Рішення № 24320820, 28.05.2012, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 2035/3232/2012

№ пров. 2/2035/1425/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.05.2012 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:

Головуючого -судді Журавель В.А.

При секретарі -Бікасовій О.А. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності на самочинне будівництво

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду, посилаючись на те, що ним за власні кошти виконано будівництво житлових будинків літ. «А-1»та «В-1»на території домоволодіння про АДРЕСА_1. Позивач користується вказаною нерухомості на підставі запису у домовій книзі, оскільки правовстановлюючі документи на вказане домоволодіння не оформлені у встановленому законом порядку. Земельна ділянка для будівництва спірного домоволодіння надавалася у відповідності до рішення № 633 виконкому Червонозаводської районної ради депутатів трудящих від 23 червня 1953 року та договору на право будівництва будинку та безстрокового користування земельною ділянкою від 28 липня 1953 року. На теперішній час позивач є користувачем земельної ділянки із земель житлової та громадської забудови і проведеним будівництвом не порушив вимог земельного законодавства щодо зміни цільового призначення земельної ділянки або щодо самовільного захвату земельної ділянки. Згідно технічного висновку ТОВ «Харківархпроект»побудовані житлові будинки можливо зберегти з метою подальшої експлуатації як будівлі за даним цільовим призначенням, будівельні конструкції наявних деформацій не мають та знаходяться у задовільному стані. Враховуючи, що право власності на нерухоме майно може бути визнано за власником або користувачем земельної ділянки, позивач просив визнати за ним право власності на житловий будинок літ. «А-1»загальною площею 37,0 кв. м., житловою площею 27,80 кв. м., житловий будинок літ. «В-1»загальною площею 26,20 кв. м., житловою площею 13, 60 кв. м., господарські споруди: сарай літ. «Д», вбиральню літ. «Е», що розташовані по АДРЕСА_1.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 повністю підтримав заявлені позовні вимоги, надав судові аналогічні пояснення.

Представник відповідача -Харківської міської ради - в судове у судове засідання не з»явився, надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову заперечував, пославшись на те, що визнання права власності на об'єкти самочинного будівництва регулюється нормами ЦК України. Крім того, рішенням 9 сесії 6 скликання Харківської міської ради від 17.08.2011 року № 390/11 у відповідності до норм діючого законодавства було затверджено «Порядок вирішення питань, пов»язаних із самочинним будівництвом».

Суд, вислухавши пояснення позивача, свідків, перевіривши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено в судовому засіданні рішенням виконкому Червонозаводської районної ради депутатів трудящих № 633 від 23 червня 1953 року ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку для індивідуального будівництва по АДРЕСА_1 площею 499 кв. м. у безстрокове користування / а. с. 10/. 28 липня 1953 року між ОСОБА_2 та житловим управлінням виконкому Червонозаводської районної ради депутатів трудящих було укладено договір на будівництво житлового будинку та безстрокове користування земельною ділянкою за адресою : АДРЕСА_1 / а. с. 9/. 26 травня 1954 року ОСОБА_2 продав недобудований ним житловий будинок, який складався з фундаменту та стін заввишки 40 см. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 / а. с. 44/. ОСОБА_4, яка є тіткою позивача, померла ІНФОРМАЦІЯ_1, а її чоловік ОСОБА_5 -помер ІНФОРМАЦІЯ_2 / а. с. 48/.

ОСОБА_1 з дозволу власника будинку - ОСОБА_4 заселився у спірне домоволодіння на правах члена сім»ї та постійно проживає в домоволодінні АДРЕСА_1 з 1980 року / а. с. 27-28/.

З метою покращення умов проживання на вищезазначеній земельній ділянці позивачем за власні кошти було самочинно побудовано житловий будинок літ. «А-1»загальною площею 37,0 кв. м., житловою площею 27,80 кв. м., житловий будинок літ. «В-1»загальною площею 26,20 кв. м., житловою площею 13, 60 кв. м., господарські споруди: сарай літ. «Д», вбиральню літ. «Е». Відповідно до технічного паспорту, виданого КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації», самочинно побудовані житлові будинки та господарські споруди заінвентаризовані /а. с. 11-14/.

Відповідно до технічного висновку про технічний огляд та оцінку стану будівельних конструкцій, виконаного ТОВ «Харківархпроект», самочинно побудовані житлові будинки можливо зберегти з метою подальшої експлуатації як будівлі за даним цільовим призначенням, будівельні конструкції наявних деформацій не мають та знаходяться у задовільному стані. Житлові будинки мають інженерне забезпечення (електропостачання), пічне опалення, централізоване водопостачання та каналізація відсутні /а. с. 12-22/.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили судові, що позивач проживає в спірному будинку приблизно з 80-х років торішнього століття, на той час в будинку проживали дві його тітки, вони проживали однієї сім»єю, оскільки жінки були пенсіонерами та потребували стороннього догляду. Позивач, крім надання їм фізичної допомоги, здійснював будівництво на території домоволодіння, крім житлових будинків побудував надвірні будівлі. З 1980 року позивач постійно проживає в спірному домоволодінні.

Свідок ОСОБА_8 пояснила судові, що з моменту реєстрації шлюбу с позивачем проживає в спірному будинку. На той час в будинку проживали її чоловік та дві його тітки, які потребували стороннього догляду, тому вони проживали разом однієї сім»єю. Позивач здійснював постійний технічний догляд за будинком, згодом вони здійсни будівництво житлових будинків та надвірних будівель на території домоволодіння. Фактично позивач протягом багатьох років несе права та виконує обов'язки власника вказаного домоволодіння.

Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на знову створене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Тобто право власності на нову річ виникає в той момент, коли в результаті виготовлення чи створення з»являється об»єкт, який може кваліфікуватись як нова річ. Отже відповідно до ст. 331 ЦК України позивач здобуває право власності на знов створене нерухоме майно з моменту завершення будівництва.

Згідно ст. 38 Земельного кодексу України земельна ділянка, на якій було проведено будівництво, відноситься до категорії земель «Землі житлової та громадської забудови». Відповідно до положень земельного законодавства землі житлової та громадської забудови використовуються, у тому числі, для будівництва та обслуговування жилого будинку.

Згідно положень ст. 377 ЦК України, ст. 120 ЗК України при переході права власності на будівлю (споруду) власник такої будівлі набуває відповідні права на земельну ділянку, що необхідна для експлуатації такої будівлі.

У відповідності до ст. 376 ЦПК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. На вимогу власника /користувача/ земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач своїми силами за свої кошти самочинно виконав будівництво житлових будинків та господарських будівель, це будівництво проводилося на земельній ділянці, яка на законних підставах перебуває у користуванні позивача, воно не порушує права сторін та інших осіб, з технічної точки зору будівництво негативно не вплинуло на несучі будівельні конструкції в цілому, тому суд вважає можливим визнати за позивачем право власності на самочинно збудовані будівлі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 328, 331, 375, 376, 377 ЦК України, ст. ст. 38, 120 ЗК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. «А-1»загальною площею 37,0 кв. м., житловою площею 27,80 кв. м., житловий будинок літ. «В-1»загальною площею 26,20 кв. м., житловою площею 13, 60 кв. м., господарські споруди: сарай літ. «Д», вбиральню літ. «Е», що розташовані по АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Суддя В.А.Журавель