Рішення № 24327340, 03.11.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/425 03.11.11

За позовом Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування»

до Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія"

про відшкодування 11557,57 грн. збитків в порядку регресу

Суддя Катрич В.С.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»до Приватного акціонерного товариства "Українська екологічна страхова компанія" про відшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 11557,57 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 07.09.09 р. між позивачем (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № АТК 192468.

13.06.10 в результаті ДТП транспортному засобу страхувальника було завдано шкоду на суму 11181,00 грн, відповідно до платіжного доручення № 8677 від 19.07.10 позивач здійснив виплату страхового відшкодування в сумі 11 181,00 грн.

Під час дослідження страхового випадку позивачу стало відомо, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 (іншого учасника ДТП) на момент ДТП була застрахована у відповідача за полісом № ВС/9217110, тому відповідно до ст.ст. 993, 1166, 1191 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу суму в розмірі 10671,00 грн. в порядку регресу.

Ухвалою суду від 12.08.11 порушено провадження у справі № 8/425 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 08.09.11.

У зв'язку з перебуванням судді Катрич В.С. у щорічній відпустці розгляд справи відкладався на 14.10.11.

В судове засідання 14.10.2011 р. представники сторін не з'явилися, вимог ухвали суду не виконали, розгляд справи було відкладено на 03.11.11.

В судове засідання 03.11.11 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду не виконали, про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.09.2009 р. між Закритим акціонерним товариством "Просто-страхування», що змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування»(страховик) та фізичною особою ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування транспортних засобів № АТК 192468.

Відповідно до умов договору позивач застрахував майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу -автомобіль Сузукі, реєстраційний номер НОМЕР_1. До страхових випадків за вказаним договором, зокрема, відноситься дорожньо-транспортна пригода (ДТП).

З довідки № 8637050 про дорожньо-транспортну пригоду, виданої ВДАІ з обслуговування Броварського району при УДАІ ГУМВС України вбачається, що 13.06.2010 в м. Бровари на перехресті вулиць Матросова та Київської сталась ДТП за участю наступних транспортних засобів: автомобіль Мерседес Бенц, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіль НОМЕР_3. ДТП сталась внаслідок того, що ОСОБА_2 рухаючись заднім ходом не впевнився, що це буде безпечним для інших учасників руху, не дотримався безпечної дистанції, що призвело до зіткнення з автомобілем НОМЕР_3, через що автомобілі отримали механічні ушкодження.

Вина ОСОБА_2 підтверджується постановою Броварського міськрайонного суду від 29.06.10 у справі 3-3360/10.

14.06.10 р. страхувальник звернувся до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування .

Відповідно до страхового акту від 25.06.2010р., пошкодження транспортного засобу Сузукі, д.н. НОМЕР_1 внаслідок ДТП, визнано позивачем страховим випадком та призначено до виплати в якості страхового відшкодування 11181,00 грн.

Відповідно до звіту № 885/4252 від 22.06.10 про оцінку майна (автотоварознавче дослідження) вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля НОМЕР_3 внаслідок його пошкодження у ДТП складає 12355,69 грн.

Згідно платіжного доручення № 8677 від 19.07.10 позивачем було сплачено страхувальнику страхове відшкодування в сумі 11181,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи згідно Полісу серії ВС № 9217110 між відповідачем, як страховиком, та фізичною особою ОСОБА_2 як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 25 500,00 грн., розмір франшизи 510,00 грн., забезпечений транспортний засіб -автомобіль Мерседес Бенц, д.н. НОМЕР_2.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Право вимоги страховик отримує тільки в разі, якщо він виплатив страхове відшкодування, тобто вимога до винної особи по суті має регресний характер.

Відповідно до ч.2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем Мерседес Бенц, д.н. НОМЕР_2, підтверджується постановою Броварського міськрайонного суду від 29.06.10 у справі 3-3360/10.

Пунктом 37.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля НОМЕР_3, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів»в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс ВС № 9217110), а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 100084-040-09-21-802, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07).

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 (в редакції закону на час врегулювання страхового випадку) і доказів наявності таких суду не надано.

Згідно з положеннями Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів»(п. 37.1) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Таким чином, підставою вважати порушеними права позивача відповідачем при невиплаті суми страхового відшкодування на користь позивача є саме неотримання коштів від відповідача протягом місяця від дня отримання страховою компанією регресної вимоги.

17.02.11 позивач направив на адресу відповідача регресну вимогу № 1027/855, яка відповідно до вхідного штампу відповідача була отримана останнім 21.02.11.

12.05.11 позивач повторно звернувся до відповідача з претензією № 3813/855 про виплату заборгованості. Як вбачається з матеріалів справи, відповідь на претензії отримана не була, заборгованість відповідачем не погашена.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Виходячи з наведених положень законодавства, з урахуванням направлення позивачем на адресу відповідача регресної вимоги від 17.02.11 (отримана відповідачем 21.02.11) строк виконання зобов'язання відповідача щодо виплати на користь позивача заборгованості по сплаті страхового відшкодування в порядку регресу в розмірі 10671,00 грн. станом на час вирішення спору є таким що настав.

Доводи позивача відповідачем не спростовані, доказів сплати заборгованості зі страхового відшкодування в сумі 10671,00 грн. станом на час вирішення спору відповідачем не надано, у зв'язку з чим вимоги про стягнення вказаної суми підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання 320,13 грн. -збитків від інфляції та 566,44 грн. пені.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком позивача збитків від інфляції та пені, що міститься в додатку до позовної заяви, та задовольняє зазначені вимоги повністю.

Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150 м. Київ, вул. Димитрова, 5б, ідентифікаційний код 30729278) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування»(04050 м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, ідентифікаційний код 24745673) суму основного боргу в розмірі 10671 (десять тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 00 коп., збитки від інфляції в розмірі 320 (триста двадцять) грн. 13 коп., пеню в розмірі 566 (п'ятсот шістдесят шість) грн. 44 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 115 (сто п'ятнадцять) грн. 58 коп. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя В.С. Катрич

Дата підписання:11.04.12 р.