Постанова № 24336737, 30.05.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4688/12 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича при секретаріЛісна А.М. за участю: представника позивача представника відповідача Савельєв К.В. Левашова О.Л., Криворотько О.Є. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування пункту 3 обов'язкових вимог від 23.03.2012 №04-32-05-15/3644

ВСТАНОВИВ:

23.04.2012 року позивач звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у якому просить визнати пункт 3 обов'язкових вимог Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 23.03.2012 року № 04-32-05-15/3644 неправомірним та скасувати його.

Позов вмотивований тим, що відповідач під час здійснення операційного аудиту дійшов протиправного висновку про існування ознак, що свідчать пор змову учасників процедури закупівлі вибухових речовин у розумінні підпункту 11 п.1 статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель», що призвели до зайвого витрачання Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" коштів за загальну суму 553,27 тис. гривень, а за умови повного виконання договору призведе до додаткових зайвих витрат унаслідок неефективних управлінських дій на загальну суму 1 088,74 тис. гривень. Крім того, позивач зазначає, що не може виконати п. 3 обов'язкових вимог Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 23.03.2012 року № 04-32-05-15/3644, оскільки відсутні обставини передбачені ч.5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», існування яких є підставою для зміни істотних умов договору № 49/13 від 30.01.2012 року. Також позивач зазначає, що відповідачем у п.3 обов'язкових вимог відповідача № 04-32-05-15/3644 вимагає укладення додаткової угоди до договору, який не був предметом операційного аудиту.

Ухвалою суду від 24.04.2012 року позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви до 24.05.2012 року.

07.05.2012 року позивач через відділ діловодства суду надав необхідні документи.

Ухвалою суду від 10.05.2012 року відкрито провадження у справі.

Позивач у судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог, зазачаючи про те, що вимога прийнята відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач також наголосив на тому, що у п.3 оскаржуваної вимоги помилково допущено описку, а саме: замість договору № 49/13 помилково вказано договір № 50/13. Відповідач також наголошував на тому, що ним під час оперативного аудиту позивача виявлено ознаки, що свідчать про змову учасників процедури закупівлі, що у свою чергу може призвести до зайвого витрачання грошових коштів на суму 1 088,74 тис. гривень. Для запобіганню зайвому витрачанню грошових коштів відповідачем зобов'язано позивача з метою недопущення зайвих витрат розглянути питання щодо укладення додаткової угоди до договору № 50/13 від 30.01.2012 року з урахуванням можливості зменшення ціни згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року № 2289

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд встановив наступне.

Позивач, Державне підприємство "Східний гірничо-збагачувальний комбінат» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 14309787.

Позивач - віднесений до переліку суб'єктів господарювання, щодо яких проводиться державний фінансовий аудит окремих господарських операцій згідно додатку до Постанови Кабінету Міністрів України № 506 від 20 травня 2009 року.

В ході проведення головним державним аудитором Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області операційного аудиту в Державному підприємстві "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" було встановлено наявність ознак, що свідчать пор змову учасників процедури закупівлі вибухових речовин у розумінні підпункту 11 п.1 статті 1 Закону України «Про здійснення державних закупівель», що призвели до зайвого витрачання Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" коштів за загальну суму 553,27 тис. гривень, а за умови повного виконання договору призведе до додаткових зайвих витрат унаслідок неефективних управлінських дій на загальну суму 1 088,74 тис. гривень. Крім того, Державним підприємством "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" у порушення п. 1 ст. 67 Господарського кодексу України та п.1 ст. 208 Цивільного кодексу України придбано амоніт на суму 1 846,1 тис гривень без договірних відносин та до визначення переможця конкурсу. Позивачу запропоновано з метою недопущення зайвих витрат розглянути питання щодо укладення додаткової угоди до договору від 30.01.2012 року № 49/13 з урахуванням можливості зменшення ціни згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель».

Вказані вище порушення відображені у довідці відповідача № 32-21/3-Ф від 16.03.2012 року.

23 березня 2012 року відповідачем прийнято вимогу № 04-32-05-15/3644, згідно п. 3 якої вимагається від Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат" з метою недопущення зайвих витрат розглянути питання щодо укладення додаткової угоди до договору № 50/13 від 30.01.2012 року з урахуванням можливості зменшення ціни згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року № 2289.

