Рішення № 24327670, 21.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-34/1881-2012 21.05.12

За позовомПриватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»доПриватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»провідшкодування матеріальної шкоди в сумі 3060,49 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача -ОСОБА_2 (представник за довіреністю);від відповідача -не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

У лютому 2012 року Приватне акціонерне товариство «Європейський страховий альянс» (далі -позивач або СК «Європейський страховий альянс») звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(далі -відповідач або СК «Українська екологічна страхова компанія») 3060,49 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.04.2011 у результаті дорожньо-транспортної пригоди (далі -ДТП) було пошкоджено автомобіль JL 7162», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який був застрахований у СК «Європейський страховий альянс». Остання виплативши страхове відшкодування, набула прав свого страхувальника до винної особи. Оскільки винним у скоєнні ДТП визнано ОСОБА_3, цивільно-правова відповідальність якого за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП за участю автомобіля «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована в СК «Українська екологічна страхова компанія», то обов'язок з відшкодування збитків у межах лімітів покладається на відповідача.

Ухвалою суду від 16.02.2012 порушено провадження у даній справі та призначено її розгляд на 12.03.2012.

Розгляд справи неодноразово відкладався.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвали суду про порушення провадження у справі, призначення судового засідання та відкладення розгляду справи були надіслані за адресою місцезнаходження відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 03150, м. Київ, вул. Димитрова, будинок 5-Б.

Проте, поштова кореспонденція суду із ухвалами суду про порушення провадження у справі та відкладення розгляду справи поверталася назад до суду із відміткою органу поштового зв'язку про те, що отримувач кореспонденції (відповідач) «за зазначеною адресою не проживає».

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

Відтак, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15 квітня 2011 року о 17 год. 15 хв. в м. Києві по вул. Трутенка була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Тойота», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі -автомобіль «Тойота»), яким керував ОСОБА_3, із автомобілем », державний реєстраційний номер НОМЕР_1 (далі -автомобіль »). Дана обставина підтверджується довідкою Управління ДАІ в м. Києві № 129-6 від 06.05.2011 та постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.05.2011 у адміністративній справі № 3-4153/11, копії яких містяться у матеріалах справи.

ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_3 пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вищезазначеними довідкою Управління ДАІ в м. Києві № 129-6 від 06.05.2011 та постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 10.05.2011 у адміністративній справі № 3-4153/11. Вказаною постановою суду ОСОБА_3 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Geely», який належить ТОВ «Група 4 Секурітас ЛТД».

Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору страхування автотранспортних засобів № 3-004005 від 07.06.2010, укладеного між СК «Європейський страховий альянс»та ТОВ «Група 4 Секурітас ЛТД»(далі -Договір добровільного страхування).

На підставі вищевказаного Договору добровільного страхування, страхового акта № 169/11/03/ТР25/00/2 від 01.07.2011, протоколу огляду транспортного засобу від 27.04.2011, розрахунку-фактури № 30 від 28.04.2011 та акта надання послуг від 30.06.2011, позивач виплатив своєму страхувальникові страхове відшкодування у сумі 4060,49 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 240 від 07.06.2011 на суму 4000 грн. та № 278 від 06.07.2011 на суму 60,49 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, СК «Європейський страховий альянс», здійснивши виплату страхового відшкодування, набула права потерпілої особи в межах здійсненої виплати, тобто в сумі 4060,49 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно ОСОБА_3 внаслідок експлуатації автомобіля «Тойота».

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № НОМЕР_4 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3), відповідно до якого СК «Українська екологічна страхова компанія»взяла на себе обов'язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу -автомобіля «Тойота», -і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 (Страхувальника). Вказаним договором (полісом № НОМЕР_4) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000 грн., франшиза -1000 грн. (пункт 2), строк дії з 11.02.2011 до 10.05.2011 (пункт 3).

Отже, відповідач є особою на яку полісом № НОМЕР_4 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Тойота»на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

На підтвердження розміру витрат понесених для відновлювального ремонту автомобіля «Geely»позивачем надано акт надання послуг (виконання робіт) від 30.06.2011, відповідно до якого пошкоджений автомобіль «Geely»було відремонтовано на суму 5800,70 грн. (зі знижкою). Із вказаного акта вбачається, що не було замінено жодної деталі, а сума ремонту складається виключно із вартості робіт, зняття/встановлення та фарбування пошкоджених деталей.

Вказаний акт виконаних робіт є доказом реального підтвердження фактично здійснених витрат на відновлення пошкодженого транспортного засобу.

Як убачається з довідки ДАІ від 15.04.2011, під час спірної ДТП автомобіль «Geely»отримав механічні пошкодження заднього бамперу та кришки багажника.

Вказані пошкодження пов'язані із тими витратами, які зафіксовані у акті надання послуг (виконання робіт) від 30.06.2011.

Крім того, з метою підтвердження розміру завданої шкоди позивачем додано до матеріалів справи копію звіту (розрахунку Аудатекс) № НОМЕР_3, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту автомобіля «Geely»складає 5115,90 грн.

Отже, розмір завданих збитків, і відповідно витрат, які згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»покладаються на відповідача, як страховика за полісом № НОМЕР_4, позивачем доведений належними засобами доказування, і відповідачем жодним чином не спростований.

Відповідачем також у супереч статті 33 ГПК України не доведено, що витрати, визначені у акті надання послуг (виконання робіт) від 30.06.2011, не пов'язані із страховим випадком (спірною ДТП).

Крім того, суд звертає увагу відповідача на те, що відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»обов'язок із визначення розміру завданих збитків внаслідок настання страхового випадку покладений на страховика, а не на особу, яка має право на відшкодування цих збитків. Проте, відповідач у порушення вимог зазначеного Закону свій обов'язок щодо визначення вартості завданих збитків не виконав, і не вчинив жодних дій з встановлення цього розміру.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (на суму встановлену при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, але не більше 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих).

При поданні позовної заяви позивачем була врахована франшиза встановлена у полісі НОМЕР_4 у сумі 1000 грн.

З матеріалів справи також вбачається, що позивач з метою отримання коштів в порядку регресу за полісом НОМЕР_4 направив відповідачу претензію за вих. № 5/2-581 від 28 листопада 2011 року, яка була отримана відповідачем 05.12.2011 (згідно з повідомленням про вручення поштового відправлення). Крім того, до вказаної претензії були додані документи, які є необхідними для виплати страхового відшкодування у порядку регресу.

Проте, відповідач у встановлений законом строк суми страхового відшкодування позивачу не виплатив.

Судом враховано, що позов до відповідача заявлений у межах лімітів його відповідальності за спірним страховим випадком.

Враховуючи зазначене, суд визнає за законні та обґрунтовані вимоги позивача, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно статті 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, будинок 5-Б, ідентифікаційний код 30729278) на користь Приватного акціонерного товариства «Європейський страховий альянс»(01004, м. Київ, вул. Горького, буд. 9, ідентифікаційний код 19411125) 3060 (три тисячі шістдесят) грн. 49 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяСташків Р.Б.

Рішення підписано 28.05.2012