Рішення № 24299682, 23.05.2012, Окнянський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Красноокнянський районний суд Одеської області)

Красноокнянський районний суд Одеської області

4 м. смт. Красні Окни Україна 67900

Справа № 2/1517/3/2011

Провадження № 2/1517/48/2012

Категорія 50

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

/повний текст/

23.05.2012 року с.м.т.Красні Окни

Красноокнянський районний суд Одеської області в складі:

головуючого - судді Криворучка П.В.,

при секретарях Івановій Л.В., Радіоновій О.М., Гушкан Є.А.,

за участю: позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт.Красні Окни, справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу Чорнянська спеціальна загальноосвітня школа інтернат для дітей з вадами розумового розвитку Красноокнянського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Управління Пенсійного фонду України в Красноокнянському районі Одеської області, про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду із позовом до відповідача про стягнення матеріальних збитків, у вигляді недонарахованої заробітної плати, в сумі 6 070,47грн. та моральної шкоди в розмірі 17 000,00грн., посилаючись на те, що за період її роботи у вказаному комунальному закладі, в якості помічника нічного вихователя, з листопада 1994 року їй недонараховувалась заробітна плата за надурочну роботу в нічний час, за роботу в вихідні і святкові дні, не надавались і не оплачувались щорічні відпустки, не надавались і не оплачувались додаткові відпустки як матері, яка виховує трьох дітей, в тому числі дитину-інваліда з дитинства 1-ї групи. Після її звернення до відповідних державних установ за захистом своїх прав, відповідач частково відшкодував завдані збитки, однак не в повній мірі, а тому грубим порушенням трудового законодавства і ущемленням її законних прав, а також прав і потреб її дітей, особливо сина-інваліда, і її сімї, їй також завдана моральна шкода, що і спонукало її звернутися до суду з даним позовом.

В судовому засіданні позивачка, збільшивши позовні вимоги до 117 077,78грн. матеріальних збитків та 40 000,00грн. моральної шкоди /ар.сп. 248-251 /, разом зі своїм представником, наполягала на задоволенні позову, пояснюючи суду, що у вказаному закладі вона працює з 1992 року, спочатку технічкою, одна на два приміщення, а з 1994 року, в якості помічника вихователя, працювала із ночі в ніч, без вихідних і святкових, до травня 2002 року. В літній період працювала через ніч, але нічних та інтенсивності їй не платили. Відпустки надавались неповні та не повністю оплачувались, а додаткова відпустка, як матері дитини-інваліда, зовсім не надавалась, хоча заяв про її надання вона не подавала. Про недоплату вона знала і неодноразово говорила директору, на що отримувала відповідь: Не подобається, звільняйся, а тому до 2005 року нікуди не зверталась. Після її неодноразових звернень до прокуратури і інших установ, в бухгалтерії школи-інтернат переписувались документи, та на неї здійснювався тиск, однак частково доплати були проведенні, хоча вони не вплинули на розмір нарахованої пенсії. На неодноразові відвідування та переписку з різними інстанціями вона витратила багато часу, хвилювалась, чим її завдана також значна моральна шкода.

Представники відповідача, надавши заперечення проти позову, в яких просили відмовити в задоволенні необґрунтованих позовних вимог, в судовому засіданні позов частково визнали, в межах висновків судової експертизи, пояснивши суду, що індексація дійсно не нараховувалась, однак бухгалтерські документи не переписувались, а готувались лише їх копії. Тиск на позивачку не чинився, про наявність у неї дитини-інваліда відомо не було і відповідної заяви вона не подавала, а тому додаткова відпустка не надавалась.

/ар.сп. 69, 284-287 /

Представник третьої особи управління Пенсійного фонду України в Красноокнянському районі Одеської області свою позицію, щодо обґрунтованості позовних вимог, висловити не змогла, однак пояснила, що пенсія позивачці була призначена згідно відкорегованих відомостей про отриману нею заробітну плату. У разі надання позивачкою змінених відомостей про заробітну плату, навіть за весь період її трудової діяльності, розмір пенсії буде переглянутий. Крім того, якщо позивачка, отримуючи пенсію., буде продовжувати працювати, то кожні два роки у неї буде право на перерахунок розміру пенсії.

Всебічно та повно зясувавши фактичні обставини справи, дослідивши та оцінивши всі докази, якими сторони обґрунтовували свої вимоги чи заперечення, та проаналізувавши правові норми, що регулюють вказані правовідносини, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи із наступного:

свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала в Чорнянській школі-інтернат, в якості головного бухгалтера, в 1972-2010р.р. Позивачка дійсно фактично працювала 10 годин, а їй нараховувалась заробітна плата за 7 годин, по поданому завгоспом табелю, однак за понаднормовий робочий час надавались відгули, хоча з цього приводу ніякого наказу не було. При зверненні ОСОБА_1 до прокуратури, їй за період з 1994 року по 2007 рік було все донараховано та виплачено. Про те, що у позивачки є дитина-інвалід стало відомо лише при її оформленні на пенсію. Різниця в бухгалтерських документах пояснюється тим, що після донарахування зарплати відбулось корегування сум;

свідок ОСОБА_3 суду повідомила, що вона працювала директором Чорнянської школи-інтернат до 2009 року. ОСОБА_1 спочатку працювала техпрацівником, а потім, за власним бажанням, перейшла помічником вихователя. До 2000р. фінансування було мінімальним, а тому траплялось, що зарплата не повністю виплачувалась, однак за понаднормовий робочий час надавались відгули. При зверненні позивачки до прокуратури, їй все було донараховано та виплачено. Про наявність у неї сина-інваліда стало відомо лише після його смерті;

свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснили, що в літні канікули дітей вивозили на оздоровлення, і в цей час працівникам школи-інтернат надавались оплачувані відпустки, в тому числі і позивачці, однак оздоровчі стали виплачувати лише декілька років тому. Про наявність у ОСОБА_1 сина-інваліда їм стало відомо лише тоді, коли вона його привезла з державного закладу додому;

свідок ОСОБА_8 суду повідомив, що він, працюючи завгоспом Чорнянської школи-інтернат, вів табель обліку робочого часу, відповідно до вказівок директора та бухгалтерії. За понаднормовий робочий час надавались відгули та додаткові дні до відпусток. Раніше по штату було 5 помічників вихователів (нічних нянь), оскільки дітей в школі-інтернаті було понад 160, а тепер 4, так як дітей лише 110;

свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що до 1997 року працювала завучем Чорнянської школи-інтернат. В літній період, з 5-10 червня по 23-25 серпня дітей вивозили на оздоровлення, а працівникам, в тому числі помічникам вихователів (нічним няням), надавались відпустки, а також відгули за відпрацьований понаднормовий робочий час. Про те, що у ОСОБА_1 є дитина-інвалід, і їй потрібно надавати додаткову відпустку, нікому відомо не було, оскільки вона відповідних заяв не подавала;

свідок ОСОБА_10 суду повідомила, що працює разом з позивачкою в якості помічника вихователя. В літній період, коли діти вивозились на відпочинок, то їм, при наданні відпусток, також надавались відгули, однак окремих заяв на відгули вони не писали. Тривалість відпусток, таким чином, складала біля півтора місяця. З приводу нарахування заробітної плати та надання відпусток і відгулів, вона жодних претензій до керівництва Чорнянської школи-інтернат не має, а ОСОБА_1 раніше також претензій не висловлювала;

свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснила, що вона працювала заступником директора по виховній роботі Чорнянської школи-інтернат. За понаднормовий робочий час, в літній період, коли діти вивозились на відпочинок, працівникам надавались відгули;

свідок ОСОБА_12 суду повідомив, що позивачка (його дружина) в 1994-2002р.р. працювала нічною нянею кожну ніч. У них було троє дітей, в тому числі син-інвалід, якого вони були змушені забрати із дитячого будинку додому, через поганий стан здоровя, і з 2003 року він перебував і відпустці по догляду за сином. Про недоплату заробітної плати дружині, та чи зверталась вона з проханням надати додаткові відпустки, йому нічого не відомо;

свідок ОСОБА_13 в судовому засіданні пояснила, що із позивачкою працювала в одну зміну, тільки в іншому корпусі. Працювали кожну ніч, з 9 години вечора до 7 години ранку, однак про надання відгулів, а також про розмови, щодо недонарахування зарплати, вона не памятає;

свідок ОСОБА_14 суду повідомила, що позивачка дійсно зверталась до управління Пенсійного фонду, щодо правильності нарахування зарплати та обчислення пенсії;

свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні повідомила, що після здійснених перевірок були проведені донарахування зарплати, однак щодо корегуючих відомостей для Пенсійного фонду їй нічого невідомо;

згідно трудової книжки №1112 від 27.09.1979р., позивачка працює в комунальному закладі Чорнянська спеціальна загальноосвітня школа інтернат для дітей з вадами розумового розвитку на посаді помічника вихователя, з 24.11.1994р.; /ар.сп. 3 - 4 /

