Рішення № 24303939, 22.05.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-23/4795-2012 22.05.12

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехно-Безпека»

до приватного акціонерного товариства «АТЛАС»

про стягнення 95 654, 77 грн.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники:

позивача: адвокат ОСОБА_1 (довіреність № 1 від 02.04.2012 року)

відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртехно-Безпека»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з приватного акціонерного товариства «АТЛАС»95 654, 77грн., (у тому числі 93 502, 00 грн. -сума основного боргу, 1 800, 09 грн. -пеня та 352, 68 грн. -3 % річних).

Позовну заяву обґрунтовано тим, що Відповідач неналежним чином здійснює розрахунки за виконані роботи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 17.04.2012 року порушено провадження у справі № 5011-23/4795-2012 та призначено її розгляд на 24.04.2012 року.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням представника Позивача та відсутністю у судовому засіданні Відповідача розгляд справи відкладався.

Представник Позивача у судовому засіданні 22.05.2012 року підтримав вимоги, викладені в позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання повторно не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав.

Ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи були відправлені за адресою Відповідача, вказаною у позовній заяві та яка відповідає місцезнаходженню Відповідача відповідно до єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 22.05.2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачем та Відповідачем 16.09.2009 року укладено договір № 3ПР, відповідно до умов якого Позивач прийняв на себе зобов'язання по розробці проектної документації автоматичної установки пожежної сигналізації на об'єкті: «Блок побутового обслуговування на ділянці № 23А в мікрорайоні № 3 житлового масиву «Позняки-Західні»у Дарницькому у місті Києві».

Статтею 837 Цивільного Кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до пункту 4.1 договору № 3ПР від 16.09.2009 року вартість робіт склала 93 502, 00 грн.

Факт виконання проектної документації автоматичної установки пожежної сигналізації у травні 2011 року з боку Позивача підтверджено наданим суду актом виконаних робіт (копія залучена до матеріалів справи), підписаний Відповідачем без заперечень та зауважень щодо якості та строків виконання робіт.

Таким чином, наявними доказами у справі підтверджено факт належного виконання Позивачем своїх зобов'язань за договором № 3ПР від 16.09.2009 року на суму 93 502, 00 грн.

Відповідно до пункту 4.2 договору № 3ПР від 16.09.2009 року оплата по договору здійснюється Відповідачем згідно календарного плану, зазначеного у додатку № 2 шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позивача.

Враховуючи, що додаток № 2 до договору № 3ПР від 16.09.2009 року не містить строків оплати, Позивач, 16.01.2012 року надіслав Відповідачу вимогу про сплату заборгованості, яка залишилася останнім без відповіді та без задоволення.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач не виконав свої зобов'язання в частині сплати грошових коштів за виконані роботи, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 93 502, 00 грн.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки факт виконання робіт підтверджується відповідним актом, встановлений строк остаточного розрахунку сплинув, а доказів оплати виконаних робіт суду не надано, позовна вимога про стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 93 502, 00 грн. підлягає задоволенню.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Відповідач вчинив господарське правопорушення, яке полягало у невиконанні прийнятих на себе зобов'язань за господарським договором в частині сплати коштів за виконані роботи.

Статті 216-218 Господарського кодексу України та стаття 611 Цивільного кодексу України передбачають, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відповідачем не надано суду будь-яких підтверджень того, що неналежне виконання господарського зобов'язання сталось не з його вини.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 6.4 договору № 3ПР від 16.09.2009 року встановлено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно оплачених робіт за кожен день прострочення, але не більше 10 % від загальної вартості договору.

Враховуючи вищенаведене, вимога Позивача про стягнення пені у розмірі 1 800, 09 грн. (за період з 23.02.2012 року по 09.04.2012 року) підлягє задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок Позивача, суд встановив, що позовна вимога про стягнення 3 % річних у розмірі 352, 68 грн. (за період з 23.02.2012 року по 09.04.2012 року) підлягє задоволенню у повному обсязі.

Матеріали справи свідчать про те, що 02.04.2012 року Позивачем та адвокатом ОСОБА_1 укладено угоду про надання юридичної (адвокатської) допомоги.

Позивач сплатив на користь адвоката ОСОБА_1 (копія свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 22.09.2005 року наявна в матеріалах справи) 9 500, 00 грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордера № 071615 від 02.04.2012 року.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, витрати понесені Позивачем на оплату послуг адвоката підлягають стягненню з Відповідача у розмірі 9 500, 00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені товариством з обмеженою відповідальністю «Укртехно-Безпека»вимоги документально підтверджені, а отже такі, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного акціонерного товариства «АТЛАС» (01133, м. Київ, Печерський район, вул. Щорса, будинок, 31, ідентифікаційний код 04808319) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укртехно-Безпека»(03110, м. Київ, Солом'янський район, вул. Івана Клименка, 25, ідентифікаційний код 31720737) 93 502 (дев'яносто три тисячі п'ятсот дві) грн. 00 грн. -сума основного боргу, 1 800 (одна тисяча вісімсот) грн. 09 коп. -пеня, 352 (триста п'ятдесят дві) грн. 68 коп. -3 % річних, 9 500 (дев'ять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп. -витрати, пов'язані з оплатою адвокатських послуг та 1 913 (одна тисяча дев'ятсот тринадцять) грн. 10 коп. -витрати по сплаті судового збору.

3. Видати наказ.

Повне рішення складено: 23.05.2012 року.

Суддя Кирилюк Т.Ю.