Постанова № 24336470, 25.04.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2012 р. Справа №2а-1314/12/0170/15

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Єлжової Н.М..,

представників позивача - Пилипенко К.М., Богаш Г.С.

представника відповідача - Журенко В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек"

до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК Державної податкової служби

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: до Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" до Державної податкової інспекції у м. Ялта АРК про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.12.2011р. № 0034422301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ДПУ Міжнародний дитячий центр "Артек" за платежем: податок на додану вартість, код платежу 14010100 на 6464,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне рішення прийнято з порушенням норм діючого законодавства, відповідачем невірно застосовані норми Податкового кодексу України. Позивач підкреслює, що висновки відповідача про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та постачальниками позивача, не відповідають фактичним обставинам справи, товарність господарської операції підтверджується первинними бухгалтерськими документами та наступним використанням отриманих товарів та послуг в господарської діяльності позивача з метою отримання прибутку, тому спірне рішення підлягає скасуванню.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.03.2012 року було відкрите провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 29.03.2012 року зупинено провадження у справі до 19.04.2012 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 19.04.2012 року провадження у справі поновлено.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 25.04.2012 року здійснена заміна відповідача на правонаступника Державну податкову інспекцію у м. Ялта АРК Державної податкової служби.

Представники позивача в судовому засіданні 25.04.2012 року наполягали на задоволенні позовних вимог у повному обсязі з підстав, наведених у адміністративному позові, надали пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, посилаючись на те, що податкове повідомлення -рішення було прийнято за результатами проведеної перевірки, у зв'язку з виявленими порушеннями податкового законодавства з боку позивача, на підставі та в межах закону, тому підстав для його скасування не має.

В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов.

Вислухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство України "Міжнародний дитячий центр "Артек" є юридичною особою, зареєстровано Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 19.06.1995р.

Судом встановлено, що позивач зареєстрований платником податків та зборів, в тому числі є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 483169.

Таким чином, ДПУ «МДЦ «Артек» являється суб'єктом господарювання, юридичною особою, зобов'язаний виконувати обов'язки, покладені на нього законами у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр "Артек" по взаємовідносинах із ТОВ «СФК «Промстройторг» за лютий, березень 2011р., із ТОВ «Лаватан» за лютий 2011р., із ТОВ «Кеол Крим» за травень 2011р.

В ході проведення перевірки були встановлені порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст.198, п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-УІ, у результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 6463,00 грн. у т.ч. :

- за лютий 2011 року в сумі 1877,00 грн.;

- за березень 2011 року в сумі 3562,00 грн.;

- за травень 2011 року в сумі 1024,00 грн.

За результатам перевірки був складений акт № 3832/23-4/16502790/76від 05.12.2011 року.

На підставі акту перевірки податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0034422301 від 22.12.2011 р. про нарахування податку на додану вартість у розмірі 6463,00 грн. та застосування штрафних санкції в розмірі 1,00 грн.

Перевіряючи обґрунтованість нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за спірним податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.

Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення -рішення, яким позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість та нараховані штрафні санкції.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства встановлені Податковим Кодексом України, який набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

187.1. Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

198.1. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

198.2. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби (п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, оплата товарів (послуг) відповідно до умов договору або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

Отже, виходячи зі змісту наведених норм Податкового кодексу України, до податкового кредиту підлягає включенню частина податку, сплачена (нарахована) платником податку, що придбав товари та послуги, їх постачальникам з метою подальшого використання у господарської діяльності, а відтак отримання податкової накладної, яка засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), є підставою для виникнення права платника податку на податковий кредит.

З акту перевірки вбачається, що Державне Підприємство України Міжнародний дитячий «Центр «Артек» здійснює господарську діяльність по операціям з реалізації путівок на санаторно-курортне лікування, оздоровлення та відпочинок на території України фізичним особам віком до 18 років та надає послуги з утримання дітей у дошкільних навчально-виховних закладах, які згідно з п.п. 197.1.6.. п.п. 197.1.7. п. 197.1 ст. 197. Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755-УІ (зі змінами та доповненнями) звільнені від оподаткування.

Відповідно до вищевикладеного та згідно з п. 199.2 ст. 199 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року №2755- VI ДПУ МДЦ «Артек» до податкового кредиту відноситься частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями, яка відповідно до Розрахунку (перерахунку) частки використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними)товарами/ послугами, необоротними активами між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями (Д7) за 2011 рік, яка складає 4,7%. (5%) від загального обсягу постачання (без ПДВ).

За висновками акту ДПІ в м. Ялта АР Крим № 3832/23-4/16502790/76від 05.12.2011 року ДПУ "Міжнародний дитячий центр "Артек" безпідставно нарахувало податковий кредит з ПДВ у сумі 6463,00 грн. за лютий, березень 2011 р. по операціях придбання товарів (робіт, послуг) у ТОВ «СФК «Промстройторг», ТОВ «Лаватан», за травень - ТОВ «Марадор», ТОВ «Кєол Крим»» у т.ч.:

- за лютий 2011 року в сумі 1877,00 грн.;

- за березень 2011 року в сумі 3562,00 грн.;

- за травень 2011 року в сумі 1024,00 грн.

По епізоду виключення зі складу податкового кредиту за лютий 2011 року суми ПДВ у розмірі 1298,60 грн., за березень - 3562,23 грн. по операціях з ТОВ «СФК «Промстройторг» судом встановлено наступне.

Відповідно до акту перевірки ДПІ в м.Ялта за результатами аналізу та перевірки податкової звітності, даних бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлені розбіжності у податковому кредиті ДПУ "Міжнародний дитячий центр "Артек" за лютий, березень 2011р. по взаємовідносинам з ТОВ «СФК «Промстройторг» :

- за лютий 2011р. на суму ПДВ у розмірі 27629,83 грн., в т.ч. по операціям з придбання товарів (робіт, послуг), які надають право формування податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 1298,60 грн.; по операціям з придбання товарів (робіт, послуг), які не надають права формування податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 26331,23 грн.;

- за березень 2011р. на суму ПДВ у розмірі 75792,05 грн., в т.ч. по операціям товарів (робіт, послуг), які надають право формування податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 3562,23 грн.; по операціям з придбання товарів (робіт, послуг), які не надають права формування податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 72229,82 грн.

Підставою для зменшення податкового кредиту по взаємовідносинам з зазначеним підприємством є те, що вказаному підприємству анульовано свідоцтва платника податку на додану вартість 17.03.2011 року, за результатом аналізу звітності не встановлено наявність власних, орендованих складських приміщень, численність працівників складає одна особа, встановлено відсутність основних виробничих фондів, транспортних засобів, техничного персоналу та умов, необхідних для ведення господарської діяльності

Перевіряючи висновки ДПІ в м. Ялта, щодо встановлення вищезазначених розбіжностей у податковому кредиті ДПУ "Міжнародний дитячий центр "Артек" за лютий, березень 2011р., судом встановлено наступне.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період, що перевірявся, Державне підприємство України "Міжнародний дитячий центр "Артек" мало господарські відносини з ТОВ «СФК «Промстройторг», що підтверджується договорами № 020103 від 01.02.2011 року, № 020104 від 01.02.2011 року, № 010401 від 04.01.2011 року та № 020301 від 03.02.2011 року.

Згідно умов договору № 020103 ТОВ «СФК «Промстройторг» прийняв на себе зобов'язання по розробці проектної документації «Капітальний ремонт системи хладопостачання табір «Морський» ДПУ «МДЦ «Артек». Ціна договору становить 30014,30 грн., в т.ч. ПДВ 5002,38 грн. Договір діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Згідно умов договору № 020104 ТОВ «СФК «Промстройторг» прийняв на себе зобов'язання по розробці проектної документації «Капітальний ремонт чиллерів «Горний» ДПУ «МДЦ «Артек». Ціна договору становить 210120,58 грн., в т.ч. ПДВ 35020,10 грн. Договір діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Згідно умов договору № 020301 ТОВ «СФК «Промстройторг» прийняв на себе зобов'язання по здійсненню поточного ремонту мереж електропостачання бази - готелю МДЦ «Артек» у м. Сімферополі. Ціна договору становить 148892,00 грн., в т.ч. ПДВ 24815,33 грн. Договір діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Згідно умов договору № 010401 ТОВ «СФК «Промстройторг» прийняв на себе зобов'язання по здійсненню поточного ремонту санвузлів 3,4,5 поверхів бази - готелю МДЦ «Артек» у м. Сімферополі. Ціна договору становить 231558,00 грн., в т.ч. ПДВ 46311,60 грн. Договір діє до повного виконання сторонами своїх обов'язків.

Отримання послуг у лютому 2011 року підтверджується актами здачі-приймання проектної продукції, а саме: актом приймання викопаних будівельних робіт за лютий 2011 року на суму 50000.00 грн. в т.ч. ПДВ 8333.33 грн., за лютий 2011 року на сум 115779.00 грн. в т.ч. ПДВ 19296.50 грн. Загалом на суму ПДВ - 27629,83 грн. за лютий 2011 року.

Отримання послуг у березні 2011 року підтверджується актами здачі-приймання проектної продукції за березень 2011 року на суму 48881,60 гри. в т.ч. ПДВ 16480,27 грн., за березень на суму 115755.80 гри. в т.ч. ПДВ 19289.30 грн., а також накладними від 01.03.2011р. на загальну суму 210120.58 грн. в т.ч. ПДВ 35020.10 грн., від 01.03.201 1р. на загальну суму 30014.30грн. в т.ч. ПДВ 5002.38 грн., актом приймання продукції від 01.03.2011р. на загальну суму 210120.58 грн. в т.ч. ПДВ 35020.10 грн., від 01.03.2011р. на загальну суму 30014.30грн. в т.ч. ПДВ 5002.38 грн. загалом на суму ПДВ - 75792,05 грн. за березень 2011 року

Згідно п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «СФК «Промстройторг» на адресу ДПУ «МДЦ «Артек» виписало податкові накладні:

- за лютий 2011р. на загальну суму 165779,00 грн. в тому числі ПДВ 27629,83 грн., в т.ч.: № 7 від 02.02.2011р. на загальну суму 115779,00 грн. в тому числі ПДВ 19296,50 грн.; № 37 від 28.02.2011р. на загальну суму 50000,00 грн. в тому числі ПДВ 8333,33 грн.

- за березень 2011р. на загальну суму 454752,30 грн. в тому числі ПДВ 75792,05 грн., в т.ч.: № 1 від 01.03.2011р. на загальну суму 30014,30 грн. в тому числі ПДВ 5002,38 грн.; № 2 від 01.03.2011р. на загальну суму 210120,58 грн. в тому числі ПДВ 35020,10 грн.; б/н від 10.03.2011р. на загальну суму 98881,60 грн. в тому числі ПДВ 16480,27 грн.; б/н від 14.03.2011р. на загальну суму 115735,80 грн. в тому числі ПДВ 19289 грн.

Постачальник - ТОВ «СФК «Промстройторг» відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписку податкової накладної станом на час її виписки, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Судом встановлено, що податкові накладні, які стала підставою для нарахування податкового кредиту у звітному періоді лютого, березня 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «СФК «Промстройторг» містить усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі отриманих податкових накладних № 7 від 02.02.2011р. на загальну суму ПДВ 19296,50 грн.; № 37 від 28.02.2011р. на загальну суму ПДВ 8333,33 грн., № 1 від 01.03.2011р. на загальну суму ПДВ 5002,38 грн.; № 2 від 01.03.2011р. на загальну суму ПДВ 35020,10 грн.; б/н від 10.03.2011р. на загальну суму ПДВ 16480,27 грн.; б/н від 14.03.2011р. на загальну суму ПДВ 19289 грн. відповідно до 198.2. ст. 198, п. 199.2. ст. 199 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України Державне підприємство України "Міжнародний дитячий центр "Артек" нарахувало у лютому 2011 р. податковий кредит у сумі 1298,60 грн. (що складає 4,7% від загального обсягу постачання (без ПДВ) у 2011 році) та включило його до податкової декларації за лютий 2011 р., у березні 2011 р. податковий кредит у сумі 3562,23 грн. (4,7%) та включило його до податкової декларації за березень 2011 р.

Таким чином, ПДВ в сумі 1298,60 грн. у лютому 2011 року, 3562,23 грн. - у березні 2011 року, включено ДПУ «МДЦ «Артек» до складу податкового кредиту на підставі п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України по даті отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, відповідає вимогам п.198.3 ст.198 п. 199.2. ст. 199 Податкового кодексу України.

Крім того, судом встановлено, що ТОВ «СФК «Промстройторг» на адресу ДПУ «МДЦ «Артек» виписані рахунки фактури:

- № б/н від 01.03.2011р. на суму 210120,58 грн., в тому числі ПДВ 35020,10 грн.;

- № б/н від 01.03.2011р. на суму 30014,30 грн., в тому числі ПДВ 5002,38 грн.;

- № б/н від 02.02.2011р. на суму 115779,00 грн., в тому числі ПДВ 19296,50 грн.;

- № б/н від 14.03.2011р. на суму 115735,80 грн., в тому числі ПДВ 19289,30 грн.;

- № б/н від 23.02.2011р. на суму 50000,00 грн., в тому числі ПДВ 8333,33 грн.;

- № б/н від 10.03.2011р. на суму 98881,60 грн., в тому числі ПДВ 16480,27 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Державне підприємство України "Міжнародний дитячий центр "Артек" перерахувало ТОВ «СФК «Промстройторг» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 9004,29 грн., в т.ч. ПДВ 1500,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням №511 від 15.03.2011р. (призначення платежу «за розробку проектної документації «Капітальний ремонт системи хладопостачання табір «Морський»» по рах. № б/н від 14.03.11р.); 21010,01 грн., в т.ч. ПДВ 3501,67 грн., що підтверджується платіжним дорученням №701 від 06.04.2011р. (призначення платежу «за розробку проектної документації кап. ремонту системи хладопостачання табір «Морський»» по рах. № б/н від 01.03.11р.); 63036,17 грн., в т.ч. ПДВ 10506,03 грн., що підтверджується платіжним дорученням №702 від 06.04.2011р. (призначення платежу «за розробку проектної документації кап. ремонту чиллерів «Горний» по рах. № б/н від 01.03.11р.); 115779,00 грн., в т.ч. ПДВ 19296,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням №24 від 02.02.2011р. (призначення платежу «за поточний ремонт санвузлів 3,4,5, поверхів по рах. № б/н від 02.02.11р.); 75000,00 грн., в т.ч. ПДВ 12500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №133 від 16.05.2011р. (призначення платежу «за поточний ремонт санвузлів 3,4,5, поверхів по рах. № б/н від 14.03.11р.); 40735,80 грн., в т.ч. ПДВ 6789,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням №122 від 28.04.2011р. (призначення платежу «за поточний ремонт санвузлів 3,4,5, поверхів по рах. № б/н від 14.03.11р.); 39500,00 грн., в т.ч. ПДВ 6583,33 грн., що підтверджується платіжним дорученням №48 від 24.02.2011р. (призначення платежу «за поточний ремонт мереж електропостачання по рах. № б/н від 23.02.11р.); 10500,00 грн., в т.ч. ПДВ 1750,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №50 від 28.02.2011р. (призначення платежу «за поточний ремонт мереж електропостачання по рах. № б/н від 23.02.11р.); 9881,60 грн., в т.ч. ПДВ 16480,27 грн., що підтверджується платіжним дорученням №87 від 06.04.2011р. (призначення платежу «за поточний ремонт мереж електропостачання по рах. № б/н від 10.03.11р.).

Таким чином, вартість отриманих послуг за договорами ТОВ «СФК «Промстройторг», до якої увійшов податок на додану вартість, був сплачений позивачем ТОВ «СФК «Промстройторг» в ціні придбаних послуг.

З матеріалів справи судом встановлено, що отримані послуги були оприбутковані та використані ДПУ «МДЦ «Артек» у господарської діяльності, що підтверджується журналом-ордером та відомістю по рахунку 6310, актами здачі-приймання проектної продукції.

А відтак, отримання послуг за операцією з придбання яких ДПУ «МДЦ «Артек» в лютому 2011 р. нарахувало податковий кредит у сумі 1298,60 грн., у березні - у сумі 3562,23 грн. були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

По епізоду виключення зі складу податкового кредиту за лютий 2011 року суми ПДВ у розмірі 588,14 грн. по операціях з ТОВ «Лаватан» судом встановлено наступне.

Відповідно до акту перевірки ДПІ в м.Ялта за результатами аналізу та перевірки податкової звітності, даних бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлені розбіжності у податковому кредиті ДПУ "Міжнародний дитячий центр "Артек" за лютий 2011р. по взаємовідносинам з ТОВ «Лаватан» :

- по операціям з придбання товарів, які надають право формування податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 588,14 гри.:

- по операціям з придбання товарів, які не надають права формування податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 1 1925.58 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період, що перевірявся, Державне підприємство України "Міжнародний дитячий центр "Артек" мало господарські відносини з ТОВ «Лаватан», що підтверджується договором № 10 від 12.01.2011 року.

Згідно умов договору № 10 ТОВ «Лаватан» прийняв на себе зобов'язання передати (поставити) позивачу у власність товар - будівельні матеріали відповідно до Специфікацій до цього Договору. Поставка товару здійснюється ТОВ «Лаватан» на підставі наданих позивачем заявок, які передаються ТОВ «Лаватан» засобами телефонного та/або електронного зв'язку. Постачання товару здійснюється транспортом покупця.

Отримання товару підтверджується видатковою накладною, виписаною ТОВ «Лаватан» №030203 від 03.02.2011р. на загальну суму 75082,32 грн., в т.ч. ПДВ 12513,72 грн.

Згідно п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Лаватан» на адресу ДПУ «МДЦ «Артек» виписало податкову накладну № 030203 від 03.02.2011р. на загальну суму 75082,32 грн. в тому числі ПДВ 12513,72 грн.

Продавець - ТОВ «Лаватан» відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписку податкової накладної станом на час її виписки, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Судом встановлено, що податкова накладна, яка стала підставою для нарахування податкового кредиту у звітному періоді лютого 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Лаватан» містить усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

На виконання умов договору Державне підприємство України "Міжнародний дитячий центр "Артек" у лютому 2011 року на підставі рахунку-фактури № 030203 від 03.02.2011р. на загальну суму 75082,32 грн. в тому числі ПДВ 12513,72 грн. перерахувало ТОВ «Лаватан» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 75082,32 грн., в т.ч. ПДВ 12513,72 грн., що підтверджується належним платіжним дорученням №396 від 23.02.2011р., призначення платежу «за плитку дорожню по р-ф № 030203 від 03.02.2011р.

Таким чином, судом встановлено, що сума податку на додану вартість - 12513,72 грн. була сплачена ДПУ «МДЦ «Артек», зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних товарів та була перерахована на розрахунковій рахунок продавця - ТОВ «Лаватан».

На підставі отриманої податкової накладної на суму ПДВ 12513,72 грн. відповідно до п. 199.2. ст. 199 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України Державне підприємство України "Міжнародний дитячий центр "Артек" нарахувало в лютому 2011 р. податковий кредит у сумі 588,14 грн. (4,7% частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями) (без урахування сум податку) на 2011 рік) та включило його до податкової декларації за лютий 2011 р.

Таким чином, ПДВ в сумі 588,14 грн., включено ДПУ «МДЦ «Артек» до складу податкового кредиту за лютий 2011 р., відповідає вимогам п.198.3 ст.198, п. 199.2. ст. 199 Податкового кодексу України та сплачений у складі витрат на придбання товару, з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що отримані товари були оприбутковані та використані ДПУ «МДЦ «Артек» у господарської діяльності, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по бухгалтерським рахункам, заявками, накладною на внутрішнє переміщення зі складу до матеріально-відповідальної особи.

Таким чином, отримання товару за операцією з придбання яких ДПУ «МДЦ «Артек» в лютому 2011 р. нарахувало податковий кредит у сумі 588,14 грн. були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

А відтак, матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання товару від ТОВ «Лаватан» у лютому 2011 року з метою їх використання у господарської діяльності позивачем.

Таким чином, ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не спростований факт отримання товару та його використання в господарської діяльності позивача від контрагента ТОВ «Лаватан».

По епізоду виключення зі складу податкового кредиту за травень 2011 року суми ПДВ у розмірі 750,95 грн. по операціях з ТОВ «Марадор» судом встановлено наступне.

Відповідно до акту перевірки ДПІ в м.Ялта за результатами аналізу та перевірки податкової звітності, даних бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлені розбіжності у податковому кредиті ДПУ "Міжнародний дитячий центр "Артек" за травень 2011р. по взаємовідносинам з ТОВ «Марадор» :

- - по операціям з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 750,95 гри.:

- по операціям з придбання з податком на додану вартість, які не надають права формування податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 14268.09 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період, що перевірявся, Державне підприємство України "Міжнародний дитячий центр "Артек" мало господарські відносини з ТОВ «Марадор», що підтверджується договором № 375 від 23.05.2011 року.

Згідно умов договору № 375 ТОВ «Марадор» прийняв на себе зобов'язання поставити позивачу продукцію, зазначену у Специфікації товару, а саме: «вода питна». Поставка товару здійснюється ТОВ «Марадор» на підставі наданих позивачем заявок, які передаються ТОВ «Марадор» засобами телефонного та/або електронного зв'язку.

Згідно п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Марадор» на адресу ДПУ «МДЦ «Артек» виписало податкові накладні № 252 від 25.05.2011р. на загальну суму 10488,00 грн. в тому числі ПДВ 1748,00 грн., № 312 від 31.05.2011р. на загальну суму 79626,24 грн. в тому числі ПДВ 13271,04 грн. та виставлені рахунки-фактури № 252 від 25.05.2011р. на загальну суму 10488,00 грн. в тому числі ПДВ 1748,00 грн., № 312 від 31.05.2011р. на загальну суму 79626,24 грн. в тому числі ПДВ 13271,04 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Державне підприємство України "Міжнародний дитячий центр "Артек" у травні 2011 року перерахувало ТОВ «Марадор» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 58956,72 грн., в т.ч. ПДВ 9826,12 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1246 від 17.05.2011р. (призначення платежу «за продукти рах. 225 від 22.04.2011р.»), 79626,24 грн. в т.ч. ПДВ 13271,04 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1595 від 09.06.2011р. (призначення платежу «за воду питну рах. 73 від 07.06.2011р.»)

Таким чином, судом встановлено, що сума податку на додану вартість - 15019,14 грн. була сплачена ДПУ «МДЦ «Артек», зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних товарів та була перерахована на розрахунковій рахунок продавця - ТОВ «Марадор».

Отримання товару підтверджується видатковими накладними, виписаними ТОВ «Марадор», а саме: видатковою накладною від 31.04.2011р. на загальну суму 79626.24 грн., в т.ч. ПДВ 13271.04 грн., від 25.04.201 1р. на загальну суму 10488.00 грн., в т.ч. ПДВ 1748.00 грн.

Продавець - ТОВ «Марадор» відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписку податкової накладної станом на час її виписки, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Судом встановлено, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітному періоді травня 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Марадор» містить усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі отриманих податкових накладних № 252 від 25.05.2011р. на суму ПДВ 1748,00 грн., № 312 від 31.05.2011р. на суму ПДВ 13271,04 грн.. відповідно до п. 199.2. ст. 199 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України Державне підприємство України "Міжнародний дитячий центр "Артек" нарахувало в травні 2011 р. податковий кредит у сумі 750,95 грн. (5 % частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями) (без урахування сум податку) на 2011 рік) та включило його до податкової декларації за травень 2011 р.

Таким чином, ПДВ в сумі 750,95 грн., включено ДПУ «МДЦ «Артек» до складу податкового кредиту за травень 2011 р., відповідає вимогам п.198.3 ст.198 п. 199.2 ст. 199 Податкового кодексу України та сплачений у складі витрат на придбання товару, з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що отримані товари були оприбутковані та використані ДПУ «МДЦ «Артек» у господарської діяльності, що підтверджується оборотно-сальдовими відомостями по бухгалтерським рахункам та накладними.

Таким чином, отримання товару за операцією з придбання яких ДПУ «МДЦ «Артек» в травні 2011 р. нарахувало податковий кредит у сумі 750,95 грн. були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

А відтак, матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання товару від ТОВ «Марадор» у травні 2011 року з метою їх використання у господарської діяльності позивачем.

Таким чином, ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не спростований факт отримання товару та його використання в господарської діяльності позивача від контрагента ТОВ «Марадор».

По епізоду виключення зі складу податкового кредиту за травень 2011 року суми ПДВ у розмірі 232,99 грн. по операціях з ТОВ «Кєол Крим» судом встановлено наступне.

Відповідно до акту перевірки ДПІ в м.Ялта за результатами аналізу та перевірки податкової звітності, даних бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлені розбіжності у податковому кредиті ДПУ "Міжнародний дитячий центр "Артек" за травень 2011р. по взаємовідносинам з ТОВ «Кєол Крим» :

- по операціям з придбання з податком на додану вартість, які надають право формування податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 232,99 грн.,

- по операціям з придбання з податком на додану вартість, які не надають права формування податкового кредиту на суму ПДВ у розмірі 4426.85 грн.

З матеріалів справи судом встановлено, що у період, що перевірявся, Державне підприємство України "Міжнародний дитячий центр "Артек" мало господарські відносини з ТОВ «Кєол Крим», що підтверджується договором № 8-04 від 08.04.2011 року.

Згідно умов договору № 8-04 ТОВ «Кєол Крим» прийняв на себе зобов'язання передати (поставити) позивачу у власність автозапчастини вузли та агрегати до автомобільної техніки згідно коду товарів державного класифікатора ДК 016-97 відповідно до Специфікацій до цього Договору. Поставка товару здійснюється ТОВ «Кєол Крим» на підставі наданих позивачем заявок, які передаються ТОВ «Кєол Крим» засобами телефонного та/або електронного зв'язку. Постачання товару здійснюється автотранспортом Постачальника за адресою вказаною Покупцем.

Згідно п.201.4 ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Кєол Крим» на адресу ДПУ «МДЦ «Артек» виписало податкові накладні № 42 від 18.05.2011р. на загальну суму 9403,00 грн. в тому числі ПДВ 1567,17 грн., № 49 від 18.05.2011р. на загальну суму 12373,00 грн. в тому числі ПДВ 2062,17 грн., № 43 від 18.05.2011р. на загальну суму 3630,00 грн. в тому числі ПДВ 605,00 грн., № 38 від 18.05.2011р. на загальну суму 2075,00 грн. в тому числі ПДВ 345,83 грн., № 41 від 18.05.2011р. на загальну суму 478,00 грн. в тому числі ПДВ 79,67 грн.

Судом встановлено, що на виконання умов договору Державне підприємство України "Міжнародний дитячий центр "Артек" у травні 2011 року перерахувало ТОВ «Кєол Крим» в безготівковій формі грошові кошти у сумі 27959,00 грн., в т.ч. ПДВ 4659,83 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1280 від 18.05.2011р. (призначення платежу «за ремонт та автозапчастини рах. 29,26,22,23,21 від 05.05.2011»

Отримання товару підтверджується видатковою накладною № РН-0000157 від 18.05.201 1р. на загальну суму 478,00 грн. в т.ч. ПДВ 79.67 грн., виписаною ТОВ «Кєол Крим», актом здавання - приймання робіт (наданих послуг) № ОУ-0000020 від 18.05.2011р. на суму 9403.00 грн., ОУ-0000023 від 18.05.2011р. на суму 3630.00 грн., № ОУ-0000024 від 18.05.2011р. на суму 2075.00 грн., № ОУ-0000025 від 18.05.2011р. на суму 12373.00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що сума податку на додану вартість - 4659,83 грн. була сплачена ДПУ «МДЦ «Артек», зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних товарів та була перерахована на розрахунковій рахунок продавця - ТОВ «Кєол Крим».

Продавець - ТОВ «Кєол Крим» відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України мав право виписку податкової накладної станом на час її виписки, так як був зареєстрований платником ПДВ за даними офіційного сайту ДПС України (http://www.sta.gov.ua).

Судом встановлено, що податкові накладні, які стали підставою для нарахування податкового кредиту у звітному періоді травня 2011 року по взаємовідносинам з ТОВ «Кєол Крим» містить усі обов'язкові реквізити, передбачені п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі отриманих податкових накладних № 42 від 18.05.2011р. на суму 9403,00 грн. ПДВ 1567,17 грн., № 49 від 18.05.2011р. на з суму ПДВ 2062,17 грн., № 43 від 18.05.2011р. на суму ПДВ 605,00 грн., № 38 від 18.05.2011р. на суму ПДВ 345,83 грн., № 41 від 18.05.2011р. на суму ПДВ 79,67 грн. відповідно до п. 199.2. ст. 199 та п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України Державне підприємство України "Міжнародний дитячий центр "Артек" нарахувало в травні 2011 р. податковий кредит у сумі 232,99 грн. (5% частка використання сплаченого (нарахованого) податку за придбаними (ввезеними) товарами (послугами) між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями) (без урахування сум податку) на 2011 рік) та включило його до податкової декларації за травень 2011 р.

Таким чином, ПДВ в сумі 232,99 грн., включено ДПУ «МДЦ «Артек» до складу податкового кредиту за травень 2011 р., відповідає вимогам п.198.3 ст.198, п. 199.2. ст. 199 Податкового кодексу України, та сплачений у складі витрат на придбання товару, з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача, виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що отримані товари (послуги) були оприбутковані та використані ДПУ «МДЦ «Артек» у господарської діяльності, що підтверджується журналом-ордером та відомістю по рахунку 6310, актами здачі-приймання робіт.

Таким чином, отримання товару (послуг) за операцією з придбання яких ДПУ «МДЦ «Артек» в травні 2011 р. нарахувало податковий кредит у сумі 232,99 грн. були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.

А відтак, матеріали справи свідчать, що документами первинного бухгалтерського обліку позивача підтверджується здійснення господарської операції з придбання товару від ТОВ «Кєол Крим» у травні 2011 року з метою їх використання у господарської діяльності позивачем.

Таким чином, ані в акті перевірки, ані під час розгляду справи відповідачем не спростований факт отримання товару та його використання в господарської діяльності позивача від контрагента ТОВ «Кєол Крим».

Суд вважає безпідставними аргументи представника відповідача, що договір між позивачем та ТОВ «Кєол Крим» був укладений на поставку товарів, оскільки вказана обставини відповідно до норм діючого законодавства не позбавляла постачальника надати також послуги по технічному обслуговуванню автомобілів позивача.

Суд зауважує, що посилання податкового органу на дані результату автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України є необґрунтованими, оскільки, такі дані не можуть бути покладені в основу висновків про завищення позивачем податкового кредиту, адже відповідно до п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України № 984 від 22.12.2010р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за N 34/18772, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

В свою чергу, п.5.2. Порядку передбачено, що у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно, зокрема: чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень; зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.

В той же час, дані автоматизованого співставлення даних податкової звітності у розрізі контрагентів, на які посилається ДПІ в м. Ялта АР Крим в обґрунтування своїх висновків, не відносяться до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, що достовірно підтверджують наявність факту порушення.

Посилання представника ДПІ в м. Ялта АР Крим на відсутність у контрагентів ТОВ «Кєол Крим», ТОВ «Марадор», ТОВ «Лаватан», ТОВ «СФК «Промстройторг» необхідних умов для здійснення відповідної господарської, діяльності, а саме: технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень та транспортних засобів, що, на думку представника відповідача, свідчить про нікчемність договорів між позивачем та ТОВ «Кєол Крим», ТОВ «Марадор», ТОВ «Лаватан», ТОВ «СФК «Промстройторг», суд вважає необґрунтованим виходячи з встановленої товарності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Кєол Крим», ТОВ «Марадор», ТОВ «Лаватан», ТОВ «СФК «Промстройторг», що, в свою чергу. Призвело до змін активів та зобов'язань платника податків - позивача у справі.

Суд вважає безпідставними висновки відповідача, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, про нікчемність укладених позивачем з ТОВ «Кєол Крим», ТОВ «Марадор», ТОВ «Лаватан», ТОВ «СФК «Промстройторг» договорів, у зв'язку з чим зазначає наступне.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ст. 174 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод. Суб'єкти господарського зобов'язання - це учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), порушення якої згідно до ч. 1 ст. 207 ГК України тягне за собою визнання його судом недійсним повністю або в частині.

Як вбачається із вищевикладеного, загальні вимоги, додержання яких є необхідним для дійсності господарського зобов'язання та для дійсності угоди (правочину), співпадають.

Виходячи з положень розділу IV ГК України, господарські зобов'язання виникають на підставі угод, фактично складаючи їх суть, тобто ці два поняття співвідносяться як форма та зміст.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Отже, обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті З Господарського кодексу України є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

В даному випадку між ТОВ «Кєол Крим», ТОВ «Марадор», ТОВ «Лаватан», ТОВ «СФК «Промстройторг» та позивачем були укладені договори. Матеріали справи підтверджують виконання умов договорів. Оплата за договорами була здійсненна позивачем в повному обсязі.

Зазначене свідчить про те, що укладення договорів на отримання товарів та послуг було спрямоване на реальне настання правових наслідків і при виконанні договорів, зокрема, позивач діяв у межах діючого законодавства України.

Таким чином, викладене спростовує висновок відповідача, що дані правочини укладені між позивачем та ТОВ «Кєол Крим», ТОВ «Марадор», ТОВ «Лаватан», ТОВ «СФК «Промстройторг» є нікчемними та суперечать інтересам держави та суспільства.

Суд зазначає, що ст. 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, за якою правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст. 215 ЦК України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Проте, норми закону, якою б прямо була встановлена недійсність вищевказаних договорів, укладених позивачем з контрагентами, відповідачем не наведено.

В силу ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому, відповідно до ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Суд вважає, що відповідачем належними доказами не доведено, в чому полягає не спрямованість укладених позивачем з ТОВ «Кєол Крим», ТОВ «Марадор», ТОВ «Лаватан», ТОВ «СФК «Промстройторг» правочинів на настання обумовлених ними правових наслідків, а також в чому полягає та чим підтверджується їх суперечність моральним засадам суспільства, а також порушення публічного порядку, спрямованість на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що добросовісний платник податків, який в силу покладеного на нього законами обов'язку щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) вступає у зв'язку з цим у відповідні правовідносини з державою, не може нести відповідальність за невиконання чи неналежне виконання такого обов'язку іншими платниками податків, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, суд виходить з того, що відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Суд зауважує, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не актами податкової перевірки. Вказані ж в актах податкових органів недоліки, допущені суб'єктами господарювання при укладенні та виконанні договорів, не є підставою для визнання правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство не встановлює таких підстав нікчемності правочину.

При цьому, відповідно до ст. 2 та п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ державні податкові інспекції на виконання покладених на органи державної податкової служби завдань та функцій наділені повноваженням подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

Проте, жодною нормою законодавства органи ДПІ не наділені повноваженнями з визнання правочинів нікчемними.

В той же час, ч. 2 ст.19 Конституції України зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Матеріали справи свідчать про те, що спірні договори у встановленому законом порядку недійсними не визнані, а відтак є дійсними, направлениими на настання реальних наслідків.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що висновки акту перевірки, згідно з якими ДПУ «МДЦ «Артек» завищена сума податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий, березень, травень 2011 року у сумі 6463,00 грн. від постачальників ТОВ «Кєол Крим», ТОВ «Марадор», ТОВ «Лаватан», ТОВ «СФК «Промстройторг», який сформований на підставі нікчемних правочинів, не знайшли свого підтвердження. Відповідно, збільшення позивачеві суми грошового зобов'язання з ПДВ на 6463,00 гривень та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1,00 гривня є безпідставним.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Обставини щодо фактичності здійснення господарських операцій з отримання товарів, робіт, послуг від ТОВ «Кєол Крим», ТОВ «Марадор», ТОВ «Лаватан», ТОВ «СФК «Промстройторг», на які платник податку посилається як на підставу виникнення у нього права на включення нарахованого (сплаченого) ПДВ до податкового кредиту, відповідачем спростовані не були.

Щодо посилання представника позивача на анулювання реєстрації платника податку на додану вартість - постачальників позивача, то як зазначалося вище, анулювання реєстрації проведено після фактичного виконання господарських зобов'язань постачальниками та на час складання податкових накладних, постачальники позивача були платниками податку на додану вартість, отже мали право на виписку податкових накладних.

Відповідачем не наведено жодних доводів та не подано будь-яких доказів, які б могли свідчити про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди: безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій, постійне придбання позивачем товару у посередників, контрагенти яких систематично протиправно не сплачували ПДВ до бюджету або мали ознаки фіктивного підприємництва тощо.

Податковий орган також не подав жодних доказів на підтвердження того, що платник податку (позивач у справі) діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення названої операції з поставки товару було одержання позивачем податкової вигоди. Не зазначено відповідачем й інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність платника (позивача у справі).

На думку суду, чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (по ланцюгу), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту.

Звідси власне відсутність доказів сплати постачальниками позивача по ланцюгу ПДВ до бюджету не може слугувати достатньою підставою для зменшення податкового кредиту при відсутності обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника ПДВ.

До того ж, якщо контрагент по ланцюгу не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету чи не надав податкові декларації до податкового органу, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним відповідних сум ПДВ до податкового кредиту, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

На підставі викладеного суд прийшов до висновку, що у відповідача не було правових підстав для нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 6463,00 гривень, штрафних санкцій у розмірі 1,00 грн., нарахованих у зв'язку із виключенням цієї суми з податкового кредиту, який був сформований відповідно до податкових накладних у період їх фактичного отримання позивачем, отже податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим № 0034422301 від 22.12.2011 р. не відповідає основним принципам адміністративної процедури, а відтак є протиправними, що є наслідком його скасування.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання неправомірним податкового повідомлення-рішення № 0034422301 від 22.12.2011 р., а не про визнання його протиправними, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межі позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми законодавства суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Зазначена позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011 року № 2135/11/13-11.

Під час судового засідання, яке відбулось 25.04.2012 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено у повному обсязі 28.04.2012 року

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим № 0034422301 від 22.12.2011р.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства України "Міжнародний дитячий центр " Артек" 107,30 грн. судових витрат шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Тоскіна Г.Л.