Вирок № 24329051, 14.02.2012, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/152/2012

В И Р О К

іменем України

"14" лютого 2012 р.Дніпровський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Метелешко О.В.

при секретарі Бєрдєннікові І.Ю.

за участю прокурора Григоренко Л.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з середньо спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 321 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, 07 листопада 2011 року, приблизно о 15 годині 00 хвилин, перебуваючи неподалік станції метро «Либідська»в м. Києві, вирішив придбати для власного вживання та частково з метою збуту сильнодіючі лікарські засоби - димедрол та зопіклон, для чого зайшов до приміщення аптеки, розташованої неподалік станції метро «Либідська» в м. Києві, та придбав у невстановленої досудовим слідством особи за 120 гривень 5 таблеток сильнодіючого лікарського засобу димедролу й 5 таблеток сильнодіючого лікарського засобу зопіклону. Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на незаконне зберігання сильнодіючих лікарських засобів, ОСОБА_1 поклав придбані ним таблетки до правої кишені куртки, в яку був одягнений, та став незаконно зберігати при собі, для власного вживання та частково з метою збуту.

Після чого, ОСОБА_1, незаконно зберігаючи при собі 5 таблеток сильнодіючого лікарського засобу димедролу та 5 таблеток сильнодіючого лікарського засобу зопіклону, громадським транспортом, поїхав до пр-ту Ватутіна в м. Києві, тим самим вчинив незаконне перевезення сильнодіючих лікарських засобів -димедролу та зопіклону. У цей же день, а саме 07 листопада 2011 року, приблизно о 17 годині 00 хвилин, перебуваючи біля будинку № 2 по пр-ту Ватутіна в м. Києві, ОСОБА_1 збув ОСОБА_2 одну таблетку сильнодіючого лікарського засобу димедролу та одну таблетку сильнодіючого лікарського засобу зопіклону.

09 листопада 2011 року, приблизно о 15 годині 10 хвилин, біля будинку № 7-А по вул. Вершигори в м. Києві, працівниками міліції був затриманий ОСОБА_2, в якого при проведенні поверхневого огляду, у присутності двох понятих, було виявлено та вилучено з правої кишені куртки чорного кольору одну таблетку сильнодіючого лікарського засобу -димедролу, масою 0,10 г та одну таблетку сильнодіючого лікарського засобу - зопіклону, масою 0,0075 г, які він придбав 07 листопада 2011 року в ОСОБА_1 та зберігав для власного вживання без мети подальшого збуту.

Дифенгідрамін (димедрол), зопіклон, згідно наказу Міністерства охорони здоров'я України № 490 від 17.08.2007 року «Про затвердження Переліків отруйних та сильнодіючих лікарських засобів», є сильнодіючими лікарськими засобами.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе за ч. 1 ст. 321 КК України визнав в повному обсязі, дав покази про обставини скоєння злочину, викладені в установочній частині вироку, щиро каявся в скоєному.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, обмеживши в судовому засіданні за згодою учасників процесу обсяг дослідження доказів допитом підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, роз'яснивши при цьому учасникам процесу, що в такому випадку, вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Аналізуючи наведене, суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у тому, що він своїми умисними діями вчинив незаконне придбання, зберігання, перевезення з метою збуту та збут сильнодіючих лікарських засобів і тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за ч. 1 ст. 321 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудному ОСОБА_1 виду й міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, конкретні обставини справи, дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебуває (а.с. 86-87), за місцем проживання скарг та нарікань від сусідів, а також мешканців будинку не надходило (а.с. 90), не працюючого, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України (а.с. 81-82).

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає пом'якшуючими обставинами повне визнання вини підсудного у вчиненому злочині.

Обставин, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі, але з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без відбуття покарання, вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на підсудного обов'язки, визначені п. п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Питання про речові докази вирішити, відповідно до ст. 81 КПК України.

Судові витрати вирішити, згідно зі ст. 93 КПК України.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 321 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов'язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - підписку про невиїзд.

Цивільний позов у справі не заявлявся.

Речові докази у справі відсутні, а саме: поліетиленовий пакет, всередині якого знаходиться сильнодіючий лікарський засіб димедрол, масою 0,085 г та сильнодіючий лікарський засіб -запіклон, масою 0,0071 г, що були вилучені 09.11.2011 року біля будинку № 7-А по вул. Вершигори в м. Києві у ОСОБА_2, та які останньому збув ОСОБА_1, що передано на зберігання до камери схову Дніпровського РУ ГУМВС України в м. Києві -знищити (а.с. 17-19).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при Головному управлінні МВС України в м. Києві (отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві ГУДКУ у Київській області р/р 31253272210699 код ЗКПО 25575285, МФО 821018, призначення платежу -за послуги експерта 11022) -632 грн. 88 коп. (а.с. 12-14).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя