Постанова № 24337846, 24.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.15

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2012 року Справа № 2а/1270/758/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді : Кисельової Є.О.

при секретарі: Гришиній О.Ю.

за участю :

представника позивача: Толмачева О.О.

представник відповідача: Протасенко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Тур» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення №0000962310 від 28.10.2011, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта-Тур» (далі - ТОВ «Дельта-Тур», позивач) звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську (далі - Ленінська МДПІ в м. Луганську, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0000962310 від 28.10.2011, в обґрунтування якого зазначив наступне.

Підставою для приймання оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 28.10.2011 №0000962310, яким визначено суму грошового зобов'язання з комунального податку, є інформація, яка знаходиться в акті про результати позапланової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства від 13.10.2011 року №689/23/31995330.

Виходячи яз акту перевірки податковий орган зробив висновок про порушення ТОВ «Дельта-Тур» абз. 3 ст. , абз.1 ст. 5 Наказу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», а саме в р. 2 Розрахунку сплати єдиного податку не включило в сумі 62565 грн. Таким чином, занизило виручку від реалізації товарів (робіт, послуг) в сумі 1740885 грн. та у зв'язку з цим не перейшло на загальну систему оподаткування, обліку та звітності починаючи з 4 кварталу 2008 року, а відповідно не нараховувало і не сплачувало комунальний податок.

Позивач посилався на листи - роз'яснення Державної податкової адміністрації України №14724/7/15-1317 від 07.11.2000 року, №4441/6/15-0416 від 08.05.2007, №29353/7/15-0117від 30.12.2009, №1653/6/31-4018 від 19.02.2010 року, відповідно до змісту яких кошти, які надходять на розрахунковий рахунок платника єдиного податку - юридичної особи, які виконують комесійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські, агентські послуги, є транзитними, та не мають права власності на дані кошти. Тому суб'єкти малого підприємництво - юридичні особи, здійснюючі комесійну торгівлю, надають експедиторські, брокерські, агентські послуги в базу оподаткування єдиним податком, а також встановлення права перебування на єдиній системі оподаткування, повинні включати тільки суми комесійної (агентської) винагороди, отримані від виконання таких видів діяльності.

Позивач зазначає, що вказані листи-роз'яснення ДПА України діяли в перевіряємий період, а тому платник податків повинен був ними керуватись при визначенні бази оподаткування єдиним податком, в яку повинен був включати тільки суму комесійної винагороди, а не грошові кошти, які є транзитними і належать в даному випадку туристичним операторам, туристичний продукт яких реалізовувався.

Ленінська МДПІ в м. Луганську у відповіді на заперечення до акту перевірки від 27 жовтня 2011 року №56864/231 зазначила, що у відповідності з листом ДПА України від 19 квітня 2011 року №7431/6/31-4019 втратив чинність п. 2 листа ДПА України від 19.02.2010 №1653/6/31-4018 відносно того, що платник податків не має права власності на транзитні грошові кошти, що надходять на його розрахунковий рахунок, у зв'язку з чим ТОВ «Дельта-Тур» було занижено прибуток від реалізації товарів (робіт, послуг) в сумі 1704885 грн. та не перейшло на загальну систему оподаткування починаючи з 4 кварталу 2008 року, не нараховувало та не сплачувало у зв'язку з цим податок на прибуток, податок на додану вартість та комунальний податок є необґрунтованим і підтверджує протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Виходячи зі змісту листа ДПА України від 19 квітня 2011 року №7431/6/31-4019 втратив чинність п. 2 письма ДПА України вію 19.02.2010 року №1653/6/34018, відповідно, як зазначає позивач, п. 2 листа ДПА від 19 лютого 2010 року, втратив чинність тільки з 19 квітня 2011 року, що свідчить про неможливість застосування листа, що втратив чинність тільки з вказаної дати, тому відповідно лист повинен був застосовуватись к правовідносинам існуючим на момент його дії.

На думку позивача, не застосування податковим органом при проведенні перевірки та винесенні податкових повідомлень-рішень положень листів ДПА України свідчить про порушення ст.. 58 Конституції України, а відповідно про протиправність самого податкового повідомлення-рішення, тому ТОВ «Дельта-Тур» мало та має всі передбачені законодавством України підстави знаходитись на спрощеній системі оподаткування

На підставі викладеного та з урахуванням уточнень позовних вимог позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ в м. Луганську від 19 січня 2012 року №0000122310.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав додаткові пояснення, зазначивши наступне.

