Рішення № 2432129, 29.10.2008, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 11/129

29.10.08

За позовом

Закритого акціонерного товариства «Київміськоформлення»

до

Комунального підприємства «Київдорсервіс»

про

стягнення заборгованості

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивача

Шанюк О.М. –представник

від відповідача

Бичківська І.С. –представник

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 307342,58 грн., з яких 293313,50 грн. основного боргу та 14029,08 грн. штрафу.

06.10.2008 позивач подав до суду заяву про уточнення позовних вимог у зв’язку із сплатою 08.09.2008 відповідачем суми основного боргу в повному обсязі та просив суд стягнути з відповідача 14029,08 грн. штрафу за неналежне виконання умов договору оренди.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов укладеного між позивачем та відповідачем Договору оренди № 78 від 02.04.2008, відповідач вчасно не сплатив орендну плату за травень –червень 2008 року, внаслідок чого відповідач зобов’язаний сплатити штраф на умовах, передбачених договором.

Відповідач у відзиві на позов відзначив, що затримка по сплаті коштів за оренду нежилих приміщень була обумовлена несвоєчасністю надходження коштів місцевого бюджету, за рахунок яких фінансується відповідач.

Дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

02.04.2008 між Закритим акціонерним товариством «Київміськоформлення», як орендодавцем (далі –позивач), та Комунальним підприємством «Київдорсервіс», як орендарем (далі –відповідач), було укладено Договір нежилих приміщень №78, у відповідності до п. 1.1 якого позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування нежилі приміщення загальною площею 1576,8 кв.м., що знаходяться на балансі у позивача та розташовані за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект 56.

Відповідно до п. 3.1 Договору за оренду приміщення відповідач сплачує позивачу щомісячно по договірній ціні за базовий місяць 116551,80 грн., крім того ПДВ в розмірі 20% в місяць - 23310,36 грн., що становить 139862,16 грн.

Узгодження сторонами зазначеної договірної ціни підтверджується також наявним в матеріалах справи протоколом угоди про договірну ціну по договору оренди нежилих приміщень, який є невід’ємною частиною договору (Додаток №1).

Згідно п. 3.3 Договору плата перераховується відповідачем, незалежно від наслідків його діяльності, на рахунок позивача щомісяця не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітнім місяцем.

Плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування такої плати за попередній місяць на індекс інфляції, встановлений на цей місяць (п. 3.2 Договору).

Спір виник з підстав наявної на день звернення позивача з позовом до суду заборгованості відповідача зі сплати орендної плати за травень –червень 2008 року у сумі 293313,50 грн., яку відповідач повністю погасив шляхом перерахування позивачу грошових коштів 05.09.2008 у розмірі 258000,00 грн. та 10.09.2008 у розмірі 35313,50 грн.

За таких обставин судом розглядаються заявлені позовні вимоги з урахуванням їх зменшення, тобто в частині стягнення штрафу з відповідача у розмірі 14029,08 грн.

Договір, відповідно до ст. 629 ЦК України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до вимог ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна норма міститься і в ст. 193 Господарського кодексу України, яка регламентує, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На підставі ч.2 ст. 175 ГК України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Не вважається випадком, зокрема, недодержання свої обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов’язання у строк, обумовлений Договором, не виконав. Доказів на спростування факту порушення ним договірних зобов’язань щодо сплати орендної плати за Договором суду не надав.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Пунктом 8.4 Договору сторонами передбачено, що у разі невиконання відповідачем умов п. 3.3 Договору позивач має право нарахувати, а відповідач зобов’язаний при цьому сплатити штраф у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми, визначеної п. 3.1, з урахуванням п. 3.2 Договору за кожний день несвоєчасної оплати.

Оскільки факт несвоєчасної сплати орендної плати відповідачем на користь позивача встановлено судом та по суті відповідачем не заперечується, позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу за порушення строку виконання зобов’язання, передбаченого умовами Договору, є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню за розрахунком позивача.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у зв’язку з задоволенням позову згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального підприємства «Київдорсервіс»(03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект 56, р/р 35436006002842 філія УДК у місті Києві, МФО 820019, код 32955518, або з будь-якого іншого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження) на користь Закритого акціонерного товариства «Київміськоформлення»(03151, м. Київ, Повітрофлотський проспект 56, р/р 260043011942 у філії АКБ «Золоті Ворота», МФО 300238, код 35955565) штраф в сумі 14029 (чотирнадцять тисяч двадцять дев’ять) грн. 08 коп., державне мито у сумі 140 (сто сорок) грн. 29 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

Суддя Ю.М. Смирнова

Дата підписання рішення:17.11.2008.