Рішення № 2433277, 25.11.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.11.08 р. Справа № 6/196

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Настич Л.Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Феникс-Сталь” м.Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Нікон” м.Маріуполь, Донецької області

третьої особи _______________

про стягнення 55 497грн. 97коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача – Садовнікова Н.О. - представник по довіреності від 17.12.2007р.

від відповідача – не з”явився

від третьої особи –

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Феникс-Сталь” м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Нікон” м.Маріуполь, Донецької області основного боргу за поставлений товар у сумі 47 494грн. 98коп., пені у сумі 5 152грн. 88коп., 3% річних у сумі 644грн. 11коп., інфляційних у сумі 2206грн. відповідно договору поставки №123/07 від 26.10.2007р. (Усього 55 497грн. 97коп.).

Справа слуханням відкладалася, у зв”язку з неявкою відповідача у судове засідання та непредставленням ним витребуваних судом документів.

Відповідач у засідання суду не з”явився, відзив на позовну заяву не надав. Ухвала про порушення справи від 24.10.2008р. була направлена відповідачу 27.10.2008р. рекомендованим листом з повідомленням, ухвала про відкладення розгляду справи від 10.11.2008р. була направлена відповідачу 11.11.2008р. рекомендованим листом з повідомленням за адресою вказаною у позові, договорі поставки №123/07 від 26.10.2007р. та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №14/4-20/1987 від 30.10.2008р. Поштові конверти з повідомленнями про вручення рекомендованих листів відповідачу були повернуті з поштового відділення з відміткою, що за зазначеною адресою організація не знаходиться. Суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи відповідно діючого законодавства, але вимог суду не виконав, про причину неявки суду не повідомив. Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши представника позивача, суд –

в с т а н о в и в :

26 жовтня 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Феникс-Сталь” м.Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю “М-Нікон” м.Маріуполь, Донецької області був укладений договір поставки №123/07, згідно умов якого позивач (Постачальник) взяв на себе зобов”язання поставити відповідачу продукцію (товар) в асортименті, кількості, одиницях виміру та за ціною, зазначених у погоджених сторонами специфікаціях, які є невід’ємною частиною до даного договору, а відповідач зобов”язався прийняти та своєчасно оплатити його вартість на умовах даного договору.

Специфікаціями №6, №7 до договору поставки №123/07 від 26.10.2007р. сторони визначили найменування, кількість, ціну та умови поставки товару(EXW зі складу постачальника автомобільним транспортом за рахунок покупця)

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов’язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору, по видатковій накладній №150408 від 15.04.2008р., №100402 від 10.04.2008р. згідно довіреностей серії ЯИЗ№286149 здійснив поставку товару (сталі оцинкованої з полімерним покриттям RAL3005* у кількості 3 950т, сталі оцинкованої ХП 0,47*1250 у кількості 5 250т.) у адресу відповідача на загальну суму 85 694грн. 98коп. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткові накладні, довіреності по якій відповідач одержав товар, акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2008р. по 31.08.2008р. підписаний уповноваженими особами обох підприємств та скріплений печатками, і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Нікон” м.Маріуполь, Донецької області.

Пунктами 6.1,6.2 договору поставки №123/07 від 26.10.2007р. сторони перебачили, що оплата товару здійснюється на підставі виставленого рахунка. Платежі за даним договором здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування коштів відповідачем на поточний рахунок позивача на умовах, зазначених у погоджених сторонами специфікаціях, які є його невід’ємною частиною.

Відповідно специфікації №6 до договору поставки №123/07 від 26.10.2007р. оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем у розмірі 20% передплати за кожну партію товару, 80% з відстроченням платежу до 23.04.2008р.

Згідно специфікації №7 до договору поставки №123/07 від 26.10.2007р. оплата за поставлений товар здійснюється відповідачем у розмірі 100% оплати з відстроченням платежу до 29.04.2008р.

Позивач у довідці вих.№118 від 19.11.2008р. зазначив, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Феникс-Сталь” м.Дніпропетровськ не має жодних інших договорів з Товариством з обмеженою відповідальністю “М-Нікон” м.Маріуполь, Донецької області окрім договору поставки №123/07 від 26.10.2007р.

Крім того, позивач наполягає на тому, що відповідачу були надані рахунки-фактури №150403 від 15.04.2003р., №090401 від 09.04.2008р., про що свідчить часткове погашення заборгованості відповідачем, а також здійснення ним передоплати за поставлений товар. Суд вважає, що позивачем були надані відповідачу рахунки-фактури, для сплати поставленого товару, про що свідчать виписки з ОД „Райфайзен Банк Аваль” з яких вбачається, що платник (ТОВ „М-Никон”) здійснював часткову сплату боргу згідно вище вказаного рахунку-фактури. Але відповідач свої зобов”язання за договором частково виконав, в результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Нікон” м.Маріуполь, Донецької області перед позивачем виник борг за поставлений товар у сумі 47 494грн. 98коп., який до теперішнього часу ним не погашений.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. (ст.525 ЦК України).

Однак, відповідач всупереч вимогам ст.526 ЦК України свої зобов’язання по оплаті поставленого товару своєчасно не виконав.

Пунктом 7.3 укладеного договору сторони передбачили, що у випадку порушення терміну оплати відповідач на вимогу постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми, а також штрафну неустойку у вигляді пені, нараховану за кожен день прострочення на суму неоплаченого в строк товару. Загальна сума штрафної неустойки не може перевищувати загальної суми партії товару.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання. Оскільки відповідач порушив умови договору поставки №123/07 від 26.10.2007р. і своєчасно не розрахувався за товар, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення пені у сумі 5 152грн. 88коп. обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями в розумінні цього Кодексу є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф), яку учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення їм прав здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у сумі 644грн. 11коп. та інфляційні у сумі 2206грн., які також підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар у сумі 47 494грн. 98коп. не сплачений, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 525, 526, 546, 549, 625 ЦК України, ч.1 ст.230 ГК України, ст.ст.33,43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Феникс-Сталь” м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Нікон” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 55 497грн. 97коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “М-Нікон” (87518 м.Маріуполь, Донецької області, Жовтневий район, вул.Громової,63, п/р260022013148893 в ЗАТ „ОТП Банк” м.Донецьк, МФО 335775, ЄДРПОУ 32457626, св-во.ПДВ№100070093, ІПН 324576205843) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торговий дім Феникс-Сталь” (юрид.адр.:49000 м.Дніпропетровськ, вул.Пастера,4; для листування:49000 м.Дніпропетровськ, пл.Жовтнева,9а,п/р №26001204821100 в ДОД ВАТ „Райфайзен Банк Аваль”, МФО 305653, св-во.ПДВ №100054799, ЄДРПОУ 33858330) борг за поставлений товар у сумі 47 494грн. 98коп., пеню у сумі 5 152грн. 88коп., 3% річних у сумі 644грн. 11коп., інфляційні у сумі 2206грн., витрати по сплаті держмита у сумі 554грн. 97коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

Рішення було оголошено у судовому засіданні 25.11.2008р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя