Рішення № 24303497, 28.05.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.05.12р. Справа № 7/5005/2240/2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг", м. Київ

до Дочірнього підприємства "Націонал-Плюс" приватного підприємства "Націонал", с. Залелія Царичанського району Дніпропетровської області

про стягнення 136 863, 43 грн.

Суддя Коваль Л.А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_1, дов. б/н від 01.09.2011р.;

від відповідача: директор Галстян К.С., довідка з ЄДРПОУ АБ № 387511 від 05.09.2011р., юрист ОСОБА_5., дов. б/н від 04.01.2012р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" звернулось до господарського суду з позовом до Дочірнього підприємства "Націонал-Плюс" приватного підприємства "Націонал" про стягнення з останнього на свою користь основного боргу у сумі 123 777, 84 грн., інфляційного збільшення суми основного боргу, розрахованого з застосуванням індексів інфляції за червень 2010 року -січень 2012 року, у сумі 8 082, 18 грн., 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання з 26.05.2010р. по 29.02.2012р. у сумі 5 003, 41 грн., а всього: 136 863, 43 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за укладеним між позивачем та відповідачем договором фінансового лізингу № 1041-LD від 04.06.2009р. щодо оплати лізингових платежів у строки, встановлені договором, а саме графіком лізингових платежів, який є додатком № 2 до договору. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань з оплати лізингових платежів позивач повідомив відповідача про відмову від договору та припинення його дії з 25.03.2011р. Заявлена до стягнення сума основного боргу - 123 777, 84 грн. є сумою неоплачених відповідачем лізингових платежів, строк сплати яких згідно графіку настав до дати припинення дії договору. Інфляційне збільшення основного боргу та 3% заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач проти позову заперечує. Відповідач посилається на ті обставини, що до укладення договору фінансового лізингу № 1041-LD від 04.06.2009р. між позивачем та відповідачем існували договірні відносини щодо фінансового лізингу того ж предмета лізингу -кукурудзяної жатки, а саме був укладений договір фінансового лізингу № 474-LD від 25.03.2008р., на підставі якого за актом приймання-передачі відповідач отримав від позивача предмет лізингу: комбайн John Deere W 650 із зерновою жаткою John Deere 622R вартістю 1 617 840, 00 грн. та кукурудзяну жатку вартістю 340 200, 00 грн. Зазначені комбайн та жатки придбані позивачем з метою передачі у лізинг відповідачу за контрактом купівлі-продажу № 474-LD/РС від 25.03.2008р., укладеним між позивачем, відповідачем та їх продавцем -ТОВ "Агротек". За доводами відповідача, комбайн мав значні недоліки, які унеможливлювали нормальну експлуатацію комбайна з зерновою жаткою. Відповідач неодноразово звертався до продавця сільськогосподарської техніки з вимогою усунути недоліки у роботі комбайна та зернової жатки, а також до позивача за сприянням у вирішенні питання усунення недоліків отриманої в лізинг техніки, однак продавець не усунув несправності та не відремонтував техніку. В подальшому, позивач переоцінив передану в лізинг техніку у зв'язку зі збільшенням курсу долара США. Ситуація, що склалася в аграрному секторі України, та фінансова криза спричинили неможливість своєчасної оплати відповідачем лізингових платежів. У зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати лізингових платежів у встановлені строки позивач прийняв рішення про дострокове розірвання договору № 474-LD від 25.03.2008р. в односторонньому порядку та вилучення предмета лізингу. 25.05.2009р. відповідач повернув позивачу кукурудзяну жатку. Однак 04.06.2009р. позивач та відповідач уклали новий договір фінансового лізингу -договір № 1041-LD про передачу позивачем у фінансовий лізинг відповідачу кукурудзяної жатки вартістю 324 138, 89 грн. (жатки, яка раніше перебувала в лізингу на підставі договору № 474-LD від 25.03.2008р.). Відповідач зазначає, що змушений був піти на такий крок, оскільки частина лізингових платежів за раніше укладеним договором уже була сплачена, значні витрати були понесені на ремонт техніки, що перебувала в лізингу. За договором фінансового лізингу від 04.06.2009р. відповідач також не зміг своєчасно оплачувати лізингові платежі, зокрема, і з тих підстав, що витрачав кошти на ремонт неякісної переданої техніки. 18.03.2011р. відповідач отримав від позивача повідомлення про відмову від договору фінансового лізингу від 04.06.2009р. № 1041-LD та повернення кукурудзяної жатки, після чого звернувся до позивача з проханням продовжити договірні відносини та залишити у користуванні відповідача отриману техніку. Відповідь на своє звернення відповідач не отримав. 29.04.2011р. об'єкт лізингу -кукурудзяну жатку відповідач повернув позивачу. Відповідач посилається на ст. 153.7 Податкового кодексу України, відповідно до якої у разі якщо в майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, така передача прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за ціною, яка визначається на рівні суми лізингових платежів у частині компенсації вартості об'єкта фінансового лізингу, що є несплаченими за такий об'єкт лізингу на дату такого повернення. Тобто, за доводами відповідача, позивач отримав від відповідача об'єкт лізингу на суму 324 138, 89 грн., у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Суд відкладав розгляд справи з 29.03.2012р. на 10.04.2012р., з 10.04.2012р. на 24.04.2012р.

У судовому засіданні 24.04.2012р. оголошено перерву на 03.05.2012р.

Суд відкладав розгляд справи з 03.05.2012р. на 17.05.2012р.

У судовому засіданні 17.05.2012р. оголошено перерву на 21.05.2012р.

Ухвалою господарського суду від 03.05.2012р. строк розгляду спору у справі продовжено терміном на 15 днів.

У судовому засіданні 21.05.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

04.06.2009р. Товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (лізингодавець) та Дочірнє підприємство "Націонал-Плюс" приватного підприємства "Націонал" (лізингоодержувач) уклали договір фінансового лізингу № 1041-LD (далі -Договір), за умовами якого (п. 1.1.) лізингодавець бере на себе зобов'язання (відповідно до специфікацій та умов, передбачених в договорі фінансового лізингу, зокрема, у додатку № 1 до договору фінансового лізингу) передати предмет лізингу у користування лізингоодержувачу на строк та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до спеціальних умов до Договору предметом лізингу є кукурудзяна жатка Geringhoff PCA 870 у кількості 1 штука.

Додатком № 1 до Договору є специфікація, яка містить опис об'єкта лізингу - кукурудзяна жатка Geringhoff PCA 870 сер. № 61167870В - 1 штука.

При укладенні Договору відповідно до спеціальних умов Договору його сторони визначили ціну предмета лізингу, яка становить еквівалент 46 285, 69 доларів США та розрахована із гривні за офіційним курсом обміну валют Національного банку України на день укладення Договору, що на день укладення Договору становить 352 234, 10 грн. Валюта Договору -гривня, перерахована з суми доларів США за відповідним курсом. Курс валют на дату підписання Договору (04.06.2009р.): 1 долар США -7, 61 гривень.

Додатковою угодою № 2 до Договору позивач та відповідач дійшли згоди щодо зміни ціни предмета лізингу: ціна предмета лізингу становить гривневий еквівалент 51 718, 04 доларів США, що становить 393 574, 28 грн.

В силу положень п. 10.3. Договору лізингодавець залишається єдиним беззаперечним власником предмета лізингу.

Згідно п. 1.3. Договору строк лізингу починається з дати передачі -дати підписання лізингоодержувачем та лізингодавцем акту приймання-передачі та закінчується в останню дату лізингового платежу, зазначену у додатку № 2 до Договору, якщо інше не передбачено умовами Договору.

Пункт 3.2. Договору передбачає, що предмет лізингу вважається прийнятим лізингоодержувачем повністю і у належному технічному стані після підписання акту приймання-передачі.

За актом приймання-передачі від 06.07.2009р. позивач передав, а відповідач прийняв предмет лізингу - кукурудзяну жатку Geringhoff PCA 870 серійний № 61167870В у кількості 1 штука, ціна якої в еквіваленті у доларах США становить 51 718, 04 доларів США, у гривні -393 574, 28 грн., курс валют: 1 долар США = 7, 61 грн.

Відповідно до п. 7.1. Договору складові лізингових платежів, їх суми та дати платежів визначені в графіку лізингових платежів у додатку № 2 до Договору, який є його невід'ємною частиною.

Додатком № 2 до Договору є графік лізингових платежів. Графік лізингових платежів встановлює дату оплати першого та періодичних лізингових платежів, суму лізингового платежу у доларах США щодо кожної дати платежу та його складову частину -суму відшкодування вартості предмета лізингу у доларах США.

В подальшому, у зв'язку з укладенням додаткових угод до Договору графік лізингових платежів викладався в нових редакціях. Остання редакція додатку № 2 до Договору - графіку лізингових платежів датована 18.11.2009р.

Склад лізингових платежів визначає п. 7.2. Договору:

перший лізинговий платіж, який сплачується за курсом першого лізингового платежу (офіційним курсом обміну валют Національного банку України, що діяв на день підписання Договору) та складається з:

а) комісійної винагороди лізингодавця за організаційні заходи, пов'язані з підготовкою та укладенням Договору;

б) авансу ціни предмета лізингу (підпункт 7.2.1. пункту 7.2. Договору);

періодичні лізингові платежі, які сплачуються за курсом платежу (курсом продажу валюти -курсом продажу долару США/Євро, встановленим на офіційному сайті ТзОВ "УніКредитБанк", за яким покупці можуть придбавати долар США/Євро, який діє на дату платежу, тобто на дату, визначену у додатку 2 до Договору) і складаються з:

першого періодичного лізингового платежу, що складається з:

а) комісії лізингодавця, яка розраховується з дати передачі до останнього числа лізингового періоду, в якому відбулась передача предмета лізингу;

другого і всіх наступних періодичних лізингових платежів, що складаються з:

а) відшкодування, яке є гривневим еквівалентом суми, визначеної у графіку лізингових платежів (додаток № 2), помноженої на курс, що дорівнює 7, 61 гривень за 1 долар США;

б) комісії лізингодавця, яка розраховується як різниця суми лізингового платежу та відшкодування, яка не може бути меншою за 1 (одну) гривню (підпункт 7.2.2. пункту 7.2. Договору, підпункти 7.2.2.1., 7.2.2.2. підпункту 7.2.2. пункту 7.2. Договору з урахуванням спеціальних умов до Договору та додаткової угоди № 2 до Договору).

Відповідно до п. 7.7. Договору лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатку № 2 до Договору.

У випадку прострочення сплати лізингового платежу лізингоодержувач повинен сплатити такий прострочений лізинговий платіж за курсом продажу валюти на день здійснення такої сплати, але не меншим за курс продажу валюти на дату платежу. У випадку, якщо курс продажу валюти на день здійснення такої сплати менше за курс продажу валюти на дату платежу, сплата такого простроченого лізингового платежу здійснюється за курсом продажу валюти на дату платежу (п. 7.8. Договору).

По закінченні строку лізингу та після здійснення всіх платежів за Договором лізингодавець та лізингоодержувач підпишуть свідоцтво про передачу права власності згідно з формою, яку надасть лізингодавець, яке буде документом, що підтверджує передачу права власності на предмет лізингу від лізингодавця до лізингоодержувача та яке є невід'ємною частиною цього Договору (п. 12.1. Договору).

За умовами п. 11.1. Договору, зокрема, не сплата лізингоодержувачем своєчасно будь-якої суми, яку він повинен сплатити за будь-яким з фінансових документів, якими за наведеними в Договорі визначеннями є, у тому числі, і безпосередньо Договір, у визначених для сплати місяці та валюті є випадком невиконання, що не залежить від того чи стався він внаслідок будь-якої причини поза контролем лізингоодержувача або будь-якої іншої особи.

