Рішення № 24304755, 24.05.2012, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2012 року Справа № 04/5026/407/2012

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Гури І.І., при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача - ОСОБА_1 за довіреністю, відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю, Коломієць М.М. - директор, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до державного підприємства "Іваньківський цукровий завод", с. Іваньки Маньківський район Черкаська область про стягнення 7 669 034,59 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Черкаської області з позовом до державного підприємства "Іваньківський цукровий завод", у якому просить стягнути з відповідача на користь позивача: суму основного боргу - 6 710 960, 10 грн., пеню - 176 691, 29 грн., 3% річних - 34 118, 52 грн., 7% штрафу - 469 767, 21 грн. та інфляційні втрати - 13 421, 92 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.09.2011 року сторони уклали договір купівлі-продажу природного газу №02/11/11-76, в порушення умов якого відповідач не виконав свого обов'язку щодо своєчасної оплати отриманого природного газу. 23.02.2012 року позивач надіслав відповідачу вимогу №26-1190/1.6-12 щодо сплати боргу, однак відповіді не отримав.

Відповідач у письмовому відзиві від 23.04.2012 року на позовну заяву просив суд:

- зменшити стягнення основного боргу в сумі 2 207 780,71 грн. з відповідача на користь позивача, як неоплачену дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" відповідачу вищевказану заборгованість;

- не стягувати з відповідача штрафні санкції, пеню, три проценти річних, інфляційні, керуючись ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у якому зазначено, що не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій (ч. 3 ст. 19 розділу II Закону);

- згідно п. 6 ст. 83 ГПК України відстрочити до 31.12.2012 року виконання прийнятого рішення судом.

З клопотанням від 08.05.2012 року про залучення до матеріалів справи доданих документів, відповідач подав копії платіжних доручень в підтвердження часткового погашення основного боргу позивачу.

До початку судового засідання до суду надійшли такі документи:

- заява від 21.05.2012 року про збільшення позовних вимог, у якій позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача: 2 207 780,72 грн. основного боргу, інфляційні втрати в сумі 46 976,72 грн., 72293,07 - три відсотки річних від простроченої суми, 469 767,21 грн. - сім відсотків штрафу та 369037,49 грн. пені, посилаючись на наступне: позовні вимоги були розраховані станом на 01.03.12, протягом розгляду справи в суді відповідач частково погасив основний борг в сумі 4 503 179,38 грн., станом на 21.05.2012 року сума основного боргу, яка залишилась несплаченою становить 2 207 780,72 грн.; згідно ст. 22 ГПК України позивач має право до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, період прострочення з 01.03.12 по 21.05.12 становить 81 день і відповідач зобов'язаний додатково компенсувати позивачу втрати, яких останній зазнав від інфляційних процесів, а також сплатити на користь позивача три відсотки річних від простроченої суми та пеню, обчислені виходячи з сум боргу, які залишилися несплаченими за вказаний період. Розрахунок збільшених позовних вимог доданий.

Заява про збільшення позовних вимог, відповідає праву позивача, встановленому ст. 22 ГПК України, прийнята судом до розгляду.

- доповнення від 11.05.2012 року до відзиву, у яких відповідач вказує на часткове погашення основного боргу, що підтверджується платіжними дорученнями; просить суд заборгованість ДК "Газ України" НАК "Нафтобаза України" перед відповідачем в сумі 2 207 780,71 грн. зарахувати в рахунок погашення позовних вимог позивача до відповідача; посилається на п. 6.1. Договору, укладеного між сторонами, який передбачає 100% попередню оплати вартості планових обсягів поставки газу за 5 днів до початку здійснення поставки, на п. 7.2. договору, у якому визначено що в разі невиконання покупцем умов п. 6.1. договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю, п. 7.3. Договору, згідно якого у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. Договору продавець має право в односторонньому порядку розірвати договір; вказує, що позивач здійснював поставку газу всупереч умовам п. 6.1. Договору (100% попередня оплата), таким чином порушивши умови договору, позивач створив прецедент до виникнення заборгованості, отже позивач здійснив поставку газу без попередньої оплати і в той же час вимагає від відповідача сплати штрафу та пені за несвоєчасну оплату спожитого газу, з цього слідує, що позовні вимоги про сплату штрафу та пені не відповідають умовам укладеного Договору між сторонами; таким чином відповідач здійснив оплату заборгованості в сумі 4 503 179,38 грн. та враховуючи борг ДК "Газ України" в сумі 2 207 780,71 грн., правонаступником якого являється позивач, заборгованість згідно заявлених позовних вимог погашена повністю в сумі 6 710 960,10 грн.; підстави для стягнення штрафу та пені відсутні, додав постанову Вищого господарського суду України від 12.07.2007 у справі № 13/710-06.

У судовому засіданні:

- представник позивача підтримала позов повністю, вважала необхідним лише припинити провадження у справі в частині стягнення 4 503 179,38 грн. основного боргу, яка погашена відповідачем після порушення провадження у справі, інші позовні вимоги згідно заяви про їх збільшення просила задовольнити; щодо викладених відповідачем у письмовому відзиві варіантів погашення боргу за газ, а саме за рахунок наявності боргу перед відповідачем у дочірньої компанії "ГазУкраїни" НАК "Нафтогаз України" - заперечила, оскільки це окремі господарські відносини, у яких сторони інші, дочірнє підприємство позивача - це інша юридична особа, в діяльність юридичних осіб втручатися не можна, згідно п. 2 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 27 жовтня 2011 року № 656 вказано: визначити Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та Дочірнє підприємство "Будівельник" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" правонаступниками майна, прав та обов'язків Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" відповідно до затверджених у встановленому порядку розподільного балансу та передавальних актів після завершення процедури припинення діяльності юридичної особи відповідно до чинного законодавства, однак юридична особа "Газ України" НАК "Нафтогаз України" ще не припинена, і відповідно правонаступництво ще не відбулось; щодо посилань відповідача на заборону нарахування штрафних санкцій згідно З.У. "Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом" пояснила, що позивач не є конкурсним кредитором, а є поточним, тому тут не дію норма щодо ненарахування штрафних санкцій під час дію мораторію; щодо доводів, викладених у доповненнях до відзиву відповідачем, а саме щодо заперечень одночасного стягнення штрафу і пені, то чинне законодавство не забороняє застосовувати додаткові фінансові санкції, діє свобода договору, судом не визнаний даний пункт договору неправомірним, щодо доданої постанови Вищого господарського суду України, то це ненормативний акт, у нас неприцедентне право, постановою керуватися не можна; заперечила проти задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду, пояснила, що позивач закупляє газ в Росії за контрактом, у якому жорстокі умови, зокрема щодо строку розрахунку, у зв'язку з тим, що контрагенти позивача не розраховуються вчасно, а позивачу необхідно виконувати умови контракту, позивач взяв кредит, за яким сплачує великі відсотки, тому просить прийняти до уваги цей факт; просила судовий збір стягнути з відповідача повністю;

- представники відповідача не заперечили факту наявності залишку боргу за газ позивачу, однак послалися на оголошення в газеті, яку додали, де вказано, що дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" повідомляє про припинення своєї діяльності шляхом поділу та приєднання до правонаступників, зокрема до НАК "Нафтогаз України" (позивача у справі), а дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" має борг перед відповідачем в сумі 2 207 780,71 грн., тому просили врегулювати дане питання варіантами вирішення, вказаними у відзиві; вважали, що три проценти річних та інфляційні нараховані законно; заперечили проти застосування до відповідача санкцій - пені та штрафу, вважали їх нарахування безпідставним, по-перше, позивач всупереч п. 6.1. Договору здійснив поставку газу без попередньої оплати і в той же час вимагає від відповідача сплати штрафу та пені за несвоєчасну оплату спожитого газу, по-друге, це суперечить ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", по-третє, згідно постанови Вищого господарського суду України від 12.07.2007 року у справі № 13/710-06 штраф та пеня відносяться до одного виду юридичної відповідальності, а згідно Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення; по-четверте, суд має право зменшити розмір санкцій згідно з законодавством за наявності підстав, а саме за наявності вини і другої сторони, а позивач сам створив випадок заборгованості, оскільки поставив газ без попередньої оплати, тому якщо і стягувати пеню з відповідача, то 50%, і судовий збір слід з цих же підстав розділити між сторонами по 50%, просив рішення суду відстрочити для можливості його реального виконання.

Згідно ст. 77 ГПК України у судовому засіданні була оголошена перерва з 22 по 24 травня 2012 року.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, наявні у матеріалах справи, встановив наступне.

30 вересня 2011 року сторони уклали договір № 02/11/11-76 на купівлю-продаж природного газу (далі - Договір), за умовами якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу у період з 1 жовтня 2011 по 30 листопада 2011 року природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", далі - газ ), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити газ на умовах цього договору (п.1.1. Договору).

Договір містить, зокрема, такі умови:

- газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для власних потреб. Покупець є кінцевим споживачем (п.1.2.);

- продавець передає покупцеві з 1 жовтня 2011 по 30 листопада 2011 року газ в обсязі до 679,1 тис. (шістсот сімдесят дев'ять тисяч сто) куб. м., у тому числі по місяцях кварталів (тис. куб. м.): жовтень - 100, листопад -579,1 (п 2.1.);

- обсяги газу, що планується передати за цим договором (далі - плановий обсяг), можуть змінюватись сторонами протягом місяця продажу в установленому порядку (п.2.1.1.);

- приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця (п.3.3.);

- ціна (граничний рівень ціни) на природний газ та послуги з його транспортування установлюються НКРЕ (п. 5.1.)

- ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3 382,00 грн., крім того цільова надбавка - 2 % та ПДВ -20 %, всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 4139,57грн. До ціни газу додається тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302,30 грн., крім того ПДВ - 20 % - 60,46 грн., всього з ПДВ - 362,76 грн. (триста шістдесят дві гривні 76 коп.) (п.5.2.);

- загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (п. 5.4.);

- оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 (п'ять) днів до початку здійснення поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється протягом 3 (трьох) днів з дати підписання акту приймання-передачі природного газу (п. 6.1.);

- у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1. цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів при умові їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1. умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю крім суми заборгованості пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 відсотків від суми простроченого платежу. Пеня сплачується протягом 3 банківських днів з моменту отримання покупцем вимоги продавця. У разі несплати пені у вказаний строк покупець вважається таким, що має заборгованість за цим договором (п.7.2.).

У додатковій угоді № 1 від 11 жовтня 2011 року до Договору сторони домовились, що з 11 жовтня 2011 року п.5.2. статті 5 "Ціна газу" викласти у наступній редакції: ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3 382,00 грн. без урахування збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3382, 00 грн., крім того цільова надбавка -2 % та ПДВ -0% , всього з цільовою надбавкою та ПДВ - 3449, 64 грн.. До ціни газу додається загальний тариф на послуги з транспортування природного газу, який становить 302, 30 грн., крім того ПДВ - 20 % - 60, 46 грн., всього з ПДВ - 362, 76 грн.

Позивач на виконання умов Договору передав відповідачу природний газ в обсязі 1 760,298 тис. куб. м. на загальну суму 6 710 960, 10 грн., що підтверджується актом приймання-передачі природного газу від 27.12.2011 року, підписаного та скріпленого печатками обох сторін.

23 лютого 2012 року позивач направив відповідачу вимогу №26-1190/1.6-12 , у якій вимагає сплатити протягом 3 днів з моменту отримання вимоги крім суми основного боргу, нараховану пеню. Відповідач відповідь на вимогу не дав.

30 березня 2012 року за №01-10/279-280 відповідач направив позивачу та ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" повідомлення-вимогу, у якій пропонував вирішити питання проведення взаєморозрахунків: 1-й варіант: ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" повернути попередню оплату відповідачу в сумі 2 207 780,71 грн., а відповідач позивачу погашає борг; 2-й варіант: укласти договір відступлення права вимоги, тобто передати право, позивачу - новому кредитору вимагати від ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" сплати коштів.

У листі відповідача від 05.10.2011 року № 01-10/571 безпосередньо до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" відповідач просив переплату за газ повернути на підставі листа-інформації ДК "Газ України" від 29.09.11 № 31/17-11941 "Про неможливість поставки природного газу у жовтні 2011 року". Відповідач звертався неодноразово з іншими аналогічними листами до ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України", однак ні відповіді, ні кошти не отримав.

Згідно оголошення з газети "Урядовий кур'єр" № 215 від 18.11.2011 року дочірня компанія "Газ України" НАК "Нафтогаз України" відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 27.10.2011 р. № 656 повідомляє про припинення своєї діяльності шляхом поділу та приєднання до правонаступників: НАК "Нафтогаз України" та дочірнього підприємства "Будівельник" НАК "Нафтогаз України". Претензії кредиторів приймаються до 20 січня 2012 р. включно за адресою: 04116, м. Київ, вул.. Полуденка, 1; голова комісії з припинення діяльності ДК "Газ України" - ОСОБА_4.

У п. 2 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 27 жовтня 2011 року № 656 вказано: визначити Національну акціонерну компанію "Нафтогаз України" та Дочірнє підприємство "Будівельник" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" правонаступниками майна, прав та обов'язків Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" відповідно до затверджених у встановленому порядку розподільного балансу та передавальних актів після завершення процедури припинення діяльності юридичної особи відповідно до чинного законодавства.

У п. 6 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 27 жовтня 2011 року № 656 встановлено: завершити у термін до 25 грудня 2012 року виконання заходів з реорганізації Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", передбачених законодавством.

Після порушення провадження у справі відповідач частково погасив борг за газ в сумі 4 503 179,38 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 302 від 03 травня 2012 року на суму 3000000,00 грн., № 306 від 04 травня 2012 року на суму 1000000,00, № 312 від 07 травня 2012 року на суму 503179,38 грн. та банківською випискою.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 грудня 2009 року у справі №01/3070 порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства "Іваньківський цукровий завод" (відповідача у справі).

Ухвалою суду від 06 липня 2010 року визнано вимоги кредиторів у справі про банкрутство державного підприємства "Іваньківський цукровий завод".

Розгляд справи №01/3070 ще триває.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що сторони правовідносин являються суб'єктами господарювання, зобов'язання, які виникли між ними, суд вважає господарськими договірними у сфері господарсько-торговельної діяльності. Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, купівлі-продажу, міни (бартеру) та іншими.

Господарські договори укладаються за правилами встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ст.ст.173, 179, 263 ГК України).

Суд вважає, що договір, укладений між сторонами за правовою природою є договором поставки.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки.

Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Предметом договору поставки, на підставі якого виникли господарські договірні зобов'язання сторін, являється природний газ. При укладенні, виконанні, сторонами Договору враховані, встановлені законодавством, зокрема Законом України "Про засади функціонування ринку природного газу", особливості регулювання відносин поставки та розподілу природного газу, про що зазначено у Договорі.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

У п. 6.1. Договору сторони встановили, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється протягом 3 (трьох) днів з дати підписання акту приймання-передачі природного газу.

Акт приймання-передачі природного газу від 27.12.2011 року відповідно до Договору підписаний та скріплений печатками обох сторін Договору.

Отже, строк оплати за газ настав.

В порушення умов Договору та зазначених норм законодавства, відповідач не виконав свої зобов'язання з оплати в установлений строк.

Після порушення провадження у справі відповідач частково погасив борг за газ в сумі 4 503 179,38 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 302 від 03 травня 2012 року на суму 3000000,00 грн., № 306 від 04 травня 2012 року на суму 1000000,00, № 312 від 07 травня 2012 року на суму 503179,38 грн. та банківською випискою. Надходження вказаних коштів підтверджено позивачем.

Отже, з вимог про стягнення 4 503 179,38 грн. основного боргу провадження у справі відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України, підлягає припиненню за відсутністю предмету спору.

Борг за газ в сумі 2 207 780,72 грн. залишився несплаченим, що підтверджується матеріалами справи та заявлений позивачем у заяві про збільшення позовних вимог. Суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 2 207 780,72 грн. боргу за газ.

Щодо доводів відповідача, викладених у письмовому відзиві - просить зменшити стягнення основного боргу в сумі 2 207 780,71 грн. з відповідача на користь позивача, як неоплачену дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України" відповідачу, суд відмовляє, оскільки дочірня компанія "Газ України" є юридичною особою, з окремими господарськими відносинами з відповідачем; згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.05.2012 року стан юридичної особи - дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" - в стані припинення підприємницької діяльності, тобто ще не припинено; у п. 6 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 27 жовтня 2011 року № 656 встановлено: завершити у термін до 25 грудня 2012 року виконання заходів з реорганізації Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", передбачених законодавством; докази завершення процедури реорганізації та приєднання дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до позивача сторонами не надані; також в господарському суді Черкаської області розглядається справа про банкрутство відповідача (01/3070), з огляду на викладене, суд відмовляє у задоволенні вказаного клопотання відповідача.

Стосовно інших вимог позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідальність сторін передбачена у розділі 7 Договору.

Позивачем нарахована пеня та штраф, які передбачені у п. 7.2. Договору за прострочення оплати за газ.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів річних не встановлений у Договорі.

Позивачем нараховані інфляційні та три проценти річних.

Відповідач у письмовому відзиві на позовну заяву просив суд не стягувати з відповідача штрафні санкції, пеню, три проценти річних, інфляційні, керуючись ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у якому зазначено, що не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій. У доповненнях на відзив відповідач також вказав на безпідставність нарахування позивачем пені та штрафу, посилаючись на п. 6.1. Договору, який передбачає 100% попередню оплату, вважав, що позивач, порушивши умови Договору, здійснив поставку газу без попередньої оплати і в той же час вимагає від відповідача сплати штрафу та пені за несвоєчасну оплату спожитого газу, отже дані вимоги не відповідають умовам договору та є безпідставними.

Представник позивача в спростування доводів відповідача у судовому засіданні вказала, що позивач не є конкурсним кредитором, а є поточним кредитором, тому тут не діє норма щодо ненарахування штрафних санкцій під час дії мораторію.

Суд керується наступним.

Згідно ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

У постанові Вищого господарського суду України від 21 квітня 2011 року у справі № 37/403 вказано, що норма ч. 4 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачає загальну заборону на нарахування неустойки, незалежно від того, перед конкурсним, чи перед поточним кредитором має зобов'язання боржник, тому пеня стягненню не підлягає. Втім підлягає стягненню сума інфляції та річних, оскільки передбачені ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні та 3% річних не є штрафними санкціями, а носять компенсаційний характер.

Ухвалою господарського суду Черкаської області від 11 грудня 2009 року у справі №01/3070 за заявою Верхняцької дослідно-селекційної станції інституту коренеплідних культур Української Академії Аграрних Наук до державного підприємства "Іваньківський цукровий завод" про визнання банкрутом, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Згідно п. 7 ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

Отже, вимоги позивача про стягнення пені в сумі 369 037,49 грн. та 7% штрафу в сумі 469 767,21 грн. є не підлягаючими до задоволення.

Заявлені до стягнення три проценти річних в сумі 72 293,07 грн. та інфляційні в сумі 46 976,72 грн. нараховані позивачем у відповідності з фактичними обставинами виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором та вимогами законодавства та підлягають до задоволення.

Щодо посилань відповідача на п. 6.1. Договору щодо 100% попередньої оплати та поставку газу позивачем без вимоги попередньої оплати в порушення п. 6.1. Договору, то згідно п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % попередньої оплати вартості планових обсягів поставки природного газу за 5 (п'ять) днів до початку здійснення поставки. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється протягом 3 (трьох) днів з дати підписання акту приймання-передачі природного газу (п. 6.1.). Акт приймання-передачі природного газу, який підписаний обома сторонами від 27.12.2011 року, отже зобов'язання з оплати за газ є простроченим, період прострочення позивачем визначений вірно, розрахунок трьох процентів річних та інфляційних судом перевірений, він є вірним.

Отже, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 2 207 780,72 грн. основного боргу, 72 293,07 грн. три проценти річних, 46 976,72 грн. інфляційних, підлягаючим припиненню провадження у справі в частині стягнення 4 503179,38 грн. основного боргу згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України, та не підлягаючим до задоволення вимоги щодо стягнення 369 037,49 грн. пені та 469 767,21 грн. сім відсотків штрафу .

Відповідачем у письмовому відзиві на позовну заяву заявлено клопотання згідно п. 6 ст. 83 ГПК України відстрочити до 31.12.2012 року виконання прийнятого рішення судом.

Дане клопотання мотивоване тим, що відповідач на сьогоднішній день знаходиться у дуже складному фінансовому стані: не виплачена заробітна плата працівникам, не сплачено єдиний внесок, не погашена інша кредиторська заборгованість (за охорону підприємства, за спожитий природний газ ТОВ "ГК "Газовий Альянс", фінансова допомога ТОВ "ТК Авалон", за встановлення вузла обліку газу ТОВ "Ізодром", на суму 7 223 514, 49 грн. згідно витягу з балансу); згідно ухвали господарського суду Черкаської області від 11.12.2009 року порушено справу №01/3070 про банкрутство відповідача, слухання справи про банкрутство продовжується.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечила проти відстрочення виконання рішення суду, пояснивши, що позивач закупляє газ в Росії за контрактом, у якому жорстокі умови, зокрема щодо строку розрахунку, у зв'язку з тим, що контрагенти позивача не розраховуються вчасно, а позивачу необхідно виконувати умови контракту, позивач взяв кредит, за яким сплачує великі відсотки, тому просить прийняти до уваги цей факт.

Суд виходить з наступного.

За змістом ч. 4 ст. 193 ГК, ст. 529 ЦК України управнена сторона має право не приймати виконання зобов'язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Частина 2 ст. 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які звільняють боржника від господарсько-правової відповідальності.

Суд, розглянувши дане клопотання відповідача, врахувавши обставини справи, доводи представників сторін, вважає клопотання про відстрочку виконання рішення суду не підлягаючим задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 57336,84 грн. з розрахунку: 37803,94 грн. судового збору як 58,72% від загальної суми заявлених позовних вимог ( 7 669 034,59 грн.), які були погашені відповідачем після порушення провадження у справі ( 4 503 179,38 грн.), а також 19532,90 грн. як 30,34% від загальної суми заявлених позовних вимог( 7 669 034,59 грн.),, які були задоволені судом (2 327 050,51 грн.).

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного підприємства "Іваньківський цукровий завод", Черкаська область, Маньківський район, с. Іваньки, вул. Заводська, буд. 1, ідентифікаційний код 32741501 на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ, Шевченківський район, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ідентифікаційний код 20077720 - 2 207 780,72 грн. основного боргу, 72 293,07 грн. три проценти річних, 46 976,72 грн. інфляційних та 57336,84 грн. судового збору.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 4 503 179,38 грн. основного боргу.

Відмовити у позові в частині стягнення 369 037,49 грн. пені та 469 767,21 грн. сім відсотків штрафу .

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Суддя І.І. Гура

Повне рішення складено 28 травня 2012 року.