Рішення № 24326791, 22.05.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22.05.12 р. Справа № 5006/33/18/2012

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Сич Ю.В., суддів Макарової Ю.В., Осадчої А.М.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М., розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк (ідентифікаційний код 00191678)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідравліка», м.Донецьк (ідентифікаційний код 31615835)

про стягнення 98794,97грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №03/42 від 27.12.2011р.,

від відповідача: не з'явився.

Позивач, Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідравліка», м.Донецьк про стягнення 84293,81грн.

Ухвалою від 24.02.2012р. зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5006/33/18/2012, сторони зобов'язані надати документи та виконати певні дії.

Ухвалою від 17.04.2012р. господарський суд Донецької області продовжив строк розгляду спору на 15 днів до 08.05.2012р. за клопотанням позивача.

Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 03.05.2012р. справу №5006/33/18/2012 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Сич Ю.В., суддя Макарова Ю.В., суддя Осадча А.М.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем термінів виконання робіт за договором №1607/1/39 від 16.07.2010р., у зв'язку із чим, позивач відмовився від прийняття виконання зобов'язання, що стало підставою для стягнення авансу у розмірі 50000,00грн. та нарахування штрафу у розмірі 34293,81грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №1607/1/39 від 16.07.2010р., платіжного доручення №1384 від 21.07.2010р., вимоги №03/01/4148 від 19.12.2011р. та доказів її направлення.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовував ст.ст. 1, 2, 12, 49, 66, 67, 82, 83 Господарського процесуального кодексу України, ст. 175, п.1 ст. 193, ст.ст. 216, 220, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 530, 549-551, 625 Цивільного кодексу України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

13.03.2012р. позивачем в порядку ст. 22 Господарського процесуального кодексу України надано заяву про збільшення позовних вимог, за якою останній збільшив розмір штрафу та просив стягнути всього 98794,97грн.

26.03.2012р. відповідно до приписів ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду справи по суті позивачем надано заяву про зміну підстав позову, за якою останній зазначає, що оскільки строк дії договору закінчився та роботи відповідачем не виконані, то підстави утримання у відповідача авансу у розмірі 50000,00грн. відсутні, у зв'язку із чим, зазначені грошові кошти підлягають поверненню на підставі ст. 1212 Цивільного кодексу України, та наявні підстави для застосування штрафу у розмірі 48794,97грн.

В подальшому суд здійснює розгляд справи з урахування вищевказаних заяви про збільшення позовних вимог та зміни підстави позову.

Представник позивача наполягає на задоволенні позову.

Також позивачем надано для долучення до матеріалів справи копії локального кошторису №2-1-1, розрахунку загально виробничих видатків до локального кошторису №2-1-1, підсумкової свідомості ресурсів до локального кошторису, договірної ціни, рахунка-фактури №010312 від 19.07.2010р.

03.05.2012р. відповідачем надано відзив на позовну заяву, за яким останній проти позову заперечує та зазначає, що сторонами не досягнуто всіх істотних умов договору №1607/1/39 від 16.07.2010р., оскільки строк виконання робіт визначений до 31.12.2009р. передує строку укладення договору 16.07.2010р. Також, відповідач зазначає, що позивачем не представлено суду жодних документів, які підтверджують отримання відповідачем претензії, або іншого документу, стосовно врегулювання спору. Крім того, відповідач посилається на той факт, що згідно платіжного доручення №1384 від 21.07.2010р. позивач перерахував грошові кошти у розмірі 50000,00грн. згідно договору №1607/1, а не згідно договору №1607/1/39.

Також, відповідач просив суд застосувати строки позовної давності до спірних відносин та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Розгляд справи відкладався на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

16.07.2010р. між Єнакіївським ВУВКГ комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гідравліка» (підрядник) укладено договір №1607/1/39 (далі - Договір), за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик, власними силами т з власних матеріалів виконати у відповідності з умовами цього договору роботу, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити її (п.1.1. Договору).

За п.1.2. Договору підрядник у відповідності з цим договором виконує роботи з капітального ремонту системи каналізації від міськлікарні №2 В М.Єнакієве, а замовник зобов'язаний оплатити матеріали, а також прийняти та оплатити виконані роботи.

У відповідності до п.2.1. Договору вартість робіт складає 99989,71грн.

Згідно з п.3.1. Договору замовник здійснює оплат в наступному порядку: перераховує аванс в розмірі 50% від загальної вартості робіт на розрахунковий рахунок підрядника; кінцевий розрахунок за фактично виконаний обсяг робіт замовник здійснює шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10-ти банківських днів після підписання акту виконаних робіт КБ-2В.

Так, відповідно до платіжного доручення №1384 від 21.07.2010р. позивачем перераховано відповідачу грошові кошти у розмірі 50000,00грн.

Посилання відповідача на ту обставину, що грошові кошти перераховані позивачем за договором №1607/1 від 16.07.2010р., а не за спірним договором №1607/1/39 від 16.07.2010р. суд вважає безпідставними. Оскільки відповідачем не доведено наявності між сторонами інших правовідносин окрім спірного договору. Також, позивачем надані пояснення, за якими останній зазначає, що між сторонами 16.07.2010р. був укладений договір №1607/1, який після його реєстрації у книзі договорів за номером 39 набув номер 16/01/39, та інших договорів між сторонами від 16.07.2010р. укладено не було.

За п.5.3. Договору підрядник зобов'язаний розпочати роботи, передбачені цим договором, не пізніше 10 днів з моменту перерахування замовником авансу.

Відповідно до п.4.1. Договору підрядник зобов'язаний виконати роботи, передбачені цим договором в строк до 31.12.2010р.

За п.4.2. Договору здача-прийомка виконаних робіт за цим договором здійснюється за актом протягом трьох днів з моменту отримання замовником повідомлення про готовність предмету цього договору.

У відповідності до п.4.3. Договору при виникненні обставин, які не залежать від підрядника та які перешкоджають виконанню його зобов'язань в установлені строки. Підрядник має право ставити перед замовником питання про перенесення строків завершення робіт. Рішення про перенесення строків завершення робіт оформлюється сторонами із зазначенням причин додатковим актом.

Актів виконаних робіт або доказів перенесення строків завершення робіт сторонами суду не представлено.

Доказів повідомлення підрядником замовника про готовність робіт відповідачем суду не надано.

Таким чином, суд робить висновок, що роботи підрядником не були виконані в строк, передбачений п.4.2. Договору, тобто до 31.12.2010р.

Посилання відповідача на той факт, що сторонами у Договорі не визначено строк завершення робіт, зокрема, зазначено 31.12.2009р. тоді як датою укладення Договору є 16.07.2010р. суд вважає необґрунтованим з наступних підстав. Враховуючи в сукупності всі обставини справи та те, що безпосередньо в розділі Договору «Строк виконання робіт» визначено дату до 31.12.2010р., суд вважає, що в розділі 5.3. Договору допущено технічну помилку у визначені року закінчення робіт. Таким чином, з огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що умовами Договору визначено дату термін закінчення робіт - до 31.12.2010р.

Відповідно до п.10.3. Договору цей договір набирає сили з моменту його підписання та діє до 31.12.2010р., а в частині виконання фінансових розрахунків - до повного їх виконання.

Доказів продовження сторонами дії Договору суду не представлено.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що Договір припинив свою дію 31.12.2010р.

За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Таким чином, суд дійшов висновку, що безпідставне набуття відповідачем зазначених грошових коштів в спірному випадку стало наслідком невиконання відповідачем зобов'язань за Договором та закінченням дії вказаного Договору.

19.12.2011р. позивачем на адресу відповідача направлено листа №03/01/4148 від 19.12.2011р., за яким позивач відмовився від прийняття виконання зобов'язання за Договором у зв'язку із втратою інтересу, та просив повернути отримані грошові кошти.

За частиною 3 статті 612 Цивільного кодексу України якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та як стверджує позивач зазначені грошові кошти відповідачем не були повернуті.

Щодо посилання відповідача про застосування строків позовної давності господарський суд зазначає наступне.

За приписами ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За змістом ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до ч.1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Враховуючи всі обставини справи, суд зазначає, що перебіг строку позовної давності щодо стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 50000,00грн. починається з того моменту, коли правова підстав утримання у відповідача грошових коштів у розмірі 50000,00грн. відпала, тобто, з моменту закінчення дії Договору - з 31.12.2010р.

Таким чином, перебіг строку позовної давності починається з 31.12.2010р. та має закінчитись 31.12.2013р.

Тобто, в даному випадку, позивачем не пропущений строк позовної давності, у зв'язку із чим, суд відмовляє у задоволенні заяви відповідача про застосування строків позовної давності до позовних вимог.

За таких обставин, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів у розмірі 50000,00грн. є доведеними та такими, що підтверджуються матеріалами справи, відповідно до чого підлягають задоволенню.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у розмірі 48794,97грн. за період з 01.01.2011р. до 22.02.2012р.

За п.6.1. Договору за порушення строків виконання робіт підрядник виплачує замовнику штраф у розмірі 0,1% від вартості невиконаних робіт за кожний день прострочення виконання робіт, а за прострочення строків виконання робіт більше 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% зазначеної вартості.

Як вище встановлено судом, за Договором строк виконання робіт становить до 31.12.2010р.

Таким чином, прострочення виконання робіт починається з 31.12.2010р. Однак, як встановлено вище, 31.12.2010р. зазначений Договір припинив свою діє 31.12.2010р.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України).

За ч.4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, застосування позивачем до відповідача відповідальності у вигляді штрафу за порушення умов Договору в частині своєчасного виконання робіт за той період, коли зазначений Договір вже не створював для сторін прав та обов'язків, виходячи з приписів чинного законодавства, є неправомірним.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення штрафу у розмірі 48794,97грн. є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст.33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення суми штрафу у розмірі 48794,97грн. не підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 256, 257, 261, 612, 631, 1212 Цивільного кодексу України; ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», м.Донецьк до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідравліка», м.Донецьк про стягнення 98794,97грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гідравліка» (83045, м.Донецьк, пр-т Ленінський, буд.26, кв.26, ідентифікаційний код 31615835) на користь Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (83001, м.Донецьк, вул.Артема, буд.85, ідентифікаційний код 00191678) грошові кошти в сумі 50000,00грн., судовий збір у розмірі 1609,50грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

У судовому засіданні 22.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 28.05.2012р.

Головуючий суддя Сич Ю.В.

Суддя Макарова Ю.В.

Суддя Осадча А.М.