Рішення № 24328077, 14.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" травня 2012 р. Справа № 13/079-12

За позовом Прокурора м. Б. Церква Київської області в інтересах держави в особі:

Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради, м. Б. Церква

до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Б. Церква

про стягнення 23804,55 грн.

Суддя С.Ю. Наріжний

Представники:

прокурор: Лугін А.Ю. - посвідчення;

від позивача: ОСОБА_2 -довіреність;

від відповідача: ОСОБА_3 - довіреність;

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Прокурора м. Б. Церква Київської області в інтересах держави в особі Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (далі -позивач) до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення 23804,55 грн., з яких 20610 грн. заборгованість, 3194,55 грн. пеня.

Позовні вимоги ґрунтуються на умовах типового договору № 211 про пайову участь забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста від 19.09.2007 р., укладеного між позивачем та відповідачем, що належним чином не виконується відповідачем, в частині сплати одноразового внеску.

Представник відповідача 14.05.2012 р. надав суду відзив на позов згідно якого вважає умови договору № 211 про пайову участь забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста від 19.09.2007 виконаними в повному обсязі, а позовні вимоги Прокурора м. Біла Церква Київської області в інтересах держави в особі виконавчого комітету Білоцерківської міської ради м. Біла Церква надуманими та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

19.09.2007 року між Виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір № 211 про пайову участь забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста від 19.09.2007 року (далі - договір), відповідно до умов п. 1.1. якого відповідач приймає пайову участь у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, що являє собою одноразовий внесок, який інвестор сплачує до бюджету міста при будівництві спеціалізованого магазину по продажу дитячого харчування з улаштуванням навісу очікування громадського транспорту по зупинці «Дитяча лікарня»по АДРЕСА_2.

Відповідно до п. 4.1. Договору, з метою забезпечення розвитку соціально-економічної інфраструктури міста у відповідності до частини п'ятої статті 27 Закону України «Про планування і забудову територій»та Постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2007 року № 40 вартість одноразового пайового внеску становить 41,210 грн. (із розрахунку 10 % пайового внеску від вартості будівництва в сумі 412,064 тис. грн.).

Відповідачем 17.06.2009 року на рахунок цільового фонду Білоцерківської міської ради були перераховані грошові кошти в сумі 20600,00 грн.

Згідно п. 4.2. договору відповідач зобов'язувався перерахувати 50% пайового внеску 20605 грн. до початку будівництва, решту суми - 20605 грн. - на протязі будівництва об'єкта, але не пізніше чим за три місяці до введення в експлуатацію.

Інспекцією ДАБК у Київській області 11.11.2010 р. ФОП ОСОБА_1 видано Сертифікат № 00001355 про відповідність закінченого будівництвом об'єкта. Будівництво спеціалізованого магазину по продажу дитячого харчування з улаштуванням навісу очікування громадського транспорту зупинки «Дитяча лікарня»(нове будівництво) за адресою АДРЕСА_2, загальна площа 222,4 кв. м. відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації.

Як встановлено судом станом на день розряду справи відповідачем сплачено 20600,00 грн.

В порушення умов договору решту суми пайового внеску відповідачем на виконання договору не сплачено, в зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 20610 грн.

Заперечення відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, що в березні 2011 року на вимогу уповноважених представників позивача за рахунок грошових коштів відповідача метою прийняття пайової участі в створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Біла Церква було зроблено ямковий ремонт під'їзних шляхів по вул. Шевченка та вул. Короленка, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт на загальну суму 6000,00 грн., а у вересні 2011 року на вимогу уповноважених представників позивача за рахунок коштів грошових коштів відповідача з метою прийняття пайової участі в створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста Біла Церква було виконано роботи по влаштуванню твердого покриття тротуару вулиці Шевченка в районі дитячої лікарні на загальну суму 19000,00 грн. не приймаються судом до уваги оскільки не підтверджуються належними доказами так як акти виконаних робіт свідчать лише про те, що відповідач оплатив виконані роботи, але не свідчать про те, що саме позивач був замовником виконаних робіт на виконання умов договору укладеного між сторонами.

Рішенням 31 сесії міської ради V скликання від 23.12.05 №393 «Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Біла Церква»відділу капітального будівництва доручено здійснювати заходи щодо залучення інвестицій в економіку міста Біла Церква та підготовку розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Біла Церква, тому відділ капітального будівництва Білоцерківської міської ради неодноразово направляв листи відповідачу (№ 80 від 16.03.11, № 120 від 14.04.11, № 208 від 10.08.11) з проханням розрахуватися в найкоротший термін та проінформувати позивача про сплату пайового внеску.

Відповідач вимоги позивача залишив без відповіді та задоволення.

Таким чином, на день розгляду справи основний борг, який підлягає стягненню з відповідача становить 20610 грн.

Позивач зазначає, що оскільки в порушення умов договору відповідач не сплатив пайовий внесок, то на підставі Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" з відповідача підлягає стягненню 3194,55 грн. пені.

Зазначена вимога не підлягає задоволенню з огляду на наведене.

Позивач вважає, що розмір санкцій необхідно встановити відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", яка визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Відповідно до ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Оскільки з матеріалів справи не вбачається, що між позивачем та відповідачем вчинений письмовий правочин щодо відповідальності останнього за невиконання грошового зобов'язання у вигляді пені, а будь-яких інших доказів на підтвердження зазначених обставин позивач не навів, суд вважає, що вимоги про стягнення пені на підставі Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

В силу ст.121 Конституції України, на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Так, відповідно до ст.361 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Однією з форм представництва, що визначено ч.3 вказаної норми, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб. При цьому, відповідно до ч.5 ст.361 Закону, прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Враховуючи той факт, що несплата відповідачем коштів позивачу завдає шкоди інтересам держави, оскільки у зв'язку з невиконанням умов вищевказаного договору «Про пайову участь забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста»до місцевого бюджету не надходять кошти, які використовуються на розвиток соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста, і порушують права і інтереси як територіальної громади м. Біла Церква, так і держави в цілому, а тому позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню частково в сумі основного боргу.

Витрати за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь Виконавчого комітету Білоцерківської міської ради (Київська обл., м. Б. Церква, вул. Я. Мудрого, 15; код 04055009) 20610 (двадцять тисяч шістсот десять) грн. основного боргу.

3. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) в доход державного бюджету України 1393 (одну тисячу триста дев'яносто три) грн. 51 коп. судового збору.

4. В частині стягнення 3194,55 грн. пені відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.Ю. Наріжний

Дата виготовлення та підписання рішення 21.05.2012 р.