Рішення № 24312792, 11.05.2012, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2-12118/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11 травня 2012 рокуШевченківський районний суд м. Києва

в складі головуючого судді Пономаренко Н.В.

при секретарі Поляковій Б.Ю., Архиповій А.П.,

з участю представників:

позивачки ОСОБА_6

відповідача Євдотьєва А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», Київська філія Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», треті особи: Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м.Києва, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення суми коштів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

.

Позивач звернувся до суду з позовом до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», треті особи: Відділ державної виконавчої служби Шевченківського району м. Києва, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 02.06.2006 року між ним та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 39.29-50/270к.

В забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором 02.06.2006 року між позивачкою та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»укладено Іпотечнийдоговір № 39.29-50/119і, за умовами якого позивачка передає в іпотеку квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 45,30 кв.м., житловою площею 27,80 кв.м., яка належить позивачці на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу від 11.10.2004 року між нею та ОСОБА_4, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5

Для стягнення заборгованості позивача перед відповідачем за Договором 20 квітня 2010 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було видано виконавчий напис № 2883 (надалі виконавчий напис нотаріуса) в якому пропонується звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві власності.

На підставі зазначеного виконавчого напису нотаріуса, 19.08.2010 року державним виконавцем Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві було відкрито виконавче провадження ВП № 20931746 про примусове виконання виконавчого напису.

При розгляді справи позивач уточнив позовні вимоги, посилаючись на те, що відповідачем порушено ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів»та просив суд стягнути з відповідача на користь позивачки безпідставно набуті, на його думку, кошти у сумі 798,97 грн.

Представник позивача ОСОБА_6 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив визнати виконавчий напис нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та стягнути кошти у сумі 798,97 грн.

Представник відповідача Євтодьєв А.О. у судовому засіданні заперечував проти позову і просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, а також на відсутність підстав, встановлених чинним цивільним законодавством України для визнання виконавчого напису недійсним та таким, що не підлягає виконанню.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, в якій просив суд про розглядати справу у його відсутність.

ВДВС Шевченківського районного управління юстиції у м.Києві свого представника у судове засідання не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що 02.06.2006 року між ним та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк»було укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 39.29-50/270к з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом до 01 червня 2021 року (а.с.16-20).

Відповідно до п.1.1.1 надання Кредиту буде здійснюватися окремими частинами, надалі за текстом кожна частина окремо - "Транш", а у сукупності - "Транші", зі сплатою 11,85 ( одинадцять цілих вісімдесят п'ять сотих ) процентів річних, в межах максимального ліміту заборгованості до 45000 (сорок п"ять тисяч) дол. США , відповідно до графіку змін максимального ліміту заборгованості, передбаченому цим пунктом.

Відповідно до п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 2.4, 2.5 видача Траншів Кредиту на цілі, визначені п. 1.2. цього Договору проводиться шляхом видачі готівки з позичкового рахунку № 22034026577141 в Печерському відділенні КМФ АКБ "УКРСОЦБАНК" в межах максимального ліміту заборгованості, що діє на дату отримання Траншу.

Моментом (днем) надання Траншу Кредиту вважається день списання кредитних коштів позичкового рахунку в сумі відповідного Траншу Кредиту.

Моментом (днем) повернення Траншу Кредиту вважається день зарахування на позичковий рахунок Кредитора суми Траншу Кредиту.

Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячні останній робочий день поточного місяця за період з передостаннього робочого дня попереднього місяця і день, що передує двом останнім робочим дням поточного місяця, а також в день повернення заборгованості за Кредитом в повній сумі.

Сплата процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно до 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, на рахунок зазначений у цьому договорі.

Відповідно до п.п.1.3, 1.3.1 в якості забезпечення позичальником виконання своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченої іпотекою вимоги, кредитор укладає з позичальником іпотечний договір, за умовами якого позичальник передає кредитору в іпотеку нерухоме майно, а саме: двокімнатну квартиру загальною площею 45,3 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1

Пункт 2.8. передбачає, що Кредитор припиняє надання Траншів Кредиту за цим Договором у разі:

- наявності простроченої заборгованості за раніше наданими Траттами кредиту, нарахованими процентами та комісіями, передбаченими цим Договором;

- погіршення фінансового стану Позичальника, який визначається за методикою Кредитора, в тому числі, але не обмежуючись:

- виникнення або збільшення збитків за останній звітний період більш ніж на 20 (двадцять) процентів;

- перенесення Кредиту до групи з більш високим рівнем ризику;

- зменшення грошових надходжень на поточний рахунок позичальника за місяць, що минув більш як на 20 (двадцять) процентів, порівняно з середньомісячними надходженнями за шість місяців, що передували дню видачі кредиту;

- невиконання або неналежне виконання умов цього Договору, припинення дії або визнання недійсними договорів, визначених п. 1.3. цього Договору;

- втрати або зниження ринкової вартості (за винятком нормального (природного) зносу) засобів забезпечення виконання зобов'язань за цим Договором та не надання Позичальником додаткових засобів забезпечення (не проведення заміни) протягом десяти робочих днів від дати отримання відповідної вимоги Кредитора або запропоновані засоби не влаштують Кредитора;

- виявлення нецільового використання виданих Траншів Кредиту.

Згідно з п.2.10 погашення заборгованості Позичальника за цим Договором здійснюється в наступній черговості:

- прострочена заборгованість за нарахованими процентами;

- прострочена заборгованість за Кредитом;

- строкова заборгованість за нарахованими процентами;

- строкова заборгованість за Кредитом;

- пеня за порушення строків повернення Кредиту та сплати процентів;

- штрафні санкції.

В подальшому позивачкою та АКБ «Укрсоцбанк»підписана додаткова угода №1 від 12 квітня 2007 року до договору (а.с.169-171), згідно до умов якої розмір кредитної лінії збільшений до 100 тисяч доларів США, а інші умови договору залишені незмінними. Зазначена додаткова угода, згідно до її п.4 є невід'ємною частиною Договору. Додатковою угодою № 1 від 08 жовтня 2008 року, збільшений розмір процентів за користування кредитом до 15,5 процентів річних, яка згідно до її п.5 також є також невід'ємною частиною Договору.

Додатковою угодою № 2 від 09 квітня 2009 року визначений розмір заборгованості - 86 384,92 доларів США та збільшення процентної ставки до 15,5 %, термін її дії з 08.10.2008 року та змінений графік погашення кредиту(а.с.172).

В зв'язку з порушенням позивачкою виконання своїх зобов'язань за кредитним договором станом на 19.01.2010 року утворилась заборгованість на загальну суму 92783,07 доларів США та 2898,66 грн.

22.01.2010 року на адресу позивачки була направлена вимога банку (відповідача) про погашення існуючої заборгованості, а у разі невиконання даної вимоги банку, попереджено, що буде звернено стягнення на заставне майно (а.с.42-43)

Вказану вимогу позивачкою було отримано 12.02.2010 року (а.с.44), проте, погашення заборгованості по кредиту не відбулось.

В забезпечення виконання своїх зобов'язань, які випливають з зазначеного Кредитного договору, 02 червня 2006 року сторони уклали Іпотечний договір №39.29-50/119і, де предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві власності (а.с.13-15).

Згідно ст. 1050 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України), якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 589 ЦК України у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги.

Ст. 33 ЗУ «Про іпотеку»передбачає, що у разі невиконання, або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до п.п.2.4.3, 2.4.4 Іпотекодержатель має право у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання, задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки; у разі невиконання Іпотекодавцем хоча б одного із своїх обов'язків, встановлених згідно з п. п. 2.1.1. - 2.1.10. цього Договору, вимагати дострокового виконання Іпотекодавцем Основного зобов'язання, а у разі його невиконання - задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення на Предмет іпотеки;

Пунктами 4.5, 4,5.2 іпотечного договору передбачено, що Іпотекодержатель за своїм вибором може звернути стягнення на Предмет іпотеки на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат»(надалі Закон) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На підставі зазначеного Закону та у зв'язку з порушенням позивачем зобов'язання по Кредитному договору, відповідач 08.04.2010 року звернувся з заявою на вчинення виконавчого напису (а.с.129-151) до Приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3, яким 26 травня 2010 року вчинено виконавчий напис нотаріуса, яким запропоновано звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1, яка належить позивачу на праві власності (а.с. 10).

Звертаючись до суду з вказаними позовними вимогами, позивач обґрунтовував свої позовні вимоги тим, що при вчиненні третьою особою приватним нотаріусом ОСОБА_3 виконавчого напису, було порушено п. 283 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5 (далі по тексту - Інструкція), при цьому наголошував, що приватним нотаріусом було також порушено положення Закону України «Про нотаріат», оскільки між сторонами мало місце спір з приводу розміру заборгованості позивача за кредитним договором та порушено вимоги ч.11 ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів», а також те, що у відповідача не було ліцензії, яка надає повноваження на укладання кредитних договорів.

Однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти -гроші у національній або в іноземній валюті чи їх еквівалент. Норми статей 47 та 49 даного Закону визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до п.2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю».

Представником відповідача надані докази, а саме: копія свідоцтва про реєстрацію банку №3(а.с.45-46), копія банківської ліцензії № 5, копія дозволу №5-2 та додаток до дозволу № 5-2 (а.с.47-52), а також копія положення «Київської міської філії АКБ «Укрсоцбанк»(54-62) щодо правомірності здійснення банківських операцій в іноземній валюті, в тому числі надання кредитних коштів в іноземній валюті

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності з ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат», в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п. 283 Інструкції, в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин, визначено, що у разі якщо нотаріусу буде необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту одержання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги про усунення порушень.

Вчинення виконавчого напису за заявою одного з іпотекодержателів здійснюється нотаріусом після спливу десяти днів з дня одержання іншими іпотекодержателями письмового повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки. У разі отримання письмової заяви від попереднього іпотекодержателя, який має вищий пріоритет, про припинення звернення стягнення на предмет іпотеки виконавчий напис нотаріусом не вчиняється.

Виконавчий напис на іпотечному договорі, що передбачає задоволення вимоги іпотекодержателя за основним зобов'язанням, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами основного зобов'язання, вчиняється нотаріусом за умови подання іпотекодержателем документів, достатніх для встановлення безспірності заборгованості та прострочення виконання зобовязання.

За змістом п. 284 Інструкції, нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Згідно абз.2 п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. N 1172 (далі - Перелік) для одержання виконавчого напису подаються:

- оригінал нотаріально посвідченої угоди;

- документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та

встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Відповідні документи були подані нотаріусу для вчинення виконавчого напису, у заяві про вчинення виконавчого напису зазначено всі необхідні дані, передбачені інструкцією, а також надані відповідно до додатку в заяві документи (а.с.129-131).

Згідно ст. 89 Закону України «Про нотаріат»у виконавчому написі повинні значитися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис; найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення; розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; ) номер, за яким виконавчий напис зареєстровано. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

Отже, у виконавчому написі, вчиненому нотаріусом були зазначені всі необхідні дані, передбачені ст. 89 Закону України «Про нотаріат».

Крім того, посилання представника позивача щодо того, що вчинивши оспорюваний виконавчий напис, приватний нотаріус порушив конституційне право на житло неповнолітньої дитини, перевищивши свої повноваження, позбавив виконавчим написом неповнолітню дитину права на житло, без рішення суду, то слід зазначити, що згідно довідки форми 3, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12), прописаний у квартирі АДРЕСА_1 з 14.08.2009 року(а.с.11), тоді як Іпотечний договір було укладено 02.06.2006 року, тобто до того як прописано малолітню дитину, тому підстави зазначені позивачем щодо порушення прав малолітньої дитини не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, оскільки на момент укладання Іпотечного договору, у позивачки вже була малолітня дитина, яка не була прописана у квартирі, зазначеній в Іпотечному договорі і позивачка була ознайомлена як з договором, так і з пунктами цього договору, зокрема, пунктом 1.6 Іпотечного договору передбачено, що Іпотекодавець гарантує, що на Предмет іпотеки не існує прав та вимог інших осіб, в тому числі, не зареєстрованих у встановленому законом порядку, а також пунктом 1.15 вказаного договору визначено, що Іпотекодавець свідчить, що його право на укладення цього Договору відповідно до статті 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних громадян та безпритульних дітей»не обмежене правом користування будь-якої дитини віком до 18 років.

Щодо посилання представника позивача на п.11.ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів, який передбачає: якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення, слід зазначити наступне.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, свобода договору означає право громадян або юридичних осіб вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості наданій сторонам визначити умови такого договору.

Таким чином, кредитний договір та укладений в якості забезпечення виконання зобов'язань по ньому іпотечний договір були укладені з урахуванням волевиявлення позивачки, оскільки позивачка була обізнана про умови договорів і погодилась з ними, отримуючи кредит на зазначених умовах.

Проте, в момент укладання договору про надання кредиту жодних зауважень, заперечень (письмових чи усних) позивачкою не заявлялося та, як наслідок, укладено договори в чинній редакції, таким чином, суд вважає, що в момент укладання договорів сторонами було досягнуто домовленості щодо усіх істотних умов цих договорів.

При цьому, згідно з ч.2 ст. 1056 ЦК України позивач мав право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, укладаючи договори та підписавши їх, позивачка погодилась з положеннями даних договорів, а саме: п.п.1.3, 1.3.1 Кредитного договору та п.п. 2.4.3, 2.4.4, 4.1, 4.2, 4.5 Іпотечного договору, які були застосовані відповідачем при порушенні своїх договірних зобов'язань позивачкою.

Крім того, твердження представника позивача про те, що позивачкою здійснювались оплати за неукладеним та нечинним договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 39.29-50/270к від 02.06.2006 року між позивачкою та АКБ «Укрсоцбанк», а саме, за заявою на переказ готівки №кг83024 від 09 березня 2010 року на суму 100 доларів США, що в еквіваленті на день здійснення платежу становить 798,38 грн. на погашення відсотків по кредиту та вимога стягнути з відповідача вказану суму, судом залишається без задоволення, оскільки вказаний кредитний договір про надання відновлювальної кредитної лінії укладений позивачкою з відповідачем, про що свідчить підпис позивачки на договорі, є чинним, з підстав зазначених вище, а тому вимога про стягнення 798,38 грн. з відповідача задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів.

Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не підтверджуються достатніми, належними та допустимими доказами, а позовні вимоги не ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати розподіляються судом відповідно до ст.88 ЦПК України.

Враховуючи наведене, на підставі ст. 129 Конституції України, ст. ст. 87-89 Закону України «Про нотаріат»; Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів»від 29 червня 1999 р. за № 1172, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5та керуючись ст.ст.10, 11, 57-60, 64, 88, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294, 296 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», Київська філія Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», треті особи: Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції м.Києва, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про стягнення суми коштів та визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя :