Постанова № 24337403, 22.05.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3487/2012

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі судового засідання: Білоконі Д.І.,

за участю представників:

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність №1634/09-09 від 10.05.2012),

відповідач: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4010,30 грн., -

ВСТАНОВИВ:

03 травня 2012 року управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області звернулося до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4010,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно ст. 6 вищезазначеного Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

В порушення вищевказаних норм Закону відповідач не сплачує єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, у зв'язку з чим станом на 01.05.2012 за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 4010,30 грн. Відповідно до ст. 25 Закону №2464-VI управлінням Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області відповідачу надіслана вимога №Ф-67 від 10.04.2012 на суму 4010,30 грн., яка отримана відповідачем 17.04.2012.

У добровільному порядку заборгованість відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим позивач просив стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4010,30 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, надала пояснення, аналогічні викладеним у позові, просила позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибула, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена судом належним чином, заперечення проти позову, заяву про визнання позовних вимог чи заяву про розгляд справи без його участі відповідач суду не надала.

Суд вважав можливим розглядати справу без участі відповідача на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд прийшов до такого.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначаються Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI).

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 1 вищезазначеного Закону, єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У відповідності до п. 1. ч. 1. ст. 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є: роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у свідоцтві про державну реєстрацію її як підприємця), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Однією з обов'язків Платника єдиного внеску, згідно Закону, являється своєчасність, повність нараховування, обчислення та сплата єдиного внеску. Єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Як вбачається зі ст. 6 вищезазначеного Закону страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі єдиний внесок.

Згідно ч.8 ст.9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

У відповідності до ч.12 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.

Статтею 25 Закону №2464-VI передбачено, що суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Судом встановлено, що відповідач, ОСОБА_2, зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця Біловодською районною державною адміністрацією Луганської області 24.01.2006 (а.с. 10).

Як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Біловодському районів Луганської області (а.с. 11).

З матеріалів справи вбачається, що згідно з даними звіту про суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування фізичними особами підприємцями, які обрали спрощену систему оподаткування, поданого відповідачем 30.03.2012 до управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області, ОСОБА_2 самостійно визначила суму єдиного внеску за 2011 рік у розмірі 4010,30 грн. (а.с. 7, 8)

Зазначена сума страхових внесків відповідачем своєчасно не сплачена.

Позивачем, у відповідності до вимог ст. 25 Закону №2464-VI на адресу відповідача направлено вимогу про сплату боргу № Ф-67 від 10.04.2012 на суму 4010,30 грн., яка отримана відповідачем 17.04.2012 та у встановленому Законом порядку не оскаржена (а.с. 9).

З розрахунку заборгованості приватного підприємця ОСОБА_2 (а.с. 6), звіту про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску (а.с. 7, 8) та вимоги №Ф-67 від 10.04.2012 (а.с. 9) вбачається, що сума заборгованості, яка підлягає стягненню у примусовому порядку, становить 4010,30 грн.

Саме зазначену суму позивач просив стягнути з відповідача у заявленому адміністративному позові.

Частиною 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Оскільки до теперішнього часу відповідач заборгованість не сплатив, а також враховуючи, що позовні вимоги документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та відповідають чинному законодавству, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягають задоволенню у повному обсязі.

Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки ст. 94 КАС України у даному випадку не передбачено стягнення судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення несплаченої суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, і.н. НОМЕР_1 ) на користь управління Пенсійного фонду України в Біловодському районі Луганської області (92800, Луганська область, смт.Біловодськ, вул. Леніна, 77, р/р 25603301741 ЛОУ Ощадбанк, МФО 304665, код 21792488) заборгованість з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 4010,30 грн. (чотири тисячі десять грн. 30 коп.).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Повний текст постанови складений та підписаний 25 травня 2012 року.

СуддяО.В. Захарова