Рішення № 24303762, 25.05.2012, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 травня 2012 р. Справа № 5010/295/2012-з-15/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Деделюка Б.В.,

при секретарі судового засідання Червак Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 76018,

до відповідача: Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018,

про визнання права на викуп земельної ділянки та визнання незаконним рішення Івано-Франківської міської ради,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_2 - адвокат, договір про надання правових послуг від 15.03.2012 року,

від відповідача представники не з"явилися,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся в суд з позовною заявою до Івано-Франківської міської ради про визнання права на викуп земельної ділянки площею 0,0164 га. по АДРЕСА_2, для обслуговування торгового павільйону, розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, визнання незаконним рішення 18 сесії Івано-Франківської міської ради № 560-18 від 17.01.2012 року, в частині п. 5 Додатку до п. 1.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем незаконно відмовлено в наданні дозволу на складання експертної грошової оцінки з метою подальшого викупу.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 19.03.2012 року прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 29.03.2012 року.

Ухвалами суду від 29.03.2012 року та від 10.04.2012 року відкладено розгляд справи відповідно на 10.04.2012 року та на 28.04.2012 року.

Ухвалою суду від 28.04.2012 року продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 18.05.2012 року.

Представник відповідача, в судовому засіданні 18.05.2012 року, проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Обгрунтовуючи свої заперечення посилається на те, що причиною не погодження на сесії міської ради № 560-18 від 17.01.2012 року дозволу підприємцю ОСОБА_1 на складання експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення для здійснення підприємницької діяльності з метою подальшого викупу є негативний висновок профільної комісії (протокол комісії від 27.12.2011 року). Вказує, що задоволення позовних вимог призведе до обмеження прав місцевого самоврядування. Вважає, що позовна вимога про визнання незаконним рішення сесії міської ради підвідомча адміністративному суду. Просить припинити провадження у справі в частині визнання незаконним рішення 18 сесії Івано-Франківської міської ради № 560-18 від 17.01.2012 року, в частині п. 5 Додатку до п. 1 цього рішення щодо відмови в наданні дозволу на складання експертно-грошової оцінки з метою подальшого викупу та відмовити в позові в частині визнання права на викуп земельної ділянки площею 0,0164 га. по АДРЕСА_2, для обслуговування торгового павільйону, розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки.

В судовому засіданні 18.05.2012 року оголошено перерву до 25.05.2012 року.

Представник позивача, в судовому засіданні 25.05.2012 року, позовні вимоги підтвердив в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та запереченні проти доводів відзиву на позов. Обгрунтовуючи позовні вимоги посилається на те, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.01.2007 року позивачу на праві власності належить крамниця "ІНФОРМАЦІЯ_1" по АДРЕСА_2. Право власності на це майно зареєстровано в установленому порядку, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13285823 від 20.01.2007 року. Вказує на те, що згідно договору оренди землі № 136 від 29.04.2011 року позивач користується земельною ділянкою, загальною площею 0,0164 га, призначеною для обслуговування крамниці. З посиланням на положення ч. 2 ст.127 ЗК України вважає, що позивач має право на викуп даної земельної ділянки. Однак, зазначає, що відповідач при відсутності законних підстав для відмови в задоволенні заяви позивача щодо надання дозволу на складання експертної грошової оцінки з метою подальшого викупу, не прийняв рішення про такий дозвіл, що, на його думку суперечить ч. 2 ст. 19 Конституції України. Просить визнати право на викуп земельної ділянки площею 0,0164 га. по АДРЕСА_2, для обслуговування торгового павільйону, розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, визнати незаконним рішення 18 сесії Івано-Франківської міської ради № 560-18 від 17.01.2012 року, в частині п. 5 Додатку до п. 1. та покласти на відповідача судові витрати.

Представник відповідача, в судове засідання 25.05.2012 року, не з"явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про оголошення перерви в судовому засіданні (а.с. 106).

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності ідповідача в судовому засіданні, від останнього до суду не надходило.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, враховуючи те, що відповідач, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника відповідача запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами та витребувані судом, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 43 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 16.01.2007 року ОСОБА_1 на праві власності належить крамниця "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташована по АДРЕСА_2. Право власності на це майно зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 20.01.2007 року за № 17491841, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13285823 від 20.01.2007 року. Технічні характеристики будівлі наведені в технічному паспорті, складеному Івано-Франківським ОБТІ 26.01.2010 року.

Для обслуговування крамниці "ІНФОРМАЦІЯ_1" позивачу надана в оренду земельна ділянка, площею 0,0164 га., згідно договору оренди землі № 136 від 29.04.2011 року, зареєстрованого за № 261010004000212 від 13.10.2011 року. Відповідно до п. 8. даного договору, Договір укладено строком на 5 років (а.с. 19, 20).

На підставі рішення 11 сесії Івано-Франківської міської Ради від 14.07.2011 року № 300-11, затверджено технічну документацію із землеустрою, що посвідчує право користування земельною ділянкою площею 0,0164 га. по АДРЕСА_2, з передачею її в оренду терміном на 5 років. для обслуговування крамниці "ІНФОРМАЦІЯ_1".

09.11.2011 року підприємець ОСОБА_1 звернувся до Івано-Франківської міської Ради із заявою про надання дозволу на викуп вказаної земельної ділянки.

Розглянувши дану заяву, на 18 сесії Івано-Франківської міської Ради прийнято рішення № 560-18 від 17.01.2012 року, яким згідно переліку в Додатку до пункту 1 рішення Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 відмовлено в наданні дозволу на складання експертної грошової оцінки з метою подальшого викупу (а.с. 18). При цьому в оскаржуваному рішенні не вказано причини відмови.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що згідно ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В п. б ч. 1 ст. 12 ЗК України (в редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення) передбачено, що до повноважень сільських, селищних рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ відноситься передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 127 ЗК України вказано на те, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень здійснюють продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) громадянам, юридичним особам та іноземним державам на підставах та в порядку, встановлених цим Кодексом.

Порядок продажу земельних ділянок комунальної власності громадянам та юридичним особам визначений в ст. 128 ЗК України і передбачає, що громадяни та юридичні особи, зацікавлені у придбанні земельних ділянок у власність, подають заяву (клопотання) до відповідного органу виконавчої влади або сільської, селищної, міської ради чи державного органу приватизації. Орган місцевого самоврядування у місячний строк розглядає заяву (клопотання) і приймає рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (якщо такий проект відсутній) та/або про проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки чи про відмову в продажу із зазначенням обґрунтованих причин відмови (ч. 3 ст. 128 ЗК України).

Відповідно од ч. 5 ст. 128 ЗК України визначено, що підставою для відмови в продажу земельної ділянки є:

а) неподання документів, необхідних для прийняття рішення щодо продажу такої земельної ділянки;

б) виявлення недостовірних відомостей у поданих документах;

в) якщо щодо суб'єкта підприємницької діяльності порушена справа про банкрутство або припинення його діяльності;

г) встановлена цим Кодексом заборона на передачу земельної ділянки у приватну власність;

ґ) відмова від укладення договору про оплату авансового внеску в рахунок оплати ціни земельної ділянки.

Обставини, якими відповідач обгрунтовував відмову у продажу земельної ділянки підприємцю ОСОБА_1, а саме віднесення земельної ділянки до земель загального користування та проходження "червоних ліній" в Генплані, даною нормою ЗК України не передбачено.

При цьому відповідно до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" суд розцінює оскаржуване рішення саме як відмову у продажу землі.

Таким чином, при прийнятті оскаржуваного рішення Івано-Франківська міська Рада діяла всупереч вимогам Земельного кодексу України, а тому дане рішення підлягає визнанню недійсним.

Відповідно до ст. 134 ЗК України, яка передбачає обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах (земельних торгах), земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. В ч. 2 даної норми встановлено, що не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна від її викупу або укладення договору оренди.

З огляду на викладене, земельна ділянка, надана позивачу в оренду для обслуговування крамниці "ІНФОРМАЦІЯ_1", який належить йому на праві власності, не підлягає продажу на конкурентних засадах. А тому підприємець ОСОБА_1 має право на її викуп. Як передбачено п. 3 ст. 152 ЗК України, захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав. Отже, позовні вимоги в цій частині слід задоволити.

У відповідності до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо визнання права на викуп земельної ділянки площею 0,0164 га. по АДРЕСА_2, для обслуговування торгового павільйону, розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, визнання незаконним рішення 18 сесії Івано-Франківської міської ради № 560-18 від 17.01.2012 року, в частині п. 5 Додатку до п. 1., є обгрунтованими, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи, а саме: 2146 грн. витрат по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 127, 128, 152 Земельного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради про визнання права на викуп земельної ділянки площею 0,0164 га. по АДРЕСА_2, для обслуговування торгового павільйону, розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, визнання незаконним рішення 18 сесії Івано-Франківської міської ради № 560-18 від 17.01.2012 року, в частині п. 5 Додатку до п. 1. задовольнити.

Визнати недійсним рішення рішення 18 сесії Івано-Франківської міської ради № 560-18 від 17.01.2012 року, в частині п. 5 Додатку до п. 1. щодо відмови Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 в наданні дозволу на складання експертно-грошової оцінки з метою подальшого викупу.

Визнати за Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 76018, (ідентифікаційний код НОМЕР_1) право на викуп земельної ділянки, площею 0,0164 га. по АДРЕСА_2 для обслуговування торгового павільйону, розробку проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки та проведення експертної грошової оцінки цієї земельної ділянки.

Стягнути з Івано-Франківської міської ради, вул. Грушевського, 21, м. Івано-Франківськ, 76018, (ідентифікаційний код 33644700) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 76018, (ідентифікаційний код НОМЕР_1), 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 28.05.12

Суддя Деделюк Б. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Козло П. М. 28.05.12