Рішення № 2432301, 10.11.2008, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"10" листопада 2008 р.

справа № 5020-2/360

За позовом дочірнього підприємства „Генеральна лінія” закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод”

(99029 м. Севастополь, вул. Шабаліна, 27-а)

до відповідача: Підприємства “Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації”

(99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 13)

про стягнення 25680,05 грн.

Суддя Шевчук Н.Г.

Представники сторін:

позивача –Петровська О.С., довіреність б/н від 25.09.2008;

відповідача –не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірнє підприємство „Генеральна лінія” закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод” (далі –ДП „Генеральна лінія” ЗАТ „Львівський керамічний завод”) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою до Підприємства “Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації” (далі –Підприємство) про стягнення 25860,55 грн., з яких: 25604,50 грн. - сума основного боргу та 256,05 грн. –3% річних.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконані зобов’язання по оплаті поставленого позивачем товару.

Відповідач явку уповноважених представників у судові засідання 14.10.2008 та 10.11.2008 не забезпечив, про причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал суду від 17.09.2008 та 14.10.2008 не виконав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином та своєчасно, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №285398 (арк.с.18).

Відповідач не скористався правом, наданим йому статтею 59 Господарського процесуального кодексу України: не надав господарському суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

Справа розглядається за відсутністю відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів, за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до витратних накладних № Ген-000041 від 29.01.2008, № Ген-000048 від 31.01.2008, № Ген-000115 від 12.03.2008, № Ген-000115 від 17.03.2008 та № Ген-000160 від 31.03.2008 та на підставі відповідних довіреностей №506266 від 29.01.2008, №506595 від 17.03.2008 та №506601 ДП „Генеральна лінія” ЗАТ „Львівський керамічний завод” відпустило Підприємству товар на загальну суму 31637,95 грн. (арк.с.10-15).

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України (далі- Кодексу), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог статей 202, 204 Кодексу правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої та другої статті 205 Кодексу правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до статті 655 Кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Отже, фактично між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу у формі обміну письмовими документами.

Відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті отриманого товару виконав частково у сумі 6033,45 грн.

Згідно Акту звірки взаєморозрахунків, складеного та підписаного сторонами, сума заборгованості відповідача перед позивачем за поставлену продукцію станом на 30.04.2008 складає 25604,50 грн.

Згідно положень статті 193 Господарського кодексу України № 436-ІV від 16.01.2003 та статей 525, 526 Цивільного кодексу України № 435-ІV від 16.01.2003 зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Докази погашення відповідачем суми заборгованості за поставлену ДП „Генеральна лінія” ЗАТ „Львівський керамічний завод” продукцію у розмірі 25604,50 грн. на день прийняття рішення відсутні.

Враховуюче викладене та у зв’язку з тим, що відповідачем належним чином не виконане зобов’язання, заявлена сума основної заборгованості у розмірі 25604,50 грн. підлягає стягненню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 3% річних за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання у розмірі 256,05 грн.

Згідно статті 610 Кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (стаття 611 Кодексу).

Згідно статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно частини другої статті 530 Кодексу якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Листом №21 від 10.04.2008 позивач направив на адресу відповідача вимогу про погашення існуючої суми заборгованості.

Однак відповідач пред’явлену позивачем вимогу про виконання грошового зобов’язання не виконав, суму заборгованості за отриманий товар у встановлений Кодексом строк не погасив. Таким чином граничний строк виконання відповідачем грошового зобов’язання по оплаті отриманого від позивача товару визначається датою –17.04.2008.

Нарахована позивачем на суму простроченої заборгованості сума 3% річних у розмірі 256,05 грн. перевірена судом та визнана такою, що підлягає стягненню.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 25860,55 грн., з яких: 25604,50 грн. –сума основного боргу та 256,05 грн. –сума 3% річних.

Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 49, 75, 82, 84-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Підприємства “Будівельне управління Чорноморського флоту Міністерства оборони Російської Федерації” (99011, м. Севастополь, пр. Нахімова, 13, код у ЄДРПОУ 30120798, р/р 26009945038041 у СФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь дочірнього підприємства „Генеральна лінія” закритого акціонерного товариства „Львівський керамічний завод” (99029 м. Севастополь, вул. Шабаліна, 27-а, код у ЄДРПОУ 31156212) заборгованість у сумі 25860,55 грн. (двадцять п’ять тисяч вісімсот шістдесят грн. 55 коп.), у тому числі: основна заборгованість –25604,50 грн., 3% річних –256,05 грн.; витрати по сплаті державного мита у сумі 258,00 грн. (двісті п’ятдесят вісім грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. (сто вісімнадцять грн. 00 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Н.Г.Шевчук

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84

Господарського процесуального кодексу України

і підписано 17.11.2008.