В будь-який час дії або після настання випадку невиконання лізингодавець на власний розсуд може (разом чи окремо та неодноразово), направивши письмове повідомлення лізингоодержувачу, у тому числі, негайно вилучити предмет лізингу у лізингоодержувача, розірвати договір фінансового лізингу (п. 11.2. Договору).

Також, відповідно до п. 11.4. Договору лізингодавець на свій розсуд має право в односторонньому порядку розірвати Договір та вимагати повернення предмета лізингу, якщо лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж згідно з додатком № 2 до Договору повністю або частково, і якщо прострочення платежу становить більше одного місяця.

18.03.2011р., вих. № 421, позивач направив відповідачу повідомлення про відмову від Договору та повернення предмета лізингу. В повідомленні позивач зазначив, що відповідач прострочив виконання зобов'язань і загальна сума простроченої заборгованості складає 126 812, 42 грн. У зв'язку з тим, що прострочення виконання зобов'язань триває більше 30 днів, позивач повідомив відповідача про відмову від Договору в односторонньому порядку та припинення його дії, починаючи з 25.03.2011р., навів вимогу про повернення предмета лізингу.

Дане повідомлення отримане відповідачем до визначеної позивачем дати припинення Договору, що підтверджується матеріалами справи (повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення) та не заперечується відповідачем (відповідне посилання у відзиві на позов).

29.04.2011р. за актом приймання-передачі відповідач повернув позивачу предмет лізингу.

Оскільки до дати припинення Договору відповідач мав заборгованість зі сплати лізингових платежів, які підлягали оплаті відповідно до передбачених графіком дат платежу з 25.04.2010р. по 25.03.2011р. включно, у загальній сумі 123 777, 84 грн., зазначена сума боргу не була оплачена відповідачем і в подальшому, позивач вбачає підстави для стягнення боргу у наведеній сумі у судовому порядку, що і спричинило даний спір.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансовий лізинг" фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються положеннями Цивільного кодексу України про лізинг, найм (оренду), купівлю-продаж, поставку з урахуванням особливостей, що встановлюються цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Згідно зі ст. 806 ЦК України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом (параграф 6 глави 58 ЦК України - "Лізинг") та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

В силу частини другої статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Частина перша статті 292 ГК України визначає лізингом у сфері господарювання господарську діяльність, спрямовану на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів.

Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо (ч. 2 ст. 292 ГК України).

Відповідно до частини сьомої цієї ж статті Господарського кодексу України правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Враховуючи наведені вище положення законодавства, умови укладеного між позивачем та відповідачем Договору, Договір за своєю правовою природою є договором лізингу.

Оскільки, як встановлено при вирішенні спору, з метою укладення Договору предмет лізингу відповідно до визначених відповідачем умов позивачем спеціально не придбавався, спірні правовідносини ґрунтуються на договорі прямого лізингу.

Враховуючи умови Договору щодо здійснення лізингових операцій, у тому числі щодо повного відшкодування вартості предмета лізингу, що характеризує фінансовий лізинг, спірний Договір включає елементи, властиві договору фінансового лізингу.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).

Стаття 526 ЦК України встановлює вимогу щодо виконання зобов'язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Пункт 3 частини другої статті 11 Закону України "Про фінансовий лізинг" встановлює обов'язок лізингооодержувача своєчасно сплачувати лізингові платежі.

Сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:

а) суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;

б) платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;

в) компенсацію відсотків за кредитом;

г) інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу (ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг").

Як встановлено вище, умовами Договору передбачено, що другий і всі наступні періодичні лізингові платежі складаються з відшкодування вартості предмета лізингу та комісії лізингодавця.

Позивач заявив до стягнення заборгованість з лізингових платежів, що включають як суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, так і платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно, дата оплати яких відповідно до графіку лізингових платежів (додатку № 2 Договору від 18.11.2009р.) з 25.04.2010р. по 25.03.2011р. (припинення Договору).

Відповідно, враховуючи умови Договору, строк оплати цих лізингових платежів є таким, що настав.

Разом з тим, суд вбачає підстави для стягнення з відповідача на користь позивача лише однієї складової заявлених до стягнення лізингових платежів, які не оплачені до припинення дії Договору, - платежу як винагороди лізингодавцю за передане у лізинг майно (за умовами Договору -комісії), яка згідно наведеного нижче розрахунку становить 43 458, 17 грн.:

дата платежу 25.04.2010р. -0, 39 грн. (згідно розрахунку позивача);

дата платежу 25.05.2010р. - 1 419, 59 дол. США - 872, 61 дол. США = 546, 98 дол. США х 7, 9255 = 4 335, 09 грн.;

дата платежу 25.06.2010р. - 1 419, 59 дол. США - 881, 99 дол. США = 537, 60 дол. США х 7, 9094 = 4 252, 09 грн.;

дата платежу 25.07.2010р. - 1 419, 59 дол. США - 891, 47 дол. США = 528, 12 дол. США х 7, 897 = 4 170, 56 грн.;

дата платежу 25.08.2010р. - 1 419, 59 дол. США - 901, 05 дол. США = 518, 54 дол. США х 7, 89 = 4 091, 28 грн.;

дата платежу 25.09.2010р. - 1 419, 59 дол. США - 910, 74 дол. США = 508, 85 дол. США х 7, 9162 = 4 028, 16 грн.;

дата платежу 25.10.2010р. - 1 419, 59 дол. США - 920, 53 дол. США = 499, 06 дол. США х 7, 9118 = 3 948, 46 грн.;

дата платежу 25.11.2010р. - 1 419, 59 дол. США - 930, 42 дол. США = 489, 17 дол. США х 7, 9387 = 3 883, 37 грн.;

дата платежу 25.12.2010р. - 1 419, 59 дол. США - 940, 43 дол. США = 479, 16 дол. США х 7, 9635 = 3 815, 79 грн.;

дата платежу 25.01.2011р. - 1 419, 59 дол. США - 950, 54 дол. США = 469, 05 дол. США х 7, 9405 = 3 724, 49 грн.;

дата платежу 25.02.2011р. - 1 419, 59 дол. США - 960, 75 дол. США = 458, 84 дол. США х 7, 9317 = 3 639, 38 грн.;

дата платежу 25.03.2011р. - 1 419, 59 дол. США -971, 08 дол. США = 448, 51 дол. США х 7, 9577 = 3 569, 11 грн.,

а всього: 43 458, 17 грн.

Відповідно, є правомірними та підлягають задоволенню вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача основного богу у сумі 43 458, 17 грн.

При задоволенні позову в наведеній частині суд не виходить за межі заявлених вимог та враховує застосований позивачем в розрахунку суми основного боргу курс долара США до гривні, який не перевищує договірний.

В решті вимог щодо стягнення основного боргу (щодо стягнення складової лізингового платежу - суми, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу) позов задоволенню не підлягає у зв'язку з наступним.

Як встановлено вище, у зв'язку з неоплатою у встановлений Договором строк періодичних лізингових платежів, відмовою позивача від Договору, Договір з 25.03.2011р. припинив дію, а предмет лізингу відповідач повернув позивачу.

Відповідно до ч. 3 ст. 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним.

Правові наслідки розірвання договору визначає ст. 653 ЦК України.

Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Також, частина четверта статті 653 ЦК України передбачає, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки лізингові платежі включають не тільки комісію лізингодавця за передане у лізинг майно, але і суму, яка відшкодовує повністю або частково вартість предмета лізингу (в залежності від особливостей здійснення лізингових операцій), за своєю правовою природою договір лізингу містить елементи як договору найму (оренди) -щодо винагороди, так і договору купівлі-продажу - щодо відшкодування вартості предмета лізингу.

За приписами ч. 2 ст. 806 ЦК України до договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом (параграф 6 глави 58 ЦК України - "Лізинг") та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 ЦК України).

Відтак, обов'язок сплатити за товар певну грошову суму виникає у покупця лише у разі переходу до нього права власності на товар.

Умовами Договору (п. 12.1.) передбачено, що право власності на предмет лізингу переходить до відповідача по закінченню строку лізингу та після здійснення всіх платежів за Договором.

Оскільки договір фінансового лізингу № 1041-LD від 04.06.2009р. достроково припинив свою дію, предмет лізингу повернуто позивачу, право власності на предмет лізингу до відповідача не перейшло.

Положеннями норм глави 54 Цивільного кодексу України не передбачено право продавця на отримання вартості повернутого йому товару.

Отже, враховуючи, що право власності на предмет лізингу від позивача до відповідача не перейшло, вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу з оплати складової лізингових платежів - суми, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, який залишився у власності позивача, є неправомірними та задоволенню не підлягають.

Зазначене вище узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України щодо застосування положень частини другої статті 653 Цивільного кодексу України, наведеною у постанові Верховного Суду України від 19.12.2011р. у справі № 7/114/10. Верховний Суд України вказав, що домовленість сторін про розірвання угоди не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання угоди, у тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, з урахуванням умов договору та структури лізингових платежів.

В подальшому, постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2012р. у цій же справі (новий розгляд справи касаційною інстанцією), враховане зауваження, викладене у постанові Верховного Суду України, залишене без змін рішення суду першої інстанції, який стягнув з відповідача (лізингоодержувача) на користь позивача (лізингодавця) лізинговий платіж лише в частині лізингових відсотків та дійшов висновку про неправомірність позовних вимог про стягнення з відповідача вартості майна, яке залишилось у власності позивача.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних від основного боргу у сумі 43 457, 78 грн. (за виключенням 0, 39 грн. та в межах періоду їх нарахування позивачем):

з 26.05.2010р. по 29.02.2012р. від суми боргу 4 335, 09 грн. -229, 76 грн.;

з 26.06.2010р. по 29.02.2012р. від суми боргу 4 252, 09 грн. -214, 53 грн.;

з 26.07.2010р. по 29.02.2012р. від суми боргу 4 170, 56 грн. -200, 13 грн.;

з 26.08.2010р. по 29.02.2012р. від суми боргу 4 091, 28 грн. -185, 90 грн.;

з 26.09.2010р. по 29.02.2012р. від суми боргу 4 028, 16 грн. -172, 77 грн.;

з 26.10.2010р. по 29.02.2012р. від суми боргу 3 948, 46 грн. -159, 62 грн.;

з 26.11.2010р. по 29.02.2012р. від суми боргу 3 883, 37 грн. -147, 09 грн.;

з 26.12.2010р. по 29.02.2012р. від суми боргу 3 815, 79 грн. -135, 12 грн.;

з 26.01.2011р. по 29.02.2012р. від суми боргу 3 724, 49 грн. -122, 40 грн.;

з 26.02.2011р. по 29.02.2012р. від суми боргу 3 639, 38 грн. -110, 33 грн.;

з 26.03.2011р. по 29.02.2012р. від суми боргу 3 569, 11 грн. -99, 98 грн.,

а всього: 1 777, 63 грн.

Розрахунок втрат від інфляції від основного боргу у сумі 43 457, 78 грн. (за виключенням 0, 39 грн. та в межах періоду їх нарахування позивачем):

на суму боргу 4 335, 09 грн. з застосуванням індексів інфляції за червень 2010 року -січень 2012 року -441, 80 грн.;

на суму боргу 4 252, 09 грн. з застосуванням індексів інфляції за липень 2010 року - січень 2012 року -452, 16 грн.;

на суму боргу 4 170, 56 грн. з застосуванням індексів інфляції за серпень 2010 року -січень 2012 року -452, 74 грн.;

на суму боргу 4 091, 28 грн. з застосуванням індексів інфляції за вересень 2010 року -січень 2012 року -390, 35 грн.;

на суму боргу 4 028, 16 грн. з застосуванням індексів інфляції за жовтень 2010 року -січень 2012 року -259, 98 грн.;

на суму боргу 3 948, 46 грн. з застосуванням індексів інфляції за листопад 2010 року -січень 2012 року -233, 92 грн.;

на суму боргу 3 883, 37 грн. з застосуванням індексів інфляції за грудень 2010 року -січень 2012 року -217, 76 грн.;

на суму боргу 3 815, 79 грн. з застосуванням індексів інфляції за січень 2011 року - січень 2012 року -181, 99 грн.;

на суму боргу 3 724, 49 грн. з застосуванням індексів інфляції за лютий 2011 року -січень 2012 року -139, 00 грн.;

на суму боргу 3 639, 38 грн. з застосуванням індексів інфляції за березень 2011 року -січень 2012 року -102, 15 грн.;

на суму боргу 3 569, 11 грн. з застосуванням індексів інфляції за квітень 2011 року -січень 2012 року -49, 52 грн.,

а всього: 2 921, 37 грн.

Оскільки прострочення виконання грошового зобов'язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат, розрахованих на суму боргу в частині складової лізингового платежу -комісії лізингодавця з застосуванням індексів інфляції за червень 2010 року -січень 2012 року, у сумі 2 921, 37 грн. та 3% річних за період прострочення виконання грошового зобов'язання зі сплати лізингових платежів в частині складової лізингового платежу -комісії лізингодавця з 26.05.2010р. по 29.02.2012р. у сумі 1 777, 63 грн.

В решті вимог щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних позов задоволенню не підлягає, оскільки їх нарахування має здійснюватись на лізингові платежі лише в частині комісії лізингодавця, яка і є заборгованістю відповідача в спірних правовідносинах.

Розрахунки 3% річних та інфляційних втрат перевірено судом за допомогою програмного забезпечення "Законодавство".

Отже, позов підлягає задоволенню частково.

Враховуючи встановлені обставини справи, наведені вище положення законодавства, суд відхиляє доводи позивача щодо правомірності вимог про стягнення з відповідача основного боргу у сумі повністю несплачених лізингових платежів (всіх їх складових) до дати припинення Договору.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо укладення з позивачем договору фінансового лізингу № 474-LD від 25.03.2008р., неналежної якості предмета лізингу, переданого за цим договором, оскільки договір фінансового лізингу № 1041-LD від 04.06.2009р., невиконанням зобов'язань за яким обґрунтовані вимоги позивача у даній справі, є самостійним договором та не є пов'язаним з договором № 474-LD.

Відповідно до ст. 49 ГПК України понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" зайво сплачений позивачем судовий збір у сумі 2, 73 грн. підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст. 1, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Націонал-Плюс" приватного підприємства "Націонал" (51013, Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Залелія, вул. Чкалова, 9-А, ідентифікаційний код 31346611) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 22/1, ідентифікаційний код 33942232) основний борг у сумі 43 458 (сорок три тисячі чотириста п'ятдесят вісім) грн. 17 коп., 3% річних у сумі 1 777 (одна тисяча сімсот сімдесят сім) грн. 63 коп., інфляційні втрати у сумі 2 921 (дві тисячі дев'ятсот двадцять одна) грн. 37 коп., витрати на оплату судового збору у сумі 963 (дев'ятсот шістдесят три) грн. 25 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позовних вимог - відмовити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 22/1, ідентифікаційний код 33942232) з державного бюджету зайво сплачений згідно платіжного доручення № 1014 від 29.02.2012р., яке міститься в матеріалах справи, судовий збір у сумі 2 (дві) грн. 73 коп.

Суддя Л.А. Коваль

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України, - 28.05.2012р.