Ухвала суду № 24331036, 03.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7663/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Щавінський В.Р.

Суддя-доповідач: Пилипенко О.Є.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Пилипенко О.Є.

суддів - Глущенко Я.Б. та Шелест С.Б.,

при секретарі - Гончар Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Підприємства з іноземною інвестицією "Об'єднана зернова компанія" до Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні 2010 року позивач -Підприємство з іноземною інвестицією "Об'єднана зернова компанія", звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області про скасування податкових повідомлень - рішень, в якому просив визнати нечинним податкові повідомлення -рішення від 20.08.2010 року № 0018631502/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість на суму 2278,00 грн. та від 27.08.2010 року № 0019721502/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 96,00 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог підприємству з іноземною інвестицією "Об'єднана зернова компанія" в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилався на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року -без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

У відповідності до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що єдиною підставою для не включення понесених витрат суб'єктом господарювання до складу податкового кредиту, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»є відсутність належним чином оформлених податкових накладних чи митних декларацій, а у разі імпорту робіт (послуг) -актів прийняття робіт (послуг) чи банківських документів, які засвідчують перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено колегією суддів, Відділом адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Києво -Святошинському районі Київської області на підставі п.1 ст. 11 Закону України від 04.12.1990 р. «Про державну податкову службу», відповідно до вимог п.п. 7.7.5 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку звітної декларації з податку на додану вартість, поданої за червень місяць 2010 року позивачем, відповідно до якої заявлено 2278,00 грн. бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів.

На підставі перевірки посадовими особами відповідача було складено Акт перевірки № 474/1502/24376520 від 06.08.2010 року, яким встановлено наступні порушення: п.п.7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»чим завищено суму податкового кредиту у травні 2010 року у розмірі 1369,50 грн.; п.п.7.4.5 ст. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чим завищено суму податкового кредиту за червень 2010 року на суму 3057,00 грн. та п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»чим завищено суму заявленого бюджетного відшкодування з ПДВ зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за червень 2010 року на суму 1369,50 грн. та за червень місяць у розмірі 3057,00 грн., чим завищено суму ПДВ, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду червня місяця 2010 року на 79,00 грн.

Підставою для висновку контролюючого органу про порушення позивачем норм Закону України «Про податок на додану вартість»стало включення позивачем до складу податкового кредиту за червень 2010 року 3057,00 гривень, які були підтверджені податковими накладними, виписаними в іншому податковому періоді ані ж той, в якому було включено 3057 грн. до складу податкового кредиту. На думку відповідача, документальним підтвердженням у покупця - платника податку на додану вартість при включенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість на підставі податкової накладної, отриманої в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, є документ, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, а саме лист з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля (за умови дотримання інших вимог Закону щодо формування податкового кредиту). Також, відповідачем зроблений висновок, що придбане позивачем паливо, не використовувалось для здійснення безпосередньо господарської діяльності Підприємства з іноземною інвестицією "Об'єднана зернова компанія", а тому витрати, на придбання пального, не можуть бути включеними до складу податкового кредиту.

На підставі вищевказаного Акту перевірки Державною податковою інспекцією у Києво -Святошинському районі Київської області було винесено податкові повідомлення -рішення № форми «В1»№ 0018631502/0 від 20.08.2010 року на зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 2278,00 грн. та повідомлення -рішення форми «Р»№ 0019721502/0 від 27.08.2010 року на загальну суму 96,00 грн.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктами 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, які не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а у разі імпорту робіт (послуг) -актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Як було встановлено в суді першої інстанції, Підприємство з іноземною інвестицією «Об'єднана Зернова Компанія»отримано від свого контрагента ТОВ «Чайка.ком»послуги по доступу до мережі «Інтернет»на загальну суму 18342,04 грн. в т.ч. ПДВ - 3057,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №ЧВ-042801 від 28.4.2010 р., податковою накладною № ЧН-042701 від 27.04.2010 р. та рахунком № ЧР-041901 від 19.04.2010 р.

Окрім того, позивачем, в процесі своєї господарської діяльності було придбано паливо у ТОВ «Клокарта»на загальну суму 4095,50 грн., (в т.ч. ПДВ -682,00 грн.), що підтверджується видатковою накладною № ЦБКК -0007951 від 13.05.2010 року та податковою накладною № 1324/5 від 12.05.2010 року та ТОВ «Континент Нафто Трейд»на загальну суму 4125,00 грн. (в т.ч. ПДВ -687,50 грн.), що підтверджується видатковою накладною № 3537 від 13.05.2010 року та податковою накладною № 7735 від 12.05.2010 року.

Згідно з п.п. 7.4.1. п. 7.4. ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Як зазначалось раніше, ч.1 п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що єдиною підставою для формування сум податкового кредиту є наявність у платника податку належним чином оформленої податкової накладної, окрім того для набуття платником податку права на податковий кредит та включення до останнього сум сплачених ним податку на додану вартість на підставі податкових накладних, отриманих в інших податкових періодах, ніж дата їх виписки, вказані вище норми Закону «Про податок на додану вартість»жодним чином не передбачають обов'язкової наявності в платника податку документу, який підтверджує надходження такої податкової накладної від продавця, зокрема, листа з рекомендованим повідомленням про вручення із зазначенням на ньому відбитку календарного штемпеля.

Також варто зазначити, що при перевірці позивача, посадовими особами Державної податкової інспекції у Києво -Святошинському районі Київської області не було претензій щодо оформлення податкових накладних позивача та як було встановлено у суді першої інстанції, відповідачем не ставиться під сумнів факт отримання позивачем послуг від ТОВ «Чайка.ком»та факт оплати вказаних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 62 Господарського кодексу України підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Згідно з положеннями Статуту Підприємства з іноземною інвестицією «Об'єднана Зернова Компанія», останнє під час здійснення своєї господарської діяльності має право придбавати будь-яке рухоме та нерухоме майно, в тому числі і пальне, в інших суб'єктів господарювання.

Судом першої інстанції встановлено, що Підприємство з іноземною інвестицією «Об'єднана Зернова Компанія»має у своїй власності два автомобіля, а саме: марки «Lexus»моделі LS 460 L, чорного кольору, реєстраційний № НОМЕР_1, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САА № 164517 та марки «Lanos», моделі ТР69У, сірого кольору, реєстраційний № НОМЕР_2, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії САА № 164520.

З метою здійснення заправки вказаних автомобілів, позивачем придбало паливо у ТОВ «Клокарта»та ТОВ «Континент Нафто Трейд»на вказану суму, що підтверджується відповідними прибутковими та видатковими накладними, що, відповідно до ст.ст. 62, 66, 67 ГК України, а також відповідних положень Статуту Підприємства з іноземною інвестицією «Об'єднана Зернова Компанія»дає можливість стверджувати про використання останнім даного палива саме в своїй господарській діяльності.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року -без змін.

Керуючись ст. ст. 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 01 серпня 2011 року -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Пилипенко О.Є.

Судді: Глущенко Я.Б.

Шелест С.Б.