Постанова № 2429210, 03.09.2008, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2008 Справа №3/128-08

м. Полтава

По позову ( в редакції від 21.04.2008р.) Холдингової компанії „АвтоКрАЗ” у формі відкритого акціонерного товариства, 39631 , м. Кременчук, вул. Київська, 62

до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції, 39600, м. Кременчук, вул. Жовтнева, 43

про визнання нечинними та скасування рішень КОДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій: (1) від 27.08.2007р. №0000352200/0/1890, (2) від 06.11.2007р. №0000352200/1/2527, (3) від 16.01.2008р. №0000352200/2/128 та (4) від 25.03.2008р. №0000352200/3/1079

С у д д я БУНЯКІНА Ганна Іванівна

С е к р е т а р с у д о в о г о з а с і д а н н я ХМУРЧИК Андрій Олегович

Представники:

від позивача –Китманова К.С. (див. журнал судового засідання)

від відповідача – Назаренко В.В., Єрошина Н.В. (див. журнал судового засідання)

Постанова прийнята після перерви, оголошеної в судових засіданнях 5 червня, 22 липня та 7 серпня 2008р. в порядку п.3 ст. 150 КАС України для надання додаткових документальних доказів, про що зафіксовано в журналах судових засідань.

03.09.2008р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення її повного тексту.

Суть спору: Розглядається позовна заява Холдингової компанії „АвтоКрАЗ” у формі відкритого акціонерного товариства, м. Кременчук про визнання нечинними та скасування рішень КОДПІ: (1) від 27.08.2007р. №0000352200/0/1890, (2) від 06.11.2007р. №0000352200/1/2527, (3) від 16.01.2008р. №0000352200/2/128 та (4) від 25.03.2008р. №0000352200/3/1079, за якими до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 21 840,00 грн. за порушення ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. N 185/94-ВР (із змінами й доповненнями) щодо термінів розрахунків.

Відповідач позовні вимоги відхилив, посилаючись на правомірність спірних рішень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін,

в с т а н о в и в :

Підставою для прийняття спірних рішень податковою інспекцією - відповідачем послужив акт від 16.08.2007р. “Про результати виїзної планової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Холдингової компанії «АвтоКрАЗ»у формі відкритого акціонерного товариства ( код 05808735) за період з 01.01.2006р. по 31.03.2007р.”, за яким було констатовано про порушення з боку позивача ст. 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” від 23.09.94р. N 185/94-ВР (зі змінами і доповненнями), в зв’язку з несвоєчасним надходженням товару по імпортному контракту №б/н від 18.10.2006р. з «FERETEC Kft»(Угорщина).

При цьому податкова служба виходила з того, що між ХК «АвтоКрАЗ»та «FERETEC Kft»(Угорщина) було укладено імпортний контракт від 18.10.2006р. на придбання обладнання для обробки виробів з листового металу. Загальна вартість контракту становить 462 900 євро.

На виконання умов цього контракту ХК-позивач перерахувала 01.11.2006р. контрагенту нерезиденту кошти в 138 900 євро з граничним терміном надходження товару від останнього 30.01.2007р. Обладнання для обробки виробів з листового металу на суму 462 900 євро отримано ХК «АвтоКрАЗ»від «FERETEC Kft»згідно ВМД №1576 –07.02.2007р., тобто на 8 днів щодо суми попередньої оплати в 138 900 євро.

Результатом вище зазначених висновків ДПІ - відповідача стало визначення до сплати за оспорюваним рішенням від 27.08.2007р. №0000352200/0/1890 позивачу –ХК «АвтоКрАЗ» у формі ВАТ штрафну санкцію в розмірі 21 840,00 грн. з посиланням на ст. 4 вище зазначеного Закону, за якою визначено, що “порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості”.

При прийнятті рішення від 27.08.2007р. №0000352200/0/1890, оскарження якого в адміністративно-апеляційному порядку потягло прийняття наступних трьох рішень від 06.11.2007р. №0000352200/1/2527, від 16.01.2008р. №0000352200/2/128 та від 25.03.2008р. №0000352200/3/1079 без зміни цифрового ряду визначення санкцій за порушення термінів в сфері ЗЕД, які і є предметом спору, з боку податкової-відповідача не були враховані наступні обставини:

Стаття 2 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті ” від 23.09.94р. N 185/94-ВР (в редакції ЗУ від 15 червня 2004 року N 1766-IV) визначає , що «імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України».

Між Позивачем та ETEC Kft»(Угорщина) укладено контракт б/н від 18.10.2006 року про купівлю-продаж обладнання для оброблення виробів з листового металу (далі за тексом - контракт) на умовах 100% передплати.

Порядок проведення оплати визначений розділом 5 Контракту. Згідно цих умов Контракту обладнання було оплачене ХК відповідно до платіжних доручень: №1472 від 01.11.2006р., №1815 від 13.12.2006р. та №487 від 23.03.2007р. на загальну суму 462 900,00 євро.

Враховуючи першу суму передплати за платіжним дорученням №1472 від 01.11.2006р. та приписи ст. 2 Закону №185/94-ВР ( в редакції Закону №1766-ІУ), граничний термін для надходження придбаного за Контрактом обладнання закінчувався 30.01.2007 року.

Фактично обладнання за Контрактом ХК-позивачем отримано 17.01.2007р. і з цієї дати до 07.02.2007р. знаходилось під митним контролем щодо здійснення митних процедур. Останньої обставини податкова не спростовує, але вважає, що при такій ситуації повинна бути застосована ст. 4 вище відміченого Закону, за якою за порушення строків, передбачених ст.2 Закону №185/94-ВР передбачено стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від вартості недопоставленого товару в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Однак, за викладкою ст. 4 Закону №185/94-ВР передбачено нарахування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства. Тому, з метою практичного застосування статті 2 Закону № 185/94-ВР, для встановлення дати імпорту слід керуватися нормами валютного, митного законодавства та законодавчими актами, якими регулюється зовнішньоекономічна діяльність, оскільки нормами Закону №185/94-ВР не передбачено конкретної дати надходження товарів по імпорту, яка застосовується для відрахування 90-денного терміну розрахунків.

Статтею 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність"від 16.04.1991р. №959-ХІІ (далі - Закон №959) визначається момент здійснення імпорту як момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на товар.

Згідно ст.6 Митного кодексу України (далі –МК України) митний кордон України - межі митної території України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

Стаття 5 МК України визначає митну територію України як територію України, зайняту сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України.

Отже з приведеного вище стає зрозумілим, що поставкою імпортованого товару, як об'єкта регулювання Закону № 185/94-ВР і валютного контролю з боку податкових органів при здійсненні імпортних операцій, є факт ввезення товару на митну територію України, оскільки норма статті 2 Закону №185/94-ВР є імперативною, якою не ставиться надходження в Україну товару в залежність від переходу права власності на товар.

П.2 ст.1 МК України визначено, що ввезення товарів на митну територію України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно п.23 ст.1 МК України переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях - переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється ВМД.

П.1.8 Інструкції про порядок заповнення ВМД (в редакції чинній станом на 17.01.2007р.) визначено, що для визначення митної вартості товару встановлюється момент перетину митного кордону, а саме: г) при перевезеннях іншими видами транспорту (у тому числі залізничним та автомобільним) при імпорті - початок або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.

Отже, з вищенаведеного видно, що моментом виконання вимог Закону №185/94-ВР та МК України в частині розрахунків по імпортним операціям є початок митного оформлення на підставі товарно-супровідних документів.

Відповідно до п.2 Положення «Про вантажну митну декларацію», затв. постановою КМУ від 9 червня 1997 р.N 574( зі змінами і доповненнями) вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Тобто ВМД - не є єдиним документом, виключно яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товарів через митний кордон України, а є письмовою заявою, яка містить відомості про товари і інші предмети, і цілі їх переміщення через митний кордон України, підтверджує надання суб'єкту ЗЕД права на розміщення товарів в визначений митний режим (визначає статус товарів) чи про зміну митного режиму відповідно до цих товарів і підтверджує, а не встановлює права визначених в ВМД осіб для здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських і інших операцій.

Підставою ж для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту являється наявність товарно-супровідного документа на вантаж.

Пунктом 3.2 Контракту, укладеного між позивачем та інофірмою, передбачено, що при поставці Продавець надасть Покупцю наступну документацію для митної очистки імпортованого обладнання:

1) три оригінали рахунку-фактури на російській і англійській мовах;

2) пакувальний лист з зазначенням вмісту ящиків;

3) товарно-транспортну накладну (СМR) в 4 екз. (оригінал);

4) технічний опис продукції на російській мові;

5) сертифікат якості (копія) - 1 екз.

Дотримуючись приписів Положенням «Про вантажну митну декларацію»та Інструкції «Про порядок заповнення вантажної митної декларації»Позивач подав в митні органи вище вказані супровідні документи для митного очищення обладнання та проведення всіх митних процедур тобто фактично розпочав оформлення ВМД.

Це факт підтверджується наявністю відтиску штампа «Під митним контролем»на СМR - накладній, який датується 17.01.2007р., тоді як граничний 90 денний термін, відповідно до ст.2 Закону №185/94-ВР, для Позивача закінчувався 30.01.2007.

Відповідно до пп.3.2 п. 3 Порядку замовлення, видачі, зберігання, обліку та використання особистих митних забезпечень інспекторів, а також введення в дію особистих митних забезпечень нового зразка, затв. наказом Держмитслужби України N 723 від 17.11.98р. штамп "Під митним контролем" носить застережно-заборонний характер: означає, що вантаж або транспортний засіб взято під митний контроль і будь-яке розпорядження ним (переміщення, перевезення, навантаження, розвантаження та ін.) без дозволу митниці забороняється. Відтиск штампа проставляється на СМК, товарно-супровідних документах, у тому числі тих, що підтверджують вартість та кількість вантажу, перевізних документах, вантажних маніфестах, інвойсах або на документах, що їх заміняють.

