Рішення № 24291363, 14.05.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

( з а о ч н е )

2-2281/12

14.05.2012 року Голосіївський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Фролова М.О., при секретарі Чупак А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парктур» про захист прав споживача, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди, -

встановив:

У лютому 2012 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася у Голосіївський районний суд м. Києва із позовом, в подальшому уточненому, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парктур»(надалі -відповідач) про захист прав споживача, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що у грудні 2011 року шляхом використання мережі Інтернет та факсового зв'язку вона вступила у договірні відносини із позивачем і замовила готельну послугу, а саме -проживання на двох осіб з 31.12.2011 року по 08.01.2012 року у готелі «Тавель»(розташований у с. Поляниця, Івано-Франківської області), категорії три зірки. Відповідач факсом надіслав їй рахунок-договір №R128536/1, який вона оплатила 20.12.2011 року перерахувавши грошові кошти у сумі 41280,00 гривень відповідачеві. 22.12.2011 року отримала підтвердження бронювання послуг у готелі.

31.12.2011 року позивач здійснила заселення у готель, проте через одну добу змушена була відмовитись від послуги внаслідок її невідповідності вимогам якості, а саме: готель не відповідав вимогам «три зірки», розташований посеред будівельного майданчика, відсутній благоустрій території, не працює ліфт.

01.01.2012 року позивач направила відповідачу заяву про повернення коштів за невикористані послуги, яку відповідач отримав та надав у відповідь інформаційний рахунок, яким підтвердив повернення позивачу коштів у сумі 28260 гривень. Проте, до цього часу вказана сума не була їй повернена, а відповідач не надає однозначної відповіді, щодо строків повернення суми.

Вважаючи, що таким чином її права, як споживача готельних послуг були порушені позивач просить стягнути з відповідача 28260 гривень оплати за невикористані послуги, 3% річних (що становить 118 гривень 14 коп.) та заподіяну моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити з підстав наведених у позовній заяві. Представник позивача просив залишити без розгляду позовну вимогу щодо визнання частини договору недійсним та несправедливим.

Відповідач, будучи належно повідомленим про дату і час розгляду справи (а.с.19, 30) в судове засідання свого представника не направив з причин не відомих для суду тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутність за наявних у справі доказів.

Стаття 224 ЦПК України визначає, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо Позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Вислухавши пояснення представника позивача на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилалась сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов до висновків про необхідність часткового задоволення позову виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач вступила у договірні відносини із відповідачем щодо надання їй готельних послуг. Договір було укладено у формі підписання сторонами Рахунку-договору №R128536/1 від 13.12.2011 року, який було надіслано позивачці відповідачем факсом (а.с.6).

Відповідно до ст.639 договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Таким чином, суд вважає, що позивач і відповідач уклали договір і погодили його істотні умови, як то: строк проживання у готелі, вартість послуг, місце проживання.

Позивачем 21.12.2011 року було здійснено оплату готельних послуг, що підтверджується квитанцією про оплату, шляхом переказу грошових коштів на рахунок відповідача (а.с.7). Таким чином позивач виконала свій обов'язок по оплаті замовлених послуг вчасно і у повному обсязі.

Доказом надходження коштів відповідачу є також Підтвердження бронювання послуг у готелі від 13.12.2011 року, яке відповідач направив позивачу. Даний документ містить відмітку про оплату перебування у сумі 41280 гривень, які позивач сплатила відповідачеві (а.с.8).

Відповідно до ч.5 ст.22 Закону України «Про туризм»договір на готельне обслуговування укладається як шляхом укладення письмового договору, так і шляхом прийняття готелем заявки на бронювання за допомогою поштового, телеграфного чи іншого зв'язку, що дозволяє достовірно встановити особу, від якої надходить заявка.

Судом встановлено, що позивач скористалася готельною послугою одну добу, сніданок та новорічну програму. Таким чином, позивач не використала готельних послуг на суму 28260 гривень.

Відповідач фактично підтвердив залишкову суму та визнав її повернення, що вбачається із наданого позивачу інформаційного рахунку, у якому зазначено, що сума до повернення становить 28260 гривень (а.с.10).

24 січня 2012 року позивачем була направлена на адресу відповідача вимога про повернення залишкових коштів у сумі 28260 гривень шляхом перерахування на вказаний рахунок позивача (а.с.11-12, доказ відправки: а.с. 13-14). Проте відповідач залишив дану вимогу без відповіді.

Відповідно до п.4.2. «Правил користування готелями і аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг»затверджених Наказом Державної туристичної адміністрації України №413/9012 споживач має право розірвати договір про надання готельних послуг у будь-який час за умови оплати фактично наданих готелем послуг. Як було встановлено судом позивач, будучи споживачем фактично надані послуги сплатила і відмовилась від подальшого проживання у готелі, а тому їй має право на отримання надлишкових коштів у сумі 28260 гривень.

Відповідно до ч.3 ст.651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим, а тому позов у цій частині підлягає задоволенню. Оскільки спеціальним нормативно-правовим актом (а саме - «Правилами користування готелями…») передбачено право споживача на дострокове розірвання договору на надання готельних послуг, то суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про повернення надлишково сплачених коштів, а позов у цій частині підлягає задоволенню.

Вказана сума є зобов'язанням відповідача, а тому до неї необхідно застосувати вимоги ст.625 ЦК України, стосовно нарахування трьох процентів річних, що у розрахунку прострочення виплати на 51 день становить 118 гривень 14 коп. Тому, такі позовні вимоги з означених підстав також підлягають задоволенню.

Стосовно відшкодування моральної шкоди, суд прийшов до висновку про неможливість задоволення таких позовних вимог виходячи з наступного.

П.4 ч.1 ст. 611 ЦК України передбачає право громадян на відшкодування моральної шкоди у разі порушення зобов'язання. Ст.23 ЦК України гарантує відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок порушення прав. Відповідно до п.п.3,5 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»моральна шкода може полягати у порушення права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні сосунків з оточуючими людьми.

В той же час відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивач доказів на підтвердження обставин, заподіяння їй моральної шкоди не надала.

Позивачем не представлено доказів, які належно, допустимо, логічно і послідовно обґрунтовують розмір заявлених ним позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди і саме у тому обсязі, як ним визначено у позовній заяві, а тому позов у цій частині не підлягає задоволенню, як недоведений.

Питання розподілу судових витрат вирішити відповідно до ст.88 ЦПК України.

На підставі ст. ст. 1-5, 8, 10, 11, 26, 27, 30, 31, 38, 40, 42, 44, 60, 109, 118, 119, 208-209, 212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парктур» про захист прав споживача, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди -задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парктур»(код 32145510, юридична адреса: 78593, Івано-Франківська область, м.. Яремче, с. Паляниця) на користь ОСОБА_1 28260 (двадцять вісім тисяч двісті шістдесят) гривень в рахунок оплати невикористаних готельних послуг за рахунком договором №R128536/1 від 12.12.2011 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парктур»(код 32145510, юридична адреса: 78593, Івано-Франківська область, м.. Яремче, с. Паляниця) на користь ОСОБА_1 118 гривень 14 коп. у якості відсотків від простроченої суми виконання зобов'язання.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Парктур»про захист прав споживача, стягнення коштів та відшкодування моральної шкоди -відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Парктур»(код 32145510, юридична адреса: 78593, Івано-Франківська область, м.. Яремче, с. Паляниця) в дохід держави судовий збір у розмірі 107 гривень 30 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: