Рішення № 24326395, 22.05.2012, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

22.05.2012Справа №5002-16/5109-2011

За позовом Приватного акціонерного товариства «Галичина» (80200, Львівська область, м. Радехів, вул. Б.Хмельницького,120, поштова адреса: 79024, м. Львів, вул.. Липинського,54, ідентифікаційний 25553579)

До відповідача Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (98650, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

Про стягнення 47 043,91 грн.

Суддя ГС АР Крим М.О.Білоус

представники:

Від позивача - ОСОБА_6, довіреність постійна б/н від 03.10.2011 р.

Від відповідача - не з'явився (телеграма)

Обставини справи: Закрите акціонерне товариство «Галичина» звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 40 207,53 грн., а також 3% річних у сумі 1974,18 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4862,20 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх обов'язків по повній та своєчасній оплаті товарів, наданих позивачем за договором купівлі - продажу № 22 від 14.12.2009р., через що заборгованість Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 перед Приватним акціонерним товариством «Галичина» складає 40 207,53 грн., яка в добровільному порядку не погашена.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 17.11.2011 р. позовну заяву направлено за підсудністю до Господарського суду Автономної Республіки Крим.

Протоколом розподілу справ автоматизованою системою документообігу від 21.11.2011р. позовна заява передана на розгляд судді ГС АР Крим М.О.Білоус із привласненням номеру 5002-16/5109-2011.

Ухвалою Господарського суду Автономної республіки Крим від 22.11.2011 р. справу було прийнято до провадження судді Білоус М.О. та призначено судове засідання на 06.12.2011 р. Цією ж ухвалою суду було змінено найменування позивача з Закритого акціонерного товариства «Галичина» на Приватне акціонерне товариство «Галичина».

Під час розгляду справи 12.01.12 р. відповідачем було заявлено клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи. Але, в судовому засіданні 18.01.2012 р. відповідач не підтримав раніш заявлене клопотання та просив суд залишити його без розгляду.

При цьому, відповідач вказував, що позивач не врахував часткове повернення товару, а тому приблизно сума заборгованості за даними відповідача, складає 28 000 грн.

В судовому засіданні 01.02.2012 р. позивач клопотанням від 31.01.12 р. зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 41974,28 грн., в тому числі 34674,29 грн. основного боргу, 1 695,41 грн. - 3 % річних та 4 193,08 грн. інфляційних втрат. Зменшення суми виникло у зв'язку з врахуванням позивачем возвратних накладних, наданих відповідачем про повернення товару .

Ухвалою ГС АРК від 01.02.2012 р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судово - економічної експертизи ( а.с. 129-132).

В процесі розгляду справи сторонами була укладена мирова угода, яка заявою ПАТ «Галичина» від 06.03.12 р. була спрямована до Господарського суду АРК для розгляду.

Ухвалою ГС АРК від 16.05.12 р. у зв'язку з поверненням справи від експерта призначено судове засідання на 22.05.2012 р. та поновлено судове засідання - 22.05.2012 р.

22.05.2012 р. в судове засідання з'явився представник позивача та надав заяву, згідно з якою просив суд стягнути з відповідача суму 35211,04 грн., яка визначена сторонами у мировій угоді. При цьому, зазначив, що затвердження мирової угоди є недоцільним, оскільки строки, визначені цією угодою сплинули, а відповідач ухиляється від сплати заборгованості.

Відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, 21.05.2012 р. спрямував телеграму, згідно з якою просив перенести судове засідання у зв'язку з плохим станом здоров'я.

Представник позивача категорично заперечував проти задоволення клопотання відповідача, оскільки відповідач навмисно затягує розгляд справи.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, заслухавши думку позивача, не знаходить підстав для його задоволення у зв'язку з наступним.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Зазначена правова позиція висловлена у постанові Вищого господарського суду України від 03.06.2009 № 2-7/10608-2008.

Крім цього, явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України - це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Судом від відповідача були затребувані дані щодо погашення заборгованості перед позивачем. Ці докази відповідач був зобов'язаний надати суду в строк до 21.05.2012 р. Проте, вимоги суду відповідачем були залишені без виконання.

Слід також зазначити, що раніш судові засідання вже відкладались, в тому числі за клопотанням відповідача.

Водночас згідно з частиною третьою статті 22 ГПК сторони (так само як і інші учасники судового процесу) зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

При цьому, судом також враховуються строки вирішення спору, встановлені ст. 69 ГПК України, у зв'язку з чим відсутні підстави для відкладення справи слуханням.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України та строк вирішення спору продовжувався відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, текст мирової угоди, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ :

15.02.2012 р. між сторонами у даній справі було укладено мирову угоду, згідно з якою п.1 Відповідач визнає заборгованість перед Позивачем із оплати за отриману продукцію в розмірі 30 105,85 грн., 3 % річних від простроченої суми заборгованості за період від 09.03.2010р. до 11.11.2011р. в сумі 1 464,55 грн., суми інфляційних втрат за період від серпень 2010р. - червень 2011 р. в сумі 5 105,19 грн., а всього - 35 211,04 грн.

Пунктом 2 мирової угоди визначено, що відповідач зобов'язується сплатити на користь Позивача суму заборгованості, вказану в п. 1 цієї Мирової угоди, дотримуючись наступного графіку:

2.1.Частину заборгованості у сумі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) - у строк до 10.03.2012 р. (десятого березня дві тисячі дванадцятого року) включно;

2.2.Частину заборгованості у сумі 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень 00 копійок) - у строк до 20.03.2012 р. (двадцятого березня дві тисячі дванадцятого року) включно;

2.3.Частину заборгованості у сумі 15 211,04 грн. (п'ятнадцять тисяч двісті одинадцять гривень 04 копійки), в т.ч. 1 464,55 грн. (тисячу чотириста шістдесят чотири гривні 55 копійок) 3 % річних та 3 640,63 грн. (три тисячі шістсот сорок гривень 63 копійки) інфляційних втрат - у строк до 31.03.2012 р. (тридцять першого березня дві тисячі дванадцятого року) включно;

2.4. Решта суми грошових вимог з якими Позивач звертався до суду Відповідачу прощаються.

Досліджуючи умови мирової угоди, суд повинен з'ясувати, що мирова угода не суперечить закону і не порушує прав й законних інтересів інших осіб.

Слід також зазначити, що перевірка відповідності дій сторін закону та відсутності порушення прав інших осіб є не правом, а обов'язком суду.

Господарський суд відмовляє у затвердженні мирової угоди, якщо вона: суперечить закону; порушує права й законні інтереси інших осіб.

Дослідивши умови наданої мирової угоди суд вважає, що затвердження цієї мирової угоди є недоцільним, оскільки її затвердження не буде сприяти на відновлення порушених прав позивача.

Зокрема, суми, які визначені сторонами підлягають сплаті у певні строки, які на день розгляду мирової угоди вже сплинули.

Таким чином, затвердження мирової угоди не призведе до реального виконання з боку відповідача умов цієї угоди. Проте, підписання мирової угоди судом розцінюється як визнання відповідачем суми заборгованості перед позивачем.

У зв'язку з цим, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача, а тому відмовляє в затвердженні мирової угоди.

Матеріали справи свідчать, що 14.12.2009 р. між Закритим акціонерним товариством «Галичина» (Продавець) та Субєктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 (Покупець) був укладений договір купівлі - продажу № 22, згідно п. 1.1 якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця Товар партіями згідно накладних у відповідності до Замовлень Покупця, а Покупець зобов'язується проводити оплату за Товар та приймати його на умовах даного Договору.(а.с.12-15)

Найменування Товару, його кількість та розгорнутий асортимент, ціна за одиницю Товару, а також інші умови, вказані в накладних, є невід'ємними частинами даного Договору. (п.1.3. Договору).

Відповідно до п.2.3 Договору зобов'язання сторін виникають на підставі погодженого Сторонами Замовлення Покупця. Покупець передає Продавцю замовлення, в якому зазначає кількість, асортимент та ціну Товару.

Замовлення передається Продавцю в будь -якій зрозумілій Сторонами формі (шляхом заповнення бланку Замовлення, електронною поштою, факсимільним, телефонним зв'язком тощо) (п.2.4. Договору)

Відповідно до п.3.4 Договору перехід права власності на Товар від Продавця до Покупця відбувається в момент купівлі - продажу Товару при підписанні Сторонами відповідної накладної. Підтвердженням отримання Товару від Продавця Покупцем на накладних є відбиток штампу Покупця, та підпис відповідальної особи за отримання Товару.

У п.5.1 Договору вказано, що ціна Товару погоджується Сторонами та зазначається в накладних. Ціна Товару визначається на основі прайс - листів Продавця і погоджується Сторонами в Замовлені.

Згідно з п.5.4. Договору розрахунки за отриманий Товар здійснюється на умові відстрочки платежу протягом 7 календарних днів з моменту передачі товару Покупцю на підставі накладної про прийняття Товару в національній валюті України - гривні в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Продавця, вказаний у Договорі.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання Сторонами і діє до 31.12.2010р., але в будь-якому випадку до моменту його остаточного виконання.(п.8.1. Договору)

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов укладеного договору Приватним акціонерним товариством «Галичина» в період з 15.12.09 р. до 14.04.10 р. позивачем поставлявся товар на загальну суму 104113,60 грн.

Відповідачем частина товару була сплачена у добровільному порядку на загальну суму 63 906,07 грн., що підтверджується виписками з банку з особового рахунку позивача у справі (а.с.74-86) та повернуто частину товару, про що свідчать накладні ( а.с. 103,104,106-110).

У зв'язку з частковим поверненням товару та сплат сум відповідачем, позивачем були враховані додаткові докази, надані відповідачем під час судового засідання 18.01.12 р., які свідчать про наявність зменшення сум, а тому позивач, клопотанням від 31.01.12 р., просив стягнути з відповідача суму основного боргу 34 674,29 грн. ( а.с. 120-121).

Згідно цього клопотання позивача ПАТ «Галичина» було враховано часткове повернення товару за накладними №SM-0000491/ТГ від 29.01.10 р. на суму 2478,56 грн., замість суми 3904,45 грн.( а.с. 110), №SM-0000718 від 05.02.10 р. на суму 1 749,48 грн., замість суми 2412,96 грн. ( а.с. 109), №SM-0001563 від 16.03.10 р. на суму 1505,07 грн., замість суми 2786,80 грн. ( а.с. 22).

За видатковими накладними № SM- 0001131/ТГ від 22.02.2010р. на суму 3511,30 грн.; № SM- 0001269/ТГ від 01.03.2010р. на суму 5203,81 грн.; № SM- 0001293/ТГ від 02.03.2010р. на суму 1424,99 грн.; № SM- 0001386/ТГ від 06.03.2010р. на суму 866,86 грн.; № SM- 0001412/ТГ від 09.03.2010р. на суму 3506,89 грн.; № SM- 0001489/ТГ від 13.03.2010р. на суму 3529,51 грн.; № SM- 0001563ТГ від 16.03.2010р. на суму 2786,80 грн.; № SM- 0001198/ТГ від 25.02.2010р. на суму 3858,85 грн.; № SM- 0001643/ТГ від 19.03.2010р. на суму 3141,72 грн.; № SM- 0001726/ТГ від 24.03.2010р. на суму 2962,63 грн.; № SM- 0001910/ТГ від 30.03.2010р. на суму 5638,45 грн.; № SM- 0002017/ТГ від 03.04.2010р. на суму 3203,57 грн.; № SM- 0002152/ТГ від 10.04.2010р. на суму 3407,22 грн. існує спір щодо несплачених сум та наявність за відповідачем заборгованості (а.с. 71-72).

Згідно даних, які встановлені мировою угодою, сума основного боргу відповідача підтверджується 30 105,85 грн., на стягненні саме цієї суми наполягав представник позивача у судовому засіданні. При цьому, позивач своєю заявою від 22.05.12 р. зменшив суму основного боргу до 30 105,85 грн.

Позивач також, вказував, що з моменту підписання мирової угоди та до наступного часу відповідач не сплатив цю суму, а відтак наполягав на стягненні з відповідача саме цієї суми.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).

У відповідності до ст.. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з приписами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідачем не спростовано доводів позивача, щодо не виконання ним зобов'язань з оплати отриманого товару; доказів сплати заборгованості суду не надано.

При цьому, суд також враховує, що дії відповідача свідчать про узгодження з позивачем суми основного боргу - 30 105,85 грн., яка підлягала сплаті ще у 2010 році. При цьому, тривале невиконання зобов'язань з боку відповідача порушують права та законні інтереси позивача.

При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по повній та своєчасній оплаті поставленого йому товару за договором купівлі - продажу №22 від 14.12.2009р. та вимоги позивача засновані на нормах діючого законодавства, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, посилаючись на вказані норми просить стягнути з відповідача суму інфляційних втрат за період з серпня 2010р. по червень 2011 р. у розмірі 3540,63 грн. та 3% річних за період з 05.03.2010 р. до 11.11.2011 р. у розмірі 1464, 55 грн.

Виходячи з того, що ці суми інфляційних втрат та 3 % також узгоджені відповідачем в тексті мирової угоди та є значно меншими, ніж були заявлені позивачем первісно, а відтак саме ці суми підлягають стягненню з відповідача.

В частині стягнення 13244,37 грн. провадження у справі слід припинити у зв'язку з відмовою позивача на підставі п. 4 ст. 80 ГПК України щодо стягнення інших сум ( заява від 22.05.12 р.)

В частині стягнення 0,01 грн. слід відмовити, у зв'язку з допущеною арифметичною помилкою.

За таких обставин, всебічно та в повному обсязі дослідивши та оцінивши обставини справи, а також наявні в матеріалах справи документи, суд дійшов висновку, що зменшені позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Галичина» підлягають задоволенню частково, а тому з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 слід стягнути 35 211,03 грн., у тому числі суми основного боргу у розмірі 30 105, 85 грн., 3 % річних в сумі 1 464,55 грн., інфляційних втрат у сумі 3640,63 грн.

Суд також зазначає, що сторони не позбавлені права, в порядку ст. 121 ГПК України, укласти мирову угоду у процесі виконання судовго рішення.

Судовий збір підлягає стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених вимог.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 49, п. 4 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності ОСОБА_4 (98650, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства «Галичина» (юридична адреса: 80200, Львівська область, м. Радехів, вул.. Б.Хмельницького,120, поштова адреса: 79024, м. Львів, вул.. Липинського, 54, ідентифікаційний 25553579, МФО 321767, р/р 26002010111029 у відділенні «Львівська Регіональна Дирекція ПАТ «ВТБ Банк) 35 211,03 грн., у тому числі основний борг у розмірі 30 105, 85 грн., 3 % річних в сумі 1 464,55 грн., інфляційні втрати у сумі 3640,63 грн., а також 1 056,48грн. судового збору.

3. В частині стягнення 13 244,37 грн. провадження у справі припинити.

4. В частині стягнення 0,01 грн. відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Білоус М.О.

Повне рішення складено 28.05.2012р.