Постанова № 24307283, 21.05.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/8049/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2012 року

м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Білостоцького О.В.

При секретарі: Бушанському А.В.

За участю сторін:

Представника позивача: Гєрбєй Д.А.

Представника відповідача: Азарніної А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс»(далі ТОВ «ТІС») звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі (далі СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі) про скасування податкових повідомлень-рішень від 15.07.2011 року № 0000781530, прийнятих виконуючим обов'язки заступника голови державної податкової адміністрації в Одеській області -начальником спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі ОСОБА_3

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 16.06.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТІС»з питань достовірності даних податкових декларацій з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року, сформованих за рахунок взаємовідносин з ТОВ «ПЕЙД». За результатами перевірки було складено акт № 265/15-3/22447500/25 від 16.06.2011 року, у висновках якого відображено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, пп. «г»п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість: за січень 2011 року у сумі 91 367,37 грн., за лютий 2011 року - 18 029,82 грн. На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000781530 від 15.07.2011 року про визначення ТОВ «ТІС»податкового зобов'язання з податку на додану вартість на суму основного платежу у розмірі 109 397,19 грн. та штрафних санкцій - 82 047,89 грн. В подальшому СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі повідомила ТОВ «ТІС»про заміну зазначеного податкового повідомлення-рішення у зв'язку з допущенням технічної помилки, та надіслала податкове повідомлення-рішення № 0000781530 від 15.07.2011 року про визначення ТОВ «ТІС»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 109 397,19 грн. - основний платіж та 2,00 грн. - штрафні санкції.

Позивач вважає необґрунтованими висновки, викладені у акті перевірки № 265/15-3/22447500/25 від 16.06.2011 року, а прийняті на його підставі податкові повідомлення-рішення від 15.07.2011 року № 0000781530 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, оскільки при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року по господарським операціям з ТОВ «ПЕЙД», з його боку відсутні порушення вимог Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні, посилаючись на обґрунтування, викладені у адміністративному позові, підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнала з підстав, викладених у запереченнях на адміністративний позов, наполягала, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000781530 від 15.07.2011 року про визначення ТОВ «ТІС»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 109 397,19 грн. - основний платіж та 2,00 грн. - штрафні санкції є законним та обґрунтованим, винесеним у відповідності до вимог чинного законодавства. Зазначила, що при проведенні відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ТІС»з питань достовірності даних податкових декларацій з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року, сформованих за рахунок взаємовідносин з ТОВ «ПЕЙД», встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, пп. «г»п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України у вигляді заниження податку на додану вартість: за січень 2011 року -91 367,37 грн., лютий 2011 року - 18 029,82 грн. Це відбулося внаслідок включення позивачем до податкового кредиту у деклараціях з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року сум податку на додану вартість по нікчемним правочинам з ТОВ «ПЕЙД». Крім того, податкові накладні, на підставі яких було сформовано податковий кредит за перевіряє мий період, оформлені з порушенням діючого законодавства, а саме: постачальником визначені недостовірні відомості щодо розташування контрагента -ТОВ «ПЕЙД».

Судом під час офіційного з'ясування обставин у справі встановлено наступне:

ТОВ «ТІС»зареєстровано 16.04.1996 року виконавчим комітетом Южненської міської ради Одеської області. Підприємство знаходиться на обліку платників податків у СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі.

16.06.2011 року на підставі наказу від 14.06.2011 року № 425 (т.1 а.с. 123-124) старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств функціонування інфраструктури водного транспорту СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі ОСОБА_4 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ТІС»з питань достовірності даних податкових декларацій з податку на додану вартість за січень та лютий 2011 року, сформованих за рахунок взаємовідносин з ТОВ «ПЕЙД».

За результатами перевірки було складено акт перевірки № 265/15-3/22447500/25 від 16.06.2011 року, у висновках якого відображено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, пп. «г»п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість: за січень 2011 року -91 367,37 грн., лютий 2011 року -18 029,82 грн. (т.1 а.с. 26-36).

Висновки відповідача про встановлені порушення ґрунтуються на тому, що під час проведення перевірки податковим органом було отримано від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси акт № 187/23-214/31431743 від 10.06.2011 року «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог формування податкового кредиту та податкових зобов'язань ТОВ «ПЕЙД»за період січень-лютий 2011 року» (т. 6 а.с. 152-173, 184-189), у висновках якого зазначено, що угоди на придбання товарів, укладені з ТОВ «ПЕЙД», та угоди на постачання товарів на адресу ТОВ «ПЕЙД», укладені без мети настання реальних наслідків, а отже відповідно п.1, п. 2 ст. 215, п.1, п.5 ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Крім того, в вищезазначеному акті ДПІ у Малиновському районі м. Одеси зазначено, що при перевірці встановлено відсутність у ТОВ «ПЕЙД» необхідних умов для здійснення господарських операцій, а саме виробничого обладнання, транспортних засобів, трудових ресурсів, складських приміщень та торгівельного обладнання, що дає змогу встановити неможливість здійснення суб'єктом господарювання основного виду діяльності. Також не підтверджено наявність факту передачі товарів від ТОВ «ПЕЙД»до контрагентів-покупців, у зв'язку з відсутністю (не наданням до перевірки) договорів про господарську діяльність, актів приймання-передачу товарів, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів а також інших первинних документів. У зв'язку з тим, що ТОВ «ПЕЙД»не могло, на думку СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі, поставити товар на адресу ТОВ «ТІС», у позивача відсутній об'єкт оподаткування, який підпадає під визначення п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, а тому дані про обсяги податкового кредиту у розмірі 109, 391,19 грн. не відповідають показникам фінансово-господарської діяльності та даним декларації по податку на додану вартість, у тому числі: за січень 2011 року -91 367,37 грн., лютий 2011 року -18 029,82 грн. Таким чином, позивачем неправомірно завищено податковий кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ПЕЙД» за січень 2011 року та лютий 2011 року у загальному розмірі 109 392,19 грн.

Крім того, в акті ДПІ у Малиновському районі зазначено, що ВПМ ДПІ у Малиновському районі м. Одеси на момент проведення перевірки та складання акту перевірки місцезнаходження ТОВ «ПЕЙД»не встановлено, визначено стан підприємства «23». З урахуванням цієї інформації СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі в акті перевірки № 265/15-3/22447500/25 від 16.06.2011 року зробило висновок про порушення ТОВ «ТІС»вимог п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, у вигляді віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ по податкових накладних, оформлених з порушенням діючого законодавства, а саме: постачальниками визначені недостовірні відомості щодо розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, по періодах за січень 2011 року -91 367,37 грн., лютий 2011 року -18 029,82 грн.

На підставі акту перевірки № 265/15-3/22447500/25 від 16.06.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі винесено податкове повідомлення-рішення № 0000781530 від 15.07.2011 року, яким ТОВ «ТІС»донараховано податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 109 397,19 грн. - основний платіж, 82 047,89 грн. - штрафні санкції (т.1 а.с. 19).

Листом від 26.08.2011 року № 29572/10/5-347 СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі відкликала вищезазначене податкове повідомлення-рішення та надіслала на адресу ТОВ «ТІС»податкове повідомлення-рішення № 0000781530 від 15.07.2011 року, яким позивачу було зменшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за штрафними санкціями до 2,00 грн. (т.1 а.с. 21, 23).

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «ТІС»підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі ПК України) він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Пунктами 201.1, 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товару (послуг).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Пунктом 201.6 ст. 201 Кодексу встановлено, що податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Виходячи із вищезазначеної норми, податкова накладна є документом, що підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Водночас, ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, виходячи із системного аналізу вказаних норм, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Судом під час судового розгляду справи встановлено, що 01.08.2010 року між ТОВ «ТІС» (покупець) та ТОВ «ПЕЙД»(продавець) був укладений договір постачання № 0109, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити покупцю товар: пальне, а покупець прийняти цей товар та оплатити його, поставка товару здійснюватиметься партіями (т.1 а.с. 37-40).

Факт отримання ТОВ «ТІС»зазначеного товару та сплати відповідних грошових коштів за отримані товари, у т.ч. і сум ПДВ, підтверджуються оформленими та підписаними сторонами податковими накладними: № 6843 від 20.12.2010 року на суму ПДВ 46 726,07 грн., № 6949 від 05.01.2011 року на суму ПДВ 47 791,90 грн., № 62 від 22.02.2011 року на суму ПДВ 11 870,40 грн., № 28 від 10.02.2011 року на суму ПДВ 6 782,16 та відповідними видатковими накладними (т.1 а.с. 41-44, 58-61; т.7 а.с. 6-10), відображеними в реєстрі отриманих податкових накладних за січень та лютий 2011 року (т.7 а.с. 21-22), товарно-транспортними накладними на відпуск нафтопродуктів, листами ТОВ «Пейд»на адресу ТОВ «ТІС», разовими пропусками, тимчасовими реєстраційними талонами на транспортні засоби, довіреностями (т.1 а.с. 45-57, т.6 а.с. 247-249, т.7 а.с. 11-13), журналами обліку надходження нафтопродуктів (т. 6 а.с. 192-200), рахунками та платіжними дорученнями (т.1 а.с.62-69).

За наслідками виконання зазначеного договору ТОВ «ТІС» включило до податкового кредиту згідно декларацій з податку на додану вартість за січень 2011 року суму ПДВ у розмірі 91 367,37 грн. та за лютий 2011 року суму ПДВ у розмірі 18 029,82 грн.

Судом встановлено, що ТОВ «Пейд»на момент здійснення правовідносин з ТОВ «ТІС»було платником податку на додану вартість на підставі свідоцтва № 1000157150 НБ № 236150 від 24.12.2008 року, виданого ДПІ у Малиновському районі м.Одеси (т.1 а.с. 71), а отже податкові накладні на виконання вищезазначених договорів були видані належною особою та відповідали вимогам податкового законодавства України. Крім того, всі податкові накладні за вказаними господарськими операціями позивачем відображені в реєстрі отриманих та виданих податкових накладних та відповідають даним, зазначеним у податковій декларації позивача за січень та лютий 2011 року, що перевірялася податковим органом.

При цьому, суд вважає безпідставним посилання відповідача в акті перевірки на те, що по податкові накладні, отримані позивачем від ТОВ «ПЕЙД», на підставі яких ним було сформовано податковий кредит у січні 2011 року на суму 91 367,37 грн. та у лютому 2011 року на 18 029,82 грн., були оформлені з порушенням вимог діючого законодавства з огляду на наступне.

Так, в акті перевірки № 265/15-3/22447500/25 від 16.06.2011 року СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі зазначає, що ТОВ «ТІС»в порушення вимог пп. «ґ»п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу в податкових накладних, отриманих позивачем від ТОВ «ПЕЙД», зазначені недостовірні відомості щодо розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, а саме ТОВ «ПЕЙД». Зазначений висновок податкового органу базується лише на даних ДПІ у Малиновському районі щодо того, що на момент проведення перевірки та складання акту перевірки місцезнаходження ТОВ «ПЕЙД»не встановлено, стан підприємства «23».

Відповідно до пп. «ґ» п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити, зокрема, місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку.

Згідно п. 45.2 ст. 45 ПК України податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про яке містяться в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

Під час судового розгляду справи судом досліджено довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії АЖ № 999193 станом на 10.04.2012 року, згідно якої у реєстраційній справі ТОВ «ПЕЙД»наявні наступні записи та назви реєстраційних дій, зокрема:

- 14.04.2005 року, 1 556 120 0000 007039, включення відомостей про юридичну особу (Запис 1);

- 05.11.2008 року, 1 556 105 0003 007039, державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи (Запис 2);

- 30.07.2010 року, 1 556 106 0004 007039, підтвердження відомостей про юридичну особу (Запис 3);

- 18.04.2011 року, 1 556 106 0005 007039, підтвердження відомостей про юридичну особу (Запис 4) (т.7 а.с. 18-20).

Таким чином, судом встановлено, що на момент здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «ПЕЙД»відносно зазначеного контрагента позивача не вносилось жодних записів до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців щодо відсутності юридичної особи за її юридичною адресою, що зазначена ТОВ «ПЕЙД»у податкових накладних.

Представником відповідача в судовому засіданні цього факту спростовано не було. Крім того, не було надано жодного доказу на підтвердження того, що на момент видачі податкових накладних ТОВ «ПЕЙД»не знаходилося за адресою, що зазначена у податкових накладних.

Отже, на думку суду, висновок відповідача про внесення до податкових накладних недостовірних відомостей щодо розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, а саме ТОВ «ПЕЙД», є помилковим та спростовується дослідженими в судовому засіданні доказами.

Суд на обґрунтування заперечень відповідача проти адміністративного позову не бере до уваги посилань його представника на те, що в податковій накладній № 6843 від 20.12.2010 року на суму ПДВ 46 726,07 грн. в графі «підстава поставки»невірно зазначений номер договору поставки, а в податковій накладній № 6949 від 05.01.2011 року на суму ПДВ 47 791,90 грн. його номеру взагалі не зазначено, оскільки згідно Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, чинного на момент складення зазначених податкових накладних, не зазначення у накладній номеру договору не свідчить про її недійсність, не спростовує факту придбання позивачем зазначеного в ній товару, та само по собі не позбавляє платника податку права на податковий кредит. Крім того, технічну помилку, яку було допущено поставщиком товару при складанні цих накладних, було в подальшому виправлено (т.7 а.с. 6-10), та працівниками СДПІ під час перевірки будь яких порушень з цього приводу не встановлювалось.

Також при прийнятті рішення по справі, суд приймає до уваги ту обставину, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі з 24.10.2011 року по 21.12.2011 року було проведено позапланову виїзну перевірку дотримання ТОВ «ТІС»вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 30.06.2011 року, та складено за результатами її проведення акт від 28.12.2011 року № 487/16-3/22447500/78. При цьому будь-яких порушень з боку позивача при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по господарським операціям з ТОВ «ПЕЙД», які мали місце з жовтня 2010 року до березня 2011 року (у тому числі у січні та лютому 2011 року), встановлено не було (т.6 а.с. 216-242; т.7 а.с. 21-26). Крім того, з податкової інформації ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, яка була досліджена в судовому засіданні, ТОВ «ПЕЙД»декларувало податкові зобов'язання по господарським операціям з ТОВ «ТІС» в обсязі податкового кредиту, заявленого позивачем; не мало заборгованості з податків і зборів, підприємству податковими органами поновлений стан діючого платника податків (т.6 а.с. 158; 163; 245; 246; 250).

Зазначені обставини не були спростовані представниками відповідача у судовому засіданні.

Роблячи висновок щодо завищення позивачем податкового кредиту по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «ПЕЙД»лише на підставі висновків акту ДПІ у Малиновському районі м. Одеси № 187/23-214/31431743 від 10.06.2011 року, відповідач, як було зазначено його представниками в судовому засіданні, під час проведення перевірки позивача обставин фактичності здійснення господарських операцій між ТОВ «ТІС»та ТОВ «ПЕЙД»не перевіряв.

Натомість, позивачем було зазначено, що придбаний у ТОВ «ПЕЙД»товар було в подальшому використано в межах своєї господарської діяльності, що підтверджується відповідними документами: відомостями обліку видачі паливно-мастильних матеріалів, подорожніми листами, шляховими листами та актами списання (т. 1 а.с. 168-250, т.2 а.с. 1-250, т.3 а.с. 1-250, т.4 а.с. 1-250, т. 5 а.с. 1-248, т.6 а.с. 1-143), що були досліджені в судовому засіданні. Проти цих обставин представники відповідача також заперечень в судовому засіданні не надали.

Крім того суд зазначає, що в силу приписів податкового законодавства України органам Державної податкової служби України відповідно до покладених на них функцій та повноважень не надано права визнання в односторонньому порядку господарських правочинів нікчемними при перевірці діяльності платників податків.

Таким чином висновки СДПІ по роботі з ВПП у м. Одесі в акті перевірки № 265/15-3/22447500/25 від 16.06.2011 року про порушення позивачем вимог п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, пп. «ґ» п. 201.1 ст.201 Податкового кодексу України в у вигляді заниження об'єкту оподаткування з податку на додану вартість на суму 109 392, 19 грн. (за січень 2011 року -на 91 367,37 грн., за лютий 2011 року -на 18 029,82 грн.) не ґрунтуються на законі та зроблені без урахування усіх обставин, що мають значення, а тому суд вважає, що позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми сплаченого ним податку на додану вартість по господарських взаємовідносинах з ТОВ «ПЕЙД»у перевіряємий період.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що відповідач у судовому засіданні не довів правомірності та обґрунтованості спірного податкового повідомлення-рішення 15.07.2011 року № 0000781530, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 109 397,19 грн. та за штрафними санкціями у сумі 2,00 грн., у зв'язку з чим адміністративний позов ТОВ «ТІС» підлягає задоволенню у цій частині.

Разом тим, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог щодо визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000781530 від 15.07.2011 року про визначення ТОВ «ТІС»податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі: 109 397,19 грн. - основний платіж та 82 047,89 грн. - штрафні санкції, оскільки зазначене податкове повідомлення-рішення було відкликано відповідачем, як це передбачено Порядком направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 985 (п.п. 5.1, 5.3).

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 69-71, 86, 122, 158-163, 167, 186, 254 КАС України , суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 15.07.2011 року № 0000781530, яким товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Трансінвестсервіс» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 109 397,19 грн. та за штрафними санкціями у сумі 2,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на постанову, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддею 21 травня 2012 року.

Суддя Білостоцький О.В.

21 травня 2012 року

.