Рішення № 24316242, 13.07.2011, Ленінський районний суд міста Севастополя

Справа № 2-3151/11

Категорія 26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" липня 2011 р. Ленінський районний суд м. Севастополя в складі:

головуючого - судді Кукурекіна К.В.

при секретарі - Коноплянкіній А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічне акціонерне товариство «Інноваційно-промисловий банк» про стягнення банківського вкладу, суд

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» про стягнення 6 319 094, 09 грн., з яких: 5 322 000,00 - сума основного боргу, 220 627,70 грн. - нараховані проценти, 244 266,39 грн. - нарахована пеня, 532 200 грн. - нараховані штрафи.

Між позивачем та ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» 19.08.2011р. укладені договори банківського вкладу №542/грн, №543/грн, №544/грн, №545/грн, №546/грн. Відповідно умовам вказаних Договорів відповідач приймає кошти ОСОБА_1 із сплатою 14 % річних, загальної сумою 5322000,00 грн. у та зобов'язується повернути вклад та проценти по нім шляхом видачі через касу або перерахуванням на поточний рахунок, з підстав передбачених цими договорами та договорами про внесення змін до них.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи сповіщався належним чином, позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, на позові наполягає.

Суд, згідно з вимогами статті 224 ЦПК України, вважає можливим розглянути цивільну справу у відсутності відповідача, визнаючи достатніми для розгляду спору по суті наявні в матеріалах справи письмові докази, та постановити заочне рішення.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» 19.08.2011р. укладені договори банківського вкладу №542/грн, №543/грн, №544/грн, №545/грн, №546/грн. (тип договорів: щомісячно). Відповідно до п.п.1.1 вказаних Договорів відповідач приймає кошти ОСОБА_1 із сплатою 14 % річних, у наступних розмірах, строках та розміщує їх на відповідних рахунках: договір № 542/грн. в сумі 500000,0 грн. строком з 19 серпня 2010 р. до 30 листопада 2010р.; договір № 543/грн. в сумі 500000,0 грн. строком з 19 серпня 2010 р. до 30 грудня 2010р.; договір № 544/грн. в сумі 1200000,0 грн. строком з 19 серпня 2010 р. до 25 січня 2011р.; договір № 545/грн. в сумі 1600000,0 грн. строком з 19 серпня 2010 р. до 25 лютого 2011р.; договір № 546/грн. в сумі 1522000,0 грн. строком з 19 серпня 2010 р. до 30 березня 2011р. та зобов'язується повернути вклад та проценти по нім шляхом видачі через касу або перерахуванням на поточний рахунок. Строк дії договорів закінчився.

02.12.2010р. позивач у зв'язку із закінченням строку дії депозиту за договором банківського вкладу № 542/грн. від 19.08.2010 р. звернувся до Директора ФКД ПАТ «Інноваційно-промисловий банк» із заявою про повернення коштів, відповідач з позивачем не розрахувався.

06.06.2011р. знову звернувся до відповідача з телеграмою про прохання повернення грошей за договорами банківського вкладу від 19.08.2010 р. №542/грн, №543/грн, №544/грн, №545/грн, №546/грн, у зв'язку з закінченням строку договорів, на яку відповідач не відповідав.

Таким чином незважаючи на припинення дії договорів, відповідач не виконав обов'язки щодо повернення суми вкладу.

Згідно ч.1 ст.1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч.1,2 ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі впливом встановленого договором строку (строковий вклад). За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 2.5 договорів передбачено, що виплата процентів за користування вкладом здійснюється щомісячно та в кінці строку разом з виплатою вкладу, з урахуванням 14% річних розмір депозитних відсотків, що складає 220627,7 грн.

Відповідно до пункту 2.2. Договорів банківського вкладу банк зобов'язаний виплатити вкладнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє за період прострочення повернення вкладу, що складає 244266,39 грн.

Відповідно до пункту 2.2. Договорів банківського вкладу відповідач зобов'язаний у разі порушення строку повернення вкладу, виплатити вкладнику штраф у розмірі 10% від суми неповерненого вкладу, від суми неповерненого вкладу при умові, що після настання строку повернення вкладу пройшло не менше, ніж 10 робочих днів, що складає 532200,0 грн.

Суд не приймає до уваги введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Згідно ст.ст. 75, 85 ЗУ «Про банки та банківську діяльність» від 07.12.2000 року №2121-III Національний банк України зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію у разі істотної загрози платежу спроможності банку та накласти мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно ст. 56 ЗУ «Про Національний банк» від 20.05.99 року за N 679-XIV Національний банк України видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організації та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.

Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкції, положень правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам, і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність. Нормативно-правові акти Нацбанку підлягають обов'язкової державної реєстрації в Мін'юсті і набирають чинності відповідно до законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною 3 статті 22 Конституції України гарантується, що при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, це також стосується і підзаконних актів, які повинні відповідати Конституції України та законам України.

Цивільний кодекс України після Конституції України є другим по юридичній силі актом, який стосується спірних відносин, відповідно до ч.2 ст.4 ЦК України, основним актом цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд дійшов до висновку про необхідність застосування в даному випадку положень статей 1058, 1060 ЦК України, відповідно до яких відмова відповідача у видачі вкладу є незаконною, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума банківського вкладу з врахуванням встановлених договором процентів, пені та штрафних санкцій.

Відповідно ст.4 ЗУ України "Про захист прав споживачів", споживачі під час придбання, замовлення і використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своєї особистої потреби мають право, зокрема, на захист своїх прав державою; належну якість продукції і обслуговування; звернення до суду за захистом порушених прав. Відповідно ч.2 ст.1058 ЦК України, договір банківського вкладу, згідно якого вкладником є фізична особа, є публічний договір. Відповідно до ст.633 ЦК України, у публічному договоре є дві сторони: підприємець, який надає послуги, і споживач. Таким чином, дії банку, згідно з депозитною угодою, є послугами, які захищаються ЗУ "Про захист прав споживачів".

Враховуючи викладене, суд на основі повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 525,526,633,1058,1060 ЦК України, ст.ст. 2,55 ЗУ «Про банки і банківську діяльність», ст.ст. 1,4,22 ЗУ "Про захист прав споживачів", ст.ст. ст.ст.10, 30, 47, 58, 60, 88,110, 212, 213, 224 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариство «Інноваційно-промисловий банк» (ЄДРПОУ 20021814, 61003, м. Харків, вул. Клочківська,3) на користь ОСОБА_1 6 319 094,09 грн., з яких: 5322000,00 грн. заборгованість за договором, 220627,7 грн. нараховані відсотків, 244 266,39 грн. пеня, 532200,0 грн. штраф.

Стягнути Публічного акціонерного товариство «Інноваційно-промисловий банк» (ЄДРПОУ 20021814, 61003, м.Харків, вул. Клочківська,3) на користь ОСОБА_1 інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120,0 грн.

Стягнути Публічного акціонерного товариство «Інноваційно-промисловий банк» (ЄДРПОУ 20021814, 61003, м.Харків, вул. Клочківська,3) на користь Державного бюджету судовий збір у розмірі 1700,0 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя -