Рішення № 24327050, 21.05.2012, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 20/23/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.12 Справа № 5009/1073/12

м.Запоріжжя За позовом Бердянського природоохоронного міжрайонного прокурора (71114, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Шаумяна, 2) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних відносинах -

Позивач: Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Приазовський сирзавод" (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Карла Маркса, буд. 83)

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Приазовська селищна рада Приазовського району Запорізької області (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт. Приазовське, вул. Леніна, 5)

про стягнення суми 100 059,58 грн.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від прокурора -Тронь Г.М.. (посвідчення № 342);

Від позивача -ОСОБА_2 (дов. № 293/09 від 02.02.2012 р.);

Від відповідача -не з'явився (ОСОБА_3 дов. б/н від 02.04.12 р. у засіданні 27.04.12р. );

Від третьої особи -не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлений позов про стягнення з відповідача суми 100059,58 грн. збитків за наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря та зарахувати вказану суму до місцевого бюджету Приазовської селищної ради Запорізької області.

Ухвалою господарського суду від 22.03.2012р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі №5009/1073/12, справі присвоєно номер провадження 20/23/12, судове засідання призначено на 10.04.2012р. Ухвалою від 10.04.2012р. судом на підставі ст.27 ГПК України залучено до участі у справі Приазовську селищну раду Приазовського району Запорізької області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 27.04.2012р., потім -на 21.05.2012р.

У судовому засіданні 21.05.2012р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Прокурор та позивач підтримали позовні вимоги, викладені у позовній заяві, з урахуванням письмового нормативного обґрунтування (а.с.68-70), які мотивовано наступним. Прокурорською перевіркою було встановлено, що ТДВ "Приазовський сир завод" здійснює викиди забруднюючих речовин у атмосферне повітря на підставі дозволу, в якому затверджені граничнодопустимі викиди. В порушення вимог Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про охорону атмосферного повітря" та виданого Дозволу ТДВ "Приазовський сирзавод" у період часу з 06.05.2011р. по 23.06.2011р. при здійсненні господарської діяльності на об'єктах №1 та №13 (котли, розташовані за адресою: смт.Приазовське, вул.К.Маркса, 83) допустило перевищення викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, а саме: оксиду вуглецю і діоксиду сірки. Внаслідок цього державі завдано збитків в сумі 100 059,98 грн., які розраховано на підставі Методики розрахунку відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639. Зазначене підтверджується актами перевірок Державної екологічної інспекції в Запорізькій області від 06.05.2011р., 12.05.2011р., 23.06.2011р., 01.07.2011р., актами відбору проб викидів стаціонарних джерел №11 від 06.05.11р., №16 від 23.06.11р., протоколами вимірювання вмісту забруднюючих речовин в організованих викидах стаціонарних джерел №11 від 10.05.11р., №16 від 24.06.11р., розрахунком збитків, постановою №00287/01/13 про притягнення заступника директора заводу до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.78 КУпАП. За вказаним фактом Бердянським міжрайонним природоохоронним прокурором була порушена кримінальна справа за ст.367 ч.1 КК України відносно головного інженера ТДВ "Приазовський сирзавод" ОСОБА_6 Вироком Приазовського районного суду Запорізької області від 18.01.2012р. останнього було визнано винним у вчиненні вказаного злочину. Позов обґрунтовано ст.ст.1, 10, 11, 33, 34 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", ст.ст.3,9,10,37,40,47,50,51,68,69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ст.1166,1172 ЦК України.

Відповідач позов не визнав, свої заперечення виклав у письмових відзивах (а.с.44-45, 90-92), які ґрунтуються на наступних підставах. Державна екологічна інспекція у Запорізькій області є неналежним позивачем, оскільки позовна заява не містить жодних вимог на користь цього позивача. Суму збитків прокурор просить стягнути на користь місцевого бюджету Приазовської селищної ради, отже саме ця особа повинна бути позивачем у цій справі. Законами України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про охорону атмосферного повітря", якими регулюються відносини у сфері атмосферного повітря, передбачена виключно можливість відшкодування шкоди, а не збитків. Поняття збитків визначено приписами ст.ст.22, 224 ЦК України. Збитками у бюджетній сфері можна вважати виключно завдані при виконанні бюджетних зобов'язань реальні збитки, недоотриману вигоду та матеріальну компенсацію моральної шкоди. Отже, заявлена у позові прокурором сума коштів не є збитками в розумінні чинного законодавства. Згідно з вироком Приазовського районного суду від 18.01.2012р. винним у заподіянні шкоди державі визнано фізичну особу, яка з урахуванням ст.1166 ЦК України повинна їх відшкодовувати, а не ТДВ "Приазовський сирзавод". Крім того, відповідно до використаної для розрахунку розміру збитків Методики, розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря проводиться з урахуванням часу роботи джерела в режимі наднормативного викиду. Цей час визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу. Виміри викидів забруднюючих речовин проводилися 6,12 травня, 23 червня та 1 липня 2011 року, і при всіх замірах рівні викидів були різними, що не враховано при розрахунку, здійсненому позивачем. Таким чином, розмір заданої державі шкоди та вина відповідача є недоведеними. Крім того, відповідач зазначив, що відповідно до п.28 ст.4 Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік" встановлено, що джерелом формування спеціального фонду державного бюджету на 2012 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської чи іншої діяльності, в той час як заявлена позовна вимога про стягнення коштів у повному обсязі на користь Приазовської селищної ради. Просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У судове засідання 21.05.2012р .відповідач не з'явився, про місце та час судового засідання повідомлений належним чином.

Третя особа у судове засідання не з'явилася, письмових пояснень не надала, про місце та час судового засідання повідомлена належним чином.

Суд визнав наявні матеріали достатніми для розгляду справи в порядку ст.75 ГПК України у відсутність відповідача та третьої особи.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.2011р. Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області видано Товариству з додатковою відповідальністю "Приазовський сирзавод" (відповідач у справі) дозвіл №2324555100-10 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з терміном дії 2 роки -з 18.03.2011р. по 17.04.2013р.

У розділі 3 Додатку до даного дозволу встановлено дозволені обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, в тому числі для джерел викидів котел №1 та котел №13, які віднесені до інших джерел викидів. У розділі 5 встановлено перелік заходів щодо здійснення контролю за дотриманням встановлених граничнодопустимих викидів забруднюючих речовин та умов дозволу на викиди.

Матеріали справи свідчать, що 06.05.2011р. Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області на вимогу прокуратури Запорізької області було проведено перевірку та складено Акт позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТДВ "Приазовський сирзавод" за адресою: смт.Приазовське, вул.К.Маркса,83. Відділом інструментального лабораторного контролю були відібрані проби викидів забруднюючих речовин стаціонарними джерелами викидів (ДВ) №1 та №13 (Акт відбору проб від 06.05.2011р. №11). Проведено аналіз відібраних проб згідно з протоколом №11 вимірювань від 10.05.2011р. та виявлено на цих джерелах перевищення граничнодопустимих, згідно з дозволом, нормативів викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, в тому числі оксиду вуглецю та діоксиду сірки. В Акті перевірки від 12.05.2011р. екологічною інспекцією зафіксовано виявлені порушення та винесено припис про приведення викидів забруднюючих речовин на джерелах №1 та №13 до дозволених обсягів у термін до 12.06.2011р. Зазначений Акт та припис було вручено під підпис заступнику директора підприємства ОСОБА_7 Відповідно до протоколу №000287 від 12.05.2011р. про адміністративне правопорушення, складеного стосовно заступника директора ТДВ "Приазовський сирзавод" ОСОБА_7, останній з виявленим порушенням погодився. Постановою №00287/01/13 від 12.05.2011р. на ОСОБА_7 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

23.06.2011р. Державною екологічною інспекцією в Запорізькій області складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства ТДВ "Приазовський сир завод" за тією ж адресою стосовно тих самих джерел викидів №1, №13. Відібрано проби викидів стаціонарних джерел згідно з Актом від 23.06.2011р. №16, результати досліджень зафіксовано у протоколі вимірювань вмісту забруднюючих речовин №16 від 24.06.2011р. Згідно з Актом Державної екологічної інспекції від 01.07.2011р. за результатами контрольних вимірювань на вказаних стаціонарних джерелах викидів знову виявлено перевищення дозволених викидів вуглецю діоксиду та сірки діоксиду, що є порушенням ст.ст.10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря". Стосовно директора ТДВ "Приазовський сирзавод" ОСОБА_8 складено протокол від 01.07.2011р. №000314 про адміністративне правопорушення, а саме: ст.68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якому зазначено про те, що внаслідок порушення природоохоронного законодавства буде здійснено розрахунок розміру заподіяної шкоди. Директор з виявленим порушенням погодився, зазначивши у протоколі, що воно сталося з вини постачальників палива та в подальшому буде усунено. Постановою №000314 від 01.07.2011р. на директора заводу накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Із метою усунення виявлених порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки 01.07.2011р., відповідачу екологічною інспекцією винесено припис про приведення викидів оксиду вуглецю та сірки оксиду до дозволених обсягів в термін до 01.08.2011р. та зобов'язано надати довідку про час роботи ДВ №1 та ДВ №13 з 06.05.2011р. по 23.06.2011р.

Згідно з наданою ТДВ "Приазовський сир завод" довідкою №499 від 01.07.2011р. ДВ №13 відпрацювало 1080 годин, ДВ №1 -300 годин. Державним інспектор з охорони навколишнього природного середовища в Запорізькій області здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків за наднормативних викид відповідачем забруднюючих речовин, який склав 100 059,98 грн.

18.01.2012р. Приазовським районним судом Запорізької області у справі №1-2/2012 винесено вирок, яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України.

21.03.2012р. Бердянський природоохоронний міжрайонний прокурор звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою, за якою ухвалою суду від 22.03.20112р. порушено провадження у даній справі.

Проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню на наступних підставах.

Відповідно до приписів ч.1 ст.13, ч.1,2 ст.14 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси на території України підлягають державній охороні.

Відповідно до п.п.4.2, 6.4. Положення про Державну екологічну інспекцію у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №130 від 12.12.2011р., -Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням, зокрема підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України законодавства про охорону атмосферного повітря (п."г"). Для виконання покладених на неї завдань має право: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження; розраховувати розмір збитків, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, та пред'являти претензії .

Згідно з ст. 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" спеціально уповноваженим органам державного управління у галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів надано право звертатися до господарського суду з позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Отже, Державна екологічна інспекція у Запорізькій області є належним позивачем у даній справі.

Згідно з ст.11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно з ст.41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачають: встановлення лімітів використання природних ресурсів, скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та на утворення і розміщення відходів; відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.22 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають, зокрема: відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.

Статтями 33 та 34 вказаного Закону встановлено, що особи, винні у перевищенні обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; недотриманні вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених Законом.

Відповідно до ч.1, п."є" ч.2 ст.68, ст.69 "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у: допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду визначені в ст.1166 ЦК України, а саме: майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зобов'язання з відшкодування шкоди є деліктними (позадоговірними). Форми і розміри позадоговірної відповідальності визначаються лише законом. Підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння шкоди є правопорушення, що включає складові елементи -шкоду, протиправність поведінки заподіювача шкоди, причинний зв'язок та вину особи, яка заподіяла шкоду.

Відповідно до приписів п.4 ч.3 ст.129 Конституції України, ст.33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

При вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, на позивача покладений обов'язок доказати шкоду (її розмір), протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок; на відповідача -відсутність вини.

Частиною 1 статті 1172 ЦК України передбачено, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно з пунктом 1.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/744 від 27.06.2001р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища" вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Судом встановлено, що Бердянською природоохоронною міжрайонною прокуратурою було порушено кримінальну справу №101153пр. стосовно головного інженера ТДВ "Приазовський сирзавод" -ОСОБА_6 за ст.367 ч.1 КК України, яка була передана до Приазовського районного суду Запорізької області. Також у межах даної кримінальної справи подано позовну заяву в інтересах держави в особі Приазовської селищної ради Запорізької області про стягнення суми 100 059,98 грн. шкоди, заподіяної державі вчиненим злочином на користь місцевого бюджету Приазовської селищної ради.

18.01.2012р. Приазовським районним судом Запорізької області у справі №1-2/2012 винесено вирок, яким ОСОБА_6 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України та призначено йому покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу, цивільний позов прокурора про відшкодування шкоди в розмірі 100059,98 грн., заявлений до ОСОБА_6 та цивільного відповідача ТДВ "Приазовський сирзавод", залишено без розгляду у зв'язку з тим, що цивільний позивач Приазовська селищна рада заявлені позовні вимоги не підтримав.

Відповідно до наданого до матеріалів справи на вимогу суду рішення Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області від 23.12.2011р. №5 селищною радою було вирішено відмовитися від підтримання позовних вимог, заявлених Бердянським природоохоронним міжрайонним прокурором про стягнення з ОСОБА_6 та ТДВ "Приазовський сирзавод" шкоди в розмірі 100059,98 грн.

Вказаний вирок з кримінальної справи набрав законної сили 03.02.2012р., доказів оскарження його на час розгляду господарським судом даної справи не надано, та відповідно до положень ч.3 ст.35 Господарського процесуального кодексу України вирок є обов'язковим для господарського суду при вирішенні питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.

Так, вказаний вирок ґрунтується, зокрема, на результатах перевірки, проведеної Державною екологічною інспекцією у Запорізькій області 06 і 12 травня, а також 23 червня та 01 липня 2011 року на об'єктах №1 та №13 (котли), якими встановлено перевищення викидів в атмосферне повітря забруднюючих речовин, а саме: оксиду вуглецю та діоксиду сірки, за якими було складені відповідні акти перевірок та відбору проб викидів стаціонарних джерел, протоколи вимірювань вмісту забруднюючих речовин. При розгляді зазначеної кримінальної справи встановлено, що ОСОБА_6 згідно з посадовою інструкцією головного інженера ТДВ "Приазовський сирзавод" є першим заступником керівника підприємства та несе відповідальність за результати та ефективність виробничої діяльності підприємства. Головний інженер керує розробкою заходів з недопущення шкідливого впливу виробництва на навколишнє природне середовище, здійснює контроль за додержанням вимог природоохоронних органів. Підсудний свою вину визнав, погодився з розміром цивільного позову. У вироку також вказано, що виявлені порушення були усунуті, про що свідчать акти здійснення контролю з додержання затверджених нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин на об'єктах №№1,13 від 10.08.2011р.

Згідно з ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до п.1.4 Порядку організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.09.2008р. №464, зареєстрованим у Мінюсті України 15 січня 2009р. за №18/16034, акт перевірки -це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.

Порушення, які мають значення для вирішення даного спору, встановлені в актах перевірки дотримання ТДВ "Приазовський сирзавод" вимог природоохоронного законодавства від 06, 12 травня 2011р., 23 червня 2011р., 01 липня 2011р. Акти підписані присутніми при перевірках заступником директора ОСОБА_9 (12.05.11р., 23.06.11р.) та директором ОСОБА_8 (06.05.11р., 01.07.11р.), відносно яких також складені протоколи про адміністративні правопорушення та винесено постанови про накладення адміністративного правопорушення у вигляді штрафу. Згідно з протоколом №00314 про адмінпорушення від 01.07.2011р. директор з порушенням погодився, зазначивши у протоколі, що воно сталося з вини постачальників палива. Доказів оскарження та скасування вказаних актів перевірок, постанов у встановленому законом порядку не надано.

Як встановлено судом, відповідно до припису №54, винесеного згідно з актом від 12.05.2012р., після проведення перевірок 06.05.11р. та 12.05.11р., виявлення шляхом відбору проб (акт №11 від 06.05.11р.) та вимірювання за допомогою лабораторної техніки (протокол №11 від 10.05.11р.) перевищення дозволених обсягів забруднюючих речовин в атмосферне повітря на джерелах викидів №1 і №13, відповідачу надавався час для усунення порушення та приведення викидів до дозволених обсягів в термін до12.06.2011р. Однак, припис виконано не було, про що свідчать результати відбору проб (акт №16 від 23.06.11р.) та вимірювань (протокол №16 від 24.06.11р.).

Враховуючи викладені обставини, підстави позову, суд вважає, що факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства є доведеним. Зважаючи на приписи законодавства, якими регулюються спірні правовідносини та встановлюються підстави настання відповідальності, в даному випадку відповідальність у вигляді відшкодування шкоди покладається на відповідача.

Відповідачем не доведено відсутність його вини у спричиненні шкоди. Посилання директора заводу на вину постачальників палива є безпідставними, оскільки відповідач є суб'єктом підприємницької діяльності та відповідно до статті 42 Господарського кодексу України здійснює свою діяльність на власний ризик.

Розрахунок розміру заподіяних збитків здійснено згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009р. за № 48/16064 (далі -Методика). Розмір заявленої до стягнення суми збитків становить 100 059,58 грн. Розрахунок здійснено за період часу з 06.05.2011р. по 23.06.2011р. згідно з відомостями про відпрацьовану кількості годин кожним із забруднюючих джерел, а саме: згідно з наданою ТДВ "Приазовський сир завод" довідкою №499 від 01.07.2011р. за вказаний період ДВ №13 відпрацювало 1080 годин, ДВ №1 -300 годин.

Ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб) (п.1.2).

Відповідно до п.п.2.1.1 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються, зокрема: викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені граничнодопустимі викиди, установлені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Згідно з п.п.2.2, даної Методики факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведені перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами. За результатами перевірки суб'єкта господарювання складається акт перевірки в установленому законодавством порядку (п.2.8 Методики).

Згідно пункту 2.7.2 Методики розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках: викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря внаслідок невиконання в установлені в дозволі на викиди забруднюючих речовин терміни запланованих заходів щодо скорочення викидів забруднюючих речовин.

Відповідно до п.3.2 Методики розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерел викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших і на які не встановлені нормативи граничнодопустимих викидів відповідно до законодавства, здійснюється за формулою (3) або за формулою:

mі = 3,6 х 10-3 х (q мі - q м норм ) х Т , (4)

де: mі - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викидів забруднюючих речовин, віднесених до інших, т;

qмі - середнє значення масової витрати i-тої забруднюючої речовини, г/с;

q м норм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, наведеного в дозволі на викид, г/с;

Т - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.

Час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу (п.3.11).

Як слідує з матеріалів справи, відбір проб викидів на об'єктах відповідача ДВ №1 та №13 здійснювався 06.05.2011р. (акт №11) та 23.06.2011р. (акт №16). Відповідно до вказаних актів відділом інструментально-аналітичного контролю було проведено вимірювання вмісту забруднюючих речовин, про що складено протоколи №11 від 10.05.2011р. та №16 від 24.03.2011р. відповідно. Із наданого позивачем розрахунку слідує, що при визначені розміру збитків приймалися середні значення масової витрати забруднюючих речовин (кількість фактичного викиду, г/с) на підставі одержаних показників при вимірюванні, що відповідає Методиці.

Поряд з цим, вирішуючи питання щодо розміру збитків, що підлягають стягненню в межах даної господарської справи відповідно до заявлених вимог, суд враховує наступне.

Відповідно до ст.47 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, республіканський Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища. Місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища утворюються у складі відповідного місцевого бюджету за місцем заподіяння екологічної шкоди за рахунок, зокрема: б)частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Пунктом 7 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України передбачено, що до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Статтею 4 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік", чинного на момент винесення судом рішення, встановлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2012 рік у частині доходів є, зокрема, 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності (п.28).

Статтею 11 вказаного Закону установлено, що джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2012 році є: 1) надходження до спеціального фонду місцевих бюджетів, що визначені частиною другою статті 69 Бюджетного кодексу України.

Таким чином, суд враховує, що розподіл стягуваних на користь певних осіб сум залежить не від волевиявлення стягувача, чи іншої особи, а регулюється Законом України про Державний бюджет на відповідний рік, який діє на час їх стягнення, а відтак такий Закон повинен застосовуватись судами при вирішенні спору. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 01.06.2011р. у справі №20/151.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.83 ГПК України суд вправі виходити за межі позовних вимог лише за наявності клопотання про це заінтересованої сторони. Відповідно до змісту статей 22, 29 ГПК України сторони та прокурор користуються процесуальними правами, в тому числі право заявляти клопотання. Оскільки ані від прокурора, ані від позивача не надійшло відповідного клопотання, спір у справі вирішується судом в межах вимог, які заявлено, а саме: стягнення повної суми нарахованих збитків в розмірі 100 059,58 грн., зарахувавши вказану суму до місцевого бюджету Приазовської селищної ради. Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 08.02.2011р. у справі №32/10. Крім того, суд бере до уваги, що згідно з розрахунку розмір шкоди становить 100059,98 грн., тоді як позовна заява містить вимогу про стягнення 100 059,58 грн. На підставі приписів ст.83 ГПК України, суд вирішує спір в межах суми 100 059,58 грн.

Враховуючи вищенаведені приписи законодавчих актів щодо розподілу стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, суд приходить до висновку, що в даному випадку задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення на користь місцевого бюджету Приазовської селищної ради 50 відсотків від розміру заявленої до стягнення суми, що становить 50 029,79 грн.

Таким чином, позов задовольняється в цілому частково.

Усі заперечення відповідача спростовується на підставі викладеного вище. Крім того, відповідач звернув увагу, що позов пред'явлено про стягнення шкоди, тоді як проведено розрахунок збитків. У цій частині суд бере до уваги, що згідно з ст.ст.16, 22 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. При цьому, із правового аналізу цих норм, а також ст.1192 ЦК України слідує, що ці поняття співвідносяться як ціле й частина. Інші заперечення відповідача також не впливають на вирішення спору.

Згідно з ст.49 ГПК України з відповідача в доход бюджету слід стягнути суму 1000 грн. 60 коп. судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Приазовський сирзавод" (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт.Приазовське, вул.Карла Маркса, буд.83, код ЄДРПОУ 05500990) суму 50 029 (п'ятдесят тисяч двадцять дев'ять) грн. 79 коп. збитків за наднормативний викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря та зарахувати вказану суму до місцевого бюджету Приазовської селищної ради Запорізької області до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища на р/р 33111331700251, код ЄДРПОУ 34676995, Головне управління держказначейства у Запорізькій області, МФО 813015, код платежу 24064100. (Стягувач - Державна екологічна інспекція у Запорізькій області (69035, м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, 72-А, код ЄДРПОУ 38025388)). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Приазовський сирзавод" (72400, Запорізька область, Приазовський район, смт.Приазовське, вул.Карла Маркса, буд.83, код ЄДРПОУ 05500990) в доход Державного бюджету України (одержувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району, 22030001, банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, р/р №31215206783007) суму 1000 (одна тисяча ) грн. 60 коп. судового збору. Видати наказ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення складено у повному обсязі 28.05.2012р.

Суддя Л.П.Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення (підписання) у повному обсязі.