Рішення № 2432365, 19.11.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 52/181

19.11.08

Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Дарницького районного управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України про стягнення 41 211,25 грн. за участю представника позивача –Іваненко І.П., довіреність № Д07/2008/11/12-18 від 12.11.2008 р., Радзівіло Т.О., довіреність № Д07/2008/11/12-17 від 12.11.2008 р., відповідача –Мельник В.В., довіреність № 47/3228 від 06.03.2008 р.,

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про стягнення 41 211,25 грн. боргу у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язання за договором про постачання електричної енергії № 256 від 10.03.1993 року за угодою про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію №40-07-е.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 22.09.2008 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 19.11.2008 року.

У судовому засіданні 19.11.2008 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні звернувся до суду з заявою про визнання позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 10.03.1993 року між позивачем та відповідачем укладено договір на постачання електричної енергії № 256, відповідно до умов якого електропостачальна організація зобов’язується постачати електричну енергію відповідно до умов договору, а споживач зобов’язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у пресі, виконує інші умови, визначені договором та додатками до нього, які є його невід’ємною частиною.

Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31 грудня 1993 року. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодною з сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд (п. 14 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

19.06.2007 року між сторонами було укладено угоду про реструктуризацію заборгованості за спожиту електричну енергію №40-07-е.

Згідно з п. п.1-3 даної угоди відповідач визнав заборгованість за спожиту електричну енергію у сумі 104 276,86 грн. станом на 01.06.2007 року та зобов’язався її сплатити позивачу протягом червня 2006 року –листопада 2008 року щомісячними платежами сумою 5 793,18 грн. до 25 числа кожного місяця.

Поясненнями позивача та відповідача, наданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов угоди на підставі довідки про стан розрахунків та платежів за спожиту електричну енергію за період з червня 2007 року по липень 2008 року, Актом звірки розрахунків від 01.11.2008 року стверджується факт наявності заборгованості за угодою №40-07-е у розмірі 41 211,25 грн. у зв’язку з неналежним виконанням зобов’язання за договором про постачання електричної енергії № 256 від 10.03.1993 року.

Доказів належної оплати за угодою про реструктуризацію заборгованості суду не надано.

Відповідач подав до суду заяву від 19.11.2008 року про визнання позову в повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що позивач виконав взяті на себе зобов’язання за договором з поставки електричної енергії, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати спожитої електричної енергії та має перед позивачем заборгованість за угодою про реструктуризацію заборгованості №40-07-е у сумі 41 211,25 грн.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, вимоги позивача ґрунтуються на матеріалах справи та відповідають закону, визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 41 211,25 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Державне мито у сумі 412,11грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 78, 82–85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Дарницького районного управління головного управління Міністерства внутрішніх справ України (02068, м. Київ, вул.Кошиця, 3-а, ідентифікаційний код 08805536, р/р 35229002000226 ГУДК України у м. Києві, МФО 820019) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305, р/р 26038301201 у Головному управлінні по м. Києву та Київській області ВАТ «Ощадбанк», МФО 322669) 41 211 (сорок одну тисячу двісті одинадцять) грн. 25 коп. боргу, 412 (чотириста дванадцять) грн. 11 коп. витрат по оплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. Чебикіна