Рішення № 24303920, 07.07.2011, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/289 07.07.11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвес"

до Відкритого акціонерного товариства "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт"

про розірвання договору та стягнення заборгованості у розмірі 1 090 000,00 грн

Суддя Катрич В.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1 -представник за довіреністю № б/н від 02.03.2010;

від відповідача: ОСОБА_2 -представник за довіреністю б/н від 01.07.11.

В судовому засіданні 07.07.11, в порядку ч. 1 ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвес»звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" про розірвання контракту № 03/11 від 10.03.11 та стягнення 1 090 000,00 грн. сплачених авансом.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 10.03.2011 року сторони уклали контракт № 03/11, відповідно до умов якого, позивач доручає та оплачує, а відповідач зобов'язується виконати загально-будівельні роботи по водовідливу.

Згідно п. 3.2 контракту позивач здійснив попередню оплату послуг у розмірі 1 090 000,00 грн., проте в порушення умов контракту відповідач не приступив до виконання взятих зобов'язань.

16.05.11 позивача звернувся з вимогою до відповідача про розірвання контракту та повернення протягом 7 днів сплачених коштів.

У зв'язку з істотним порушенням умов договору з боку відповідача, позивач просить розірвати контракт від 10.03.11 № 03/11 та стягнути з відповідача 1 090 000,00 грн. сплачених коштів.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.06.11 р. було порушено провадження у справі № 8/289 за вказаною позовною заявою, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 07.07.11 р.

В судове засідання 07.07.11 представники сторін з'явились, частково виконали вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі, надали пояснення по суті спору.

Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, суд

ВСТАНОВИВ:

10.03.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвес»(замовник, позивач) та Відкритим акціонерним товариством "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" (виконавець, відповідач) було укладено контракт № 03/11.

Відповідно до п.1.1 контракту замовник доручає та оплачує, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати загально-будівельні роботи, а саме: водовідлив води, влаштування захисної стінки для ізоляції із профільованого металевого настилу.

Згідно з п. 3.1 контракту вартість робіт складає 1 501 920,00 грн.

Відповідно до п.3.2 контракту між замовником та виконавцем встановлюється наступний порядок оплати: протягом 15 днів з дати укладення договору замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 360 000,00 грн., протягом 30 днів з дати передання ділянки будівельного майданчику виконавцю замовник перераховує 730000,00 грн., залишок суми в розмірі 411920,00 грн. замовник перераховує протягом 5 днів з дати підписання кінцевого акту приймання-передачі виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання п. 3.2 контракту позивач 23.03.11 здійснив попередню оплату в розмірі 360 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 156 від 23.03.11.

02.04.11 відповідач направив позивачеві лист з проханням перерахувати додатково аванс в розмірі 310 000,00 грн., вказані кошти були перераховані платіжним дорученням № 184 від 05.04.11 на суму 150 000,00 грн., № 197 від 14.04.11 на суму 35000,00 грн., № 200 від 18.04.11 на суму 125 000,00 грн.

Крім того, 27.04.11 та 19.05.11 позивач додатково перерахував відповідачеві 420 000,00 грн., таким чином загальна сума перерахованих позивачем на рахунок відповідача коштів складає 1 090 000,00 грн.

За твердженням позивача, яке не спростоване відповідачем, останній у встановлений контрактом строк, а також станом на день вирішення спору, свого зобов'язання щодо виконання робіт не виконав, строк виконання робіт сплив 19.05.11.

16.05.11 позивач направив на адресу відповідача претензію щодо розірвання договору та повернення сплачених грошових коштів в розмірі 1 090 000,00 грн.

Зазначена претензія була залишена відповідачем без відповіді, заборгованість сплачена не була.

Відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно з частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвес»доказів вбачається, що позивач виконав свої зобов'язання по контракту, в той час як відповідачем не надано жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

Відповідно до частини другої статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Частиною п'ятою статті 653 ЦК України встановлено, що якщо договір розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Таким чином, суд при визначенні наслідків розірвання договору у зв'язку з істотним порушенням умов договору, вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми перерахованої попередньої оплати в розмірі 1 090 000,00 грн.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілій це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Доказів повернення відповідачем позивачу авансового платежу суду не надано.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, поверненню позивачу підлягає авансовий платіж згідно його письмової вимоги від 16.05.11, тому позовні вимоги про повернення авансових платежів в сумі 1 090 000,00 грн. підлягають задоволенню як такі, що обґрунтовані і підтверджені наявними доказами.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт звіряння розрахунків з дебіторами та кредиторами, підписаний представниками позивача та відповідача та скріплений їх печатками, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 090 000,00 грн.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Контракт № 03/11 від 10.03.2011, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвес»та Відкритим акціонерним товариством "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт".

3. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "П'ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт" (04071 м. Київ, вул. Електриків, 4, код ЄДРПОУ 14287672) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвес»(04107 м. Київ, вул.. Половецька, 2/24, код ЄДРПОУ 31170525) 1 090 000 (один мільйон дев'яноста тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі10900 (десять тисяч дев'ятсот) грн. 00 коп. та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Катрич В.С.

Дата підписання: 11.04.12 р.