Постанова № 24334746, 03.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-2074/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Волков А.С.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"03" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Наталюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «WМ-Україна»до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.01.2011 № 0000012300/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 2338707,50 грн., з яких: 1870966,00 грн. -за основним платежем; 467741,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 10.01.2011 № 0000022300/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 556356,25 грн., з яких: 445085,00 грн. -за основним платежем; 111271,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 17.03.2011 № 0000262300, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 307663,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 позов задоволено частково: визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області від 10.01.2011 № 0000012300/0 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «WМ-Україна»податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 2247740,25 грн., з яких: 1798192,25 грн. -за основним платежем; 449548,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області від 10.01.2011 № 0000022300/0, згідно з яким товариству з обмеженою відповідальністю «WМ-Україна»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 556356,25 грн., з яких: 445085,00 грн. -за основним платежем; 111271,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області від 17.03.2011 № 0000262300, згідно з яким товариству з обмеженою відповідальністю «WМ-Україна»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 307663,00 грн.; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору, та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового процесу, які з'явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

У грудні 2010 відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.09.2010 (акт перевірки від 24.12.2010 № 859/23-32430672).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем: підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4, пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток у періоді, який перевірявся, на загальну суму 1870966,00 грн., в тому числі по періодах: за І-й квартал 2009 -на суму 1158,00 грн.; за ІІ-й квартал 2009 -на суму 20528,00 грн.; за ІІІ-й квартал 2009 -на суму 651580,00 грн.; за ІV-й квартал 2009 -на суму 788684,00 грн.; за І-й квартал 2010 -на суму 409016,00 грн.; підпунктів 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 пункту 7.4., підпункту 7.5.1.пункту 7.5, підпункту 7.7.1 пункту 7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у періоді, який перевірявся, на загальну суму 307663,00 грн., в тому числі за червень 2010 -на суму 307663,00 грн., а також заниження податку на додану вартість на загальну суму 445085,00 грн., в тому числі по періодах: за жовтень 2009 -на суму 31824,00 грн.; за грудень 2009 -на суму 132558,00 грн.; за січень 2010 -на суму 59320,00 грн.; за лютий 2010 -на суму 33086,00 грн.; за березень 2010 -на суму 118598,00 грн.; за квітень 2010 -на суму 11914,00 грн.; за травень 2010 -на суму 54147,00 грн.; за червень 2010 - на суму 3638,00 грн.

Відповідачем при проведенні перевірки позивача виявлено факт неправомірного відображення в податковому обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів на суму 282297,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 70574,00 грн. Також виявлено факт невірного коригування позивачем показника податкової декларації «Інші доходи», до складу якого не було включено суму інших доходів від попереднього перевіреного податкового періоду у розмірі 4630,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 1158,00 грн.

Крім того, в акті перевірки відображено, що правочини, укладені між позивачем і товариством з обмеженою відповідальністю «С. Дж. Р. Груп»є нікчемними, оскільки вказані договори укладено проти волевиявлення уповноваженої особи підприємства контрагента.

Внаслідок здійснення операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «С. Дж. Р. Груп»позивач включив до складу валових витрат кошти на загальну суму 7192769,00 грн., що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на прибуток на суму 1798192,25 грн.

Виходячи з тверджень про нікчемність правочинів, укладених з товариством з обмеженою відповідальністю «С. Дж. Р. Груп», посадові особи податкового органу також дійшли висновку про неправомірне формування податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за загальну суму 445085,00 грн., а також завищення суми бюджетного відшкодування на суму 307663,00 грн.

На підставі акту перевірки позивача, відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення: від 10.01.2011 № 0000012300/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 2338707,50 грн., з яких: 1870966,00 грн. -за основним платежем; 467741,50 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 10.01.2011 № 0000022300/0, згідно з яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 556356,25 грн., з яких: 445085,00 грн. -за основним платежем; 111271,25 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями; від 10.01.2011 № 0000032300/0, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 307663,00 грн., а також застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 76915,75 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач оскаржив їх до Державної податкової адміністрації в Київській області, яка за результатами розгляду скарги прийняла рішення від 17.03.2011 № 633/10/25-017/29-316, яким залишила податкові повідомлення-рішення від 10.01.2011 № 0000012300/0 та від 10.01.2011 № 0000022300/0 без змін, а скаргу в цій частині, -без задоволення. Податкове повідомлення-рішення від 10.01.2011 № 0000032300/0 було скасовано в частині застосування штрафної (фінансової) санкції у сумі 76915,75 грн.

Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що відповідачем не надано суду належних та достатніх доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що ТОВ «С. Дж. Р. Груп» є фіктивним підприємством та угоди між ним і позивачем є нікчемними, первинні документи, що посвідчують угоди, також є недійсними, а тому спірні податкові повідомлення рішення прийняті ним правомірно.

Колегія суддів не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Між TOB Україна» та TOB «С.ДЖ.Р. Груп»укладено Договір № 3107-2008-01 на продаж будівельних матеріалів та обладнання (надалі товар), відповідно до якого TOB «WM-Україна»»в особі директора ОСОБА_3 є Покупець, та TOB «С.ДЖ.Р. Груп»в особі директора ОСОБА_4 є Постачальник. Згідно договору Постачальник зобов'язується поставити та передати товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар у власність та оплачувати його на умовах даного договору.

Між TOB Україна» та TOB «С.ДЖ.Р. Груп»укладено договір будівельного підряду № 3107-2008-0ЇМ на виконання монтажних робіт від 31.07.2008 p., відповідно до якого TOB Україна»»в особі директора ОСОБА_3 є Замовник, та TOB «С.ДЖ.Р. Груп»в особі директора ОСОБА_4 є Підрядником. Згідно договору Підрядник зобов'язується виконати монтажні роботи у строки передбачені в даному договорі, а Замовник зобов'язується прийняти й оплатити роботи, зазначені у специфікаціях, що додаються до даного договору і є його невід»ємними частинами. Відповідно до п. 1.1 вказаного Договору, Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе виконання робіт. Відповідно до п.7.1 підрядник після виконання етапів робіт пред'являє замовнику виконану роботу та передає замовнику акт приймання - передачі виконаних робіт.

Між TOB Україна» та TOB «С.ДЖ.Р. Груп»укладено Договір будівельного підряду № 3107-2008-0Ш на виконання монтажних робіт від 31.07.2008 p., відповідно до якого TOB Україна»»в особі директора ОСОБА_3 є Замовник, та TOB «С.ДЖ.Р. Груп»в особі директора ОСОБА_4 є Підрядником. Згідно договору Підрядник зобов»язується розробити проектну документацію стадія «П»та «РД». а Замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити роботи.

На виконання господарських операцій були виписані податкові накладні на загальну суму 8 631 303 грн. До складу податкового кредиту включено 1 087 996 грн.

Так, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції не було враховано, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених первинними документами.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Слід було також звернути увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому, приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема те, що згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Твердження суду першої інстанції про те, що відповідачем визнана товарність спірних договорів спростовуються матеріалами справи.

В свою чергу, згідно листа від 10.11.2010 за № 11531/7/26-31/7572 УПМ ДПА в Київській області в провадженні слідчого управління податкової міліції ДПА України знаходиться кримінальна справа №69-107, яка порушена відносно ОСОБА_5, ОСОБА_6., ОСОБА_7, ОСОБА_8 та інших осіб, причетних до заволодіння державними коштами в особливо великих розмірах, ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах та фіктивного підприємництва, за ознаками злочинів, передбачених ст. 191 ч. 5, ст. 212 ч. 3, ст.205 ч. 2 Кримінального кодексу України; проведеним слідством встановлено, що на території м. Києва діяла організована група осіб, яка з метою прикриття власної незаконної діяльності придбали та організували створення ряду фіктивних суб'єктів господарювання серед яких є підприємство: TOB «С. Дж. Р. Груп».

При проведенні аналізу руху грошових коштів вищевказаного підприємства та первинних бухгалтерських документів встановлено, що послугами щодо документального оформлення проведених господарських операцій користувалось TOB «WM-Україна»(код 32430672). Разом з листом від 10.11.2010 р. за № 11531/7/26-31/7572 УПМ ДПА в Київській області до ДПІ у Бородянському районі були надані копії вилучених у TOB «WM-Україна»(код 32430672) документів щодо розрахунків з TOB «С Дж Р Груп»(код 34981754) та висновок експертного дослідження підписів директора ОСОБА_4, згідно якого податкові накладні, договора, акти робіт та послуг та інші документи були оформлені від імені TOB «С. Дж. Р. Груп»в адресу покупця TOB «WM-Україна»підписані не ОСОБА_8, а іншою особою.

Крім того, в ході проведення заходів, спрямованих на викриття та руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань суб'єктів господарської діяльності Київської області оперативним управлінням УПМ ДПА в Київській області отримано пояснення громадянина ОСОБА_4, який пояснив, що взаємовідносин його підприємство із «WM-Україна»не мало, ніяких документів він особисто не підписував, робіт, товарів та послуг в адресу останнього не поставляв, податкові накладні не видавав.

Колегія суддів звертає увагу на те, що податкове зобов'язання з податку на прибуток, яке визначено позивачу податковим повідомленням - рішенням №0000012300/0 від 10.01.2011 в сумі 1 870 966.00 грн. має наступні чотири складові.

По-перше, при співставленні первинних бухгалтерських документів та поданої податкової звітності з податку на прибуток (4 квартали 2009 року та за 3 квартали 2009року) та податку на додану вартість за відповідні звітні періоди встановлено заниження TOB «WM-Україна»задекларованих доходів в сумі 4167грн. що призвело до порушення пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР від 22.05.97 зі змінами і доповненнями. Таким чином, у підприємства за перший квартал 2010 року виникли розбіжності між податковими зобов'язаннями з ПДВ та зобов'язаннями з податку на прибуток в розмірі 4167 грн. (стор. 7 акту перевірки). Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету становить 1042,00грн. (4167 х 25 %).

По-друге, TOB «WM-Україна»в порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№283/97-ВР від 22.05.97 зі змінами і доповненнями, неправомірно відображено в податковому обліку приріст балансової вартості запасів за 2 квартал 2009 року у сумі 82115 грн., за 3 квартал 2009 року у сумі 58220 гри., за 4 квартал 2009 року у сумі 99780 грн.. за 1 квартал 2010 року у сумі 42182 грн. Балансова вартість запасів на початок та кінець звітного періоду за даними бухгалтерського обліку не відповідає даним Додатку К1/1 «розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів»станом на 30.06.2009, на 30.09.2009, на 31.12.2009, на 31.03.2010. Перевірка правильності ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості запасів здійснена шляхом співставлення залишків запасів на кінець звітного періоду по paxункам: 201 «Сировина й матеріали», 203 «Паливо», 205 «Будівельні матеріали», 22 «Малоцінні та швидкозношувальні предмети», 281 «Товари на складі»(стор. 8 акту перевірки). Таким чином, перевіркою встановлено заниження задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 01.2 Декларацій «приріст балансової вартості запасів»всього у сумі 282297 грн., у тому числі за 2 квартал 2009 року у сумі 82115 грн., за 3 квартал 2009 року у сумі 58220 грн., за 4 квартал 2009 року у сумі 99780 грн., за 1 квартал 2010 року у сумі 42182 грн. Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету становить 70574,00грн.(282297 х 25 %).

По-третє, перевіркою відображеного позивачем показника за 4 квартали 2009 року та 3 квартали 2010 року встановлено заниження показників у рядку 01.6 Декларацій «Інші доходи»всього у сумі 4630 грн., у тому числі за 1 квартал 2009 року у сумі 4630 грн. TOB «WM-Україна»було відкориговано суму заниження, проте на порушення п.4.1.1 п.4.1 ст. Закону України №283/97-ВР не включено до складу розрахунку штрафної санкції та не відображено в поданій податковій декларації з податку на прибуток за відповідні звітні періоди (стор. 9 акту перевірки). Сума податку, що підлягає сплаті до бюджету становить 1158,00 грн. (4630 х 25 %).

По-четверте, перевіркою відображеного позивачем показника за 4 квартали 2009 року, та за 3 квартали 2010 року встановлено завищення задекларованих TOB «WM-Україна»показників у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11»у сумі 7192769 грн., у тому числі: за 3 квартал 2009 року в сумі 2548099 грн., за 4 квартал 2009 року в сумі 3054955 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 1589715 грн. Перевірка проводилась на підставі договорів купівлі - продажу товарів (робіт, послуг) з додатками до них, актів виконаних робіт (послуг), накладних на придбання товарів , банківських виписок, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, товаро-транспортних накладних, головної книги, оборотно-сальдових відомостей по бухгалтерським рахункам та картки рахунків: 631 «Розрахунки з постачальниками», оборотно-сальдової відомості по рахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті», і інших документів класу 6.

Таким чином, податкові накладні, виписані від імені TOB «С. Дж. Р. Груп»в адресу TOB «WM-Україна»підписані не уповноваженою особою на ведення бухгалтерського обліку (згідно висновку експертного дослідження підписів директора) та відповідно не дають права на включення сум ПДВ, сплачених у ціні товару та зазначених у таких накладних, до складу податкового кредиту та формування валових витрат TOB «WM-Україна».

Враховуючи вищезазначене, ДПІ у Бородянському районі під час проведення перевірки зроблено вірний висновок про порушення позивачем п.п.5.3.9 п.5.3. п.5.9 ст.5 Закону України № 334/97 та безпідставне формування валових витрат по операціях із придбання матеріалів для здійснення будівництва льодових палаців, ковзанок і арен «під ключ»для професійного та аматорського спорту, включаючи виконання проектних робіт, поставку обладнання, в результаті чого позивачем неправомірно завищено валові витрати, та як наслідок безпідставно занижено податкове зобов'язання по податку на прибуток, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 1798192,25 грн. (7192769 х 25 %).

Отже, за вказані порушення до позивача на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України правомірно було застосовано штрафну санкцію у розмірі 25 % та виставлено податкове повідомлення - рішення №№ 0000012300/0 від 10.01.2011, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 2 338 707,50 грн., з яких 1 870 966,00грн. (1042+1158+70574+1798192) - основний платіж, 467 741.50 коп. - штрафні санкції.

Податкове зобов'язання позивача з ПДВ вірно встановлено за порушення ним пп.7.2.1 п.7.2 ст.7., пп.7.2.3. п.7.2 ст.7, пп.7.2.6 п.7.2 ст.7, пп.7.4.4 п.7.4 ст.7, пп..7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», зі змінами та доповненнями, оскільки позивачем до складу податкового неправомірно включено податкові накладні виписані TOB «С. Дж. Р. Груп»на загальну суму 1087995 грн., в результаті чого ним завищено суму податкового кредиту на 1087995 грн., в т.ч. за: серпень 2009 року на суму 299037 грн., за вересень 2009 року на суму 210583 грн., за листопад 2009 року на суму 90380 грн., за грудень 2009 року на суму 170240 грн., за лютий 2010 року на суму 7798 грн., за березень 2010 року на суму 309957 грн.

Дане порушення підтверджується тим, що в результаті співставлення даних позивача, відображених ним в податкових деклараціях (вх. № 26781 від 19.11.09; № 31352 від 20.01.10; №3528 від 22.02.10; № 4605 від 19.03.10; № 8324 від 20.04.10; 10907 від 18.05.10; № 12330 від 21.06.10; № 15585 від 20.07.10) та даних перевірки первинних бухгалтерських документів встановлено відхилення суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, оскільки в дійсності сума, що підлягає сплаті до бюджету за 2009 рік становить 164382грн., за 2010 рік -280703 грн, а загальна сума податкового зобов'язання з податку на додану вартість становить 445085 грн.

Судом першої інстанції не було враховано, що наказом ДПА України від 30.05.1997 № 165, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037, із змінами і доповненнями, визначено порядок та процедуру заповнення податкових накладних, зокрема п. 2 передбачено, що податкова накладна виписується особою, яка веде облік результатів такої діяльності та відповідальна за утримання і внесення податку до бюджету.

Згідно пункту 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165 та зареєстрованого в Мінюсті України 23.06.1997 за № 233/2037 зі змінами та доповненнями податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою ніж особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі.

Отже, податкові накладні підписані начебто на виконання умов цих договорів ні тією особою, що зареєстрована платником ПДВ вважаються недійсними, а тому за вказані порушення до позивача на підставі п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу правомірно було застосовано штрафну санкцію у розмірі 25 % та виставлено податкове повідомлення - рішення №0000022300/0 від 10.01.2011, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 556356,25 грн.. з яких 445 085.00 грн. - основний платіж, 111 271,25 грн. - штрафні санкції.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно з поданою TOB «WM-Україна»до ДПІ у Бородянському районі податковою декларацією з ПДВ за червень 2010 року, розрахунком суми бюджетного відшкодування та довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) вбачається, що в результаті безпідставного завищення сум ПДВ позивачу правомірно виставлено податкове повідомлення-рішення №0000262300 від 17.03.2011, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 307663,00 коп.

В свою чергу, дійшовши висновку про часткове задоволення вимог апеляційної скарги колегія суддів виходить з того, що позивачем визнано факти порушень податкового законодавства, які призвели до заниження податкових зобов'язань на суму 72774,00 грн., а також правомірність застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій за ці порушення на суму 18193,50 грн., а тому в цій частині позову судом першої інстанції відмовлено. Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги апелянта про скасування податкового повідомлення-рішення від 10.01.2011 № 0000012300/0 в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 90967,50 грн., з яких: 72774,00 грн. -за основним платежем; 18193,50 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями, є безпідставними та не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач надав суду належні докази на підтвердження факту правомірності винесення оскаржуваних повідомлень-рішень, що не спростовано позивачем та рішенням суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вирішив частково скасувати її та ухвалити нове рішення, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 -скасувати в частині задоволення позовних вимог про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області від 10.01.2011 № 0000012300/0 в частині визначення товариству з обмеженою відповідальністю «WМ-Україна»податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у сумі 2247740,25 грн., з яких: 1798192,25 грн. -за основним платежем; 449548,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями; визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області від 10.01.2011 № 0000022300/0, згідно з яким товариству з обмеженою відповідальністю «WМ-Україна»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 556356,25 грн., з яких: 445085,00 грн. -за основним платежем; 111271,25 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями; визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області від 17.03.2011 № 0000262300, згідно з яким товариству з обмеженою відповідальністю «WМ-Україна»зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 307663,00 грн. та ухвалити в цій частині нову постанову, якою у задоволенні даних позовних вимог відмовити.

В іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.09.2011 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.

Повний текст постанови виготовлено 09.04.2012.