із відповідей контрольно-ревізійного відділу в Красноокнянському районі від 19.06.2006р., територіальної державної інспекції праці у Одеській області від 25.02.2008р., прокуратури Красноокнянського району Одеської області від 25.02.2009р., на звернення позивачки, та довідки Чорнянської школи-інтернат від 18.09.2006р. і особового рахунку вбачається, що в результаті проведених ревізії фінансово-господарської діяльності та перевірок вказаного навчального закладу, були виявлені факти недонарахування їй заробітної плати за роботу в нічний час, за роботу у вихідні дні та відпускних, які були донараховані та виплачені, в 2006р. в сумі 4 238,41грн., та в 2008р. в сумі 6 599,65грн.; /ар.сп. 5-10, 12-15 /

відповідно до свідоцтв про народження серії 111-ЖД №287762 від 09.09.1981р., серії 1У-ЖД №376278 від 22.12.1987р., свідоцтва про смерть серії 1-ЖД №318147, виданих Чорнянською сільською радою Красноокнянського району Одеської області, та довідки серії МСЕ №029332 від 23.02.1998р. про інвалідність, позивачка виховувала трьох дітей, в тому числі сина ОСОБА_12, 31.07.1981р. народження інваліда 1-ї групи з дитинства, який помер 12.01.2003р.; /ар.сп. 16 19 /

із листа Управління Пенсійного фонду України в Красноокнянському районі Одеської області від 29.06.2010р., залученого до участі в справі в якості третьої особи, видно, що за заявою позивачки, останній було проведено перерахунок пенсії з урахуванням стажу роботи та заробітної плати за період з 01.05.2008р. по 30.04.2010р.; /ар.сп. 34 /

із відповіді Білгород-Дністровського дитячого будинку-інтернат Одеської області від 05.01.2011р. №7, на запит суду, та довідок від 10.12.2010р. вбачається, що ОСОБА_12, 31.07.1981р. народження, знаходився у вказаному закладі, на повному державному забезпеченні, з 13.01.1989р. по 30.12.1997р., з діагнозом: помірна розумова відсталість, органічне враження центральної нервової системи, нижній парапарез, епісиндром, та вибув додому на постійне місце проживання за заявою його матері, гр.ОСОБА_1; /ар.сп. 83, 96-98 /

згідно корегуючих відомостей Управління Пенсйного фонду України в Красноокнянському районі Одеської області на застраховану особу ОСОБА_1, за період 1998-2008р.р., позивачці до пенсійного страхового стажу зараховано: за 1998р. 12 місяців, при річній зарплаті 1 560,93грн.; за 1999р. 12 місяців, при річній зарплаті 1 541,16грн.; за 2000р. 12 місяців, при річній зарплаті 1 713,42грн.; за 2001р. 12 місяців, при річній зарплаті 2 581,40грн.; за 2002р. 12 місяців, при річній зарплаті 3 150,45грн.; за 2003р. 12 місяців, при річній зарплаті 3 734,00грн.; за 2004р. 12 місяців, при річній зарплаті 4 542,68грн.; за 2005р. 12 місяців, при річній зарплаті 7 079,31грн.; за 2006р. 12 місяців, при річній зарплаті 11 594,15грн.; за 2007р. 12 місяців, при річній зарплаті 9 570,14грн.; за 2008р. 3 місяці, при зарплаті 3 286,91грн.; /ар.сп. 103-112, 235-245 /

протягом 2005-2009р.р. позивачка, зі скаргами на порушення її прав, неодноразово зверталась в різні державні установи, зокрема: прокуратур району, області, Генеральної прокуратури України, облдержадміністрації, органів пенсійного забезпечення, Міністерства освіти та науки, про що свідчать поштові квитанції про їх відправку та зворотні поштові повідомлення про отримання, а також відповіді; /ар.сп. 129, 138-146, 258 /

із відповіді Красноокнянської райлікарні від 16.05.2011р., на запит суду, видно, що первинна медична документація на ОСОБА_12, 1981р. народження, інваліда 1-ої групи, який знаходився на обліку в лікаря-невропатолога і помер 12.01.2003р., у вказаному лікувальному закладі відсутня; /ар.сп. 150 /

із виписки з наказів по Чорнянській спеціальній загальноосвітній школі інтернат від 10.05.2011р. вбачається, що позивачка, в період з 1995р. по 2008р., щорічно перебувала в відпустці тривалістю 24 робочих, чи 28 календарних, днів; /ар.сп. 155 /

згідно висновку судово-економічної експертизи №7367-7426 від 31.12.2009р. по адміністративній справі №2-а-7/2010р., письмових пояснень експерта та висновку додаткової судово-економічної експертизи №9022-9023 від 30.12.2011р., з якими сторони погодились, недоплата заробітної плати позивачці за надурочні роботи та роботу у святкові та вихідні дні склала 4 375,97грн., а компенсація, у зв»язку з порушенням термінів виплати заробітної плати, склала 11 096,05грн.;/ар.адмін.справи №2-а-7/2010р. 78-93 т.1, та ар.сп. 151-153, 198-214 /

відповідно до довідок про заробіток для обчислення пенсій від 20.03.2006р. та від 07.2006р., наданих роботодавцем органу Пенсійного фонду України, заробіток позивачки за період з другої половини 1995р. по першу половину 2000р. склав 5 907,83грн., а за другу половину 2000р. по першу половину 2006р. склав 20 361,89грн.; /ар.сп. 246-247 /

із особових рахунків позивачки, про нарахування заробітної плати, вбачається, що після її звернення зі скаргами в різні держані установи, їй були здійсненні донарахування за роботу в нічний час та за додатково відпрацьований робочий час; /ар.сп. 259-271 /

із наказів по Чорнянській школі-інтернату, за період з 27.11.2000р. по 21.01.2001р., видно, що в звязку з надзвичайною ситуацією, повязаною зі складними погодними умовами, графіки роботи персоналу та місця перебування вихованців змінювались, для створення нормальних умов життя та діяльності дітей; /ар.сп. 288-295 /

згідно довідок комунального закладу Чорнянська спеціальна загальноосвітня школа інтернат для дітей з вадами розумового розвитку від 10.05.2011р., 11.05.2012р. та 22.05.2012р., діти-сироти вказаного закладу, в період 1995-2003р.р., щорічно перебували на оздоровленні-відпочинку з початку червня по кінець серпня, на канікули у школі-інтернат залишались до 35 вихованців, а тому помічники вихователів працювали по змінно згідно графіку, через дві доби; /ар.сп. 156, 296, 305 /

відповідно до довідок комунального закладу Чорнянська спеціальна загальноосвітня школа інтернат для дітей з вадами розумового розвитку, щодо наповнюваності вихованцями, в період 1994-2010р.р. кількість дітей в зазначеному навчальному закладі складала від 173 до 96 дітей;

/ ар.сп. 157, 297 /

ст.50 КЗпП України визначено, що нормальна тривалість робочого часу працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень, а підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу;

ч.1 ст.53 КЗпП України передбачено, що напередодні святкових і неробочих днів тривалість роботи працівників скорочується на одну годину як при п'ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні;

згідно ст.65 КЗпП України, надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік, а власник або уповноважений ним орган повинен вести облік надурочних робіт кожного працівника;

відповідно до ст.106 КЗпП України, за погодинною системою оплати праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі годинної ставки, за відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. У разі підсумованого обліку робочого часу оплачуються як надурочні всі години, відпрацьовані понад встановлений робочий час в обліковому періоді, у порядку, передбаченому частинами першою і другою цієї статті, і компенсація надурочних робіт шляхом надання відгулу не допускається;

ст.107 КЗпП України встановлено, що робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі, а працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму, однак за бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку;

ст.108 КЗпП України передбачено, що робота у нічний час оплачується у підвищеному розмірі, встановлюваному генеральною, галузевою (регіональною) угодами та колективним договором, але не нижче 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час;

ст.177 КЗпП України визначено, жінки, що мають дітей віком від трьох до чотирнадцяти років або дітей-інвалідів, не можуть залучатись до надурочних робіт або направлятись у відрядження без їх згоди;

згідно ст.182-1 КЗпП України, жінці, яка працює і має двох або більше дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), а також особі, яка взяла дитину під опіку, надається щорічно додаткова оплачувана відпустка тривалістю 10 календарних днів без урахування святкових і неробочих днів, а за наявності декількох підстав для надання цієї відпустки її загальна тривалість не може перевищувати 17 календарних днів;

відповідно до ст.237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя;

ч.4 ст.174 ЦПК України встановлено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

З огляду на викладене, на переконання суду, позовні вимоги щодо стягнення матеріальних збитків, у вигляді недоплати заробітної плати за надурочні роботи, роботу у святкові і вихідні дні, а також компенсації, у звязку з порушенням термінів виплати заробітної плати, підлягають частковому задоволенню, в розмірі 15 472,02грн. (4 375,97+11 096,05), оскільки визнанні стороною відповідача та доведені дослідженими судом доказами, насамперед висновком судово-економічної експертизи, з якою сторона позивача також погодилась, оскільки заперечень та клопотань про призначення повторної чи комісійної експертиз не заявляла.

Водночас, розрахунок невиплачених надурочних, відпускних, індексації споживчих цін і трьохвідсоткових річних, складених представником позивача, та графік роботи помічників вихователів в період з 2002р. по 2011р., складений позивачкою, суд не може взяти за основу для задоволення позову в повному обсязі, в частині матеріальних збитків, оскільки ці твердження сторони позивача спростовуються іншими дослідженими судом доказами, в тому числі висновком судово-економічної експертизи, та з урахуванням того, як пояснила сама позивачка, вона жодного разу не подавала заяви про надання їй додаткової відпустки, в звязку з перебуванням на її вихованні дитини-інваліда. /ар.сп. 252-254, 304 /

Також заперечення відповідача, викладені в письмовому вигляді, щодо неправильного посилання стороною позивача на норми права, проведення експертизи по іншій справі, та довідку відповідача від 17.01.2011р., про надання позивачці, на підставі усних заяв, «кожен рік літом, в період відсутності в школі дітей, додаткових до чергової відпустки, відгулів за переработку, за роботу в нічний час та за понаднормові години з 1994р. по 2007р., які були оплачені», суд не бере до уваги, оскільки в судовому засіданні представник відповідача позовні вимоги, в межах висновку судово-економічної експертизи, визнала, і вони доведені іншими дослідженими судом доказами. /ар.сп. 69, 133 /

Що стосується позовних вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, як передбачено ст.237-1 КЗпПУ, то на думку суду, порушення законних прав позивачки безумовно призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагають від неї додаткових зусиль для організації свого життя, однак позивачкою та її представником не надано переконливих доказів того, що моральна шкода завдана їй саме на вимагаєму суму, а тому в цій частині позовні вимоги слід задовольнити також частково, в розмірі 4 000,00грн., що, на погляд суду, є достатньою сумою для її компенсації.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а у разі коли позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної частини вимог.

Виходячи із вказаних норм процесуального права та розміру судових витрат сплачених позивачкою, які загалом склали 12 049,60грн. /ар.сп.197,219,221,224,227,275-277,279,280-281/, на її користь із відповідача слід стягнути 1 506,25грн., що складає біля 12,5% від сплаченої суми, оскільки саме така частина позовних вимог задоволена судом.

На підставі ст.ст.50, 53 ч.1, 65, 106-108, 177, 182-1, 237-1 КЗпП України та керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 174 ч.4, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до комунального закладу Чорнянська спеціальна загальноосвітня школа інтернат для дітей з вадами розумового розвитку Красноокнянського району Одеської області, про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути із комунального закладу Чорнянська спеціальна загальноосвітня школа інтернат для дітей з вадами розумового розвитку Красноокнянського району Одеської області, на користь ОСОБА_1, 10.03.1956р. народження, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, 15 472 (пятнадцять тисяч чотириста сімдесят дві) грн. 02 коп. матеріальних збитків, у вигляді недоплати заробітної плати за надурочні роботи, роботу у святкові і вихідні дні, а також компенсації, у звязку з порушенням термінів виплати заробітної плати, без врахування податків і обовязкових внесків, та 4 000 грн. в якості відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути із комунального закладу Чорнянська спеціальна загальноосвітня школа інтернат для дітей з вадами розумового розвитку Красноокнянського району Одеської області, на користь ОСОБА_1, 1 506,25грн. в якості часткового повернення судових витрат.

Стягнути із комунального закладу «Чорнянська спеціальна загальноосвітня школа інтернат для дітей з вадами розумового розвитку», судовий збір в розмірі 214грн. 60коп. на рахунок: отримувач коштів - УДК у Красноокнянському районі, ЄДРПОУ отримувача 38029450, номер рахунку 31212206700313, Банк отримувача - ГУДКУ в Одеській області, код класифікації доходів бюджету: 22030001, територія - Красноокнянський район.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області, через суд першої інстанції, шляхом подачі апеляційної скарги, протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особою, яка не була присутня в судовому засіданні, протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Повний текст рішення виготовлений 25 травня 2012 року.

ГоловуючийОСОБА_16