Виходячи із заявлених позовних вимог, ТОВ «Дельта-Тур» в основу незаконності та необхідності відміни податкового повідомлення-рішення №0000122310 від 19 січня 2012 року положено те, що виводи відповідача про необхідність переходу підприємства на загальну систему оподаткування, починаючи з 4 кварталу 2008 року - є помилковими, ТОВ «Дельта-Тур» мало всі законні підстави знаходитись на спрощеній системі оподаткування, а тому не повинно було нараховувати та сплачувати комунальний податок. Законність знаходження ТОВ «Дельта-Тур» на спрощеній системі оподаткування, також встановлена постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.02.2012 року по справі №2а/1270/756/2012 за позовом ТОВ «Дельта-Тур» до Ленінської МДПІ в м. Луганську про скасування податкового повідомлення - рішення №0000952310, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додаткову вартість в сумі 107055,00 грн. та штрафним санкціям в сумі 20592,00 грн. Вказана постанова Луганського окружного адміністративного суду була залишена в силі ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року, а тому відповідно набрала законної сили. Посилаючись на положення ст.. 72 КАС України позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні проти заявленого позову заперечував та посилаючись на ст.. 15 Декрету КМУ «Про місцеві податки та збори» від 20.05.1993 року та ухвалу Вищого адміністративного суду від 05.03.2011 №К-14126/07, відповідно до змісту якої визначено, що посилання платника податків на порушення податковим органом порядку проведення перевірки та складання акту перевірки (а відповідно, і винесення податкового повідомлення-рішення), як на підставу неправомірності рішення податкового органу є неспроможними, оскільки ці порушення самі по собі не спростовують факт наявності порушення норм діючого законодавства платником податку, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до ст.2 КАС України у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень слід перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України, з виконанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч.2 ст.71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач - суб'єкт господарювання юридична особа товариство з обмеженою відповідальністю «Дельта-Тур», зареєстровано 17.04.2002 року виконавчим комітетом Луганської міської ради за адресою: місто Луганськ, Ленінський район, вул. Демьохіна, будинок 26, квартира 17. (А.с.9).

Згідно довідки з єдиного державного реєстру підприємств і організацій України АА №291569 ТОВ «Дельта-Тур» здійснює види діяльності: 63.30.0 "Послуги з організації подорожувань".

Судом встановлено, що в період з 30.09.2011 року по 06.10.2011 року посадові особи Ленінської МДПІ у м. Луганську на підставі направлень від 30.09.2011 року №838, 839, 840, посилаючись на пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, згідно з наказом від 30.09.2011 року №1688 провели позапланову виїзну перевірку ТОВ "Дельта-Тур" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року відповідно до затвердженого плану перевірки, за наслідками якої складений акт №689/23/31995330 від 13.10.2011 року.

Згідно висновку зазначеного акту проведеною перевіркою встановлено порушення:

1) абзацу 4 п.1 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва"від 03.07.1998 року №727/98 (із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено заниження єдиного податку в періоді, що перевірявся на загальну суму 120559 грн., у тому числі по періодам: за 3 квартал 2008 року -174089 грн., за 4 квартал 2008 року -3615 грн.; за 1 квартал 2009 року -2674 грн.; за 2 квартал 2009 року -3759 грн.; за 3 квартал 2009 року -4606 грн.; за 4 квартал 2009 року -3347 грн.; за 1 квартал 2010 року -3838 грн.; за 2 квартал 2010 року -5366 грн.; за 3 квартал 2010 року -7991 грн.; за 4 квартал 2010 року -5990 грн.; за 1 квартал 2011 року -4380; за 2 квартал 2011 року -7964 грн.

2) пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.4.6 п.5.4, п.5.6 ст.5, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.11.3 ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"від 28.12.1994 року №334/94-ВР, пп.135.4.1 п.135.4 ст.135, пп.138.10.2. п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 5741 грн. у тому числі за 3 квартал 2010 року у сумі 3923 грн., 4 кварталі 2010 року у сумі 1818 грн.

3) пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, пп.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.8.4, 8.6 ст.8 Закону України "Про податок на додану вартість"від 03.04.1997 року №168/97-ВР, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 107055 грн., у тому числі: за жовтень 2008 року -2618 грн.; за листопад 2008 року -2386 грн.; за грудень 2008 року -2204 грн.; січень 2009 року -1135 грн.; лютий 2009 року -1847 грн.; березень 2009 року - 2365 грн.; квітень 2009 року -2325 грн.; травень 2009 року 2404 грн.; червень 2009 року -2789 грн.; липень 2009 року -3563 грн.; серпень 2009 року -2973 грн.; вересень 2009 року -2696 грн.; жовтень 2009 року -2245 8 грн.; листопад 2009 року -2206 грн.; грудень 2009 року -2243 грн.; січень 2010 року -2605 грн.; лютий 2010 року 1519 грн.; березень 2010 року -3551 грн.; квітень 2010 року 4589 грн.; травень 2010 року -2561 грн.; червень 2010 року -3581 грн.; липень 2010 року -5236 грн.; серпень 2010 року - 4471 грн.; вересень 2010 року - 6329 грн.; жовтень 2010 року - 4628 грн.; листопад 2010 року -3580 грн.; грудень 2010 року 3716 грн.; січень 2011 року -2102 грн.; лютий 2011 року 3092 грн.; березень 2011 року - 3567 грн.; квітень 2011 року -6355 грн.; травень 2011 року -3857 грн.; червень 2011 року -5717 грн.(а.с.15-38).

21 жовтня 2011 року позивач не погоджуючись з висновками акту №689/23/31995330 від 13.10.2011 року подав відповідачу заперечення до акту, обґрунтовуючи свою позицію тим, що здійснював посередницьку діяльність з продажу туристичних продуктів, сформованих туристичними операторами на підставі договорів комісії та агентські послуги з продажу пасажирських авіаперевезень шляхом укладення агентських угод на реалізацію туристичних продуктів туристичних операторів, особливістю яких є те, що право власності на послуги йому не переходило. Тобто, вказані операції неможна назвати продажем, а кошти, які транзитом надійшли на його рахунок, як комісіонера (повіреного), не вважаються його виручкою, тому вимог чинного законодавства з питань оподаткування не порушував.(а.с.39-42).

27 жовтня 2011 року відповідач листом №56864/231 надав відповідь на заперечення, в якій зазначив, що при проведенні перевірки вимоги чинного законодавства були враховані, тому підстави для задоволення заперечення відсутні.(а.с.43-44).

28 жовтня 2011 року відповідачем на підставі акта перевірки №689/23/31995330 від 13.10.2011 було винесено податкове повідомлення-рішення №0000962310, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з комунального податку у сумі 357,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 89,25 грн.(а.с.45).

17 листопада 2011 року позивач звернувся зі скаргою до ДПА в Луганській області, рішенням про результати розгляду якої від 12.01.2010 року №586/25-08 податкове повідомлення-рішення №0000962310 від 28 жовтня 2011 року було скасовано в частині 35,70грн. донарахованої суми комунального податку і 8,93 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій, а в іншій частині залишено без змін.(а.с.49-57).

19 січня 2012 року відповідачем на підставі акта перевірки №689/23/31995330 від 13.10.2011 та рішення про розгляд первинної скарги №586/25-08 від 12.01.2012 року було винесено податкове повідомлення-рішення №0000122310, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з комунального податку у сумі 321,30 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 80,32 грн.(а.с.82).

В судовому засіданні встановлено, що постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22 лютого 2012 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Тур» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення - рішення від 28 жовтня 2011 року №0000952310 задоволено в повному обсязі.(а.с.101-103).

Зазначена постанова від 22 лютого 2012 року набрала законної сили, оскільки ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 05 квітня 2012 року залишена без змін.(а.с.104-107).

Згідно ч.1 ст 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки судами першої та апеляційної інстанції встановлено законність знаходження ТОВ «Дельта-Тур» на спрощеній системі оподаткування, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 28 жовтня 2011 року №, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Згідно квитанції №60004_105_К від 20 січня 2012 року позивач сплатив судовий збір в сумі 32,19 грн. Судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень.

Керуючись ст. ст. 2, 17, 18, 72, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Уточнений адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Тур» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську про скасування податкового повідомлення-рішення №0000962310 від 28.10.2011 задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції в м. Луганську від 19 січня 2012 року №0000122310.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дельта-Тур» судові витрати у розмірі 32,19 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 29 травня 2012 року.

СуддяЄ.О. Кисельова