Рішення № 24326609, 28.05.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24.05.12р. Справа № 1/5005/2883/2012За позовом Прокурора Кіровського району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест", смт. Ювілейне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 09.09.2002р. (зареєстрований 19.09.02р. за № 2211)

Суддя Рудь І.А.

Представники:

прокурор: не з`явився;

від позивача: ОСОБА_1, дов. №7/11-733 від 12.04.12р.;

від відповідача: ОСОБА_2, дов. №б/н від 13.12.2010р.

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор Кіровського району м. Дніпропетровська звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, в якому з урахуванням уточнень просить змінити п. 3.1 Договору оренди земельної ділянки від 09.09.2002р., посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3 09.09.2002р., зареєстрованого в реєстрі за № 2120 та в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 2211 від 19.09.2002р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест", виклавши його в такій редакції: "3.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України".

Відповідач позовні вимоги не визнав. У відзиві на позов зазначив, що позивачем не доведено факту наявності підстав для внесення змін до договору оренди у судовому порядку, оскільки ним не дотримано вимог ч. 2 і ч. 3 ст. 188 ГК України, ч. 1 ст. 15 Закону України „Про оренду землі". Вважає вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими. Просив в позові відмовити.

В порядку ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

09.09.02р. між Дніпропетровською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір), який посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 09.09.2002р., зареєстровано реєстрі за № 2120 та в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 2211 від 19.09.2002р.

За умовами Договору, в редакції додаткової угоди, укладеної між сторонами 26.07.2005р., яка посвідчена приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 26.07.2005р., зареєстровано реєстрі за № 4181 та в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 040510400842 від 09.09.2005р., позивач надав в строкове платне користування відповідачу земельну ділянку загальною площею 0,0011 га, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, Кіровський район, пр. Пушкіна, 21 для фактичного розміщення не житлового приміщення, яка зареєстрована в Державному земельному кадастрі м. Дніпропетровська за кодом 75042052, строком до 19.06.2017р.

Згідно п. 1.3 Договору грошова оцінка земельної ділянки на час укладення додаткової угоди становить 524 641 грн. 75 коп.

Відповідно до розділу 3 Договору сторони встановили, що річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1% від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку (п. 3.1 Договору).

Орендна плата вноситься орендарем, не залежно від результатів діяльності орендаря, у розмірі однієї дванадцятої річної суми за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на рахунок орендодавця і на майбутній період вноситься на термін не більшого одного календарного року. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою із розрахунку тривалості місяця у 30 днів (п. 3.4 Договору).

Умовами п. п. 8.1, 8.2 Договору встановлено, що зміна умов договору оренди можлива за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо умов договору оренди спір розв"язується у судовому порядку.

Позивач вважає, що орендна плата, передбачена умовами договору оренди земельної ділянки не відповідає вимогам Податкового кодексу України, яким внесені зміни щодо розміру орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, що і є причиною спору.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до вимог статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вичиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, одночасно з яким втратив чинність Закон України "Про плату за землю".

Відповідно до положень ст. 274 Податкового кодексу України, ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі 1% від їх нормативної грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у статтях 272,273, 276, 278 Кодексу.

Статтею 288 Податкового кодексу України, передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою:

для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Розділом XIII Кодексу;

для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Розділом XIII Кодексу, та не може перевищувати:

для земельних ділянок, наданих для розміщення, будівництва, обслуговування та експлуатації об'єктів енергетики, які виробляють електричну енергію з відновлюваних джерел енергії, включаючи технологічну інфраструктуру таких об'єктів (виробничі приміщення, бази, розподільчі пункти (пристрої), електричні підстанції, електричні мережі), - 3 відсотки нормативної грошової оцінки;

для інших земельних ділянок, наданих в оренду, - 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

02.02.2011 року Дніпропетровська міська рада прийняла рішення №216/8 "Про приведення рішень міської ради та деяких проектів рішень міської ради, які погоджено виконавчим комітетом міської ради, у галузі земельних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства" (а.с. 26), п.1 резолютивної частини якого визначає, що до моменту прийняття міською радою рішення про визначення розміру річної орендної плати за земельні ділянки залежно від їх функціонального використання встановити розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками у мінімальному розмірі орендної плати, визначеному Податковим кодексом України, незалежно від мети використання.

В офіційному виданні Дніпропетровської міської ради (газета «Наше Місто від 22.02.2011р.№26 (3306)) опубліковане офіційне повідомлення (а.с. 25), відповідно до якого відповідачу необхідно у двотижневий строк, з моменту опублікування повідомлення (до 08.03.2011р.) звернутися до департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради для приведення договору оренди до вимог чинного законодавства України в частині орендної плати, шляхом укладання додаткового договору.

Отже, Договір в частині умов щодо розміру орендної плати не відповідає положенням чинного Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 144 Конституції України рішення прийняті органом місцевого самоуправління є обов'язковими до виконання на певній території.

Згідно ст. 188 Господарського кодексу України зміна господарських договорів в односторонньому порядку не допускається , якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір повинна надіслати пропозицію про це другій стороні. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у 20-денний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Посилання відповідача на порушення позивачем вимог ст. 188 Господарського кодексу України судом відхиляються з огляду на наступне.

Як зазначається в п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України за № 01-8/471 від 06.08.2008р., недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку з надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору не позбавляє позивача права звертатися до суду за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову про розірвання договору.

Частиною другою статті 188 Господарського кодексу України передбачено, що сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

У розгляді справи, пов'язаної із застосуванням, зокрема, наведеної норми, Верховний Суд України зазначив таке.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Як зазначено в резолютивній частині рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

За таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо обов'язку надсилання іншій стороні пропозицій про розірвання договору, у разі виникнення такої необхідності, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору.

Відповідно до ст. ст. 651, 652 Цивільного кодексу України зміна або розірвання умов договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення умов договору іншою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом, зокрема, в разі істотної зміни обставин.

Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін, у разі недосягнення згоди -спір вирішується в судовому порядку.

Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, якщо договір змінюється або розривається в судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили, тобто вказані зміни в договір набирають чинності з моменту набрання цим рішенням законної сили.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги Дніпропетровської міської ради про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 09.09.2002р. є обґрунтованим, підтвердженими належними доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 43, 45, 49, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Змінити п. 3.1 Договору оренди земельної від 09.09.2002р., посвідченого приватним нотаріусом ДМНО ОСОБА_3 09.09.2002р., зареєстрованого в реєстрі за № 2120 та в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі за № 2211 від 19.09.2002р., укладеного між Дніпропетровською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест", виклавши його в такій редакції: "3.1. Річна орендна плата за користування земельною ділянкою вноситься орендарем у грошовій формі. Розмір орендної плати встановлюється у мінімальному розмірі, встановленому Податковим кодексом України".

Договір вважається зміненим з дня набрання чинності даним рішенням.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-інвест" (52005, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, вул.. Теплична, 27С, код ЄДРПОУ 30691543) в доход Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, р/р 31214206783005 у відділенні банку ГУДКУ у Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 37989269, МФО 805012) 1 073 грн. 00 коп. (одну тисячу сімдесят три грн. 00 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Рішення підписане -28.05.12р.