Статус державної контрольно-ревізійної служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" (далі - Закон).

Згідно зі статтею 1 цього Закону державна контрольно-ревізійна служба складається з Головного контрольно-ревізійного управління України, контрольно-ревізійних управлінь в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійних підрозділів (відділів, груп) в районах, містах і районах у містах.

Головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому (стаття 2 закону).

Механізм проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, що здійснюються суб'єктами господарювання встановлено Порядком проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 506 від 20 травня 2009 року.

Пунктом 3 цього Порядку визначено, що основним завданням операційного аудиту є сприяння забезпеченню суб'єктами господарювання законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів та/або майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку, складення достовірної фінансової звітності.

Відповідно до пункту 1 пункту 5 зазначеного Порядку операційний аудит, окрім іншого включає проведення моніторингу окремих господарських операцій, які здійснені суб'єктами господарювання та/або заплановані до здійснення. Моніторингу також підлягають платіжні доручення на проведення банківських розрахунків до їх підписання керівником суб'єкта господарювання за зобов'язаннями поточного та попередніх періодів.

Строки подання платіжних доручень для проведення моніторингу та узгодження їх державним аудитором погоджуються керівниками ГоловКРУ та суб'єкта господарювання.

Перелік господарських операцій, що складається для кожного суб'єкта господарювання, їх суми, критерії відбору платіжних доручень, що підлягають моніторингу, погоджуються керівниками ГоловКРУ та органу управління. Платіжні доручення за визначеним переліком та відповідними критеріями, погодженими керівниками ГоловКРУ та органу управління, погоджуються державним аудитором.

При цьому, у разі виявлення ознак, що можуть свідчити про відхилення від установленого законодавством порядку використання державних чи комунальних коштів та/або майна, державний аудитор відмовляється від погодження платіжного доручення, про що письмово повідомляє керівників органу служби, органу управління та суб'єкта господарювання.

Пунктом 9-1 Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 506 від 20 травня 2009 року, визначено, що у разі встановлення факту порушення законодавства під час проведення операційного аудиту державний аудитор невідкладно інформує про це керівника органу служби.

З огляду на наведені вище положення вимог чинного законодавства вбачається, що проведення операційного аудиту органами контрольно-ревізійної служби, інформування керівників органу служби, органу управління суб'єкта господарювання про виявлені порушення та відмова від погодження платіжних документів є засобом реалізації наданих відповідачу владних управлінських функцій.

За результатами розгляду поданої державним аудитором інформації орган служби надсилає керівнику суб'єкта господарювання та/або його органу управління письмові вимоги щодо усунення виявлених фактів порушення законодавства із зазначенням строку зворотного інформування про вжиті заходи щодо їх усунення.

Прийняття та направлення вимоги суб'єкту господарювання є заходом реагування на виявлені порушення та має на меті зобов'язання суб'єкта господарювання на усунення виявленого порушення та наслідків його вчинення.

Згідно зі статтею 15 Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу" вимоги службових осіб державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються.

Прийняття вимоги органом контрольно-ревізійної служби є засобом реагування на виявлені суб'єктом контролю порушення. Вимога є актом індивідуальної дії та має містити в собі конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта, застосовується одноразово і після її виконання вичерпує свою дію. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Конституційного Суду України, викладеною у рішенні від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі про акти органів Верховної Ради України (абзац четвертий пункту 1 мотивувальної частини).

За загальним визначенням акту індивідуальної дії, таким актом є документ, прийняття якого тягне за собою виникнення в конкретної особи, стосовно якої її прийнято певних прав та обов'язків.

З пункту 3 спірної вимоги вбачається, що відповідачем вимагалося від підконтрольної установи, якою є позивач по справі, наступне: з метою недопущення зайвих витрат розглянути питання щодо укладення додаткової угоди до договору № 50/13 від 30.01.2012 року з урахуванням можливості зменшення ціни згідно із Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 року № 2289.

Крім того, в зазначеній вимозі міститься повідомлення, що за невиконання даної вимоги передбачена відповідальність керівника згідно п.2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 року № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів». У разі неврахування вимог, згідно пунктом 9-1 Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 506 від 20 травня 2009 року, для підтвердження виявленх в ході оперативного аудиту фактів порушення законодавства та належного їх документування орган служби забезпечує проведення ревізії відповідно до Порядку проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 року № 550.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

На підставі викладеного, позовна вимога стосовно визнання пункту 3 обов'язкових вимог Державної фінансової інспекції від 23.03.2012 року № 04-32-05-15/3644 неправомірним та скасування його підсудна адміністративним судам, оскільки п. 3 обов'язкових вимог Державної фінансової інспекції від 23.03.2012 року № 04-32-05-15/3644 являється правовим актом індивідуальної дії.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі оголошення, опублікованого в інформаційному бюлетені «Вісник Державних закупівель» від 07.11.2011 року № 133 (579) про проведення позивачем відкритих торгів на закупівлю вибухових речовин ТОВ «Хімічна компанія «Бензол» та ТОВ «Спеціалізований газовий сервіс» взяли участь у вищевказаних торгах шляхом подачі тендерних пропозицій.

За результатами участі у торгах та оцінки тендерних пропозицій учасників вищевказаних торгів ТОВ «Хімічна компанія «Бензол» визначено переможцем - його тендерну пропозицію акцептовано, що підтверджується оголошенням про результати процедури закупівлі, опублікованому у «Віснику Державних закупівель» від 03.02.2012 року № 15 (617).

У зв'язку з чим 30.01.2012 року між позивачем та ТОВ «Хімічна компанія «Бензол», як переможцем торгів, укладеного договір № 49/13 на поставку амоніту 6ЖВ.

Судом також встановлено, що договір від 30.01.2012 року № 49/13, який був предметом оперативного аудиту, завізований фахівцями органу державної фінансової інспекції 20.01.2012 року, про що свідчить посвідчу вальний напис на копії договору.

Судом встановлено, що у п. 3 обов'язкових вимог відповідача № 04-32-05-15/3644, які були прийняті на підставі довідки Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 16.03.2012 року № 32-21/3-Ф, зазначено про необхідність укладення додаткової угоди до договору № 50/13 від 30.01.2012 року, в той час як предметом операційного аудиту був інший договір від 30.01.2012 року № 49/13.

Таким чином, відповідачем у п.3 обов'язкових вимог відповідача № 04-32-05-15/3644 вимагає укладення додаткової угоди до договору, який не був предметом операційного аудиту, що суперечить приписам п.9-1 Порядку проведення органами державної контрольно-ревізійної служби державного фінансового аудиту окремих господарських операцій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 506 від 20 травня 2009 року, у відповідності до якого письмові вимоги висуваються стосовно усунення лише виявлених фактів порушення законодавства.

Також суд зазначає, що згідно ст. 41 Закону України «Про здійснення державних закупівель» істотними умовами договору про закупівлю є предмет договору (найменування, номенклатура, асортимент); кількість товарів, робіт і послуг та вимоги щодо їх якості;порядок здійснення оплати; сума, визначена у договорі; термін та місце поставки товарів, надання послуг, виконання робіт; строк дії договору; права та обов'язки сторін;зазначення умови щодо можливості зменшення обсягів закупівлі залежно від реального фінансування видатків; відповідальність сторін.

У відповідності до ч.5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:

1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;

2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення;

3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі;

4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі;

5) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.

Згідно ч.6 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Таким чином, за відсутності обставин, які передбачені ч.5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» зміна ціни договору, у тому числі і шляхом укладення додаткової угоди, є неможливою.

У відповідності до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів під час розгляду справи існування обставин зазначених у ч.5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», які є підставою для внесення змін до істотних умов договору про закупівлю від 30.01.2012 року № 49/13.

На підставі викладеного, суд вважає п.3 обов'язкових вимог Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 23.03.2012 року № 04-32-05-15/3644 протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства "Східний гірничо-збагачувальний комбінат» до Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування пункту 3 обов'язкових вимог від 23.03.2012 року № 04-32-05-15/3644 - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 3 обов'язкових вимог Державної фінансової інспекції у Дніпропетровській області від 23.03.2012 року № 04-32-05-15/3644.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 30 травня 2012 року

Суддя С.В. Златін