Рішення № 24304009, 21.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-35/3852-2012 21.05.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна"

про стягнення 3 020,00 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго-Україна" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення збитків в порядку регресу в розмірі 3 020,00 грн., та стягнення судового збору.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2012 порушено провадження у справі №5011-35/3852-2012, розгляд справи призначено на 23.04.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2012, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.05.2012.

Представники сторін у судові засідання 23.04.2012 та 21.05.2012 не з'явились, про поважність причин нез'явлення суд не повідомили.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

22.07.2010 між Закритим акціонерним товариством "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна", яке в подальшому перейменоване у Приватне акціонерне товариство "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (далі - позивач), та ОСОБА_1 (далі - страхувальник) було укладено договір страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності, водія та пасажирів від нещасних випадків, засвідчений Полісом №640509807.10, за яким був застрахований транспортний засіб "Renault Fluence", державний номер НОМЕР_1.

03.11.2010 на вул. Болгарська-Вітовського у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого автомобіля "Renault Fluence", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "ЗАЗ", державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2

Згідно із Довідкою ДАІ, дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 пункту 10.9. Правил дорожнього руху України.

Постановою Франківського районного суду м. Львова від 09.12.2010 по справі № 3-5799/10 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП.

Згідно Рахунку-фактури № 100 від 09.11.2010, виданого ФОП ОСОБА_3, вартість відновлювального ремонту автомобіля "Renault Fluence", державний номер НОМЕР_1, складає 2937,00 грн.

Відповідно до заяви страхувальника на виплату страхового відшкодування, на підставі рахунку № 100 від 09.11.2010, страхових актів №3401 та №3402 від 16.11.2010, позивач виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 3 020,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №11148 від 23.11.2010 та видатковим касовим ордером №610 від 29.11.2010, копії яких містяться в матеріалах справи.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 на момент ДТП була застрахована у ПрАТ "СК "ПЗУ Україна", на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/1019389 з терміном дії до 18.01.2011, франшиза -0,00 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні ДТП, зобов'язаний відшкодувати позивачеві в порядку регресу суму матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, розмір якої становить 3 020,00 грн.

У наданих поясненнях на позовну заяву відповідач погодився з вимогою про виплату страхового відшкодування, однак зазначив, що позивач не звертався до відповідача із заявою про сплату страхового відшкодування, а відразу звернувся до суду, у зв'язку із чим у відповідача відсутній обов'язок по сплаті судового збору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 1192 Цивільного кодексу України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Таким чином, позивач відповідно до вищенаведених положень законодавства має право зворотної вимоги до ОСОБА_2, який зобов'язаний у порядку регресу відшкодувати позивачу шкоду, заподіяну з вини останнього застрахованому транспортному засобу.

Разом з тим, як встановлено судом, цивільна відповідальність ОСОБА_2 за шкоду, завдану майну третіх осіб внаслідок експлуатації ним транспортного засобу, застрахована ПрАТ "СК "ПЗУ Україна", на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВЕ/1019389 з терміном дії до 18.01.2011, франшиза -0,00 грн.

Пунктом 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно із ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до п. 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Отже, з урахуванням наведеного відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу матеріальну шкоду, яка була заподіяна в результаті ДТП.

Як свідчать матеріали справи та надані представниками сторін пояснення, станом на дату вирішення спору у судовому засіданні відповідач не сплатив позивачеві суму матеріальної шкоди у розмірі 3 020,00 грн.

Відповідачем сума, заявлена до стягнення, не заперечується.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача в порядку регресу матеріальної шкоди є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 3 020,00 грн.

Як передбачено ст. 35, 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву Страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). У разі визнання страховиком обґрунтованими вимог заявника, страховик не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його.

Судом встановлено, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Згідно із ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи, що позивач не звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу, проти сплати якого відповідач не заперечує, витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ України" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 40, ідентифікаційний код 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, буд. 33, ідентифікаційний код 16285602) 3 020,00 грн. (три тисячі двадцять гривень 00 коп.) -матеріальної шкоди в порядку регресу.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова