Рішення № 24327944, 21.05.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" травня 2012 р. Справа № 1/4-02

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Київоблгаз", м.Боярка

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська", с.Михайлівка-Рубежівка, Києво-Святошинський р-н

про стягнення 7 257,01 грн.

за участю представників:

позивач: ОСОБА_1 -предст., дов. № 1-270 від 26.12.2011 р.;

відповідач: ОСОБА_2 -предст., дов. від 25.01.12 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №1/4-02 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню і газифікації "Київоблгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" про стягнення 7 257,01 грн. заборгованості за надані послуги з транспортування природного газу, які складаються з 6 109, 47 грн. заборгованості та 1 147, 54 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.12.2001р. було порушено провадження у даній справі та призначено до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2002 р. було зупинено провадженні у даній справі до розгляду пов'язаної справи № 227/3Б-98 про банкрутство Агрофірми "Рубежівська" (ТОВ "Агрофірма "Рубежівська").

Ухвалою господарського суду Київської суду від 20.04.2012 р. у справі № 1/4-02 було поновлено провадження та призначено до розгляду на 07.05.2012 р.

Ухвалою господарського суду від 20.04.2012р., в порядку статті 25 ГПК України, було залучено до участі у справі правонаступника позивача - Публічне акціонерне товариство по газопостачанню і газифікації "Київоблгаз" та правонаступника відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська".

В судове засідання 07.05.2012 р. відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника, однак, подав через канцелярію суду відзив, яким заперечив проти задоволення позову (вх. № 7356).

В поданому відзиві відповідач зазначає про те, що в межах розгляду пов'язаної справи № 227/3Б-98 про банкрутство Агрофірми "Рубежівська" позивача не було включено до числа кредиторів, а тому просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги з підстав заявлених у позові.

Ухвалою господарського суду Київської суду від 07.05.2012 р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи було відкладено на 21.05.2012 р.

В судовому засіданні 21.05.2012 р. представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи та надання часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, повноважний представник відповідача -ОСОБА_2, 04.05.2012р. ознайомлювалась з матеріалами справи та зробила їх фотокопії, про що свідчить її власноручний підпис на клопотанні від 27.04.2012р. та на підставі чого було подано відзив. Враховуючи те, що додаткових доказів по справі від сторін не надходило, клопотання відповідача про повторне відкладення розгляду справи з тих же підстав є необґрунтованим та лише призводить до затягування розгляду справи, у зв'язку з чим залишається судом без задоволення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши всі наявні докази, заслухавши присутніх в судовому засіданні представників сторін, суд,

ВСТАНОВИВ:

04.01.1999 р. між ДК «Укртансгаз»НАК «Нафтогаз України», що здійснює транспортування природного газу мережами високого тиску (Трансгаз), з однієї сторони, ВАТ по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз", що здійснює транспортування природного газу мережами середнього та низького тиску (Облгаз), з другої сторони, та КСТ Агрофірмою "Рубежівська" (споживач), з третьої сторони, було укладено договір № 12-169/99 на транспортування природного газу (договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язувався транспортувати відповідачу природний газ від газорозподільних станцій газопроводами середнього і низького тиску.

На виконання умов договору, позивачем було протранспортовано відповідачу природній газ в період з 01.01.1999 р. по 31.03.1999 р. в об'ємі 270 809 мі на загальну суму 6 109, 47 грн., що підтверджується відповідними актами прийому і передачі (копії в матеріалах справи).

Однак, за словами позивача, в порушення умов договору, відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання в частині оплати послуг за транспортування природного газу в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на день розгляду справи, за відповідачем рахується заборгованість 6 109, 47 грн.

Водночас, як встановлено судом, ухвалою господарського суду Київської області від 15.09.1998 р. було порушено провадження у справі № 227/3Б-98 за заявою СП АТ "Украгробізнес" до КСТ Агрофірми "Рубежівська" про банкрутство.

На підставі ст.ст. 13-16 ЗУ «Про банкрутство»господарським судом Київської області від 25.08.1999 р. у справі № 227/3Б-98 винесено постанову та визнано Агрофірму "Рубежівська" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Згідно ухвали господарського суду Київської області від 02.08.2001р., провадження у справі № 227/3Б-98 здійснено перехід на ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Ухвалою господарського суду Київської області від 03.12.2001 р. заяву ВАТ "Київоблгаз" про визнання його кредитором, в межах справи № 227/3Б-98 про банкрутство Агрофірми "Рубежівська", було повернуто без розгляду в порядку ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що заявником не надано доказів сплати державного мита, доказів надсилання копії заяви іншій стороні, а також було пропущено місячний строк для звернення з заявою про визнання кредитором.

Ухвалою господарського суду Київської області від 14.04.2004 р. у справі №227/3Б-98 затверджено мирову угоду від 19.03.2004 р., укладену між арбітражним керуючим Шкарабієм М.П. (ліцензія НОМЕР_1 від 26.11 2001 р., видана Міністерством економіки та з питань європейської інтеграції України) та кредиторами четвертої черги -СГК «Рубежівський»с. М.-Рубежівка Києво - Святошинського району та МПП «Славутич»м. Бориспіль, провадження у справі припинено.

Відповідно до п. 6 статті 14 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», вимоги кредиторів, визнані боржником або господарським судом, включаються розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Приписами статті 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Зокрема, у відповідності до положень ст. 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 6 109, 47 грн. заборгованості за надані послуги транспортування природного газу, які не були розглянуті в межах справи про банкрутство є поточними вимогами, оскільки виникли на підставі договору № 12-169/99 від 04.01.1999 р. після порушення справи про банкрутство (15.09.1998 р.).

Чинним законодавством не встановлена заборона щодо прийняття судом позовної заяви до боржника, щодо якого вже порушено справу про банкрутство, а також стосовно вирішення спору за цим позовом по суті (п. 54 Постанови Пленуму Верховного суду України „Про судову практику в справах про банкрутство" № 15 від 18.12.2009р.).

Згідно п. 8.6 рекомендацій Президій Вищого господарського суду України від 04.06.2004р. № 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суддя, який розглядає справу про банкрутство, відмовляє у прийнятті заяв поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов'язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, оскільки спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження. Така відмова не позбавляє кредитора права звернутися з позовною заявою до боржника у загальному порядку.

Відповідно до п.6.2. договору, оплата послуг з транспортування газу по газових мережах Облгазу здійснюється споживачем на підставі актів виконаних робіт та тарифу, що зазначений у п.5.2. договору, грошовими коштами шляхом перерахунків на рахунок Облгазу вартості послуг, що були надані Облгазом у звітному місяці. Попередня оплата здійснюється в розмірі 70 % вартості запланованих в поточному місяці транспортних послуг. Остаточний рахунок здійснюється до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що тариф на транспортування 1000 мі газу по газотранспортній системі транс газу установлюється в розмірі 18, 57 грн., крім того ПДВ 3, 71 грн., всього 22,28 грн.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що тариф на транспортування 1000 мі газу по газових мережах Облгазу встановлюється в розмірі 16, 43 грн., крім того, ПДВ 3,29 грн., всього в розмірі 19,72 грн.

Разом з тим, відповідно до п.5.3. договору, тариф на транспортування газу може змінюватись відповідними відомствами України та приймається сторонами до виконання.

Так, наказом ДП «Укртрансгазу»№ 48 від 17.02.1999 р., який введено в дію з 01.01.1999 р., був встановлений тариф на транспортування природного газу в розмірі 22,56 грн. за 1000 мі газу.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Згідно п. 11.1 договору від 04.01.1999р., даний договір набирає чинності з 01 січня 1999 року і діє в частині транспортування газу по 31 грудня 1999 року, а в частині проведення розрахунків за послуги -до їх повного здійснення.

Враховуючи те, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору та зобов'язання по якому в повному обсязі не виконані, а тому є такими, що продовжують існувати на даний час, а також те, що позивач звернувся до суду за захистом свої прав та охоронюваних законом інтересів 17.12.2001р., а Цивільний кодекс України набрав чинності з 01.01.2004р., господарський суд керуючись п.4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України до спірних правовідносин застосовує положення Цивільного кодексу України.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Суд, здійснивши перерахунок заборгованості, встановив, що заявлена позивачем до стягнення сума боргу за надані послуги транспортування природного газу в розмірі 6 109, 47 грн. підлягає частковому задоволенню в розмірі 6 109, 44 грн. (22,56 грн.*270809м3).

Крім суми основної заборгованості, позивач, посилаючись на п. 7.2. договору, просить стягнути з відповідача 1 147,54 грн. пені.

Відповідно до п.7.2.договору, за несвоєчасну оплату послу, наданих Трансгазом та Облгазом з транспортування газу, в термін, зазначений в п.6.1. та п.6.2. договору, споживач сплачує на користь Трансгазу та Облгазу, крім суми основної заборгованості, пеню за кожен день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, що діяла в період, за який сплачується пеня, а також відшкодовує понесені Трансгазом та Облгазом збитки.

Як вбачається з п.п.6.1, 6.2 договору, остаточний розрахунок здійснюється до 10 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до п. 10 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, правила Цивільного кодексу України про відповідальність за порушення договору застосовуються в тих випадках, коли відповідні порушення були допущені після набрання чинності цим Кодексом, крім випадків, коли в договорах, укладених до 1 січня 2004 року, була встановлена інша відповідальність за такі порушення. Враховуючи викладене, щодо стягнення пені судом застосовуються положення ЦК УРСР.

Згідно приписів ст. 179 ЦК УРСР неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.

Відповідно до ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»(в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розмір пені, передбачений статтями 1 та 2 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом було встановлено, що зобов'язання по акту за січень 1999р. мали бути виконані до 10 числа включно, а тому нарахування неустойки має починатись з 11.02.1999р.; зобов'язання по акту за лютий 1999р. мали бути виконані до 10 числа включно, а тому нарахування неустойки має починатись з 11.03.1999р.; зобов'язання по акту за березень 1999р. мали бути виконані до 10 числа включно, а тому нарахування неустойки має починатись з 11.04.1999р.

З урахуванням вищевикладеного, судом було здійснено власний розрахунок пені, з урахуванням умов договору щодо здійснення розрахунків від кожного акту окремо, а також враховуючи норми ЦК УРСР та встановлено, що з відповідача підлягає до стягнення 1048,48 грн. пені.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума заборгованості у розмірі 6 109, 44 грн. та 1048,48 грн. пені, в іншій частині позову відмовити.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись Цивільним кодексом Української РСР, п. 4, 10 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, Цивільним кодексом України, статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" (08110, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Михайлівка -Рубежівка, вул. Шкільна, 15, код ЄДРПОУ 00849327) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Київоблгаз" (08150, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., м. Боярка, вул. Шевченка, 178, код ЄДРПОУ 20578072) - 6 109 (шість тисяч сто дев'ять) грн. 44 грн. заборгованості, 1048 (одну тисячу сорок вісім) грн. 48 коп. пені, 71 (сімдесят одну) грн. 57 коп. державного мита та 68 (шістдесят вісім) грн. 06 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову -відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата складання повного тексту рішення: 29.05.2012р.

Суддя О.В. Щоткін