Постанова № 24339352, 17.05.2012, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 травня 2012 р. Справа № 2a-1870/3130/12

Сумський окружний адміністративний суд в особі судді Шевченко І.Г., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (далі - УПФУ в м. Сумах) звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач, ФОП ОСОБА_1) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011 рік у розмірі 1659грн.75коп. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач, відповідно ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є страхувальником і зареєстрована як платник єдиного внеску в УПФУ в м. Сумах, всупереч вимог Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» не сплатила у передбачений законом строк та належному розмірі єдиний внесок за 2011 рік, нарахований самостійно згідно поданого звіту, в загальному розмірі 1659грн.75коп.

Відповідач проти позову заперечувала. Зазначила, що жодною нормою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено право виконавчих органів Пенсійного фонду на звернення з позовом до суду, таке право передбачено для застрахованих осіб, а тому вважає, що позивач у відповідності до КАС України не має право на звернення з даним позовом.

Відмічає, що в 2011р. вона обрала спрощену систему оподаткування (фіксований податок) та її зареєстровано як платника збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у складі фіксованого податку, і вона вважала себе застрахованою особою як платника збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З 2004р. нею не проводилось державної реєстрації підприємницької діяльності і процедури перереєстрації із платника збору у платника внесків не передбачено жодною нормою.

Також, посилаючись на Указ Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», який думку відповідачки, підлягає застосуванню до спірних правовідносин, стверджує, що вона не є платником збору, оскільки вважає, що сплату збору для неї замінено сплатою фіксованого податку.

Крім того відмітила, що відповідно до п. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. При цьому, базовим звітним періодом для фізичних осіб-підприємців є календарний рік. Тобто, на думку відповідачки, обов'язок щодо сплати єдиного внеску за 2011 рік у неї виник в періоді з 01 січня по 20 січня 2012 року.

Оскільки ФОП ОСОБА_1 є пенсіонером за віком, а в липні 2011 року стаття 4 Закону була доповнена частиною 4, згідно якої фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу, у відповідача відсутній обов'язок по сплаті єдиного внеску за весь 2011 рік.

У зв'язку з чим просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. (а.с.12-15).

В судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду відзив (а.с.17-18), в якому просив справу розглядати без участі їх представника.

Відповідач, в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву (а.с.16), в якій просила справу розглядати у її відсутності.

Суд, перевіривши матеріали справи в письмовому провадженні та оцінивши докази в їх сукупності, вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідачка заперечує той факт, що вона зареєстрована в органі Пенсійного фонду України як платник єдиного внеску. Однак, вказані доводи спростовуються наступним.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) в 2000р. зареєстрована як фізична особа-підприємець, що вбачається із Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.20-21) та на момент дії Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нею до органу Пенсійного фонду було подано заяву про реєстрацію платником страхових внесків (а.с.18).

На підставі вказаної заяви відповідно до п.3 ч.1 ст. 11, ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідачка була взята на облік до Пенсійного фонду за реєстраційним номером 5958, що підтверджує факт реєстрації та взяття на облік ФОП ОСОБА_1 в органі ПФУ як платника внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування страхувальників.

Відповідно до п3.Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з дня набрання чинності цим Законом, зокрема, платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування вважаються платниками єдиного внеску. Перереєстрація платників страхових внесків та застрахованих осіб не здійснюється. Пенсійний фонд спільно з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та Державною податковою адміністрацією України проводить звірення платників страхових внесків у порядку, встановленому Пенсійним фондом спільно з Державною податковою адміністрацією України за погодженням з фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Згідно п.4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», та п.2.1.3 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. за №21-5, платниками єдиного внеску є фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Приймаючи до уваги вказані норми відповідачка відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» вважається зареєстрованою в УПФУ в м. Сумах, як платник єдиного внеску, що обрала спрощену систему оподаткування (єдиний податок), що також вбачається із змісту позову та підтверджується копією витягу з реєстру страхувальників ДРСС (а.с.6), копією звіту (а.с.4), копією заяви про реєстрацію в органах Пенсійного фонду (а.с.18), Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.20-21).

Відповідно до п.1, п. 4 ч.2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платник єдиного внеску, до яких відноситься і відповідач, зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок, подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Пункт 3 ч.1 ст. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначає, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, які обрали спрощену систему оподаткування, - на суми, що визначаються такими платниками самостійно для себе та членів сім'ї, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу.

Відповідно до п. 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 року №22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за №1014/18309, фізичні особи-підприємці, зокрема, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с.4), ФОП ОСОБА_1 19.03.2012 року у відповідності до зазначених норм було подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску, в якому самостійно розраховано суму єдиного внеску за 2011р., зокрема за період з січня по червень 2011р. в розмірі 1978грн. 95коп.

Відповідача вважає, що вона звільнена від сплати єдиного внеску як пенсіонер за віком. Однак, її доводи судом не приймаються до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону (фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) та фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору), - календарний рік.

Згідно п. 4.6 Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010року №21-5, платники, зазначеними у п.2.1.3 даної Інструкції - фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, самостійно обчислюють для себе та членів своїх сімей, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, суму єдиного внеску, яка не може бути менше мінімального страхового внеску за кожну особу на місяць. Платники сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується.

Отже, зі змісту вказаних норм вбачається, що базовим звітним періодом за який підлягає нарахуванню та сплаті єдиний внесок для фізичних осіб-підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, є календарний місяць. Тобто, вказані особи зобов'язані сплачувати єдиний соціальний внесок щомісячно не пізніше 20 числа у вигляді авансового платежу. При цьому згідно п.4.6.2 вказаної Інструкції суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік.

Дійсно частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що фізичні особи - підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Разом з тим, вказана норма була прийнята згідно з Законом України № 3609-VI від 07.07.2011 року та набрала чинності з 06 серпня 2011 року.

Таким чином, виходячи із системного аналізу зазначених норм, а також враховуючи положення ст. 58 Конституції України, згідно якої Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування та є пенсіонерами за віком, зобов'язані були нараховувати та сплачувати єдиний внесок до серпня 2011 року, тобто за період січень - липень 2011 року.

Як вбачається з поданого відповідачем звіту за 2011 рік (а.с.4) нею самостійно нарахований єдиний внесок в сумі 1978грн.95коп. за період січень-червень 2011 року (а.с.4). При цьому судом, з матеріалів справи (а.с.3,5,19), встановлено, що ФОП ОСОБА_1 були порушені строки сплати єдиного внеску за 2011р., а сума, самостійно визначена у звіті (а.с.4) була сплачена частково у розмірі 319грн.20коп., у зв'язку з чим станом на момент розгляду справи, заборгованість відповідача зі сплати єдиного внеску за 2011 рік склала 1659грн.75коп.

ФОП ОСОБА_1 в обґрунтування своєї позиції також стверджує, що вона є платником фіксованого податку згідно Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» від 727/98 від 03.07.1998р., а тому вважає, що вона сплачує єдиний внесок у складі фіксованого податку. Однак, суд відмічає, що вказаний Указ Президента, який діяв до 01.01.2012р. та визначав особливості перебування на спрощеній системі оподаткування, був прийнятий в 1998р. Разом з тим в 2011р. набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідно до ст.2 якого встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

А в пункті 2 Прикінцевих та перехідних положеннях вказаного закону зазначено, що з дня набрання чинності цим Законом суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», розділу IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року №13-92 «Про прибутковий податок з громадян», нараховують, обчислюють та сплачують єдиний внесок відповідно до цього Закону.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку про безпідставність посилань відповідачки на Указ Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємства» від 727/98 від 03.07.1998р. про звільнення її від сплати єдиного внеску, оскільки таких пільг зокрема у період з січня по липень 2011р. чинне законодавство не визначало.

Доводи відповідачки з посиланням на Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», про те, що позивач, починаючи з 01.01.2011р. вже втратив право подавати позови про стягнення недоїмки є безпідставними, оскільки даний закон не регулює відносини, які склались в даному випадку між сторонами, таким законом є Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». При цьому ч.4 ст.25 вказаного Закону передбачає право органу Пенсійного фонду, у разі якщо платник єдиного внеску у встановлений строк не сплатив суму боргу, на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Враховуючи, що сума єдиного внеску за 2011 рік, на момент розгляду справи відповідачем своєчасно не була сплачена у встановлені строки, що підтверджується дослідженими матеріалами справи (а.с.3,5,12-15,19), доказів сплати боргу відповідачем не надано, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з ФОП ОСОБА_1 вказаної заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Сумах до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Сумах (40024, м. Суми, вул. Харківська, 35, розрахунковий рахунок 37194076001827 в ГУДКСУ у Сумській області, МФО 837013, код 37429970) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за 2011рік в загальному розмірі 1659грн.75коп. (одну тисячу шістсот п'ятдесят дев'ять гривень 75 копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко