Постанова № 24307138, 26.04.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2012 р. № 2а-1635/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого -судді Мричко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання Якимець О.І.

представника позивача: Барабаш В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Державного підприємства «Золочівське лісове господарство» до управління Держкомзему у Золочівському районі за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головного спеціаліста з контролю за використанням і охороною земель управління Держкомзему у Золочівському районі Сабадоша Святослава Олександровича про визнання протиправними дій та скасування припису №000078 від 20.09.2011р.

встановив :

Державне підприємство «Золочівське лісове господарство»(далі -ДП «Золочівське лісове господарство») звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до управління Держкомзему у Золочівському районі за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - головного спеціаліста з контролю за використанням і охороною земель управління Держкомзему у Золочівському районі Сабадоша Святослава Олександровича про визнання протиправними дій та скасування припису №000078 від 20.09.2011р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просить позов задоволити, 1) визнати неправомірними дії управління Держкомзему у Золочівському районі по наданню припису №000078 від 20.09.2011р. про зобов'язання позивача виготовити державні акти на право постійного користування землею, 2) визнати протиправним та скасувати припис №000078 від 20.09.2011р. виданий директору ДП «Золочівське лісове господарство»Кутю Михайлу Васильовичу стосовно виготовлення ДП «Золочівське лісове господарство»державних актів на право постійного користування землею.

В судовому засіданні 28.03.2012р. судом було змінено процесуальний статус відповідача-2 Головного спеціаліста з контролю за використанням і охороною земель управління Держкомзему у Золочівському районі Сабадоша Святослава Олександровича на третю особу на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог.

Відповідач явки уповноваженого представника в судове засіданнґ не забезпечив, хоча, подав на адресу суду заяву згідно якої просить розглядати дану справу у відсутності уповноваженого представника без зазначення причин неможливості такої участі.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку, що позов Державного підприємства «Золочівське лісове господарство»до управління Держкомзему у Золочівському районі, Головного спеціаліста з контролю за використанням і охороною земель управління Держкомзему у Золочівському районі Сабадоша Святослава Олександровича про визнання протиправними дій та скасування припису №000078 від 20.09.2011р. підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

20.09.2011 року управлінням Держкомзему у Золочівському районі було проведено перевірку додержання позивачем вимог земельного законодавства. З результатами перевірки відповідачем було винесено припис №000078 від 20.09.2011р., яким позивача зобов'язано усунути виявлені порушення ст.125 та ст.126 Земельного кодексу України та виготовити документацію про право постійного користування землею нового зразка.

Позивач з зазначеними вимогами не погоджується, покликаючись на те, що ДП «Золочівське лісове господарство»є правонаступником ДП «Золочівський лісгоспзаг»і має державні акти про право користування землями лісового фонду, видані 27.12.1959 року, 01.10.1960р., 15.10.1960р. та 1986р. А в свою чергу, статтями 125 та 126 ЗК України не передбачено обов'язок суб'єкта господарювання виготовляти державні акти на право постійного користування земельною ділянкою, а за їх наявності оформлення зазначених документів є не обов'язком, а правом позивача.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №461134 та довідки з єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №260562 ДП «Золочівське лісове господарство»зареєстровано Золочівською районною адміністрацією як юридичну особу 30.12.1991р. та присвоєно ідентифікаційний код 00992467.

Як вбачається з ст.1 Статуту ДП «Золочівське лісове господарство»від 10.12.2007р. (з наступними змінами) ДП «Золочівське лісове господарство»створене на підставі наказу Міністерства лісового господарства України №133 від 31.10.1991р. «Про організаційну структуру управління лісовим господарством», засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України та входить до сфери управління Львівського обласного управління лісового та мисливського господарства.

Відповідно до ст.5 статуту майно підприємства є державною власністю і закріплюється за ним на праві господарського відання, а джерелами формування майна є, зокрема, майно передане йому органом управління майном та інше майно, набутого на підставах, не заборонених законодавством.

З припису управління Держкомзему у Золочівському районі №000078 від 20.09.2011р. вбачається, що землі лісового фонду ДП «Золочівське лісове господарство»використовуються на підставі актів на право постійного користування землею зразка колишнього СРСР, виданого 1959-1960рр. та державного акту серії Б №040753, виданого в 1986 році , що є порушенням ст.ст. 125 та 126 Земельного кодексу України.

В Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 18.11.2011р. зазначено, що директор ДП «Золочівське лісове господарство»Куть М.В. не виконав вимог припису від 20.09.2011р. №000078, а саме не виготовив правовстановлюючих документів на земельні ділянки загальною площею 21684,3200 га на території, що є порушенням ст.ст. 125 та 126 Земельного кодексу України.

Державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських,

селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

Так представником позивача були представлені в судове засідання письмові докази, що засвідчують факт правонаступництва ДП «Золочівське лісове господарство»після ДП «Золочівський лісгоспзаг», а саме Постанова Ради Міністрів Української РСР №1834 від 30.11.1959р. «Про організацію управління лісовим господарством і лісозаготівлями в Українській РСР», Наказ №117 від 14.05.1960р. по Головному управлінню лісового господарства і лісозаготівель при Раді Міністрів УРСР «Про реорганізацію лісогосподарських і лісозаготівельних підприємств Головного управління лісового господарства і лісозаготівель при Раді Міністрів Української РСР»з додатком №1 Списком підприємств лісового господарства і лісозаготівель Головного управління лісового господарства і лісозаготівель про Рада Міністрів УРСР, які реорганізуються в лісгоспзаги (в тому числі і Золочівський), Наказ Золочівського лісгоспзагу Львівського обласного виробничого лісогосподарського об'єднання «Львівліс»№134 від 30.12.1991р. «Про переіменування Золочівського лісгоспзагу в Золочівський держлісгосп», Наказ Львівського обласного управління лісового господарства №105 від 31.05.2005р., яким перейменовано Золочівське державне лісогосподарське підприємство в ДП «Золочівське лісове господарство».

Належність користування земельними ділянками підтверджено позивачем також наступними документами:

1) Довідкою від 25.04.2012р. Державного агентства, про те що згідно матеріалів лісовпорядкування 2004 року та форми 6-зем. 2010р. землі держлісфонду ДП «Золочівське лісове господарство»розміщені на території 4-х адміністративних районів: Буський район площею 497 га, Бродівський район - 7881 га, Золочівський район -21687 га, Перемишлянський район -237 га відповідно;

2) Актом взаємозвірки про наявність та стан обліку земель за даними ДП «Золочівське лісове господарство»та Управління Держкомзему у Золочівському районі;

3) Інформацією про проведення взаємозвірки з лісогосподарськими підприємствами та території Буського району станом на 01.01.2010р. від 10.06.2010р.;

4) Експлікації земель, які знаходяться у постійному користуванні ДП «Золочівське лісове господарство»на території Бродівського району станом на 01.07.2011р.;

5) Актами про право користування на землю від 27.12.1959р., 01.10.1960р., 15.10.1960р., 21.08.1969р.

Відповідно до ч.1 ст.92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно ст.116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Аналогічна позиція зазначена Конституційним судом України в своєму рішенні №5-рп/2005 від 22.09.2005р., а саме поняття "користування землею" у Земельному кодексі Української РСР від 18 грудня 1990 року (стаття 7) поряд з постійним (без заздалегідь встановленого строку) передбачало тимчасове користування (короткострокове - до трьох років і довгострокове - від трьох до десяти років). Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації.

На підставі наведеного Конституційний Суд України дійшов висновку, що пункт 6 Перехідних положень Кодексу через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможливлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої статті 41 Конституції УкраїниІнструкцією про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою наказом Держкомзему від 22.06.2009 №325 (зареєстрованим в Мін'юсті 06.08.2009 за №735/16751) передбачено, що для отримання нового державного акта землевласнику (землекористувачу) необхідно написати заяву (клопотання) до відповідного територіального органу Держкомзему.

Разом з тим Держкомзем в листі № 20982/17/4-09 від 27.11.09р. роз'яснює, що згідно частини другої постанови Кабінету Міністрів України від 2 квітня 2002 р. №449 "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні у разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.

Крім того, норма про добровільність заміни документів кореспондується з нормами ст.125 та ст.126 ЗК України, де зазначено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Згідно ст.16 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами. У постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, іншим державним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Ліси надаються в постійне користування на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування,прийнятого в межах їх повноважень за погодженням з органами виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища Автономної Республіки Крим, територіальними органами центральних органів виконавчої влади з питань лісового господарства та з питань охорони навколишнього природного середовища.

Право постійного користування лісами посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою, зазначені акти були належним чином представлені суду в якості доказів та знаходяться у матеріалах справи.

Згадані вище законодавчі норми не містять обов"язку заміни суб'єктом господарювання актів про право постійного користування земельними ділянка старого зразка на нові, тому порушення даних статтей не може вмінятись у вину ДП «Золочівське лісове господарство», оскільки таке відсутнє.

Протилежне відповідачем не доведено та з матеріалів справи не випливає.

Крім того, варто звернути увагу й на те, що відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість висновку відповідача суд знаходить підстави для її скасування.

Щодо позовної вигоги позивача про визнання неправомірними дій управління Держкомзему у Золочівському районі по наданню припису № 000078 від 20.09.2011 року стосовно Державного підприємства «Золочівське лісове господарство»про зобов'язання виготовляти державні акти на право постійного користування землею слід зазначити наступне.

Згідно Закону України ««Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення виннихосіб до відповідальності, а також давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень.

У зв'язку з наведеним вимога позивача визнати неправомірними дії Держкомзему у Золочівському районі по наданню припису №000078 від 20.09.2011р. не підлягає до задоволення, оскільки відповідач діяв в межах своїх повноважень, передбачених ст.ст. 6, 9, 10 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель».

У відповідності до норми ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.2, 4, 7, 14, 23, 86, 94, 99, 100, 128, 158, 159, 160, 161, 163, 162, 165 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати Припис управління Держакомзему у Золочівському районі № 000078 від 20.09.2011року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Державного підприємства «Золочівське лісове господарство»судовий збір в розмірі 16 (шістнадцять) грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження

Повний текст постанови виготовлений 30 квітня 2012 року

Суддя Мричко Н.І.