Рішення № 24300758, 24.05.2012, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 0438/1362/2012

Провадження № 2/0438/248/2012

РІШЕННЯ

Іменем України

"24" травня 2012 р.

Солонянський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Омелюх В.М.,

при секретарі Савчуковій В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Солоне цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором.

На обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 08 травня 2007 року між ВАТ «ОСОБА_1 БАНК ОСОБА_2», правонаступником якого є ПАТ «ОСОБА_1 БАНК ОСОБА_2», та відповідачем ОСОБА_3 був укладений кредитний договір №014/129648/3167/73 про надання останньому кредиту в сумі 15227,27 доларів США зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 13,50% річних зі строком повернення до 08 травня 2013 року, відповідно до умов якого позивач передав відповідачеві зазначені грошові кошти, а відповідач зобовязався в строки, обумовлені кредитним договором та згідно графіка, погасити кредит і своєчасно сплачувати відсотки за користування кредитом шляхом здійснення щомісячних платежів, а в разі несвоєчасної сплати кредитних коштів виплачувати пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, починаючи з наступного дня після закінчення строку виконання зобовязань, зазначених в договорі.

В забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором було укладено нотаріально посвідчений договір застави транспортного засобу №014/06248/31673/73 від 08 травня 2007 року, згідно якого в заставу банку передано автомобіль марки ОСОБА_2 SF 69Y, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності відповідачеві згідно свідоцтва про реєстрацію ТЗ РСА №725897 виданого 08 травня 2007 року, та на який як предмет застави в звязку з систематичним невиконанням відповідачем умов договору було звернуто стягнення шляхом вчинення виконавчого напису №552 від 01 квітня 2010 року. На виконання виконавчого напису державною виконавчою службою було продаж заставного майна з аукціону 19 серпня 2011 року за ціною33971.00 гривня, з яких 22843 гривні 56 копійок направлено на рахунок банку на часткове погашення заборгованості за кредитним договором та якої було недостатньо для погашення заборгованості за кредитним договором, в звязку з чим у банка відповідно до п.2.10 договору застави транспортного засобу виникло право отримати суму, якої недостає для повного погашення заборгованості, за рахунок звернення стягнення на інше майно в порядку визначеному діючим законодавством.

В період дії кредитного договору відповідач не виконував взяті на себе зобовязання за договором, несвоєчасно та не в повному обсязі здійснював погашення заборгованості, внаслідок чого станом на 17 січня 2012 року виникла заборгованість по кредиту в загальній сумі 234034 гривні 58 копійок (29291,67 доларів США), в тому числі по кредиту в розмірі 69949 гривень 66 копійок (8754,87 доларів США), по відсотках 35458 гривень 25 копійок (4437,94 доларів США) та нарахована пеня за прострочення платежів по кредиту та відсотках в сумі 128626 гривень 67 копійок (16098,86 доларів США), в звязку з чим відповідачеві направлялась письмова вимога про усунення порушень умов кредитного договору та дострокового виконання зобовязань за кредитним договором, але відповідач своїх зобовязань не виконав, в звязку з чим вони змушені звернутись до суду з позовом про примусове стягнення вказаної заборгованості, так як за умовами договору позивач має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату предявлення вимоги, включаючи проценти за кредитом та пеню відповідно до умов договору.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та прохав стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, оскільки відповідач згідно умов договору та графіка сплати щомісячних платежів не виконував належним чином взятих на себе обовязків, в звязку з чим виникла заборгованість за кредитним договором, а у банку виникло право на дострокове стягнення як заборгованості, так і залишку кредиту, який залишився до закінчення строку дії договору. На звернення банку відповідач не погасив наявну заборгованість, в звязку з чим було вчинено виконавчий напис та звернуто стягнення на заставлене майно, але виручених від продажу цього майна коштів було недостатньо для погашення виниклої заборгованості, в звязку з чим змушені звернутися до суду з позовом про її стягнення з відповідача в примусовому порядку.

Відповідач та його представник в судовому засіданні позов визнали частково, не заперечували проти стягнення заборгованості за кредитом та відсотками, але прохали зменшити розмір нарахованої позивачем пені до 1000 гривень, вважаючи, що саме такий розмір пені буде належною компенсацією втрат банку за період невиконання відповідачем умов кредитного договору, оскільки банк нарахував проценти за весь період користування відповідачем кредитними коштами, чим компенсував втрати за прострочення платежів, а також не приймав належних та своєчасних мір для належної оцінки та продажу заставленого майна за дійсною його вартістю, що призвело до значного зниження розміру коштів, які надійшли для погашення заборгованості за кредитним договором. Крім цього, банк не реагував на звернення відповідача щодо надання йому можливості здійснити продаж заставленого майна без застосування процедури примусового звернення стягнення на заставлене майно, а розмір нарахованої за договором пені є несправедливою та значно більшою, ніж заборгованість по кредиту та відсотках. Заборгованість за кредитним договором виникла в звязку з фінансовою кризою та зміною курсу долару США. Відповідач вважав, що з вини позивача автомобіль як заставлене майно не було продане за дійсною вартістю, в той час як він не мав можливості вплинути на це, оскільки виконавчою службою взагалі не повідомлявся про наявність виконавчого провадження до звернення стягнення на предмет застави.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобовязання внаслідок односторонньої відмови від зобовязання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки(штрафу, пені), якою відповідно до ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобовязання.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства, а однією із різновидностей зобовязання є кредитний договір.

Судом встановлено, що між ВАТ «ОСОБА_1 БАНК ОСОБА_2», правонаступником якого є «ПАТ ОСОБА_1 БАНК ОСОБА_2», та відповідачем 08 травня 2007 року був укладений кредитний договір №014/129648/3167/73 (а.с.5-8) про надання останньому споживчого кредиту 15227,27 доларів США зі сплатою відсоткової ставки за користування кредитом у розмірі 13,50% річних зі строком повернення до 08 травня 2013 року, за яким відповідач зобовязався здійснювати погашення кредиту та відсотків за користування ним в строки та розмірі, обумовлені кредитним договорам та графіком, шляхом внесення щомісячно готівки на рахунок банку починаючи з травня 2007 та погасити кредит не пізніше 08 травня 2013 року (а.с.9), а в разі несвоєчасної сплати кредитних коштів відповідно до п.10.1 кредитного договору виплачувати позикодавцю пеню у розмірі 0,5%від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, починаючи з наступного дня після закінчення строку виконання зобовязань, зазначених в договорі, а зазначене свідчить про те, що між сторонами укладено кредитний договір відповідно до вимог ст.ст. 638, 639,1046-1050, 1054-1056-1 ЦК України, за якими позичальник зобовязаний повернути грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором, а якщо своєчасно не повернув суму кредиту, то зобовязаний сплатити неустойку відповідно до вимог ст.549-552 ЦК України, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Відповідач отримав кредитні кошти у сумі 15227,27 доларів США, що підтверджується меморіальнім ордером №48/3167/73 від 08 травня 2007 року (а.с.15), за рахунок яких придбав автомобіль, який передав в заставу відповідно до умов договору застави транспортного засобу №014/06248/31673/73 від 08 травня 2007 року (а.с.10), але в порушення умов договору не виконував взяті на себе грошові зобовязання та не виплачував суму кредиту та відсотки за користування ним, в результаті чого позивач звернув стягнення на предмет застави шляхом вчинення виконавчого напису №552 від 01 квітня 2010 року (а.с.11) та проведення аукціону від 19 серпня 2011 року (а.с.17), в звязку з чим автомобіль було реалізовано за ціною 33971 гривня 00 копійок (а.с.18), а кошти від реалізації в сумі 22843 гривні 56 копійок було направлено на часткове погашення заборгованості за кредитним договором, в той же час інша частина заборгованості за кредитним договором відповідачем погашена не була.

Згідно п. 2.10 договору застави транспортного засобі №014/06248/31673/73 від 08 травня 2007 року (а.с.10), якщо суми отримані від реалізації заставленого майна недостатньо для повного задоволення вимог позивача, кредитор має право отримати суму, яку недостатньо для повного погашення заборгованості, за рахунок звернення стягнення на інше майно відповідача в порядку передбаченому чинним законодавством.

Станом на 17 січня 2012 року загальна сума заборгованості по кредиту складає 234034 гривні 58 копійок (29291,67 доларів США), в тому числі по тілу кредиту - 69949 гривень 66 копійок (8754.87) доларів США), по відсотках 35458 гривень 25 копійок (4437,94 доларів США) та нарахована пеня за прострочення платежів по кредиту та відсотках в сумі 128626 гривень 67 копійок (16098,86 доларів США), яка на день розгляду справи судом відповідачем не погашена.

Згідно п.6.5 кредитного договору у разі невиконання або неналежного виконання позичальником своїх зобовязань за умовами кредитного договору позивач має право вимагати дострокового погашення кредиту у повному обсязі разом зі сплатою всіх сум, належних до сплати на дату предявлення вимоги, включаючи проценти за кредитом та інших платежів, оскільки відповідно до вимог ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливістю виконання ним грошового зобовязання. Про наявність заборгованості за кредитним договором та необхідності її погашення відповідач повідомлявся позивачем шляхом направлення письмової вимоги (а.с.19), але і після цього відповідачем заборгованість за кредитним договором погашена не була.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем належним чином не виконувались умови кредитного договору, в звязку з чим у позивача виникло право вимагати дострокового повернення отриманих відповідачем кредитних коштів, відсотків за користування ними та сплати пені за несвоєчасне здійснення зазначених платежів згідно встановленого сторонами графіка, в звязку з чим позов в частині стягнення заборгованості за кредитом та відсотками підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача необхідно достроково стягнути за кредитним договором №014/129648/3167/73 від 08 травня 2007 року заборгованість станом на 17 січня 2012 року з розрахунку 100 доларів США =798.98 гривень(а.с.14) по кредиту в сумі 69949 гривень 66 копійок (8754.87) доларів США), по відсотках 35458 гривень 25 копійок (4437,94 доларів США), а всього -105407 гривень 91 копійка.

В той же час, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення пені за прострочення платежів по кредиту та відсотках в сумі 128626 гривень 67 копійок підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення, якими в розумінні даної норми права можна вважати ступінь виконання зобовязання боржником, в тому числі дострокове погашення кредиту та відсотків, доведений матеріалами справи тяжкий матеріальний стан боржника, інші інтереси сторін, а не лише боржника, які заслуговують на увагу.

Судом встановлено, що розмір заборгованості по даному кредитному договору як по кредиту, так і відсотках станом на 17 січня 2012 року з урахуванням її дострокового стягнення до закінчення строку дії договору становить 105407 гривень 91 копійка, в той час як розмір нарахованої позивачем пені становить 128626 гривень 67 копійок, що значно перевищує розмір наявної заборгованості за кредитним договором, в той час як строк дії договору визначено сторонами за умовами договору лише 08 травня 2013 року. В процесі дії договору позивачем звернено стягнення на заставлене майно, продаж якого проведено за ціною, яка є значно нижчою, ніж вартість автомобіля при його купівлі та дійсна вартість автомобіля на період його продажі з аукціону державною виконавчою службою за виконавчим написом, що підтвердив і представник позивача, яким вчинялись дії щодо оспорювання визначеної в процесі проведення звернення стягнення на предмет застави вартості заставленої майна, оскільки за рахунок отриманих від продажу автомобіля коштів заборгованість за кредитним договором станом на 19 квітня 2011 року погашена не була. Крім цього, суд враховує, що за період дії кредитного договору значно збільшився курс долара США в порівнянні з курсом на день отримання відповідачем кредиту у валюті, а також погіршився матеріальний стан відповідача як позичальника.

З урахування викладеного, суд вважає необхідним зменшити розмір пені до 50% від нарахованої позивачем суми, а не до 1000 гривень як прохає відповідач та стягнути з відповідача на користь позивача пеню в розмірі 64313 гривень 34 копійки та з урахуванням встановленої судом заборгованості за кредитом та відсотками стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором станом на 17 січня 2012 року в загальному розмірі 169721 гривня 25 копійок, відмовивши в задоволенні іншої частини позову в частині стягнення пені, а також відповідно до розміру задоволених позовних вимог стягнути витрати позивача по сплаті судового збору при зверненні з позовом до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526-530, 536, 543, 549-552, 598, 610-615, 624, 625, 638-654, 1046-1056-1 ЦК України; ст.ст. 10, 11, 57, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 ОСОБА_2 за кредитним договором № 014/129648/3167/73 від 08 травня 2007 року заборгованість по кредиту в сумі 69949(шістдесят девять тисяч девятсот сорок девять) гривень 66 копійок, по відсотках в сумі 35458(тридцять пять тисяч чотириста пятдесят вісім) гривень 25 копійок та пеню в сумі 64313 (шістдесят чотири тисячі триста тринадцять) гривень 34 копійки, а всього 169721 (сто шістдесят девять тисяч сімсот двадцять одна) гривню 25 копійок, відмовивши в задоволенні іншої частини позову в частині стягнення пені, та витрати по сплаті судового збору в сумі 1697 (одна тисяча шістсот девяносто сім) гривень 21 копійка.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Дніпропетровської області через Солонянський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуюча: суддя