Рішення № 2432527, 28.11.2008, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 77-44-62

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"21" листопада 2008 року Справа № 20/14

Суддя Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши матеріали справи

за позовом відкритого акціонерного товариства „Національна

акціонерна компанія „Украгролізинг”

01023, вул. Мечникова, 16-А, м.Київ

інтереси якої представляє Чернігівська філія

14000, вул. Святомиколаївська,9, м.Чернігів;

до відповідача: приватного сільськогосподарського підприємства

„Дмитрівський хліб”,

16500, пров.Прикордонний,8, м.Бахмач, Чернігівська обл.

за участю 3-ої особи

на стороні відповідача: Агросервісне товариство з обмеженою

відповідальністю

„Машинно-технологічна станція - Ніжин”

16600, вул.. Механізаторів,13, м.Ніжин

предмет спору: про стягнення 275 137,01 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Таран Ю.М.- (дов. №16/131-07 від 28.12.2007р.)-

радник з питань безпеки;

від відповідача: не з’явились;

від третьої особи: не з’явились;

в с т а н о в и в :

Перший заступник прокурора м.Чернігова звернувся до господарського суду Чернігівської області з позовом в інтересах держави в особі відкритого акціонерного товариства „Національна акціонерна компанія „Украгролізинг” (далі –ВАТ „НАК „Украгролізинг про стягнення з приватного сільськогосподарського підприємства „Дмитрівський хліб” (далі –ПСП „Дмитрівський хліб”) 275137,01 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані з посиланням на договір №25-05-176фл від 10.03.2005р., укладений між позивачем та Агросервісним товариством з обмеженою відповідальністю „Машинно-технологічна станція - Ніжин” (далі –АТОВ „МТС-Ніжин”) про передачу у користування на визначений строк сільськогосподарської техніки (далі –договір фінансового лізингу від 10.03.2005р. №25-05-176фл) та додатковий договір (б/н) від 26.06.2007р. про зміну боржника у зобов’язанні до договору фінансового лізингу від 10.03.2005р. за №25-05-176фл.

Представник відповідача надав письмовий відзив на позов, в якому позовні вимоги прокурора не визнав та просить суд залишити позов без розгляду посилаючись на те, що прокурор м.Чернігова не мав права звертатися до господарського суду з позовом в інтересах ВАТ НАК „Украгролізинг”, оскільки останній є самостійним суб’єктом господарювання.

До початку судового засідання 07.11.2008року від прокуратури м.Чернігова надійшла заява про відмову від позову.

Представник позивача позов підтримав та просить продовжувати розгляд спору по суті.

Згідно ч.5 ст. 29 ГПК відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.

Розглянувши подану заяву та враховуючи, що відмова від позову не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси сторін та інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття відмови від позову прокуратури м.Чернігова та розгляду спору по суті.

Відповідачем заперечення по суті спору надані не були, в судові засідання 13.11.2008р. та 21.11.2008р. повноважні представники не направлялись, хоча відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням за №1073708 від 13.11.2008р.

Від третьої особи –ТОВ „МТС-Ніжин” до господарського суду надійшли пояснення від 20.11.2008р. де зазначено, що 26.06.2007р. ПСП „Дмитрівський хліб” передано предмети лізингу (2 трактори ХТЗ), разом з тракторами передано оригінали договору фінансового лізингу від 10.03.2005р. з усіма додатками.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні подав клопотання про відмову у здійсненні технічної фіксації судового процесу, яке судом задоволено.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне:

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пункт 1 ч.2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

10.03.2005 року між ВАТ „НАК „Украгролізинг” та АТОВ „МТС-Ніжин” укладено договір лізингу № 25-05-176фл.

Відповідно до ч.1 статті 292 ГК України лізинг - це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Згідно ч.1 статті 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).

Частина 2 статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг»передбачає, що за договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відповідно до ч.1 статті 16 Закону України «Про фінансовий лізинг»сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором.

Відповідно до умов Договору, ВАТ „НАК „Украгролізинг” придбав у постачальників, які передали 25.03.2005р. та 18.05.2005р. АТОВ „МТС-Ніжин” у користування строком на 5 років два трактори колісних загального призначення (ХТЗ-150К-09 та ХТЗ-17221), за умови сплати АТОВ „МТС-Ніжин” лізингових платежів, черговість, розмір і строки сплати яких встановлені графіком сплати лізингових платежів.

Строк лізингу відраховується з моменту укладання акту приймання-передачі між сторонами і постачальником.

Постачальник, перелік, кількість, ціна, вартість, строк лізингу, дата і адреси місця передачі Предмета лізингу встановлюються додатками до договору „Кількість, ціна і вартість Предмета лізингу” (Додатки №1 та №5 до Договору №25-05-176фл).

Розмір лізингових платежів, їх склад та строк оплати встановлюється додатком до Договору „Графік сплати лізингових платежів” (Додаток №4 до Договору №25-05-176фл)

26.06.2007р. між ВАТ „НАК „Украгролізинг” (Лізингодавець), АТОВ „МТС Ніжин” (Лізингоодержувач) та ПСП „Дмитрівський хліб” (далі –Новий Лізингоодержувач) укладено додатковий договір б/н (зміна боржника у зобов’язанні) до договору фінансового лізингу від 10.03.2005р. №25-05-176фл, відповідно до якого ПСП „Дмитрівський хліб” передали всі права та обов’язки згідно договору фінансового лізингу від 10.03.2005р. №25-05-176фл від Лізингоодержувача (АТОВ „МТС Ніжин”) беззаперечно і без інших умов, як Новому Лізингоодержувачу.

Відповідно до ст.520 ЦК України боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що договір від 26.06.2007р., укладений відповідно до вимог ст. 520 ЦК України.

Виходячи з викладеного, новим боржником, до якого перейшли всі права та обов’язки за договором фінансового лізингу від 10.03.2005р. за №25-05-176фл є ПСП „Дмитрівський хліб”.

Матеріалами справи, зокрема листами ПСП „Дмитрівський хліб” від 05.02.2008р. та 07.08.2008р.підтверджується, що відповідач був ознайомлений з умовами договору та його додатками, зокрема з графіками погашення лізингових платежів.

Позивачем надано господарському суду листи відповідача від 05.02.2008р. та 07.08.2008р., в яких зазначається що лізингові платежі за спірним договором будуть перераховані АТОВ „МТС-Ніжин” в сумі 99 935,47грн. та ВАТ „Бахмацьке хлібоприймальне підприємство” у сумі 96 555,80грн.

Частина 2 статті 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як стверджує позивач, у відповідача (Нового лізингоодержувача) існує заборгованість відповідно до графіку сплати лізингових платежів за період з 23.09.2005 року –01.09.2008 року включно на суму 172 573,67 грн.

Відповідно до п.3 ч.2 статті 11 Закону України «Про фінансовий лізинг»лізингоодержувач зобов'язаний своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Після порушення провадження у справі позивачем надані суду докази сплати частини заборгованості в сумі 80 000грн.(платіжне доручення №250 від 30.09.2008р., де сплачено кошти ВАТ„Бахмацьке ХПП” за відповідача).

Відповідач будь-яких пояснень щодо суми боргу та її зменшення на 80 000грн. суду не надав.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідні положення також визначаються у ч.1 статті 193 ГК України.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та ч.7 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, крім випадку коли право такої відмови встановлено договором або законом.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Таким чином, згідно графіків лізингових платежів з 23.09.2005р. по 01.09.2008р. позивачем нараховано 325740,18грн., відповідачем сплачено 153 166,51грн. і фактична заборгованість на момент подання позову становила 172 573,67грн.

Враховуючи, що відповідачем після порушення провадження у справі 30.09.2008р. погашено частину заборгованості на суму 80 000грн., тому фактичний борг на момент винесення рішення становить 172573,67 –80 000 = 92 573,67грн.

Факт наявності основної заборгованості за договором фінансового лізингу у відповідача перед позивачем в сумі 92 573,67грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Провадження в частині стягнення 80 000грн. суд припиняє на підставі п.1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.3 ч.1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ст. 522 Цивільного кодексу України, новий боржник у зобов'язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не висунув заперечення проти вимоги кредитора (ВАТ „НАК „Украгролізинг”), суд приходить до висновку, що до ПСП „Дмитрівський хліб” з заборгованістю по лізинговим платежам перейшла також і відповідальність за неналежне виконання зобов’язань.

Пунктом 7.1 договору від 10.03.2005р. передбачено, що за порушення строків сплати лізингових платежів, Лізингоодержувач за кожний день прострочення від несплаченої суми сплачує Лізингодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені:

- відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток №4 до договору від 10.03.2005р. за №25-05-176фл):

Період нарахування

Сума заборгованості, грн.

Кількість днів прострочення

Ставка НБУ, %

Сума пені, грн.

23.09.07-31.12.07.

52032,42

99

8

2258,06

01.01.08-24.03.08

52032,42

84

10

2388,37

25.03.08-29.04.08

50527,36

36

10

993,98

30.04.08-01.09.08

50527,36

124

12

4108,45

Таким чином, загальний розмір пені становить: 9 748,86 грн. та підлягає стягненню.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок трьох процентів річних:

- відповідно до графіку сплати лізингових платежів

Період нарахування

Сума заборгованості, грн.

Кількість днів прострочення

Розмір трьох процентів річних, грн.

24.09.05-30.11.05

58052.70

68

324,45

01.12.05-29.03.06

48935,26

119

478,62

01.04.06-06.02.08

21377,77

677

1189,54

26.03.06-06.02.08

56547,64

683

3174,41

08.02.08-26.04.08

27925,41

78

179,02

24.09.06-24.04.08

55042,56

578

2614,89

26.04.08-10.08.08

33032,50

107

290,50

26.03.07-31.08.08

53537,50

524

2305,78

24.09.07-31.08.08

52032,42

342

1462,60

25.03.08-31.08.08

50527,36

160

664,46

Три проценти річних від простроченої суми за перерахунком суду становить 12684,26 грн.

Враховуючи, що позивачем до стягнення заявлено 12 552,25 грн. річних, господарський суд вказані вимоги задовольняє.

Розрахунок індексу інфляції:

Період нарахування (місяць)

Сума заборгованості, грн.

Індекс інфляції

Розмір інфляційних збитків

Жовтень 2005-

Листопад 2005

58052,70

100,9*101,2

1225,37

Грудень 2005-

Березень 2006

48935,26

100,9*100,5*100,6*100,2

1084,87

Квітень 2006-

Січень 2008

21377,77

99,6*100,5*100,1*100,9*100*102*102,6*

101,8*100,9*116,6(за 2007р)*102,9

6497,13

Квітень 2006-

Січень 2008

56547,64

99,6*100,5*100,1*100,9*100*102*102,6

*101,8*100,9*116,6(за 2007р)*102,9

17185,94

Лютий 2008 –

Квітень 2008

27925,41

102,7*103,8*103,1

2766,64

Жовтень 2006-

Квітень 2008

55042,56

102,6*101,8*100,9*116,6

(за2007р)*102,9*102,7*103,8

19151,07

Травень 2008 –

Липень 2008

33032,50

101,3*100,8*0,995

528,46

Квітень 2007 –

Серпень 2008

53537,50

100*100,6*102,2*101,4*100,6

*102,2*102,9*102,2*102,1*102,9

*102,7*103,8*103,1*101,3*100,8*99,5

17260,45

Жовтень2007 –

Серпень 2008

52032,42

102,9*102,2*102,1*102,9*102,7*

103,8*103,1*101,3*100,8*99,5

12162,54

Квітень 2008 –

Серпень 2008

50527,36

103,1*101,3*100,8*99,5

2399,76

Загальна сума індексу інфляції становить 80262,23 грн. та підлягає стягненню.

Відповідно до ч.3 ст. 49 ГПК державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Відповідно до пп.а п.2 статті 3 Декрету КМ України «Про державне мито»ставка державного мита встановлюються із заяв, що подаються до господарських судів із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Враховуючи, що позов подано прокурором і під час розгляду справи прокурор відмовився від позову, а позивачем - ВАТ „НАК „Украгролізинг” мито не сплачувалось, господарський суд стягує в доход державного бюджету мито з відповідача.

Враховуючи, що судом припинено провадження у справі в частині стягнення 80 000грн. у зв’язку зі сплатою суми боргу під час розгляду справи і спір в цій частині виник з вини відповідача, суд вважає за доцільне стягнути державне мито виходячи з суми заявленого позову.

Оскільки, ціна позову становить 275 137,01грн., тому сума державного мита, що підлягає стягненню становить –2751,37 грн.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства „Дмитрівський хліб” (16500, пров.Прикордонний,8, м.Бахмач, Чернігівська обл., р/р 260030133501 в відділенні ВАТ „Ощадбанк” м.Бахмач, код 33233251, МФО 343013) на користь відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(01023, вул. Мечникова, 16-А, м.Київ, р/р 26008937663781 у ЧОФ АКБ Укрсоцбанк, м.Чернгігів, МФО 353014, 30401456) 92573,67грн. основного боргу, 9748,86 грн. пені, 80262,23 грн. інфляційних, 12552,25 грн. річних.

3. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства „Дмитрівський хліб” (16500, пров.Прикордонний,8, м.Бахмач, Чернігівська обл., р/р 260030133501 в відділенні ВАТ „Ощадбанк” м.Бахмач, код 33233251, МФО 343013) в доход державного бюджету (на рахунок № 31111095700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, символ звітності 095, код ЄДРПОУ 22825965, МФО 853592, код платежу 22090200) 2751,37грн. державного мита.

4. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства „Дмитрівський хліб” (16500, пров.Прикордонний,8, м.Бахмач, Чернігівська обл., р/р 260030133501 в відділенні ВАТ „Ощадбанк” м.Бахмач, код 33233251, МФО 343013) в доход державного бюджету (р/р 31214259700002 в ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, код ЄДРПОУ 22825965, код бюджетної кодифікації 22050000) 118 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

6. Провадження у справі в частині стягнення 80 000грн. боргу - припинити.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

Повний текст рішення підписано 26 листопада 2008 року

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна

28.11.08