 2011 року, про що складено Акт перевірки № 3623/15-127/34491983 від 27.10.2011 р.

В ході проведення перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем п. 3 підрозділу 4 розділу XX ПК України, зокрема, у податковій декларації з податку на прибуток за 2 квартал 2011 р. (від 08.08.2011 р. № 9006060423) неправомірно визначено р. 06.6 декларації (від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду).

Суть встановленого порушення, як вбачається з акту перевірки, рішень за результатами розгляду скарг позивача, із звітності позивача та наданих відповідачем під час розгляду справи заперечень, зводиться до того, що перевіркою відображених у рядку 06.6. Декларації (за 2 кв. 2011 р.) показників «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року)», яке визначено позивачем у розмірі 740 147 грн., встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.6 декларації за 2 кв. 2011 року на суму 740 147 грн. (від'ємне значення об'єкту оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року з урахуванням уточнюючого розрахунку), що, на думку ДПІ, призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2 кв. 2011 р., яке визначено позивачем у розмірі 650 778 грн. та, відповідно, до зменшення податкового зобов'язання за 2 квартал 2011 р. на 20 555 грн., розрахованого податковим органом з урахуванням наведеного та виходячи з об'єкта оподаткування у розмірі 89 369 грн.

Зокрема, ДПІ зазначає, що п. 37.1. ПК України визначено, що підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом. Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень ПК України визначено, що розділ III ПК України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом. В порушення п.3. підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень ПК України до декларації за 2 квартал 2011 року позивачем включено від'ємне значення об'єкта оподаткування першого кварталу 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року. Згідно зазначеної норми, як вважає ДПІ, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього, другого -четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за результатами господарської діяльності саме за 1 квартал 2011 року без врахування будь-яких інших періодів.

При цьому, ДПІ не заперечуються показники декларацій попередніх, до 2 кварталу 2011 року, звітних періодів та правомірність формування показників цих декларацій.

Крім наведених ДПІ підстав прийняття оскаржуваних рішень, під час розгляду справи відповідачем не наведено інших доводів та обставин, які б на думку ДПІ вказували на протиправність формування показників декларацій, у т.ч. за 2 квартал 2011 року, з інших підстав, ніж наведено вище.

На підставі цих висновків, ДПІ прийнято вищезгадані податкові повідомлення-рішення, які за результатами адміністративного оскарження залишені без змін.

Вирішуючи з урахуванням вищенаведеного спір по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Розділу XIX «Прикінцеві положення»ПК України встановлено, що розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») набирає чинності з 1 квітня 2011 року.

Відповідно до п. 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств»ПК України, розділ III цього Кодексу («Податок на прибуток підприємств») застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Відповідно, правила врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів, в період до 01.04.2011 року регулювалися відповідно до норм пункту 6.1 статті 6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Згідно з п. 6.1. Закону про прибуток, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

За загальним правилом (п. 16.4. Закону про прибуток) платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

У 2010 році норми пункту 6.1. діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону, згідно з якими у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Акт перевірки не містить висновків про порушення позивачем зазначеної норми.

Відносно регламентації питань врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування у 2011 році, пунктом 22.4. Закону про прибуток передбачено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Як зазначено вище, Акт перевірки не містить висновків про порушення позивачем наведеної норми.

В даному випадку, як вже зазначалося, між сторонами не має спору щодо правильності формування від'ємного значення об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням даних за 2010 рік, а отже суд виходить з правомірності формування позивачем від'ємного значення за результатами 1 кварталу 2011 року та того, що наведене значення є від'ємним значенням 1 кварталу 2011 року з урахуванням всіх складових, що приймали участь у його формуванні.

Починаючи з II кварталу 2011 року до доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, застосовуються норми Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 150.1. ПК України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Згідно з пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу пункт 150.1 статті 150 цього Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначене застереження слід розуміти таким чином, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втрачав чинність, на що вказують і приписи абз. 2 п. 49.19 ПК України.

Наведені вище норми не містять положень (обмежень) щодо формування об'єкту оподаткування за наступні податкові періоди (після 1 кварталу 2011 року) лише виходячи з результатів господарських операцій, проведених у першому кварталі 2011 року та без врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, на чому по суті ґрунтується позиція ДПІ.

При цьому, сукупність наведених вище норм по суті прямо, чітко та недвозначно, взаємопов'язано між собою та із застосуванням перехідних норм визначають послідовність дій і дозволів відносно дій платників податків щодо формування витрат протягом 2011 року, та визначають, що при формуванні об'єкта оподаткування за відповідні періоди 2011 року (після 1 кварталу 2011 року) враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане за 1 квартал 2011 року, яке у свою чергу є результатом розрахунку об'єкта оподаткування (без обмежень його проведення операціями 1 кварталу 2011 року), тобто з урахуванням значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, а не виключно виходячи з результатів господарських операцій за 1 квартал 2011 р., як зазначає ДПІ.

Податковий кодекс в контексті спірних відносин не передбачає позбавлення платників податків законних податкових вигод, сформованих до 2011 році та врахованих у 1 кварталі 2011 року, у наступних після 1 кварталу 2011 року періодах.

Тобто, від'ємне значення об'єкта оподаткування, сформоване у першому кварталі 2011 року з урахуванням від'ємного значення, що увійшло до складу 1 кварталу 2011 року з 2010 року, повністю враховується при розрахунку (формуванні) об'єкта оподаткування за спірний період 2011 року.

Виходячи з вищенаведеного суд вважає висновки податкового органу в контексті наведених вище відносин помилковими, такими, що не ґрунтуються на перехідних та спеціальних положеннях ПК України, які (висновки ДПІ) по суті є спрямованими на протиправне позбавлення власності (податкових вигод) та, крім цього, є такими, що не враховують взаємозв'язку економічної сутності податку, системи оподаткування, базових положень та принципів податкового законодавства, а отже спірні рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В даному випадку, виходячи з встановлених судом обставин та наведених вище норм законодавства, суд приходить до висновку, що позивач діяв у спірних відносинах у повній відповідності до зазначених вище норм законодавства.

У той же час, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено правомірності та обґрунтованості висновків акту перевірки. Висновки акту перевірки та прийняті на його підставі спірні рішення, які взаємопов'язані між собою, не відповідають наведеним вище нормам законодавства, покладають на позивача не передбачені законом обов'язки та обмеження, призводять до позбавлення податкової вигоди, неправомірність формування якої не встановлена судом та не спростована під час розгляду справи відповідачем, що, в свою чергу, зумовлює висновок суду про необґрунтованість та невідповідність законодавству оскаржуваних рішень, у т.ч. щодо визначення податкових зобов'язань, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про задоволення позову.

Керуючись вимогами статей 2, 3, 6 - 11, 17 - 19, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгазінвест»(код з ЄДР 34491983; 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Голосіївському районі м. Києва № 0033381510 та № 0033391510 від 16.11.2011.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя О.А. Кармазін

Повний текст постанови складено та підписано 25.05.2012 р.