Наявність відтиску штампа «Під митним контролем»(імпорт) і особистої номерної печаті митниці повного митного оформлення на товарно-супровідних документах і ВМД свідчать про випуск вантажу в вільне використання чи переведення вантажу під інший митний режим, який дає право вантажовласнику використовувати його з метою, заявленої в ВМД.

Таким чином, перебування під митним контролем товарів не можливо без їх фактичного ввозу в Україну, а при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого, в режимі імпорту, являється наявність на вантаж товарно-супровідного документу, на якому проставлений відтиск штампу «Під митним контролем»(імпорт) з відповідною датою, яка підтверджує факт і дату перетину митного кордону України.

За викладеного порушення строків в сфері ЗЕД з боку позивача відсутні.

Доводи податкової служби –відповідача з посиланням на Інструкцію про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затв. постановою Правління НБУ від 24.03.1999 №136 (далі за текстом - Інструкція №136), не можуть бути прийняті судом, оскільки остання ДПС застосована у редакції, яка почала діяти з 29.01.2007р.

Згідно ст.13 Декрету Кабінету міністрів України від 19.02.1993 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»передбачено, що Національний банк України є головним органом валютного контролю.

Ст.56 ЗУ «Про національний банк»передбачено, що нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність, а тому при вирішенні спору необхідно застосовувати Інструкцію №136 у редакції, яка діяла станом на 17.01.2007р.

Пунктом 1.2 Інструкції №136 (чинній станом на 17.01.2007 року) визначено, що «за наявності кількох документів з різними датами підписання з метою контролю за дотриманням резидентом законодавчо встановлених строків розрахунків використовується той з документів, який підтверджує фактичне виконання робіт або надання (отримання) послуг згідно з усіма умовами, передбаченими договором, і який підписаний раніше».

П.2.1 Контракту передбачено, що обладнання поставляється на умовах DDU Кременчук згідно Інкотермс 2000.

Умови DDU (поставка без сплати мита) означають, що продавець здійснює поставку покупцю товару без проведення його митного очищення для імпорту та без розвантаження з будь-якого прибулого транспортного засобу в названому місці призначення. Проте, якщо сторони бажають покласти на продавця обов'язки щодо проходження ввізних митних процедур і несення витрат і ризиків, пов'язаних із цим, або сплати деяких витрат, якими супроводжується імпорт товару, сторони повинні включити чітке застереження про це у договір купівлі-продажу.

У Контракті застереження про покладення на Продавця обов’язку щодо проведення митних процедур не було.

Розділом А8 умов DDU «Докази поставки, транспортні документи або еквівалентні електронні повідомлення»передбачено, що продавець зобов'язаний, за власний рахунок, надати покупцю делівері-ордер і/або звичайний транспортний документ, яких може потребувати покупець для прийняття поставки товару». Згідно контракту таким транспортним документом є товарно-транспортна накладна (СМК).

На момент проведення КОДПІ перевірки, акт за якою ліг в основу застосування санкцій за оспорюваними рішеннями, ХК «АвтоКрАЗ»мала CMR з відтиском штампа «Під митним контролем» від 17.01.2007р. і оформлену ВМД типу ІМ-40.

Враховуючи викладене, у відповідача - КОДПІ не було законних підстав для прийняття рішень від 27.08.2007р. №0000352200/0/1890, від 06.11.2007р. №0000352200/1/2527, від 16.01.2008р. №0000352200/2/128 та від 25.03.2008р. №0000352200/3/1079 про застосування до позивача штрафних санкції в розмірі 21 840,00 грн.

Отже, позовні вимоги позивача є обґрунтованими, правомірними та підлягають задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 94, 158, 160, 162, 163, п.6 розд. УІІ “Прикінцеві та перехідні положення ” КАС України , суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинними рішення Кременчуцької ОДПІ: (1) від 27.08.2007р. №0000352200/0/1890, (2) від 06.11.2007р. №0000352200/1/2527, (3) від 16.01.2008р. №0000352200/2/128 та (4) від 25.03.2008р. №0000352200/3/1079, за якими Холдинговій компанії „АвтоКрАЗ” у формі відкритого акціонерного товариства, м. Кременчук визначена до сплати штрафна (фінансова) санкція за порушення строків в сфері ЗЕД в розмірі 21 840, 00 грн.

3. Копію цієї постанови надіслати сторонам за адресами, зазначеними в її вступній частині.

СУДДЯ Г.І. БУНЯКІНА

Примітка:

1. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

2. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 186 КАС України.