Справа № 2а/2570/1544/2012
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 травня 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Заяць О.В.,
при секретарі Сапоненко А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про визнання постанов незаконними, їх скасування та зобов'язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
07.05.2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції (надалі - Новозаводський ВДВС), в якому просить: визнати незаконною постанову Новозаводського ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2012 року ВП №32102883, що відкрито на підставі постанови ВДАІ №196944 від 18.05.2010 року та скасувати її з дня винесення; зобов'язати Новозаводський ВДВС відмовити в відкритті виконавчого провадження за постановою ВДАІ №196944 від 18.05.2010 року; визнати незаконною постанову Новозаводського ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2012 року ВП №32103931, що відкрито на підставі постанови ВДАІ №193821 від 11.05.2010 року та скасувати її з дня винесення; зобов'язати Новозаводський ВДВС відмовити в відкритті виконавчого провадження за постановою ВДАІ №193821 від 11.05.2010 року; визнати незаконною постанову Новозаводського ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2012 року ВП №32103098, що відкрито на підставі постанови ВДАІ №198549 від 09.06.2010 року та скасувати її з дня винесення; зобов'язати Новозаводський ВДВС відмовити в відкритті виконавчого провадження за постановою ВДАІ №198549 від 09.06.2010 року.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.04.2012 року ним отримано постанови Новозаводського ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2012 року ВП №32102883, від 23.03.2012 року ВП №32103931 та від 23.03.2012 року ВП №32103098. Вказані постанови винесені на підставі постанов відділу Державної автомобільної інспекції за 2010 рік. Пунктом 1 частини 1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох місяців. При цьому, в постановах про відкриття виконавчого провадження зазначено, що постанови відділу Державної автомобільної інспекції за 2010 рік набрали чинності 10.04.2012 року. В зв'язку з цим, вважає, що відповідачем порушено вимоги статті 25, 26 Закону України "Про виконавче провадження", а тому постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2012 року є незаконними та підлягають скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав через канцелярію суду заяву про розгляд справи без його участі та заперечення в яких зазначив, що в Новозаводському ВДВС знаходиться на виконанні зведене виконавче провадження з виконання постанов виданих ВДАІ м. Чернігова про стягнення штрафів з ОСОБА_1 на користь держави штрафів в сукупному розмірі 1302,00 грн. Вищевказані постанови повторно надійшли на виконання до Новозаводського ВДВС 23.03.2012 року. Державним виконавцем у відповідності до ст. 17, 18, 19, 25 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанови про відкриття виконавчого провадження, копії якої надіслано сторонам виконавчого провадження. Статтею 26 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено перелік підстав, за якими державний виконавець виносить постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, так постанова державним виконавцем при розгляді заяв про примусове виконання та виконавчих документів доданих до них було встановлено, що постанова №198549 від 09.06.2010 року, винесена ВДАІ м. Чернігова, згідно відмітки на виконавчому документі набувала законної (юридичної сили) 19.06.2010 року, постанова №193821 від 11.05.2010 року, винесена ВДАІ м. Чернігова, згідно відмітки на виконавчому документі набувала законної (юридичної сили) 21.05.2010 року, постанова №196944 від 19.05.2010 року, винесена ВДАІ м. Чернігова, згідно відмітки на виконавчому документі набувала законної (юридичної сили) 29.05.2010 року, але при реєстрації виконавчих документів до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, було помилково внесено дані про набуття вищевказаними постановами юридичної сили 10.04.2012 року. Так, у відповідності до ч. 3 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова. Згідно частини 1 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення. Таким чином, беручи до уваги той факт, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена на підставі норм діючого законодавства вважаю, що адміністративний позов задоволенню не підлягає. У зв'язку з цим, просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.
Заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.
23.03.2012 року на підставі заяви про примусове виконання, постанови ВДАІ №198549 від 09.06.2010 року та керуючись статтями 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" головним державним виконавцем Новозаводського ВДВС Шило Л.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а. с. 7). Згідно вказаної постанови підлягає стягненню з ОСОБА_1 520,00 грн. на користь держави.
23.03.2012 року на підставі заяви про примусове виконання, постанови ВДАІ №193821 від 11.05.2010 року та керуючись статтями 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" головним державним виконавцем Новозаводського ВДВС Шило Л.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а. с. 8). Згідно вказаної постанови підлягає стягненню з ОСОБА_1 102,00 грн. на користь держави.
23.03.2012 року на підставі заяви про примусове виконання, постанови ВДАІ №196944 від 19.05.2010 року та керуючись статтями 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" головним державним виконавцем Новозаводського ВДВС Шило Л.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а. с. 9). Згідно вказаної постанови підлягає стягненню з ОСОБА_1 680,00 грн. на користь держави.
Як вбачається з вищевказаних постанов про відкриття виконавчого провадження виконавчі документи - постанови ВДАІ вступили у законну силу 10.04.2012 року.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження".
Частиною другою статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: виконавчі листи, що видаються судами, і накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду та рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті і Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті; ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних, кримінальних справах та справах про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; судові накази; виконавчі написи нотаріусів; посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій; постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу; рішення інших органів державної влади, якщо їх виконання за законом покладено на державну виконавчу службу; рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".
Згідно статті 22 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для: виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення; виконання рішень комісій по трудових спорах - з дня видачі посвідчення на примусове виконання рішення; інших виконавчих документів з наступного дня після набрання ними юридичної сили, якщо інше не передбачено законом. Рішення про стягнення періодичних платежів (у справах про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, втратою годувальника тощо) можуть бути пред'явлені для виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Статтею 25 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Виконавчий документ, виданий на підставі рішення, яким надано відстрочку виконання, приймається державним виконавцем до виконання після закінчення строку відстрочки в межах строку, встановленого для його пред'явлення. У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог або якщо рішення підлягає негайному виконанню строк, встановлений частиною другою цієї статті, не надається. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження. Про відмову у відкритті виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову протягом трьох робочих днів, а за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - не пізніше наступного робочого дня з дня надходження виконавчого документа і не пізніше наступного дня надсилає її заявникові разом з виконавчим документом. У разі відмови у відкритті виконавчого провадження на підставі пункту 6 частини першої цієї статті державний виконавець роз'яснює заявникові право на звернення до суду чи іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність з вимогами статті 18 цього Закону. Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.
Судом встановлено, що постанова у справі про адміністративне порушення №198549 від 09.06.2010 року набрала законної сили 19.06.2010 року, постанова у справі про адміністративне порушення №193821 від 11.05.2010 року набрала законної сили 21.05.2010 року, постанова у справі про адміністративне порушення №196944 від 19.05.2010 року набрала законної сили 29.05.2010 року. Тобто, трьохмісячний строк пред'явлення вказаних постанов до виконання закінчився ще в 2010 році.
Дата набрання законної сили вищезазначеними постановами 10.04.2012 року не відповідає дійсності, оскільки, як вбачається із заперечень відповідача, при реєстрації виконавчих документів до Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, було помилково внесено дані про набуття постановами ВДАІ юридичної сили 10.04.2012 року. Така помилка виправлена начальником Новозаводського ВДВС у відповідності з частиною третьою статті 83 Закону України "Про виконавче провадження" шляхом внесення змін в постанови про відкриття в частині набуття законної (юридичної) сили, про що свідчать постанови про перевірку виконавчого провадження від 07.05.2012 року, копії яких наявні в матеріалах справи.
Таким чином, суд приходить до висновку, що головним державним виконавцем Новозаводського ВДВС Шило Л.М. неправомірно винесено постанови про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2012 року, які виходячи із вищенаведеного є протиправними та підлягають скасуванню.
Стосовно вимоги позивача про зобов'язання Новозаводського ВДВС відмовити у відкритті виконавчого провадження за постановами ВДАІ №198549 від 09.06.2010 року, №193821 від 11.05.2010 року, №196944 від 19.05.2010 року, то вона задоволенню не підлягає, оскільки суд не може собою підміняти орган виконавчої влади щодо реалізації ним власних повноважень наданих законодавством.
Така позиція суду щодо неможливості суду підміняти собою органи владних повноважень, повністю узгоджується із позицією Верховного суду України, викладеною в постанові Пленуму №13 від 24.10.2008 року, згідно з яким, суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень та з позицією Європейського суду з прав людини, який неодноразово зазначав, що завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, і суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В той же час, згідно з частиною 2 статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За наведених обставин, суд дійшов до висновку, що відповідачем не доведено правомірність оспорюваних рішень, а тому є наявні підстави для задоволення позову в частині визнання незаконними постанов Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2012 року у виконавчому провадженні № 32102883, № 32103931, № 32103098 та їх скасування.
Керуючись статтями 122, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Новозаводського відділу Державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції - задовольнити частково.
Визнати незаконною постанову Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2012 року ВП № 32102883, що відкрито на підставі постанови ВДАІ № 196944 від 18.05.2010 року та скасувати її.
Визнати незаконною постанову Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2012 року ВП № 32103931, що відкрито на підставі постанови ВДАІ № 193821 від 11.05.2010 року та скасувати її.
Визнати незаконною постанову Новозаводського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2012 року ВП № 32103098, що відкрито на підставі постанови ВДАІ № 198549 від 09.06.2010 року та скасувати її.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Заяць
Судове рішення № 24286790, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 11.05.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2570/1544/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: