Рішення № 24304044, 21.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/59 21.05.12

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ"

до Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка"

про стягнення заборгованості, пені та штрафних санкцій за договорами № 264.2.09 від 07.07.2009 р. та № 116 від 02.11.2009 р.

Судді Гумега О.В.(головуючий)

Бондаренко Г.П.

Картавцева Ю.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_4, довіреність № 3/1 від 03.01.2011 р.

Від відповідача: ОСОБА_5, довіреність від 10.01.2012 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

14.03.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" звернулося до Господарського суду міста Києва з заявою до Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" про вжиття запобіжних заходів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 15.03.2011 р., на підставі ст. ст. 431, 432, 434 ГПК України, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" про вжиття запобіжних заходів прийнято до розгляду, розгляд заяви призначено на 16.03.2011 р. о 09:30 год.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.03.2011 р., на підставі ст. ст. 431, 432, 434 ГПК України, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" у задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.

21.03.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" (відповідач) про стягнення заборгованості, пені та штрафних санкцій за договорами № 264.2.09 від 07.07.2009 р. та № 116 від 02.11.2009 р.

Позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором № 264.2.09 від 07.07.2009 р. обґрунтовані тим, що на виконання умов даного договору позивач виконав та передав відповідачу роботи, втім відповідач виконані позивачем роботи не оплатив в частині суми 88500,00 грн.

Позовні вимоги за договором № 116 від 02.11.2009 р. обґрунтовані наявністю заборгованості відповідача за поставлене йому позивачем на підставі даного договору обладнання в сумі 3488983,73 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.03.2011 р. порушено провадження у справі № 39/59 та призначено справу до розгляду на 18.04.2011 р. о 10:30 год.

18.04.2011 р. відповідач через відділ діловодства суду подав заперечення на позов.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2011 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 16.05.2011 р. о 10:40 год.

12.05.2011 р. позивач через відділ діловодства суду подав пояснення разом з документами на виконання вимог ухвали суду.

16.05.2011 р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про зупинення провадження у справі № 39/59 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" до Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" про стягнення заборгованості, пені та штрафних санкцій за договорами № 264.2.09 від 07.07.2009 р. та № 116 від 02.11.2009 р. до вирішення пов'язаної з нею іншої справи № 13/493 (суддя Курдельчук І.Д.) за позовом Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" про сплату заборгованості в розмірі 4 145 603,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2011 р., на підставі ст.ст. 79, 86 ГПК України, зупинено провадження у справі № 39/59 до вирішення Господарським судом міста Києва справи № 13/493 за позовом Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" про сплату заборгованості в розмірі 4 145 603,50 грн., та набрання законної сили рішенням у цій справі.

21.09.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" звернулося до Господарського суду міста Києва через відділ діловодства суду із заявою про поновлення провадження у справі.

Господарський суд міста Києва листом № 06-37.1/3635 від 04.10.2011 р. повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ", що оскільки останнім не було подано доказів набрання законної сили рішенням у справі № 13/493, у суду відсутні підстави вважати, що усунуті обставини, які зумовили зупинення провадження у справі № 39/59.

10.10.2011 р. Державне підприємство "Національний центр Олександра Довженка" через відділ діловодства суду подало заяву про ознайомлення з матеріалами справи.

13.10.2011 р. Державне підприємство "Національний центр Олександра Довженка" через відділ діловодства суду подало заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Заяву судом задоволено.

18.10.2011 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" через відділ діловодства суду подало заяву про поновлення провадження у справі № 39/59, в якій зазначило про усунення обставин, що стали підставою зупинення провадження у справі та надало суду копію рішення Господарського суду міста Києва у справі № 13/493 від 20.09.2011 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.10.2011 р., на підставі ст.ст. 79, 86 ГПК України, поновлено провадження у справі № 39/59 та призначено справу до розгляду на 14.11.2011 р. о 11:00 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2011 р., на підставі ст.ст. 79, 86 ГПК України, зупинено провадження у справі № 39/59 до розгляду Київським апеляційним господарським судом апеляційної скарги Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2011 р. у справі № 13/493.

05.01.2012 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" через відділ діловодства суду подало заяву про поновлення провадження у справі № 39/59, в якій зазначило про усунення обставин, що стали підставою зупинення провадження у справі та надало суду копію постанови Київського апеляційного господарського суду у справі № 13/493 від 12.12.2011 р.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 18.01.2012 р. справу № 39/59 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" до Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" про стягнення заборгованості за договорами № 264.2.09 від 07.07.2009 р. та № 116 від 02.11.2009 р. та сплати пені та штрафних санкцій передано на розгляд колегії суддів: Гумега О.В. (головуючий суддя), Картавцева Ю.В., Бондаренко Г.П.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 р., на підставі ст.ст. 79, 86 ГПК України, справу № 39/59 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий), Бондаренко Г.П., Картавцева Ю.В., поновлено провадження у справі, розгляд справи призначено на 13.02.2012 р. о 14:00 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2012 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 27.02.2012 р. о 10:20 год.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2012 р., на підставі ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 15.03.2012 р. о 11:10 год.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 15.03.2012 р. справу № 39/59 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" до Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" про стягнення заборгованості за договорами № 264.2.09 від 07.07.2009 р. та № 116 від 02.11.2009 р. та сплати пені та штрафних санкцій передано на розгляд колегії суддів: Капцова Т.П. (головуючий суддя), Бондаренко Г.П., Картавцева Ю.В., у зв'язку із перебуванням судді Гумеги О.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2012 р., на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 39/59 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Капцова Т.П. (головуючий суддя), Бондаренко Г.П., Картавцева Ю.В., розгляд справи призначено на 09.04.2012 р. о 15:00 год.

Розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р. справу № 39/59 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" до Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" про стягнення заборгованості за договорами № 264.2.09 від 07.07.2009 р. та № 116 від 02.11.2009 р. та сплати пені та штрафних санкцій передано для розгляду колегії суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий суддя), Бондаренко Г.П., Картавцева Ю.В., у зв'язку із виходом судді Гумеги О.В. з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.04.2012 р., на підставі ст. 86 ГПК України, справу № 39/59 прийнято до провадження колегією суддів у складі: Гумега О.В. (головуючий суддя), Бондаренко Г.П., Картавцева Ю.В., розгляд справи призначено на 09.04.2012 р. о 15:00 год. Дана ухвала сторонам не направлялась, оскільки про час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2012 р.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 09.04.2012 р. не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв та клопотань про поважність причин відсутності в судовому засіданні суду не подав та не надіслав.

В судовому засіданні, призначеному на 09.04.2012 р., розпочато розгляд справи по суті.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 09.04.2012 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 р., на підставі ст. ст. 77, 86 ГПК України, розгляд справи відкладено на 26.04.2012 р. о 12:00 год., з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського збору зобов'язано, зокрема, позивача надати письмові пояснення, які стосуються позовних вимог, заявлених на підставі договору № 264.2.09, в яких вказати:

1) яку саме проектну документацію позивач розробив на підставі договору № 264.2.09 (зазначити повне найменування та за наявності - відповідний номер, дату);

2) згідно якого саме акту-приймання-передачі виконаних робіт, складеного на підставі договору № 264.2.09, позивач передав розроблену ним проектну документацію відповідачу;

3) зазначити дату підписання сторонами вищезазначеного акту-приймання-передачі виконаних робіт, складеного на підставі договору № 264.2.09, та з урахуванням п. 2.1.2 № 264.2.09, п.п. 3, 4 протоколу про договірну ціну до договору № 264.2.09 визначити дату виникнення у відповідача обов'язку здійснити остаточний розрахунок з позивачем за виконані останнім проектні роботи;

надати письмові пояснення, які стосуються позовних вимог, заявлених на підставі договору № 116, в яких вказати:

1) якими саме умовами договору № 116 передбачено здійснення позивачем закупівлі та передачі обладнання відповідачу;

2) якими саме умовами договору № 116 передбачений порядок передачі обладнання позивачем відповідачу;

3) якими саме умовами договору № 116 передбачений порядок проведення розрахунків за придбане позивачем для відповідача обладнання;

4) з урахуванням умов договору № 116 визначити дату виникнення у відповідача обов'язку здійснити розрахунок з позивачем за спірне обладнання.

25.04.2012 р. представник позивача через відділ діловодства суду подав пояснення на виконання ухвали суду від 09.04.2012 р. про надання доказів та пояснень до позовної заяви про стягнення заборгованості за договорами № 264.2.09 від 07.07.2009 р. та № 116 від 02.11.2009 р. та сплати пені та штрафних санкцій.

У якості додатку № 1 до вищенаведених пояснень представник позивача залучив заяву про збільшення позовних вимог № б/н від 09.04.2012 р., відповідно до прохальної частини якої просив стягнути з відповідача:

- заборгованість за договором № 264.2.09 від 07.07.2009 р. в загальній сумі 129875,50 грн., з яких: 88500,00 грн. основного боргу, 27339,23 грн. пені, 5186,34 грн. 3% річних, 8850,00 грн. інфляційного збільшення (пеня, 3% річних та інфляційне збільшення за період з 18.02.2010 р. по 09.04.2012 р.);

- заборгованість за договором № 116 від 02.11.2009 р. в загальній сумі 5737816,62 грн., з яких: 4192118,62 грн. основного боргу (749379,85 грн. неоплачених робіт + 3442739,47 грн. вартість обладнання), 913939,29 грн. пені, 187439,39 грн. 3% річних, 444364,57 грн. інфляційного збільшення (пеня, 3% річних та інфляційне збільшення за період з 06.08.2010 р. по 09.04.2012 р.).

Також, позивач просив стягнути з відповідача оплату державного мита в сумі 25500,00 грн., оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 236,00 грн., оплату судового збору за подання заяви про збільшення позовних вимог в сумі 1609,50 грн., оплату послуг адвоката в сумі 80000,00 грн.

26.04.2012 р. відповідач через відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника відповідача.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 26.04.2012 р., не з'явився, документи на виконання вимог ухвали суду від 09.04.2012 р. не подав та не надіслав.

В судовому засіданні, призначеному на 26.04.2012 р., судом розглянуте клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Клопотання відповідача судом відхилено.

В судовому засіданні, призначеному на 26.04.2012 р., судом розглянуто заяву позивача про збільшення позовних вимог № б/н від 09.04.2012 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р. заява про збільшення позовних вимог № б/н від 09.04.2012 р. та додані до неї документи повернуті позивачеві без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.04.2012 р., на підставі ст. ст. 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.05.2012 р. о 14:30 год.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 21.05.2012 р., подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Клопотання позивача судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для його подальшої реєстрації відповідно до п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 21.05.2012 р., з'явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи від 18.05.2012 р. за підписом виконуючої обов'язки Генерального директора Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" ОСОБА_6. З метою безпосередньої участі в судовому засіданні при розгляді справи по суті та надання відповідних пояснень, п. ОСОБА_6 просить відкласти розгляд справи на будь-який інший день після 04.08.2012 р., оскільки на даний час вона знаходиться на лікарняному. При цьому до наведеного клопотання додані письмові пояснення з додатками (копія Додаткової угоди № 1 від 17.02.2010 р. до Договору № 116 від 02.11.2009 р.) за підписом п. ОСОБА_6.

Розглянувши клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи від 18.05.2012 р., суд прийшов до висновку про незадоволення останнього, оскільки:

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З матеріалів справи вбачається, що після прийняття справи № 39/59 до провадження колегії суддів та поновлення провадження у даній справі ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 р., представник відповідача не з'явився в жодне з судових засідань 13.02.2012 р., 27.02.2012 р., 09.04.2012 р. та 26.04.2012 р., документи на виконання вимог ухвал суду від 09.04.2012 р. та від 26.04.2012 р. не подав та не надіслав, при цьому про час та місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками про відправку документа на зворотньому боці відповідних ухвал суду.

Крім того, 26.04.2012 р. відповідачем через відділ діловодства суду було подане клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з хворобою представника відповідача ОСОБА_10, яке було відхилене в судовому засіданні 26.04.2012 р. як безпідставне. При цьому суд зазначив, що стаття 28 ГПК України не визначає представників юридичних осіб, повноваження яких підтверджується довіреністю від імені підприємства, організації, як єдиних представників останніх в суді. Безпосередньо представляти інтереси сторони надано керівникам підприємств та організацій, іншим особам, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.

В судовому засіданні 21.05.2012 р. відповідач здійснив своє представництво за участю іншого представника -ОСОБА_5, перелік повноважень якої визначений довіреністю від 10.01.2012 р.

Наведеною довіреністю Державне підприємство "Національний центр Олександра Довженка" в особі в.о. Генерального директора ОСОБА_6 (відповідно до наказу № 43к від 10.04.2012 р. прізвище якої змінено на ОСОБА_6), уповноважило ОСОБА_5 представляти інтереси підприємства, зокрема, в господарських судах, з усіма правами, які надаються законом позивачеві, відповідачеві, третій особі, а також інші, передбачені чинним законодавством України права, в тому числі з правом повної або часткової відмови від вимог за позовом, визнання позову, зміни предмету та підстав позову, зменшення або збільшення позовних вимог, укладення мирової угоди, оскарження рішення, постанови, ухвали суду, пред'явлення виконавчих документів до виконання та стягнення.

Згідно вказаної довіреності довіреній особі надані права: оформляти (засвідчувати), подавати, одержувати, заяви, згоди, пояснення, звернення, листи, довідки, витяги, виписки будь-які інші необхідні документи та копії (фотокопії) з них, подавати позовні заяви; підтримувати позовні вимоги повністю або частково; заперечувати проти позовних вимог; знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії; брати участь в судових засіданнях; подавати докази; брати участь у дослідженні доказів; задавати питання іншим особам, які беруть участь у справі, а також свідкам, експертам, спеціалістам, заявляти клопотання та відводи; давати усні та письмові пояснення суду; наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу; заперечувати проти клопотань і доводів інших учасників судового процесу тощо.

Отже, враховуючи зміст наданих п. ОСОБА_5. прав за довіреністю від 10.01.2012 р., яка видана за підписом в.о. Генерального директора ДП "Національний центр Олександра Довженка" ОСОБА_6, яка саме і підписала клопотання про відкладення розгляду справи від 18.05.2012 р., суд прийшов до висновку про наявність у п. ОСОБА_5. всіх прав, наданих законом відповідачу. За таких обставин та з огляду на обмежені статтею 69 ГПК України строки вирішення спору, суд не вважає за необхідне відкласти розгляд справи на значний термін (до 04.08.2012 р.) з метою безпосередньої участі п. ОСОБА_6 в судовому засіданні. При цьому судом враховано, що у клопотанні про відкладення розгляду справи заявником не жодним чином не конкретизовано, які саме "відповідні пояснення" будуть надані ним суду безпосередньо в судовому засіданні та яке значення такі пояснення будуть мати для вирішення спору по суті. В той же час, з письмових пояснень за підписом п. ОСОБА_6 вбачається, що вона виконує обов'язки генерального директора ДП "Національний центр Олександра Довженка" з 08.08.2011 року, а тому не зможе надати пояснення щодо непідписання Акта прийома-передачі обладнання систем вентиляції, кондиціонування повітря, холодопостачання та димовидалення згідно Акту затвердження закупівлі обладнання систем вентиляції, кондиціонування повітря, холодопостачання та димовидалення. Також, в письмових поясненнях п. ОСОБА_6 зазначила про неможливість надання нею пояснень щодо остаточних розрахунків по договору № 264.2.09, оскільки документи, що стосуються зазначеного договору та розрахунків по ньому, були вилучені в рамках кримінальної справи до її призначення на посаду виконуючої обов'язки генерального директора, а відповідні докази вилучення не були передані попереднім керівником.

Таким чином, подане представником відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи розцінюється судом як свідоме та безпідставне ухилення від розгляду справи, пошук шляхів для штучного затягування судового процесу, у зв'язку з чим відхиляється судом.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 21.05.2012 р., подав заяву про забезпечення позову в порядку статті 66 ГПК України.

Представник відповідача проти задоволення заяви позивача про забезпечення позову заперечував.

В судовому засіданні 21.05.2012 р. судом розглянуто вищенаведену заяву про забезпечення позову, яка відхиляється судом з наступних підстав:

У поданій суду заяві позивач просить забезпечити позов про стягнення заборгованості, пені та штрафних санкцій за договорами № 264.2.09 від 07.07.2009 р. та № 116 від 02.11.2009 р. в розмірі 4370297,83 грн. шляхом накладення арешту на будь-які рахунки, які будуть виявлені державним виконавцем в межах заявлених позовних вимог.

Приписами ст. 66 ГПК України встановлено, що господарський суд за заявою сторони має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" (надалі - Постанова Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 16) особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Там же зазначено, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:

розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;

імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;

запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 16, умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обгрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Крім того, обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

У поданій суду заяві про вжиття запобіжних заходів позивачем не наведено суду жодних підстав, які б унеможливили захист його прав, свобод та інтересів без вжиття відповідних заходів, не надано суду належних доказів того, що майно (в тому числі грошові суми), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення, також з матеріалів позовної заяви судом не встановлено обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам, свободам та інтересам позивача, держави. Окрім того, позивачем не представлено доказів, які б свідчили, що відповідач має намір приховати або відчужити належне йому майно або провести операції стосовно даного майна та коштів. Також, позивачем не представлено і доказів про відкриття процедури банкрутства ДП "Національний центр Олександра Довженка".

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд також бере до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном може призвести до незворотних наслідків.

При цьому суд зазначає, що відмова відповідача добровільно сплачувати борги за спірними договорами та ведення ним переговорів стосовно підписання мирової угоди, про що зазначає позивач у заяві про забезпечення позову, не можуть свідчити про неможливість виконання рішення суду в подальшому.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку, що накладення арешту на грошові кошти відповідача (будь-які рахунки, які будуть виявлені державним виконавцем в межах заявлених позовних вимог), може унеможливити подальшу господарську діяльність даного господарюючого суб'єкта, а тому суд відмовляє в задоволенні клопотання позивача про забезпечення позову.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 18.05.2012 р. та заява позивача про забезпечення позову в порядку статті 66 ГПК України були передані до відділу діловодства суду для їх подальшої реєстрації відповідно до п. 2.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011, № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 21.05.2012 р., надав усні пояснення по суті позовних вимог, позовні вимоги, викладені в позовній заяві № б/н від 21.03.2011 р. підтримав повністю, а саме:

- про стягнення заборгованості за договором № 264.2.09 від 07.07.2009 р. в загальній сумі 103794,24 грн., з яких: 88500,00 грн. основного боргу, 16532,34 грн. пені та 2873,77 грн. 3% річних за період з 18.02.2010 р. по 21.03.2011 р.;

- про стягнення заборгованості за договором № 116 від 02.11.2009 р. в загальній сумі 4266503,67 грн., з яких: 3488983,73 грн. основного боргу (вартість обладнання), 364249,83 грн. пені, 64371,75 грн. трьох відсотків за неправомірне користування чужими коштами на підставі ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України за період з 06.08.2010 р. по 21.03.2011 р., 104669,51 грн. пені у розмірі 0,1 відсотка за 30 днів та 244228,85 грн. 7 відсотків штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

При цьому позивач у позовній заяві вказав ціну позову в сумі 4370297,83 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач, а у випадку неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, ціна позову у позовах про стягнення грошей визначається стягуваною сумою та сумою неустойки (штраф, пеня).

Враховуючи вищезазначені фактичні вимоги позивача про стягнення 107906,11 грн. за договором № 264.2.09 від 07.07.2009 р.( 88500,00 грн. основного боргу + 16532,34 грн. пені + 2873,77 грн. 3% річних = 107906,11 грн.) та 4266503,67 грн. за договором № 116 від 02.11.2009 р., суд прийшов до висновку про неправильне зазначення позивачем ціни позову в сумі 4370297,83 грн. Дійсна ціна позову визначається судом в сумі 4374409,78 грн., виходячи з якої спір розглядається по суті. При цьому суд враховує, що державне мито на час подання позову до суду було сплачене позивачем в максимальному розмірі, встановленому законодавством України.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 21.05.2012 р., надав усні заперечення щодо заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в позові.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 21.05.2012 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" (позивач) звернулося до Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" (відповідач) з вимогами про стягнення заборгованості на підставі договору № 264.2.09 виготовлення проектної документації від 07.07.2009 р. в загальній сумі 103794,24 грн., з яких: 88500,00 грн. основного боргу, 16532,34 грн. пені та 2873,77 грн. 3% річних за період з 18.02.2010 р. по 21.03.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що 07.07.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" (позивач), визначеним як Виконавець, та Державним підприємством "Національний центр Олександра Довженка" (відповідач), визначеним як Замовник, було укладено Договір № 264.2.09 на виготовлення проектної документації -а.с. 19-21 т. І, а.с. 157-159 т. ІІ (надалі -Договір № 264.2.09).

Пунктом 1.1. Договору № 264.2.09 визначено, що Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання по розробці розділів АБ, ЕЛ, ОВ і ВК ро бочого проекту по об'єкту: "Ремонт та облаштування існуючих приміщень ДП "Національний центр Олександра Довженка" під фільмосховище кіновідеоматеріалів, за адресою: м. Київ, вул. Васильків ська, 1". Отже, виготовлення зазначеної проектної документації є предметом Договору № 264.2.09.

Технічні, економічні, інші вимоги до проектної документації, яка є предметом Договору 1, відображені в Технічних завданнях Замовника (п. 2.1 Договору № 264.2.09).

Термін виконання робіт був визначений у п. 1.3 Договору - до 30 вересня 2009 року (з правом дострокової здачі).

Додатковою угодою № 1 від 12.10.2009 р. до Договору № 264.2.09 (а.с. 164-165 т. ІІ) термін виконання робіт було продовжено до 31.03.2010 р.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору № 264.2.09 на Замовника (відповідача) покладено обов'язок здійснити своєчасне прийняття, згідно акту приймання-передачі виконаних робіт, і оплату виконаних Виконавцем (позивачем) проектних робіт, згідно п. 2.1 даного Договору.

В свою чергу, на Виконавця (позивача) покладено обов'язок в установленому порядку здійснювати погодження проектної документації, розробленої ним за Договором із Замовником, а також з уповноваженими організаціями (п. 3.2.3 Договору № 264.2.09) та обов'язок передати Замовнику проектну документацію в кількості 4-х (чотирьох примірників) згідно акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 3.2.4 Договору № 264.2.09).

Отже, розроблена позивачем на підставі Договору № 264.2.09 проектна документація передається відповідачу в кількості 4-х (чотирьох примірників) згідно акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до пункту 2.1 Договору № 264.2.09, пунктів 1, 2 Додатку № 2 до Договору № 264.2.09 "Протокол про договірну ціну" (а.с. 22 т. І, а.с. 160 т. ІІ) (надалі -Протокол) сторони досягли згоди про вартість робіт за виконання проектної документації в сумі 295000,00 грн. (з ПДВ). При цьому сторонами узгоджено перерахування вказаної суми Виконавцю (позивачу) наступним чином:

- передоплата до початку робіт в розмірі 70% від вартості робіт по розробці проекту, що складає 206500,00 грн. (з ПДВ) (п. 2.1.1 Договору № 264.2.09);

- остаточний розрахунок за виконані проектні роботи в розмірі 30% від вартості робіт, що складає 88500,00 грн., здійснюється Замовником (відповідачем) у 10-денний термін з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт після отримання позитивного висновку експертизи проектної документа ції (п. 2.1.2 Договору № 264.2.09).

Зі змісту п. 4 Протоколу вбачається, що даний Протокол є основою для проведення взаємних розрахунків між сторонами, зокрема, згідно п. 3 Протоколу узгоджено, що 30% від загальної вартості Договору перераховується Замовником (відповідачем) у 10-денний термін з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Отже, підставою для здійснення відповідачем остаточного розрахунку за виконані позивачем проектні роботи в розмірі 30% від загальної вартості Договору № 264.2.09, що складає 88500,00 грн., є підписаний сторонами Акт приймання-передачі виконаних робіт.

Вищенаведені умови Договору № 264.2.09 свідчать, що між сторонами по справі фактично укладений договір підряду, а тому саме він та відповідні положення статей глави 61 підрозділу І розділу ІІІ ЦК України визначають права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовЧязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Зібрані у справі докази, зокрема виписка по особовим рахункам за 07.07.2009 р. (а.с. 61 т. ІІ), свідчить, що на виконання умов Договору № 264.2.09 відповідачем було здійснено передоплату 70% від вартості робіт по даному договору в сумі 206500,00 грн.

Позивач у позовній заяві стверджує, що ним були виконані в повному обсязі всі роботи за Договором № 264.2.09. При цьому на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 р. позивач у письмових поясненнях (а.с. 135 т. ІІ) вказав, яку саме проектну документацію він виготовив на підставі Договору № 264.2.09, зокрема:

1. Проект. Вентиляція та кондиціювання.

2. Робочий проект. Архітектурно-будівельні рішення.

3. Робочий проект. Силове електрообладнання та освітлення.

4. Робочий проект. Водопостачання та каналізація.

Позивач також стверджує, що дана проектна документація була передана відповідачеві згідно підписаного сторонами Акту приймання-передачі проектної документації (без дати), наявного в матеріалах справи. При цьому датою приймання проектної документації, на думку позивача, слід вважати дату 08.02.2010 р. на підставі резолюції головного інженера на відомості основних комплектів робочих креслень.

Враховуючи наведене та умови п. 2.1.2 Договору № 264.2.09, п.п. 3, 4 Протоколу, датою виникнення у відповідача обов'язку здійснити остаточний розрахунок за виконані по Договору № 264.2.09 проектні роботи, позивач вважає 18.02.2010 р.

Оскільки в порушення умов Договору № 264.2.09 відповідач не здійснив остаточний розрахунок за виконані по даному договору роботи в сумі 88500,00 грн., то позивач стверджує про наявність у відповідача заборгованості за Договором № 264.2.09 в наведеній сумі (основний борг).

Відповідач заперечив наявність у нього заборгованості за Договором № 264.2.09 в сумі 88500,00 грн. (а.с. 18 т. ІІ), оскільки позивач в установленому порядку не здійснив погодження розробленої ним за Договором № 264.2.09 проектної документації із замовником (відповідачем) та з уповноваженими органами та організаціями, крім того, не передав замовнику (відповідачу) проектну документацію в кількості 4-х примірників згідно акту приймання-передачі виконаних робіт.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З урахуванням наведених обставин, для з'ясування наявності (або відсутності) у відповідача заборгованості за Договором № 264.2.09 станом на час розгляду справи по суті необхідно встановити факт виготовлення позивачем в повному обсязі проектної документації на підставі Договору № 264.2.09 та факт її передачі відповідачу за Актом приймання-передачі виконаних робіт.

Фактично матеріали справи містять наступні примірники проектної документації у якості доказів на підтвердження виготовлення позивачем в повному обсязі проектної документації на підставі Договору № 264.2.09 (додаток № 1):

1. Ремонт та облаштування існуючих приміщень ДП "Національний центр Олександра Довженка" під фільмосховище кіновідеоматеріалів, за адресою: м. Київ, вул. Васильків ська, 1. Проект. Примірник № 1. Шифр проекту 264.1.09.

2. Ремонт та облаштування існуючих приміщень ДП "Національний центр Олександра Довженка" під фільмосховище кіновідеоматеріалів, за адресою: м. Київ, вул. Васильків ська, 1. Архітектурно-будівельні рішення. Робоча документація. Примірник № 5. Шифр проекту 264.2.09-АБ.

3. Ремонт та облаштування існуючих приміщень ДП "Національний центр Олександра Довженка" під фільмосховище кіновідеоматеріалів, за адресою: м. Київ, вул. Васильків ська, 1. Силове електрообладнання та освітлення. Робоча документація. Примірник № 5. Шифр проекту 264.2.09-ЕОМ.

4. Ремонт та облаштування існуючих приміщень ДП "Національний центр Олександра Довженка" під фільмосховище кіновідеоматеріалів, за адресою: м. Київ, вул. Васильків ська, 1. Водопостачання та каналізація. Робоча документація. Примірник № 1. Шифр проекту 264.2.09-ВК.

(надалі разом -Проектна документація по Договору № 264.2).

Інші примірники проектної документації, виготовленої на виконання умов Договору № 264.2, позивачем суду надані не були.

Крім того, в матеріалах справи наявний Акт приймання-передачі проектної документації (без номера та дати) (а.с. 23 т. І), на який позивач посилається як на доказ передачі ним відповідачу в повному обсязі проектної документації по Договору № 264.2.09.

Зі змісту вищенаведеного Акту приймання-передачі проектної документації вбачається, що ТОВ "ЦЕЗ" передав, а ДП "Національний центр Олександра Довженка" прийняв комплект проектної документації ремонту будівлі Національного центру імені Олександра Довженка по вул. Васильків ській, 1 в м. Києві згідно переліку:

1. Основний проект робочих креслень 116.3.09-АБ. 4 шт.

2. Електрообладнання 116.3.09-ЕОМ. 4 шт.

3. Водопостачання та каналізація 116.3.09-ВК. 4 шт.

4. Вентиляція та кондиціювання 116.3.09-ОВ. 4 шт.

Аналіз змісту вищевказаного акту свідчить, що він не містить жодних посилань на спірний Договір № 264.2.09, а рівно на те, що зазначені в акті комплекти проектної документації були виготовлені позивачем та передані відповідачеві саме на підставі Договору № 264.2.09. При цьому суд звертає увагу, що матеріали справи містять примірники проектної документації, виготовленої позивачем на підставі іншого договору (на таких примірниках вказаний шифр 116.3.09) (додатки № 2, № 3).

За наведених обставин, суд не приймає Акт приймання-передачі проектної документації (без номера та дати) у якості належного доказу на підтвердження передачі позивачем відповідачу в повному обсязі проектної документації, виготовленої саме на підставі Договору № 264.2.09.

Інший підписаний сторонами акт приймання-передачі, який би свідчив про приймання-передачу саме Проектної документації по Договору № 264.2.09 в кількості 4-х примірників, фактично позивачем не зазначений та до матеріалів справи не доданий. До того ж, наявна в матеріалах справи Проектна документація по Договору № 264.2.09 не містить жодних відміток з боку відповідача та (або) уповноважених органів і організацій (печаток, підписів уповноважених осіб), які б свідчили про погодження цієї проектної документації в установленому порядку, про перебування цієї проектної документації в розпорядженні відповідача, а рівно підтверджували б оригінальність цієї проектної документації.

За умовами п. 2.1.2 Договору № 264.2.09 та п.п. 3, 4 Протоколу остаточний розрахунок за виконані проектні роботи в розмірі 30% від вартості робіт, що складає 88500,00 грн., здійснюється Замовником (відповідачем) у 10-денний термін з моменту підписання Акту приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України), цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він, зокрема, не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (ч. 1 ст. 613 ЦК України).

Отже, оскільки в матеріалах справи відсутній підписаний сторонами Акт приймання-передачі виконаних робіт, який би свідчив про приймання-передачу Проектної документації по Договору № 264.2.09, то підстави для здійснення відповідачем остаточного розрахунку за виконані проектні роботи в розмірі 88500,00 грн., як це передбачено умовами даного договору, станом на час розгляду даного спору по суті, відсутні.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" про стягнення основного боргу в розмірі 88500,00 грн. на підставі Договору № 264.2.09 є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні позивачу належить відмовити повністю.

Крім того, оскільки позивачем не доведено суду неналежне виконання відповідачем зобов'язань по Договору № 264.2.09, то у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 16532,34 грн. пені відповідно до п. 5.3 Договору № 264.2.09 та 2873,77 грн. 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України за період з 18.02.2010 р. по 21.03.2011 р., враховуючи похідний характер наведених сум від суми основного боргу.

Позивач також звернувся до відповідача з вимогами про стягнення заборгованості на підставі договору № 116 на складання проекту та ремонту виробничих приміщень від 02.11.2009 р. в загальній сумі 4266503,67 грн., з яких: 3488983,73 грн. основного боргу (вартість обладнання), 364249,83 грн. пені, 64371,75 грн. трьох відсотків за неправомірне користування чужими коштами на підставі ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України за період з 06.08.2010 р. по 21.03.2011 р., 104669,51 грн. пені у розмірі 0,1 відсотка за 30 днів та 244228,85 грн. 7 відсотків штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.

З матеріалів справи вбачається, що 02.11.2009 року між позивачем, визначеним як Підрядник, та відповідачем, визначеним як Замовник, було укладено Договір № 116 на складання проекту та ремонту виробничих приміщень -а.с. 13-17 т. І, а.с. 145-152 т. ІІ (надалі -Договір № 116).

Пунктом 1 Договору № 116 визначено, що за результатами тендеру, проведеного відповідно до вимог Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2008 р. № 921, Замовник доручає, а Підрядник (Учасник-переможець) забезпечує складання проектної документації та ремонт виробничих приміщень та внутрішніх інженерних мереж: систем водопроводу, каналізації, опалення, вентиляції, кондиціонування повітря, протипожежних систем, систем електропостачання.

Отже, предметом Договору № 116 є складання проектної документації та ремонт виробничих приміщень та внутрішніх інженерних мереж у відповідності до умов даного договору.

Також, пунктом 26 Договору № 116 передбачено, що силами Підрядника (позивача) за рахунок Замовника (відповідача) здійснюється забезпечення робіт матеріалами, устаткуванням та послугами. При цьому Підрядник зобов'язаний узгоджувати із Замовником постачальників матеріалів та устаткування (п. 27 Договору № 116).

На твердження позивача, у відповідності до п. 27 Договору та умов Тендерної документації 18.02.2010 р. сторонами Договору № 116 був підписаний Акт затвердження закупівлі обладнання систем вентиляції, кондиціонування повітря, холодопостачання та димовидалення на суму 3488983,73 грн. (а.с. 167 -170 т. ІІ).

Як зазначив позивач, Консалтингова фірма "Апстрім-Експерт" на замовлення ДП "Національний центр Олександра Довженка" виконала незалежну оцінку ринкової вартості вищезазначеного обладнання, за результатами якої був складений Висновок про вартість майна від 12.02.2010 р. (а.с. 24-26 т. І), згідно якого визначена ринкова вартість обладнання з урахуванням ПДВ в сумі 3247610,00 грн.

Позивач стверджує, що вищезазначене обладнання було передано ДП "Національний центр Олександра Довженка" (відповідачу) та встановлено у відповідності з технічною проектною документацією, що підтверджується Актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010 року від 03.08.2010 р. (а.с. 34 -40 т. І) та Актом приймання-передачі обладнання систем вентиляції, кондиціонування повітря, холодопостачання та димовидалення в монтаж від 03.08.2010 р. на суму 3442739,47 грн. (а.с. 30 -33 т. І, а.с. 171 -174 т. ІІ).

Супровідним листом № 15 від 28.07.2010 р. позивач направив вищенаведені акти відповідачу (а.с. 175 т. ІІ), отримання яких відповідачем 29.07.2010 р. підтверджується реєстраційним штампом за вх. № 192.

Позивач вважає, що відмова відповідача від підписання вищезазначених актів є порушенням відповідачем умов Договору № 116, зокрема, пункту 55 даного договору. Крім того, у відповідності до п. 55 Договору № 116 позивач вважає вищезазначені акти прийнятими та підписаними 06.08.2010 р.

Враховуючи наведене, позивач стверджує, що відповідач всупереч умов Договору № 116 відмовляється сплачувати борг за поставлене йому обладнання в сумі 3488983,73 грн., а тому у поданій господарському суду позовній заяві позивач визначає наведену суму у якості основного боргу відповідача за Договором № 116.

Таким чином, для з'ясування наявності (або відсутності) у відповідача заборгованості за поставлене йому позивачем обладнання в сумі 3488983,73 грн. на підставі Договору № 116, необхідно встановити факт поставки позивачем та приймання відповідачем спірного обладнання відповідно до умов Договору № 116, а також той факт, що станом на час розгляду справи по суті строк оплати відповідачем спірного обладнання є таким, що настав.

Аналіз умов Договору № 116 свідчить, що даний за своєю правовою природою є змішаним договором, тобто договором, в якому містяться елементи різних договорів, а саме: договору підряду та договору поставки, а тому даний договір та відповідні положення статей глави параграфу 3 глави 54 та глави 61 підрозділу І розділу ІІІ книги 5 ЦК України визначають права та обов»язки його сторін.

Частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовЧязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовнику (ч. 2 ст. 837 ЦК України).

Обов'язком підрядника є виконання робіт за договором. Частина 1 статті 839 ЦК України встановлює презумпцію, що підрядник виконує роботу за договором підряду зі свого матеріалу і своїми засобами. Натомість, наведена норма не є імперативною. Сторони можуть відступити від цього припису за домовленістю, включаючи відповідну норму в договір.

Так, сторони Договору № 116 включили в даний договір, зокрема, пункти 26 та 27 наступного змісту:

Забезпечення робіт матеріалами, устаткуванням та послугами здійснюється силами Підрядника за рахунок Замовника (позивача) (п. 26).

Підрядник зобов'язаний узгоджувати із Замовником постачальників матеріалів та устаткування (п. 27).

В той же час, зі змісту інших пунктів Договору № 116 вбачається, що сторони даного договору не узгодили порядку передачі матеріалів та устаткування (надалі -обладнання) позивачем (Підрядником) відповідачу (Замовнику), а також не узгодили і порядку проведення розрахунків за придбане позивачем для відповідача обладнання.

У якості доказів на підтвердження передачі позивачем відповідачу на підставі Договору № 116 обладнання на суму 3488983,73 грн. та установку цього обладнання у відповідності з технічною проектною документацією, позивач посилається на Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010 року від 03.08.2010 р. (а.с. 34 -40 т. І) та Акт приймання-передачі обладнання систем вентиляції, кондиціонування повітря, холодопостачання та димовидалення в монтаж від 03.08.2010 р. (а.с. 30 -33 т. І, а.с. 171 -174 т. ІІ).

Натомість, суд не приймає вищезазначені акти у якості належних доказів на підтвердження передачі позивачем відповідачу спірного обладнання на суму 3488983,73 грн. саме на підставі Договору № 116 та виникнення у відповідача обов'язку щодо сплати позивачу за наведене обладнання суми в розмірі 3488983,73 грн., з огляду на наступне.

Так, Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010 року на суму 3749994,00 грн.(форма № КБ-2в) фактично є актом, який свідчить про виконання позивачем будівельних робіт на підставі Договору № 116, а не про передачу спірного обладнання на суму 3488983,73 грн. До того ж, вказаний акт не підписаний уповноваженою особою Замовника (відповідача) та не містить печатки останнього, при цьому позначення у верхньому лівому куті цього акту «Отримав ОСОБА_13 /підпис/ Дата «03»08 2010 року»не може свідчити про підписання даного акту саме відповідачем та належним чином. За наведених обставин, Акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2010 року не може вважатися належним доказом на підтвердження передачі позивачем відповідачу спірного обладнання на суму 3488983,73 грн. на підставі Договору № 116.

Щодо Акту приймання-передачі обладнання систем вентиляції, кондиціонування повітря, холодопостачання та димовидалення в монтаж на суму 3488983,73 грн., то зі змісту останнього жодним чином не вбачається, що приймання-передача зазначеного в ньому обладнання було здійснено сторонами саме на підставі Договору № 116 (даний акт взагалі не містить посилання на Договір № 116). Крім того, вказаний акт не підписаний уповноваженою особою Замовника (відповідача) та не містить печатки останнього, при цьому позначення у верхньому правому куті цього акту «Отримав /підпис/ ОСОБА_13 Дата «03»08 2010 року»не може свідчити про підписання даного акту саме відповідачем та належним чином. За наведених обставин, Акт приймання-передачі обладнання систем вентиляції, кондиціонування повітря, холодопостачання та димовидалення в монтаж на суму 3488983,73 грн. також не може вважатися належним доказом на підтвердження передачі позивачем відповідачу спірного обладнання на суму 3488983,73 грн. на підставі Договору № 116.

У пункті 55 Договору № 116, на який посилається позивач при визначенні дати, з якої вищенаведені акти вважаються підписаними відповідачем (06.08.2010 р.), сторони узгодили наступне: Замовник (відповідач) зобов'язаний підписати подані Підрядником (позивачем) Акти, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3-х календарних днів з моменту одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється щомісяця в строк до кожного 15-го числа місяця, наступного за звітним.

Отже, аналіз змісту наведеного пункту Договору № 116 свідчить, що даним пунктом визначений порядок підписання Актів, що підтверджують виконання робіт та порядок здійснення оплати виконаних робіт, тоді як жодним чином не йдеться про порядок прийняття- передачі обладнання та про порядок оплати такого обладнання.

А тому суд не погоджується з доводами позивача про те, що у відповідності до п. 55 Договору № 116, зокрема, Акт приймання-передачі обладнання систем вентиляції, кондиціонування повітря, холодопостачання та димовидалення в монтаж слід вважати прийнятим та підписаним 06.08.2010 р.

Більш того, за змістом інших пунктів Договору № 116 судом встановлено, що сторони Договору № 116 фактично не узгодили порядку передачі матеріалів та устаткування (надалі -обладнання) позивачем (Підрядником) відповідачу (Замовнику), а також не узгодили і порядку проведення розрахунків за придбане позивачем для відповідача обладнання.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, з вимогою про оплату спірного обладнання в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України позивач до відповідача не звертався, докази протилежного позивачем суду не надані. При цьому наявні в матеріалах справи копії листів позивача № 15 від 28.07.2010 р., № 16 від 30.07.2010 р., № 17 від 03.08.2010 р., які були отримані відповідачем відповідно 29.07.2010 р. за вх. № 192, 02.08.2010 р. за вх. № 193 та 03.08.2010 р. за вх. № 198, не вважаються судом вимогами про оплату спірного обладнання в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України, так як фактично в названих листах позивач просить відповідача підписати відповідні акти згідно п. 55 Договору. Отже, відсутні підстави вважати, що станом на час розгляду справи по суті у відповідача виник обов'язок по оплаті спірного обладнання.

За наведених обставин суд прийшов до висновку, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження факту поставки позивачем та приймання відповідачем обладнання на суму 3488983,73 грн. відповідно до умов Договору № 116, а також доказів того, що станом на час розгляду справи по суті у відповідача виник обов'язок по оплаті обладнання у зазначеній сумі.

Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕЗ" про стягнення основного боргу в розмірі 3488983,73 грн. на підставі Договору № 116 є необґрунтованими, а тому в їх задоволенні позивачу належить відмовити повністю.

Крім того, оскільки позивачем не доведено суду неналежне виконання відповідачем зобов'язань по оплаті поставленого йому на підставі Договору № 116 обладнання, то у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 364249,83 грн. пені на підставі п. 69 Договору № 116 за період з 06.08.2010 р. по 21.03.2011 р., 64371,75 грн. трьох відсотків за неправомірне користування чужими коштами на підставі ч. 4 ст. 232 Господарського кодексу України за період з 06.08.2010 р. по 21.03.2011 р., 104669,51 грн. пені у розмірі 0,1 відсотка за 30 днів та 244228,85 грн. 7 відсотків штрафу на підставі ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, враховуючи похідний характер наведених сум від суми основного боргу та недоведеність позивачем факту порушення відповідачем господарського зобов'язання, встановленого Договором № 116.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати при відмові в позові покладаються на позивача.

Крім того, у п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України передбачено право суду, приймаючи рішення, стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф в розмірі до ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Статтею 65 ГПК України передбачено, що з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя в необхідних випадках зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору; вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання господарського суду обов'язковою; вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи, тощо.

Про покладення певних обов'язків на сторону суд зазначає в ухвалі про порушення провадження у справі, в ухвалах про відкладення розгляду справи.

Зокрема, ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.01.2012 р., від 13.02.2012 р., від 27.02.2012 р., від 15.03.2012 р. сторони зобов'язувались надати письмові пояснення по справі та направити у судове засідання своїх повноважних представників.

Крім того, ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.04.2012 р. та від 26.04.2012 р. відповідача зобов'язано надати всі додатки та додаткові угоди до договору № 264.2.09 на виготовлення проектної документації від 07.07.2009 р. та до договору № 116 на складання проекту та ремонту виробничих приміщень від 02.11.2009 р.; надати докази сплати відповідачем 206500,00 грн. із зазначенням підстав здійснення такої оплати (банківські виписки, платіжні доручення тощо); надати письмові пояснення щодо причин не здійснення відповідачем остаточних розрахунків за договором № 264.2.09; надати письмові пояснення з приводу погодження відповідачем з позивачем закупівлі обладнання на суму 3488983,73 грн., а також щодо прийняття даного обладнання від позивача; надати письмові пояснення щодо причин не здійснення відповідачем розрахунку за обладнання на суму 3488983,73 грн. Наведеними ухвалами Господарського суду міста Києва визнано явку представника відповідача в судове засідання обов'язковою.

Втім, відповідач в судові засідання 13.02.2012 р., 27.02.2012 р., 09.04.2012 р. та 26.04.2012 р. не з'явився, документи на виконання вимог ухвал суду від 09.04.2012 р. та від 26.04.2012 р. подав лише частково (до клопотання про відкладення розгляду справи від 18.05.2012 р. представник відповідача додав письмові пояснення, в яких фактично зазначив про неможливість надання пояснень по суті спору, а у якості додатку до цих пояснень додано лише копію Додаткової угоди № 1 від 17.02.2010 р. до Договору № 116 від 02.11.2009 р.). Належні докази на підтвердження поважності причин відсутності в судових засіданнях та неподання витребуваних судом доказів та пояснень відповідач суду не надав, при цьому про час та місце судових засідань останній був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками про відправку документа на зворотньому боці відповідних ухвал суду.

З урахуванням наведеного, суд застосовує до відповідача процесуальну санкцію, встановлену п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України в розмірі 99 (дев'яносто дев'яти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що станом на час винесення рішення становить 1683,00 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 65, 66, 67, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства "Національний центр Олександра Довженка" (03040, м. Київ, вул. Васильківська, 1, ідентифікаційний код 22928085) в доход Державного бюджету України 1683,00 грн. (одну тисячу шістсот вісімдесят три гривні 00 коп.) штрафу на підставі п. 5 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Гумега О.В. (головуючий)

Бондаренко Г.П.

Картавцева Ю.В.

Дата підписання повного рішення: 23.05.2012 р.