Рішення № 24306233, 17.04.2012, Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 2-106/11

п/с 2/407/63/2012

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2012р. Вільногірський міський суд Дніпропетровської області

у складі головуючого судді Болоніної М.Б.

при секретарі Шараповій О.О.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Вільногірську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Ремонтно-будівельний кооператив «Щит»про зобов'язання видати трудову книжку, стягнення заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до ВК РБК «Щит»про зобов'язання видати трудову книжку, стягнення заборгованості по заробітній платі і компенсації за невикористану відпустку та моральної шкоди (ар.с.1-2) з подальшими змінами та доповненнями (ар.с.12-15, 102-107,144-145), де зазначає наступне.

Позивач працював в РБК «Щит»з 2004р. по 30.05.2008р. по робочій професії -слюсар. 30.05.2008р. його без попередження про звільнення, без його заяви про звільнення з роботи фактично не пустили на територію підприємства, не допустили до роботи, повідомивши про його звільнення. Він змирився з такою позицією адміністрації і згодився оформити своє звільнення, однак в порушення вимог ст.116 КЗпП України підприємство не провело з ним повний розрахунок і не видало трудову книжку.

На його неодноразові звернення про проведення розрахунку та видачу трудової книжки директор підприємства ОСОБА_3 відповідав запереченнями, при цьому нічим їх не обґрунтовував, а рекомендував звертатись з позовом до суду.

З липня 2008р. позивач працевлаштований на завод «Буддеталь»м.Вільногірська без внесення запису про його роботу в трудову книжку і оформлений в зв'язку з цим як особа, що працює за сумісництвом.

Позивач вважає, що відповідачем в особі директора кооперативу ОСОБА_3 грубо порушені вимоги КЗпП України, так як він до цього часу не отримав заробітну плату за період з січня 2008р. по травень 2008р., компенсацію за невикористану відпустку за 2007- 2008р.р., середній заробіток за період з 30.05.2008р. по дату подачі позову з урахуванням індексації і йому не видана трудова книжка.

У порушення ст.110 КЗоТ України відповідач у період з 01.01.2008р. по 30.05.2008р. не повідомляв позивача про розмір належної йому до виплати заробітної плати. Крім того, відповідач не повідомив позивача про нараховані суми, належні йому при звільнені в порядку, встановленому ч.1 ст.116 КЗоТ України, і заперечує про наявність будь-яких документів, що свідчать про розмір нарахування зарплати.

Позивачем здійснено розрахунок заборгованості відповідача по заробітній платі за період з 01.01.2008р. по 31.03.2008р., розмір, якої становив 515 грн., а в період з 01.04.2008р. по 30.05.2008р. становив 525грн. та визначений відповідно до Закону України від 28.12.2007р. №107-VІ. Розмір компенсації заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, виходячи з довідки пенсійного фонду, проведено на основі розрахунку середньої заробітної плати за попередні 12 місяців.

У відповідності до постанови КМУ від 08.02.95р. №100 середня заробітна плата позивача ОСОБА_1 складає 659,51грн., при здійснені розрахунку заборгованості по заробітній платі за період з 01.01.2008р. по 30.05.2008р. включалися робочі дні відповідно до календарних днів, розрахунок здійснено позивачем з урахування норм діючого законодавства України стосовно утримання із заробітної плати податку з доходів фізичних осіб, страхових внесків.

Згідно з розрахунком, здійсненим позивачем, розмір заборгованості відповідача по заробітній платі за період з 01.01.2008р. по 30.05.2008р. складає 2 605грн. Розмір компенсації заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати при звільнені, розрахунок якого здійснено позивачем на підставі ст.117 КЗоТ України, становить 1 319,02грн.

Діями відповідача позивачу також спричинено моральну шкоду, яка підлягає стягненню з відповідача відповідно до ст.237-1 КЗпП України. Спричинена моральна шкода полягає в тому, що він переносить морально-психологічний дискомфорт у зв'язку з неможливістю використати зароблені ним грошові кошти, вимушений витрачати свій вільний час і нервову енергію для захисту своїх порушених прав, що не входить в звичний порядок його життя. Моральну шкоду він оцінює у розмірі 2 000грн., цей розмір відповідає рівню його внутрішніх негативних переживань стосовно грубого порушення директором кооперативу трудового законодавства, цинічного відношення з його боку до людей взагалі і до нього окремо.

Під час судового розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог в частині зобов'язання відповідача видати трудову книжку, нарахувати і виплатити компенсацію за невикористану відпустку за 2007- 2008р.р., нарахувати і виплатити заробітну плату за період з 30.05.2008р. по 16.02.2010р. у розмірі середньої заробітної плати з урахуванням індексації, ухвалою суду від 21.02.2012р. (ар.с.146) відмова позивача від частини позовних вимог прийнята і провадження у справі в цій частині закрито.

В остаточному варіанті позивач просить зобов'язати РБК «ЩИТ»:

- виплатити належну йому заробітну плату, що було заборговано РБК «ЩИТ»за фактично відпрацьований ним час з 01.01.2008р. по 30.05.2008 р. у сумі 2 605,00грн;

- нарахувати та виплатити належну йому середню заробітну плату за час затримки заробітної плати при звільненні відповідно до ст.ст.116,117 КЗпП України за період з 30.05.2008р. по 01.08.2008р. у сумі 1 319,02грн;

- виплатити йому компенсацію моральної шкоди у розмірі 2 000грн.

Представники відповідача -директор ВК «РБК «Щит»ОСОБА_3 та ліквідатор Ньорба А.В. -у судові засідання не з'являлись, про день і місце розгляду справи були сповіщені належним чином (ар.с.118,119,130,131,134,135,137,138,139,140,148,149,150). У відповідності до вимог ст.169 ЦПК України і думки учасників процесу суд знайшов за можливе проводити судовий розгляд справи без участі представників відповідача.

У судовому засіданні позивач і його представник позовні вимоги та їх обґрунтування підтримали у повному обсязі.

Вислухавши пояснення учасників процесу, показання свідків, дослідивши та оцінивши у сукупності надані по справі докази, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст.ст.10,11 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених позивачем вимог і на підставі доказів сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У відповідності до ст.ст.57-60 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів тощо; належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав трудову книжку (ар.с.16-17), довідку УПФУ №552/06-35 від 28.12.2009р. про розмір нарахованої ОСОБА_1 заробітної плати за 2007р. (ар.с.18), постанову Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 04.02.2009р. по кримінальній справі №1-8/09 за обвинуваченням ОСОБА_3 у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.175 КК України, про повернення справи для проведення додаткового розслідування (ар.с.22-27), яку залишено буз змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 25.03.2009р. (ар.с.29-30), розрахунок розміру стягнення заборгованості по зарплаті слюсаря РБК «Щит»ОСОБА_1 у сумі 2 605грн. (ар.с.108), розрахунок середньої заробітної плати ОСОБА_1 для визначення розміру компенсації за її затримку під час звільнення у період з 30.05.2008р. по 01.08.2008р., яка становить 659,51грн. (ар.с.109), розрахунок розміру компенсації зарплати у зв'язку з порушенням строку її виплати під час звільнення слюсаря РБК «Щит»ОСОБА_1 за період затримки виплати заробітної плати з 30.05.2008р. по 01.08.2008р. у сумі 1 309,02грн. (ар.с.110), довідку УПФУ від 31.03.2011р. про суми заробітку застрахованої особи ОСОБА_1 (ар.с.111).

Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які були допитані у судовому засіданні за клопотанням позивача, показали, що вони працювали разом з ОСОБА_1 до 30.05.2008р., заробітну плату за період з 01.01.2008р. по 30.05.2008р. та розрахунок при звільненні не отримали.

Представник відповідача ОСОБА_3 своєю заявою (ар.с.120) повідомив, що заборгованість по заробітній платі відсутня, що підтверджується бухгалтерською документацією ВК «РСК «Щит», яку незаконно утримує керівництво ВАТ «Буддеталь».

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.06.2011р. по справі №26/2005/7055/2011 Виробничий кооператив РБК «Щит»(м.Вільногірськ, вул.Цегельна, 7, код ЄДРПОУ 13417753) визнаний банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік, до 16.06.2012р. Ліквідатором Виробничого кооперативу РБК «Щит»призначено арбітражного керуючого Ньорба А.В. (ліцензія серія НОМЕР_3 адреса для листування: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) (ар.с.121-122), згідно актів прийому-передачі від 27.07.2011р. керівником ВК «РБК «Щит»передано установочну та фінансово-господарську документацію у вигляді Статуту ВК «РБК «Щит»та печатку ВК «РБК «Щит»(ар.с.123,124).

Представник відповідача -ліквідатор підприємства Ньорба А.В. - будь-яких заперечень проти позову не надала.

Аналізуючи встановлені обставини справи, підтверджені доказами, та надаючи їм юридичну оцінку, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку і відшкодування моральної шкоди, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи, однак розрахунки позивача при визначенні сум, що підлягають стягненню з відповідача, суд вважає помилковими, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.116 КзпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Згідно ч.1 ст.117 КЗпП України у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені у ст.116 цього Кодексу, підприємство повинно виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Як встановлено судом з пояснень позивача, показань свідків та письмових матеріалів, ОСОБА_1 працював на підприємстві відповідача до 30.05.2008р., тобто днем його звільнення необхідно вважати саме 30.05.2008р., заробітну плату за період з 01.01.2008р. по 30.05.2008р. він не отримав. Відомостей щодо проведення розрахунку з ОСОБА_1 відповідачем суду не надано.

У зв'язку з недоведеністю розміру заробітної плати, нарахованої позивачу за період з 01.01.2008р. по 30.05.2008р., суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі, виходячи з законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати за вказаний період, яка з 01.01.2008р. становила 515грн, з 01.04.2008р. -525грн., тобто у загальній сумі 2 595грн.

Також у відповідності до п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою КМУ від 08.02.1995р. №100, середньомісячна зарплата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Враховуючи відсутність даних про фактичний розмір заробітної плати позивача за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням, суд виходить з розміру законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати на час звільнення позивача, яка складає 525грн., тому середня заробітна плата за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням ОСОБА_1 становитиме 525грн. Середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 30.05.2008р. по 01.08.2008р. складає 1050грн.

Відповідно до ч.1 ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Під час розгляду справи встановлено, що з 01.01.2008р. позивачу заробітна плата не виплачувалась, розрахунок при звільненні з ним не проведено, працевлаштувався він у кінці липня 2008р., що призвело до моральних страждань і втрати нормальних життєвих зв'язків. З урахуванням конкретних обставин, а саме знаходження підприємства відповідача у стадії банкрутства, суд вважає за достатнє відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в доход держави. До судових витрат ст.79 ЦПК України відносить судовий збір та витрати, пов'язані з розглядом судової справи, у тому числі витрати на правову допомогу.

Квитанцією №2009/66 (ар.с.6) підтверджується оплата позивачем правової допомоги адвоката у сумі 100гр., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, ці витрати підлягають стягненню з відповідача у дохід держави у відповідності до Закону України «Про судовий збір»у загальній сумі 321,90грн. -214,60грн. від загальної суми задоволеного позову про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку у розмірі 3 645грн., та 107,30грн. за відшкодування моральної шкоди.

Керуючись ст.ст.10,11,58-60,88,209,212,213,215,218 ЦПК України, ст.ст. 116,117,237-1 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Виробничого кооперативу «Ремонтно-будівельний кооператив «Щит»про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за порушення строків виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Виробничого кооперативу «Ремонтно-будівельний кооператив «Щит»(м.Вільногірськ Дніпропетровської обл., вул.Цегельна, 7, код ЄДРПОУ 13417753) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., який мешкає у АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, заборгованість по заробітній платі за період з 01 січня 2008р. по 30 травня 2008р. у сумі 2 595грн., середній заробіток за час затримки розрахунку за період з 30 травня 2008р. по 01 серпня 2008р. у сумі 1 050грн., 1 000грн. у відшкодування моральної шкоди та 100гр. у відшкодування судових витрат.

У решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Виробничого кооперативу «Ремонтно-будівельний кооператив «Щит»(м.Вільногірськ Дніпропетровської обл., вул.Цегельна, 7, код ЄДРПОУ 13417753) у дохід держави судовий збір у сумі 321грн.90коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Копію повного рішення направити особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, в порядку ст.222 ЦПК України.

СУДДЯ М.Б.БОЛОНІНА